Кропивницький апеляційний суд
Справа № 33/4809/720/25 Головуючий у суді І інстанції: Антипова І.Л.
Категорія: ч. 1 ст. 172-6 КУпАП Доповідач в суді ІІ - інстанції: Бондарчук Р.А.
22.12.2025 року. Суддя судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду Бондарчук Р.А.,
з участю:
особи, яка притягається до відповідальності - ОСОБА_1
представника особи, яка притягається до відповідальності - адвоката Пузиря В.О.,
прокурора Зінов'єва М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницький, апеляційну скаргу адвоката Пузир В.О.,, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Фортечного районного суду м. Кропивницького від 24 листопада 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Бобринець, громадянку України, реєстраційний номер блікової картки платника податків - не встановлено, працююча на час вчинення правопорушенняи головним спеціалістом відділу державної експертизи Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, на даний час не працює, заміжня, на утриманні неповнолітня дитина, проживаючої по АДРЕСА_1 ,
визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого
ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень,
Постановою Фортечного районного суду м. Кропивницького від 24 листопада 2025 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 605 грн. 60 коп. судового збору на користь держави.
Згідно постанови суду ОСОБА_1 , будучи, у т.ч. станом на 00 год. 00 хв. 01.01.2022 року суб'єктом декларування в розумінні Закону, а саме: особою, зазначеною у підпункті «в» пункту один частини першої статті 3 цього Закону (державний службовець, а саме головним спеціалістом державної експертизи Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області), у період часу з 00 год. 00 хв. 01.01.2022 до 00 год. 00 хв. 01.02.2024 в порушення вимог частини другої статті 45 Закону, несвоєчасно подала без поважних причин, декларацію особи, яка припинила діяльність пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік, а саме: 21.09.2024 о 18 год. 50 хв., чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за вчинення якого передбачена частиною 1 статті 172 - 6 КУпАП.
В апеляційній скарзі адвокат Пузир В.О.,, який діє в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати постанову районного суду та постановити нову, якою закрити провадження у справі, за відсутності в діях складу адміністративного правопорушення.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суду першої інстанції наголошувалось, що ОСОБА_1 про продовження строку на подання декларації була обізнана та до 16,09.2024 була впевнена в тому, що така декларація повинна бути подана, але строк на її подання продовжено не до конкретної дати, а до кінця воєнного стану в Україні.
Матеріалами справи також підтверджено, що 16.09.2024 ОСОБА_1 отримано повідомлення Управління проведення спеціальних перевірок та контролю за своєчасністю додання декларацій Національного агентства з питань запобігання корупції від 22.08.2024 Ш 47-02/61375-24.
Таким листом до відома ОСОБА_1 доведено, що продовжений строк на подання декларації після звільнення із займаної посади сплив та у останньої є обов'язок подати таку декларацію.
Водночас, останній роз'яснено, що протягом 10 днів з дня отримання цього повідомлення ОСОБА_1 повинна подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування в порядку, визначеному ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції».
Факт отримання ОСОБА_1 зазначеного повідомлення підтверджується Списком згрупованих відправлень AT «Укрпошта» ф. 8 № 2 від 16.09.2024, а саме відміткою про особисте отримання відправлення № 0600285161921, графа № 13, адресат - ОСОБА_1 , які подано стороною Захисту разом із запереченням на протокол про адміністративне правопорушення.
Судом першої інстанції такі доводи проігноровано, оскільки в судовому рішенні про їх прийняття або про їх відхилення не зазначено жодного доводу.
Також, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 у десятиденний термін з дня отримання Повідомлення № 47-02/61375-24 від 22.08.2024 подала декларацію і 21.09.2024.
А тому, отримавши повідомлення 16.09.2024, остання у 10-денний строк на її подання, а саме 21.09.2024, виконала такий обов'язок шляхом подання декларації.
Факт неподання ОСОБА_1 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави виявлено уповноваженою особою Національного агентства з питань запобігання корупції 06.02.2024, зазначене підтверджується Повідомленням Національного агентства про факт неподання чи несвоєчасного подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування від 06.02.2024 № 13 (а.с. 25).
Згідно даного Повідомлення, уповноважена особа Національного агентства повідомила про відповідне неподання.
Отже, допущене ОСОБА_1 порушення - несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави виявлено уповноваженою особою 06.02.2024.
