Рішення від 17.12.2025 по справі 320/6954/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2025 року справа № 320/6954/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Франковської А.Р., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнігласс Україна» до Житомирської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,

за участю сторін:

представника позивача - Лисов Є.М.,

представника відповідача - Подибайло В.М.,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнігласс Україна» (далі позивач) із позовом до Житомирської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (далі відповідач), у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів №UA101020/2022/000096/2 від 09.08.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів №UA101020/2022/000102/2 від 22.08.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів №UA101020/2022/000105/2 від 23.08.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів №UA101020/2022/000106/2 від 30.08.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів №UA101000/2022/000107/2 від 06.09.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів №UA101000/2022/000120/2 від 09.08.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів №UA101000/2022/000126/2 від 18.08.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів №UA101000/2022/000128/2 від 23.08.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів №UA101000/2022/000133/2 від 29.08.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів №UA101000/2022/000134/2 від 30.08.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів №UA101000/2022/000135/2 від 06.09.2022.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що при митному оформленні товарів за митними деклараціями ІМ40ДЕ №№UA101020/2022/028793 від 08.08.2022, UA101020/2022/030426 від 22.08.2022, UA101020/2022/030691 від 23.08.2022, UA101020/2022/031286 від 29.08.2022, UA101020/2022/032200 від 05.09.2022, UA101020/2022/028777 від 08.08.2022, UA101020/2022/030048 від 18.08.2022, UA101020/2022/030544 від 23.08.2022, UA101020/2022/031271 від 29.08.2022, UA101020/2022/031424 від 30.08.2022 та UA101020/2022/032260 від 06.09.2022, які ввозилися на митну територію України, ним було визначено їх митну вартість за основним методом за ціною договору (контракту), крім товару №3 за митною декларацією ІМ40ДЕ UA101020/2022/030691 від 23.08.2022, митна вартість якого була визначена позивачем за другорядним (резервним) методом визначення митної вартості товарів. Позивач зазначає, що на підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів надав митному органу документи, які відповідають переліку, визначеному в частинах другій та четвертій статті 53 Митного кодексу України (далі МК України), підтверджують митну вартість товарів та містять об'єктивні відомості про складові митної вартості товарів, подані документи не містять розбіжностей.

Позивач стверджує, що митний орган зазначених документів не врахував, у зв'язку з чим дійшов необґрунтованих висновків про наявність підстав для коригування митної вартості товарів із застосуванням другорядного (резервного) методу визначення митної вартості товарів.

Позивач не погодився із рішеннями митного органу про коригування митної вартості товарів, але з метою випуску задекларованих товарів у вільний обіг подав до митного органу нові митні декларації, в яких скоригував митну вартість товарів з урахуванням рішень митного органу, сплатив митні платежі й перерахував на депозитний рахунок державного казначейства різницю між сумою митних платежів (гарантійне зобов'язання), обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, і сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.03.2023 відкрито провадження у справі №320/6954/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, витребувано докази по справі від позивача та відповідача.

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив, що за результатами перевірки ним було встановлено, що заявлена позивачем митна вартість товарів є нижчою за вартість ввезених на митну територію України товарів, схожих до товарів позивача. Крім того, митниця зазначила про наявність обґрунтованих підстав вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем товарів та позивачем вплинув на заявлену ним митну вартість оцінюваних товарів.

У зв'язку з цим відповідач вважає, що спірні рішення прийняті митним органом із урахуванням вимог чинного законодавства України, в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Позивач подав до суду свою відповідь на відзив, у якій висловився проти аргументів митного органу, наведених у його відзиві на позовну заяву, та підтримав свою правову позицію, наведену в позовній заяві.

12.06.2023 відділом документального забезпечення і контролю Київського окружного адміністративного суду зареєстровано клопотання представника відповідача, подане через підсистему «Електронний суд» 10.05.2023, про залишення позову без розгляду у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення з даним позовом до суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.08.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнігласс Україна» до Житомирської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України залишено без руху. Надано позивачу п'ятиденний строк із дня вручення вказаної ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

01.09.2025 відділом документального забезпечення і контролю Київського окружного адміністративного суду зареєстровані письмові пояснення представника позивача, подані через підсистему «Електронний суд» 30.08.2025 на виконання ухвали Київського окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без руху від 27.08.2025.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 продовжено розгляд адміністративної справи №320/6954/23, відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду, вирішено перейти до розгляду справи №320/6954/23 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 07.11.2025 о 10 год. 00 хв., витребувано докази по справі від позивача.

