Справа № 573/2538/25
Номер провадження 2/573/823/25
26 грудня 2025 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області у складі:
головуючого судді -Черкашиної М.С.,
з участю секретаря -Півньової О.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Стислий виклад позиції позивача.
01.12.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» через систему «Електронний суд» звернулось з позовом, в якому вказує, що 08.04.2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» ОСОБА_2 укладено кредитний договір №19024-04/2025, на підставі якого останній отримав кредитні кошти на умовах, визначених договором. 29.07.2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» і ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу, згідно з умовами якого останнє набуло право вимоги грошових коштів від ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором. Відповідач належним чином взяті на себе зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість у розмірі 15135 грн, з яких: 5000 грн - заборгованість за основною сумою, 5085 грн - заборгованість за процентами, 4550 грн - сума заборгованості за штрафом, 500 грн - сума комісії за видачу кредиту.
Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства вказану суму.
Процесуальні дії у справі.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 14 ЦПК України автоматизованою системою документообігу Білопільського районного суду Сумської області вказана справа № 573/2538/25 (провадження 2/573/823/25) була передана на розгляд судді Замченко А.О.
Ухвалою судді Білопільського районного суду Сумської області від 02.12.2025 відкрито провадження в справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
У зв'язку з відрахуванням судді Замченко А.О. зі штату Білопільського районного суду, зазначена цивільна справа 17 грудня 2025 була передана на повторний автоматизований розподіл, яким головуючою суддею визначено суддю Черкашину М.С.
Ухвалою судді Білопільського районного суду Сумської області Черкашиної М.С. від 18.12.2025 цивільну справу прийнято до свого провадження.
Заяви, клопотання.
У судове засідання представник позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» - Кудіна А.В. не з'явилась, заявила клопотання про розгляд справи без участі представника товариства, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти постановлення заочного рішення не заперечує (а. с. 2 зв.).
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання також не з'явився. За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання останній відсутній, інформації щодо своєї адреси суду не надав, а тому відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що судова повістка вручена йому належним чином (а. с. 15,16 ).
У зв'язку з тим, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання відповідач у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, відзиву не подав, за згодою позивача було проведено заочний розгляд справи.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи.
Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 04.11.1950, що набрала чинності для України 11.09.1997, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, суд вважає за доцільне здійснити судовий розгляд за його відсутності.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, предмет спору, його значення для сторін, за письмової згоди позивача, враховуючи, що відповідач був належним чином повідомленим про місце, дату і час судового засідання, суд ухвалює рішення без участі сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України та ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, 08.04.2025 ОСОБА_2 звернувся до ТОВ «Стар Файненс Груп» із заявкою-анкетою на отримання фінансового кредиту, яку підписав цифровим підписом (відповідно до ухвали суду від 02.12.2025 анкета-заява зберігається лише в ЄСІТС ).
08.04.2025 між ОСОБА_2 і ТОВ «Стар Файненс Груп» у режимі онлайн укладено договір про надання фінансового кредиту №19024-04/2025, відповідно до умов якого ОСОБА_2 отримав кредит у сумі 5000 грн строком на 120 днів до 05.08.2025, з нарахуванням процентів у розмірі 0,90% у день на залишок фактичної заборгованості за кредитом та одноразової комісії за видачу кредту у сумі 500 грн (відповідно до ухвали суду від 02.12.2025 кредитний договір зберігається лише в ЄСІТС ).
Відповідно до п. 1.4.2 кредитного договору якщо клієнт 07.05.2025 сплатить кошти в сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, клієнт отримає від товариства індивідуальну знижку на перший платіж відповідно до графіку платежів. Клієнт погоджується, повністю розуміє та поінформований, що в разі невикористання клієнтом права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) він зобов'язаний сплатити перший платіж (за перший розрахунковий період) у розмірі відповідно до графіку платежів.
Згідно з п. 1.6 кредитного договору кредит надається клієнту в безготівковій формі в національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки №4149 - 49xx - xxxx - 5516 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим у день перерахування товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.
Відповідно до п. 4.1.4, 4.4.2 кредитного договору товариство має право без згоди клієнта відступити право вимоги за даним договором третій особі, у зв?язку з чим відбудеться заміна сторони кредитодавця за цим договором, але з обов?язковим повідомленням Клієнта про таке відступлення протягом 10 робочих днів з дати такого відступлення.