При цьому, матеріали даної справи надійшли до суду лише 04,07,2025, тобто після закінчення 6-місячного строку на притягнення до адміністративної відповідальності fa моменту його виявлення, оскільки останнім днем накладення адміністративного стягнення є 06.08.2024.
Довільне тлумачення прокурором положень ст. 38 КУпАП є свавільним, бо значно виходить за межі визначеної законодавцем конструкції ч. 4 ст. 38 КУпАП, яку суд мас застосовувати лише через призму правового принципу «in dubio pro persona» або ж «in dubio pro homine» (у вагомих сумнівах на користь людини), відповідно до якого - якщо закон або його норма є неоднозначними чи нечіткими, суди мають тлумачити їх таким чином, щоб максимально захистити права та інтереси фізичної особи, що в цілому відповідає і приписам ст. 62 Конституції України.
Судом першої інстанції проігноровані дані факти, оскільки, матеріали справи не містять письмових доказів щодо розумних пояснень про причини складання протоколу про адміністративне правопорушення зі спливом 1 року 5 місяців після виявлення відповідного факту уповноваженою особою.
За цих обставин, ураховуючи, що на час розгляду справи в Фортечному районному суді міста Кропивницького строки, передбачені ч. 4 ст. 38 КУпАП, закінчились, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, тобто у зв'язку із закінченням строків, передбачених ч. 4 ст. 38 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи, викладені в апеляції, вважаю, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді суду першої інстанції - без змін, з таких підстав.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити. Значила, що після отримання нею листа Національного агентства з питань запобігання корупції вона одразу ж подала декларацію. Просила закрити провадження.
В суді апеляційної інстанції адвокат Пузир В.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Зазначив, що суд першої інтонації формально розглянув справу. Стороною захисту та ОСОБА_1 не оскаржується те, що остання є суб'єктом декларування.
Листом правління проведення спеціальних перевірок та контролю за своєчасністю додання декларацій Національного агентства з питань запобігання корупції від 22.08.2024 Ш 47-02/61375-24. ОСОБА_1 повідомлена, що продовжений строк на подання декларації після звільнення із займаної посади сплив та у останньої є обов'язок подати таку декларацію. При цьому їй роз'яснено, що упродовж 10 днів з дня отримання цього повідомлення вона. повинна подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування в порядку, визначеному ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції». Що нею і було вчасно виконано декларацію подана у передбаченому вказаним листом строку, тому умислу на вчинення правопорушення ОСОБА_1 не мала.
Додав, що 05.07.2025 не може бути датою виявлення адміністративного правопорушення. Правопорушення виявлено уповноваженою особою Національного агентства з питань запобігання корупції 06.02.2024 року, тобто після шестимісячного строку на притягнення до адміністративної відповідальності. Вказав, що ОСОБА_1 не мала умислу на порушення вимог фінансового контролю непереслідувала будь-який корупційний інтерес, а тому відсутні склад правопорушення. ОСОБА_1 вважала, що вона мала подати декларацію після завершення військового стану.
В суді апеляційної інстанції прокурор Зінов'єв М.В., заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Зазначив, що повідомлення Національного агентства про факт неподання чи несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування від в.о. головного спеціаліста з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (а.с. 25) не є датою виявлення адміністративного правопорушення, оскільки вказана особа не наділена повноваженнями склади протокол про адміністративне правопорушення, а лише повідомила Національне агентство про факт неподання чи несвоєчасного подання декларації. В той же час, моментом виявлення є дата складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, оскільки уповноваженим органом необхідно провести перевірку, зібрати докази у тому числі отримати пояснення від особи. Додав старшим оперуповноваженим сектору Управління стратегічних розслідувань в Кіровоградській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України дотримані строки.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи, викладені в апеляції, вислухавши пояснення апелянта, який підтримав подану апеляційну скаргу, прокурора який заперечував щодо апеляційних вимог вважаю, що апеляційну скаргу необхідно апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову судді суду першої інстанції - без змін, з таких підстав.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 7 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі КУпАП), ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності до закону. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Статтями 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна ця особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише у разі наявності складу адміністративного правопорушення, що підтверджується належними та допустимими доказами.
