№ 201/6367/24
провадження 2-з/201/204/2025
26 грудня 2025 року Соборний районний суд міста Дніпра
у складі: головуючого
судді Антонюка О.А.
з секретарем Могиліною Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Соборного районного суду міста Дніпра в місті Дніпрі клопотання представника відповідача про витребування, забезпечення доказів по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , треті особи ОСОБА_5 і приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Суслов Максим Євгенійович про визнання недійсними договорів, звернення стягнення на предмет іпотеки, визнання права іпотекодержателя, стягнення коштів і витрат,
АТ КБ «ПриватБанк» 31 травня 2024 року звернулося до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів, звернення стягнення на предмет іпотеки, визнання права іпотекодержателя, стягнення коштів і витрат, позовні вимоги не змінювалися, не доповнювалися і не уточнювалися. Ухвалою судді Соборного (на той час Жовтневого) районного суду міста Дніпра провадження по цій справі було відкрито та призначено проведення засідання, розглядаються клопотання, справа по суті не слухалася, виносилися ухвали, спір по суті не вирішено.
Представник відповідача ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про витребування, забезпечення доказів, в якому ставить питання про витребування: 1) у Луцького міськрайонного суду Волинської області копію рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 жовтня 2017 року, копію позовної заяви Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» у справі № 201/3214/16 і копію заяви АТ КБ «ПриватБанк» про зміну предмету позову у справі № 201/3214/16, 2) у прокуратури Дніпропетровської області протоколи допиту ОСОБА_5 у кримінальних провадженнях № 42016040000000508 і № 12016040640000216, що, на думку цього представника стосуються розгляду цієї цивільної справи і потрібно для доказу спростування позовних вимог, розгляду клопотань і справи, оскільки отримати їх (вказані документи) відповідач або його представник не можуть.
Оскільки позивачем обрано судовий захист порушених прав, відповідачем обраний свій спосіб захисту, а викладені факти свідчать про складнощі та неможливість отримання вказаних доказів, представник відповідача звернувся до суду з заявою про забезпечення, витребування доказів для дослідження судом, в цьому клопотанні ставиться питання про витребування зазначених документів і інформації.
Відповідно ст. 84 ЦПК України особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів.
Дослідивши матеріали справи і заяви, клопотання про забезпечення доказів, проти чого не заперечував представник позивача, враховуючи наявність у вказаного відповідача та представника складнощів в поданні вказаних документів (копії позову, рішення та інш.), суд вважає за необхідне клопотання задовольнити.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв'язку з чим, суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких грунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. При цьому, Європейський суд з прав людини зазначив, що немає порушення права на доступ до правосуддя, якщо заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи.
При цьому суд звертає увагу на вимоги статті 121 ЦПК України про те, що справа має бути розглянута судом протягом розумного строку; не може бути залишене поза увагою положення статті 6 Конвенції, якими передбачено, що судові процедури при розгляді справи повинні бути справедливими, справа має бути розглянута в розумний строк, а також те, що в цивільному судочинстві діє принцип ефективності судового процесу, який направлений на недопущення затягування розгляду справи.
Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 липня 1989 рокуу справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany)).
На підставі викладеного, керуючись ст. 84, 116-118,182, 258-261, 352-354 ЦПК України, суд
Клопотання представника відповідача задовольнити.
Забезпечити докази у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , треті особи ОСОБА_5 і приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Суслов Максим Євгенійович про визнання недійсними договорів, звернення стягнення на предмет іпотеки, визнання права іпотекодержателя, стягнення коштів і витрат та витребувати:
1) у Луцького міськрайонного суду Волинської області - належним чином оформлені а) копію рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 жовтня 2017 року, б) копію позовної заяви Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» у справі № 201/3214/16 і в) копію заяви Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про зміну предмету позову у справі № 201/3214/16,
2) у прокуратури Дніпропетровської області належним чином оформлені копії протоколів допиту ОСОБА_5 у кримінальних провадженнях № 42016040000000508 і № 12016040640000216
- для огляду вказаних документів в судовому засіданні і долучення до матеріалів справи та дослідження і оцінки разом з іншими доказами в справі.
Зобов?язати Луцький міськрайонний суд Волинської області (43016, місто Луцьк, вул. Лесі Українки, буд. 24) і прокуратуру Дніпропетровської області (49000, місто Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, бу. 38) надати Соборному районному суду міста Дніпра (49000, місто Дніпро, вул. Юрія Горовця, буд. 13) вказані документи - копії рішення, заяви, позову, протоколів допиту.
Ухвалу може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня проголошення ухвали, а у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суддя -