24.10.2025 відділом документального забезпечення і контролю Київського окружного адміністративного суду зареєстроване клопотання представника позивача, подане через підсистему «Електронний суд» 23.10.2025, про приєднання витребуваних судом доказів до матеріалів справи.

07.11.2025 відділом документального забезпечення і контролю Київського окружного адміністративного суду зареєстроване клопотання представника відповідача, подане через підсистему «Електронний суд» 31.10.2025, про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.11.2025 вирішено здійснювати розгляд адміністративної справи №320/6954/23 в режимі відеоконференції за участю представника відповідача поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів із використанням Системи відеоконференцзв'язку.

12.11.2025 відділом документального забезпечення і контролю Київського окружного адміністративного суду зареєстроване клопотання представника позивача, подане через підсистему «Електронний суд» 08.11.2025, про приєднання доказів до матеріалів справи.

14.11.2025 відділом документального забезпечення і контролю Київського окружного адміністративного суду зареєстровані заперечення представника відповідача, подані через підсистему «Електронний суд» 13.11.2025, на додаткові пояснення позивача та його клопотання про доручення додаткових документів до матеріалів справи.

14.11.2025 відділом документального забезпечення і контролю Київського окружного адміністративного суду зареєстроване клопотання представника відповідача, подане через підсистему «Електронний суд» 13.11.2025, про доручення витребуваних судом документів до матеріалів справи.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.11.2025 закрито підготовче провадження у справі, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 12.12.2025 об 11 год. 00 хв.

12.12.2025 у судове засідання з'явилися представники позивача та відповідача. Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.12.2025 оголошено перерву у справі до 17.12.2025 о 12 год. 30 хв.

17.12.2025 у судове засідання з'явилися представники позивача та відповідача. Судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи й матеріали, всебічно й повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи й вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнігласс Україна» (місцезнаходження: 08294, Київська обл., м. Буча, вул. Яблунська, буд. 84, ідентифікаційний код 43536537) зареєстроване в якості юридичної особи 27.02.2020, номер запису 1 326 102 0000 001541 за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Судом встановлено, що 08.02.2021 між Акціонерним товариством «Нью Гласс», компанією, зареєстрованою в Республіці Болгарії, (далі продавець), та позивачем був укладений договір купівлі-продажу №S2021/001 UU (далі договір), відповідно до пунктів 1.1-1.4, 2.1, 2.2, 4.1-4.3, 4.5, 5.1, абзацу першого пункту 11.5 якого продавець згоден виготовити й поставити позивачу, а позивач згоден купити (прийняти та оплатити) в продавця порожній скляний посуд в асортименті.

Номенклатура, кількість та ціна товару вказуються в додатках до договору, які є невід'ємною частиною договору.

Продавець здійснює відвантаження товару в терміни й в обсягах, зазначених у додатках до договору.

Товар передається у власність позивача. Перехід права власності на товар здійснюється з моменту передачі товару на підставі товаротранспортної накладної та інших супровідних документів на товар. Датою переходу права власності на товар є дата підписання товаротранспортної накладної про передачу товару перевізнику представником продавця.

Ціна на товар, встановлена в додатку, визначається в євро і включає витрати на пакування, завантаження та маркування. Товар буде поставлено на умовах FCA м. Новий Пазар, Республіка Болгарія (Incoterms 2020).

Якщо інший порядок оплати не вказаний у відповідному додатку до договору, позивач зобов'язаний здійснити оплату за товар на наступних умовах: відтермінування 120 (сто двадцять) календарних днів із дати відвантаження. Валюта договору - євро. Якщо ціна та будь-які відповідні податки не будуть повністю сплачені у встановлений термін, не зачіпаючи жодних інших прав або засобів захисту продавця та не обмежуючи його права вимагати більшої суми збитків, продавець має право вимагати сплати неустойки за будь-яку несплачену суму, починаючи з дати прострочення платежу до дати повного погашення платежу, в сумі 0,1% за кожен день затримки платежу, але не більше 10% від простроченої суми.