При цьому, вина ОСОБА_1 у вчиненні в правопорушення підтверджується доказами, які суд дослідив під час розгляду адміністративної справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення № 362/25 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією від 03.07.2025,яким підтверджується, що мало місце правопорушення, яке ставиться в вину
ОСОБА_1 ;
- копією поданої ОСОБА_1 декларації особи, яка припинила діяльність пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік, в які зазначено дата та час а саме 21.09.2024 о 18 год. 50 хв;
- повідомленням Національного агентства про факт неподання чи несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування від 06.02.2024 відповідно до якого в.о. головного спеціаліста з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повідомив Національне агентство про факт неподання декларації ОСОБА_1 ;
- послідовністю дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування»;
- копією наказу №30-к від 13.05.2015 року про призначення ОСОБА_2 на посаду головного спеціаліста відділу державної землевпорядної експертизи Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області;
- копією наказу №179-к від 31.05.2016 року про присвоєння рангу державного службовця, встановлення посадового окладу, надбавок за ранг та вислугу років відповідно до якого ОСОБА_1 присвоєно 9 ранг категорії «В»;
- копією витяг з наказу №385-к від 30.11.2016 року про заміщення вакантних посад Головного управління;
- копією наказу №104к від 17.03.2021 року про звільнення ОСОБА_1 ;
- копією посадовою інструкцією;
- копією положенням про відділ державної експертизи Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області;
- рапортом старшого уповноваженого УСР в Кіровоградській області ДСР НП України відповідно до якого ОСОБА_1 за встановленою адресою інколи з'являється 13.04.2025 відбулась зустріч з ОСОБА_1 під час якого остання повідомила, що їй неодноразово телефонували з номеру телефону, однак вона слухавку не брала оскільки заклопотана сімейними справами.
- актовим записом про народження;
- інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
- актовим записом про шлюб;
- інформацією з Державного реєстру прав на нерухоме майно;
- рапортом старшого уповноваженого УСР в Кіровоградській області ДСР НП України відповідно до якого ОСОБА_1 на дзвінки не відповідала до УСР в Кіровоградській області ДСР НП України не зв'являєтсья;
- копією наказу №1077 від 23.10.2019 року;
- положенням про Департамент стратегічних розслідувань;
- рішенням НАЗК №124 від 04.04.2017 року,
- листом НАЗК.
Оцінюючи досліджені під час розгляду справи докази, апеляційний суд погоджується з висновком судді районного суду про те, що дії протокол про адміністративне правопорушення щодо наявності в діях ОСОБА_1 порушень вимог Закону України «Про запобігання корупції»складений відповідно до вимог чинного законодавства.
У ч. 1 ст. 172-6 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Стороною захисту та ОСОБА_1 не оскаржується те, що остання є суб'єктом декларування.
Законом України від 20 вересня 2023 року «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», який набрав чинності 12.10.2023, відновлено обов'язок подання декларацій, повідомлень про суттєві зміни у майновому стані та ряд інших зобов'язань, які були призупинені під час дії воєнного стану на території України.
Згідно даного Закону Кампанія декларування за 2021-2022 роки тривала до 31 січня 2024 року. До зазначеної дати декларанти мали подати декларації за відповідні звітні періоди у 2021-2022 роках, у тому числі для проведення спец перевірок, крім тих осіб, які подали їх добровільно раніше.
Відповідно до відомостей з публічної частини Реєстру, щорічна декларація особи уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 ОСОБА_1 , як суб'єктом декларування, опублікована (подана) шляхом заповнення відповідної форми на веб-ресурсі Національного агентства 21.09.2024 о 18 год. 50 хв, після кінцевої дати її подання до 31.01.2024.
Отже,в матеріалах справи наявні достовірні докази того, що ОСОБА_1 , будучи, у т.ч. станом на 00 год. 00 хв. 01.01.2022 року суб'єктом декларування в розумінні Закону, а саме: особою, зазначеною у підпункті «в» пункту один частини першої статті 3 цього Закону (державний службовець, а саме головним спеціалістом державної експертизи Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області), у період часу з 00 год. 00 хв. 01.01.2022 до 00 год. 00 хв. 01.02.2024 в порушення вимог частини другої статті 45 Закону, несвоєчасно подала без поважних причин, декларацію особи, яка припинила діяльність пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік, а саме: 21.09.2024 о 18 год. 50 хв.
А тому, вказані дії ОСОБА_1 утворюють самостійний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
В той же час, не можуть бути враховані доводи апеляції про те, що суд першої інстанції формально розглянув справу оскільки, як вбачається з постанови суду, суддя дослідив усі надані матеріли справи.