Клієнт зобов'язаний своєчасно повернути кредит та сплачувати проценти за користування кредитом у порядку, встановленому договором.
Цього ж дня ОСОБА_2 ознайомився під підпис з паспортом споживчого кредиту та між ним і ТОВ «Стар Файненс Груп» було підписано додаток №1 до договору про надання фінансового кредиту №19024-04/2025, в якому вони погодили графік платежів за договором (відповідно до ухвали суду від 02.12.2025 графік платежів зберігається лише в ЄСІТС ).
У графі споживач роздруківки вказаного кредитного договору, додатку №1 до договору, паспорті споживчого кредиту клієнтом вказаний ОСОБА_2 і зазначено, що ці документи підписані ним електронним підписом одноразовим ідентифікатором (відповідно до ухвали суду від 02.12.2025 паспорт споживчого кредиту зберігається лише в ЄСІТС).
08.04.2025 ТОВ «Стар Файненс Груп» через сервіс онлайн платежів ТОВ «Універсальні платіжні рішення» перерахувало на картку НОМЕР_1 5000 грн (відповідно до ухвали суду від 02.12.2025 пдовідка зберігається лише в ЄСІТС).
29.07.2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» і ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №2907025, згідно з умовами якого ТОВ «Стар Файненс Груп» відступило за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «Стар Файненс Груп» права грошової вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників (відповідно до ухвали суду від 02.12.2025 договір факторингу зберігається лише в ЄСІТС ).
Відповідно до п. 1.2 договору перехід від ТОВ «Стар Файненс Груп» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
29.07.2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» і ТОВ «ФК «ЄАПБ» підписано акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №29072025 від 29.07.2025 (відповідно до ухвали суду від 02.12.2025 акт прийому-передачі зберігається лише в ЄСІТС ).
Згідно з витягом з реєстру до вказаного договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги заборгованості до ОСОБА_2 у розмірі 15135 грн за кредитним договором №19024-04/2025, з яких: 5000 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 5085 грн - заборгованість за відсотками, 4550 грн - сума заборгованості за штрафом, 500 грн - комісія (відповідно до ухвали суду від 02.12.2025 витяг з реєстру зберігається лише в ЄСІТС).
Розмір заборгованості підтверджується розрахунком позивача (відповідно до ухвали суду від 02.12.2025 розрахунок заборгованості зберігається лише в ЄСІТС).
Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.
Вирішуючи спір, суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини позики, які регулюються нормами ЦК України.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.2 ч. 1 ст. 11 ЦК України).
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Як вбачається з ч. 1-2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
У ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України).
Що стосується стягнення штрафних санкцій у розмірі 4550,00 грн. суд зазначає наступне.
Згідно з п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Що стосується стягнення комісії у сумі 500 грн, суд вказує на слідуюче.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Разом з тим, закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
Окрім того, Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 06.11.2023 по справі №204/224/21 виклала висновок щодо застосування норми права, а саме якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
У кредитному договорі, укладеним між сторонами не зазначено конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з обслуговуванням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена комісія, також ТОВ «Споживчий центр» не надано доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, а тому положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
За вказаних обставин, вимога про стягнення комісії задоволенню також не підлягає.
Оскільки прострочення виконання грошового зобов'язання виникло після 24.02.2022, а тому позов слід задовольнити частково та з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 10085 грн заборгованості за договором, з яких 5000 грн - основна сума боргу, 5085 грн - заборгованість за нарахованими відсотками. У задоволенні вимог про стягнення 4550 грн штрафу та 500 грн комісії необхідно відмовити.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід також стягнути 1613 грн 32 коп (66,6%) понесених і документально підтверджених судових витрат (а.с. 3).
На підставі викладеного, керуючись ст. 258, 259, 263-265, 280-285 ЦПК України,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 10085 (десять тисяч вісімдесят п'ять) грн заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №19024-04/2025 від 08.04.2025, 1613 (одна тисяча шістсоттринадцять) грн 32 коп судового збору.
Інші позовні вимоги залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ЦПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Відповідач має право подати протягом 30 днів з дня проголошення заочного рішення заяву про його перегляд до Білопільського районного суду Сумської області.
Суддя