Товар поставляється позивачу партіями на умовах, вказаних у відповідному додатку до договору.

Терміни поставки узгоджуються сторонами у відповідному додатку до договору.

Датою поставки товару продавцем і переходу всіх ризиків до позивача щодо товару вважається дата підписання товаротранспортної накладної про передачу товару представником продавця, з одного боку, й перевізника, з іншого боку.

Позивач має право уповноважити третю сторону отримувати й приймати товар.

З кожним відвантаженням партії товару продавець надає позивачу наступні документи (в залежності від виду транспорту поставки): міжнародну транспортну накладну (CMR) або залізничну накладну встановленого зразка; паспорт якості; сертифікат відповідності; рахунок-фактуру; сертифікат EUR1.

Договір дійсний до 31.12.2022 з моменту його підписання, з правом пролонгації. Якщо жодна зі сторін не менш, ніж за 14 (чотирнадцять) календарних днів до дати припинення дії договору не повідомить іншу сторону про свій намір припинити цей договір, то договір вважається автоматично продовженим сторонами на кожен наступний календарний рік на тих самих умовах.

03.08.2022 на виконання положень договору продавець та позивач уклали додаток №56, відповідно до якого продавець зобов'язався поставити позивачу товар в асортименті на загальну суму 18 234,72 євро.

У відповідності до пунктів 2 та 3 додатку №56 від 03.08.2022 до договору сторони погодили умови доставки - FCA м. Новий Пазар, Республіка Болгарія та умови оплати - відтермінування 120 календарних днів із дати відвантаження.

04.08.2022 продавець виставив позивачу до сплати інвойс №1000006065 на загальну суму 18 234,72 євро. Відповідно до інвойса №1000006065 від 04.08.2022 товар постачається на умовах FCA м. Новий Пазар, Республіка Болгарія, а умови оплати - протягом 120 календарних днів.

08.08.2022 позивачем було подано до Житомирської митниці митну декларацію ІМ40ДЕ №UA101020/2022/028793, у графах 31 якої позивачем був зазначений товар, придбаний за додатком №56 від 03.08.2022 до договору та інвойсом №1000006065 від 04.08.2022 (далі товар 1).

Відповідно до граф 20, 22 та 42 митної декларації ІМ40ДЕ №UA101020/2022/028793 від 08.08.2022 загальна вартість товару 1 складає 18 234,72 євро, а його поставка відбувалася на умовах FCA м. Новий Пазар, Республіка Болгарія.

У той же час, із матеріалів справи слідує, що позивач здійснив перевезення товару 1 автомобілем із м. Новий Пазар, Республіка Болгарія до місця ввезення на митну територію України (пункту пропуску «Порубне»). Розмір таких витрат склав 63 608,90 грн., що підтверджується довідкою про транспортні витрати №8 від 08.08.2022, виданою Товариством з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство №1» ЛТД (далі перевізник 1).

Таким чином, загальна митна вартість товару 1, визначена позивачем за основним методом визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту), склала в гривневому еквіваленті станом на день подання позивачем митної декларації щодо товару 1 (08.08.2022) 745 897,43 грн. (18 234,72 євро х 37,417 + 63 608,90 грн.).

У відповідності до пункту 3 частини п'ятої статті 52 МК України декларація митної вартості подається у разі якщо покупець та продавець пов'язані між собою.

08.08.2022 позивач, ураховуючи те, що він є пов'язаною особою з продавцем, який є його засновником, що підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, подав декларацію митної вартості до митної декларації ІМ40ДЕ №UA101020/2022/028793 від 08.08.2022, у графах 9(а) та 9(б) якої зазначив про пов'язаність продавця й позивача та про те, що взаємозалежність продавця та позивача не вплинула на ціну товару 1.

На підтвердження заявленої митної вартості товару 1 митному органу були подані, зокрема:

(0271) пакувальний лист продавця на товар б/н від 04.08.2022;

(0380) рахунок-фактура (інвойс) №1000006065 від 04.08.2022;

(0730) міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) №200185 від 04.08.2022;

(0954) сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №А им 0000543584 від 04.08.2022;

(3007) документ, що підтверджує вартість перевезення товару, довідка про транспортні витрати №8 від 08.08.2022, видана перевізником 1;

(4103) додаток №56 від 03.08.2022 до договору;

(4104) договір.