Також, не можуть бути враховані доводи сторони захисту про те, що 06.02.2024 виявлено адміністративне правопорушення, оскільки в.о. головного спеціаліста з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області не є уповноваженою особою на складання протоколу.
При цьому, необхідно зазначити про те, що в матеріалах справи наявні рапорти старшого уповноваженого УСР в Кіровоградській області ДСР НП України відповідно до якого ОСОБА_1 на дзвінки не відповідала до УСР в Кіровоградській області ДСР НП України не з'являлась.
Тобто, дії ОСОБА_1 вже були направлені на затягування складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно неї.
В той же час, у випадку складання протоколу без пояснень ОСОБА_1 , вказане певним чином порушить права ОСОБА_1 .
Таким чином, враховуючи дії ОСОБА_1 , прихожу до висновку, що моментом виявлення правопорушення є дата складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, оскільки уповноваженим органом необхідно провести перевірку, зібрати докази у тому числі отримати пояснення від особи з метою безпосередньо забезпечення такого права.
В протилежному випадку, особа може уникнути від відповідальності у видку вчинення нею направлені на затягування складання протоколу.
Згідно із положеннями ч.4 ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Відповідно до п.7 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за закінченням на момент розгляджу справи про адміністративне правопорушення строків для накладення стягнення.
Системний аналіз положень статті 38, 247, 254 КУпАП дає підстави зробити висновок, що законодавець пов'язує початок обчислення строку з моментом, коли встановлено особою уповноваженою на складання протоколу, що у діях особи є склад правопорушення. Процесуально цей висновок оформлюється у вигляді протоколу. Дії особи, уповноваженої на складання протоколу, до моменту його складення можуть свідчити про виявлені окремі ознаки правопорушення, але факт, що таке діяння містить склад адміністративного правопорушення, зазначається лише при складенні протоколу (в даному випадку 03.07.2025), після перевірки та зібрання усіх доказів, отримання пояснень від особи.
Як вбачається із матеріалів справи повне зібрання документів та отримання щодо його дій при заповнені і поданні щорічної декларації були отримані саме в липні 2025 року, тобто перебіг строку почався саме з вказаної дати та свідчить про відсутність спливу строку притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Отже, доводи про необхідність відрахування строку з дня отримання повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції від 22.08.2024 про необхідність подання декларації, не можуть бути враховані, оскільки строк починається не з моменту повідомлення про факт, а з моменту проведення повної перевірки і збирання достатніх, переконливих доказів, щоб скласти протокол. Інформація надана посадовими особами НАЗК про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення,ще підлягала перевірці, отримана уповноваженим органом.
Доводи ОСОБА_1 про те, що вона подала декларацію в межах 10 денного строку після отримання повідомлення про факт неподання декларації особи уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування від НАЗК, судом не може бути враховано оскільки Законом України від 20 вересня 2023 року «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» встановлено строки подання декларації до 31.01.2024. При цьому незнання закону - не звільняє від встановленої відповідальності.
Доводи апеляції про те, що ОСОБА_1 в суді першої інстанції вину не визнавала, не можуть бути враховано як підстава для скасування судового рішення та закриття провадження у справі, оскільки суд визнаючи ОСОБА_1 винною за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП постався не лише безпосередньо на її пояснення, а дослідив усі наявні в матеріалах справи докази.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
При накладені адміністративного стягнення судом відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність та призначив мінімальне стягнення, передбачене санкцією статті закону.
Врахувавши вказані обставини суд призначив ОСОБА_1 адміністративне стягнення, в межах санкції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, яке за своїм видом і мірою є справедливим.
Порушень застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права під час розгляду справи в суді першої інстанції, що є безумовною підставою скасування судового рішення, не встановлено.
За таких обставин, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 245 КУпАП всебічно, повно, об'єктивно з'ясував всі обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, безпосередньо у судовому засіданні дослідив докази та обґрунтовано дійшов висновку про наявність у діях
ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Тому, апеляційний суд приходить до висновку про те, що дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАПкваліфіковані правильно, а його винуватість у вчиненні даного правопорушення, підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають.
На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги про незаконність постанови суду першої інстанції є необґрунтованими, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП України, -
Апеляційну скаргу адвоката Пузир В.О.,, який діє в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Фортечного районного суду м. Кропивницького від 24 листопада 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду Р.А. Бондарчук