Розглянувши подані позивачем документи для підтвердження заявленої в митній декларації ІМ40ДЕ №UA101020/2022/028793 від 08.08.2022 митної вартості товару 1, митний орган направив позивачеві електронне повідомлення, у якому зазначив, що ним проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару 1 з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор», а також із рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких уже здійснено, в тому числі країною виробництва яких є Республіка Болгарія. За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товару 1 є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів (посуду столового, скляного). Таким чином, митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і позивачем вплинув на заявлену декларантом митну вартість оцінюваного товару 1.

Посилаючись на положення частин третьої та четвертої статті 53 МК України, митний орган витребував від позивача наступні додаткові документи для підтвердження митної вартості імпортованих товарів: виписку з бухгалтерської документації; копію митної декларації країни відправлення; прайс-лист виробника товару; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

08.08.2022 позивач на вказаний запит надав відповідачу свій лист №55/2022 від 08.08.2022, разом із яким надав, зокрема, копію експортної митної декларації №22BG002008AA614728 від 04.08.2022, виписку з бухгалтерської документації, калькуляції собівартості, складені продавцем, прайс-лист продавця.

Під час проведення консультацій між митним органом та позивачем останній надав Житомирській митниці свій лист №57/2022 від 09.08.2022, в якому, зокрема, виклав свою позицію про застосування запропонованих відповідачем другорядних методів визначення митної вартості товарів.

09.08.2022 Житомирською митницею було прийняте спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UA101020/2022/000096/2, згідно з яким відповідач, застосувавши другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів, заявлену позивачем митну вартість товару №1 в митній декларації ІМ40ДЕ №UA101020/2022/028793 від 08.08.2022 скоригував із 7 768,00 євро до рівня 20 986,56 євро, товару №2 - з 4 904,14 євро до рівня 11 116,87 євро, а товару №3 - з 7 262,58 євро до рівня 20 657,28 євро.

Обґрунтовуючи підстави неприйняття заявленої позивачем митної вартості товару 1, митний орган у графі 33 спірного рішення зазначив, що в поданій до митного оформлення декларації митної вартості до митної декларації ІМ40ДЕ №UA101020/2022/028793 від 08.08.2022 зазначено, що позивач та продавець пов'язані між собою.

На виконання вимог Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України №476 від 01.07.2021, митницею проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор», а також із рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких уже здійснено, в тому числі країною виробництва яких є Республіка Болгарія. За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товару 1 є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів (посуду столового, скляного).

Таким чином, митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і позивачем вплинув на заявлену декларантом митну вартість оцінюваного товару 1.

Відповідно до частини другої статті 52 МК України відомості про визначення митної вартості, що надаються декларантом, повинні базуватися на об?єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною п'ятою статті 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Документи, подані для митного оформлення, містять розбіжності, не містять усіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар 1.

Товар 1 задекларовано на умовах поставки FCA м. Новий Пазар, Республіка Болгарія. Так як витрати на транспортування є однією зі складових митної вартості (пункт 5 частина десятої статті 58 МК України), то відповідно до наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» №599 від 24.05.2012 для розрахунку витрат на транспортування відповідно до умов поставки FCA необхідні дані про вартість перевезення, навантаження, розвантаження, страхування. Ці складові митної вартості, передбачені частиною десятою статті 58 МК України, повинні підтверджуватись документально (договорами, рахунками, товарно-транспортними накладними, розрахунками на основі транспортних тарифів тощо).

Довідка про транспортні витрати від 08.08.2022, надана перевізником 1, не містить інформацію про товари, що транспортувалися, їх вагу, посилання на будь-який товарно-супровідний документ, а також не містить інформацію про замовника послуг із перевезення товарів.

У поданій до митного оформлення декларації в графі 44 під кодом 4301 вказано договір-доручення про транспортно-експедиторське обслуговування №А0006 від 05.02.2021, укладений між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі експедитор) та позивачем.

Відповідно до пункту 2.1 договору експедитор зобов'язується організовувати транспортування вантажу автомобільним міжнародним і внутрішнім сполучення відповідно до заявок позивача.

Вартість послуг за договором, що зазначається сторонами в заявках до нього, включає в себе: винагороду експедитору, послуги третіх осіб та додаткові витрати експедитора (пункт 5.3 договору).

У зв?язку з тим, що умовами договору передбачена організація транспортування вантажу міжнародним і внутрішнім сполученням, транспортно-експедиційні послуги надаються експедитором на всьому шляху слідування вантажу, в тому числі за межами митної території України, які відповідно до вимог пункту 5 частини десятої статті 58 МК України підлягають включенню до митної вартості товарів. Зазначені витрати не включені до митної вартості товару 1.

Крім того, для підтвердження повного обсягу послуг, що надавалися експедитором, у тому числі за межами митного кордону України, для перевірки правильності здійсненого декларантом розрахунку складових митної вартості, необхідно використовувати відомості, зазначені в заявці, акті виконаних робіт, рахунку-фактурі з прикладеною копією CMR для кожної партії товарів за конкретною митною декларацією. Зазначені документи не надані.

Таким чином, відомості про витрати на транспортування оцінюваного транспортного засобу не базуються на об?єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган можливості перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до частини десятої статті 58 МК України є складовою митної вартості.

Надані під час митного оформлення калькуляції вартості (розрахунки ціни) товарів від виробника не містять інформацію про те, які умови поставки товару були враховані під час здійснення розрахунків, а також не містять відомості про такі складові як маркування та навантаження.

Додатково наданий лист-роз'яснення, складений продавцем, не може бути використаний для підтвердження факту включення до ціни товару витрат на маркування та навантаження оцінюваних товарів, оскільки: 1) не містить інформацію про реквізити калькуляцій, які надавалися для підтвердження ціни товарів; 2) не містить будь-якої інформації про товари, яких стосується даний лист.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України не подані такі додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару 1, а саме: висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам.

Згідно з частиною шостою статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваних товарів проведено консультацію, в ході якої декларанту було запропоновано інформацію щодо вартості схожих товарів.

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів Житомирська митниця видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2022/022253 від 09.08.2022.

З метою випуску товару 1 у вільний обіг у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 55 та частиною другою статті 263 МК України, позивач з урахуванням коригувань подав нову митну декларацію ІМ40ДЕ №UA101020/2022/029017 від 09.08.2022 та митний орган прийняв рішення про випуск товару 1 під грошову заставу для забезпечення сплати митних платежів (фінансову гарантію) в розмірі 244 816,57 грн.

15.08.2022 на виконання положень договору продавець та позивач уклали додаток №58, відповідно до якого продавець зобов'язався поставити позивачу товар в асортименті на загальну суму 17 521,18 євро.

У відповідності до пунктів 2 та 3 додатку №58 від 15.08.2022 до договору сторони погодили умови доставки - FCA м. Новий Пазар, Республіка Болгарія та умови оплати - відтермінування 120 календарних днів із дати відвантаження.

16.08.2022 продавець виставив позивачу до сплати інвойс №1000006115 на загальну суму 17 521,18 євро. Відповідно до інвойса №1000006115 від 16.08.2022 товар постачається на умовах FCA м. Новий Пазар, Республіка Болгарія, а умови оплати - протягом 120 календарних днів.

22.08.2022 позивачем було подано до Житомирської митниці митну декларацію ІМ40ДЕ №UA101020/2022/030426, у графах 31 якої позивачем був зазначений товар, придбаний за додатком №58 від 15.08.2022 до договору та інвойсом №1000006115 від 16.08.2022 (далі товар 2).

Відповідно до граф 20, 22 та 42 митної декларації ІМ40ДЕ №UA101020/2022/030426 від 22.08.2022 загальна вартість товару 2 складає 17 521,18 євро, а його поставка відбувалася на умовах FCA м. Новий Пазар, Республіка Болгарія.

У той же час, із матеріалів справи слідує, що позивач здійснив перевезення товару 2 автомобілем із м. Новий Пазар, Республіка Болгарія до місця ввезення на митну територію України (пункту пропуску «Порубне»). Розмір таких витрат склав 82 306,00 грн., що підтверджується довідкою про транспортні витрати №22.08.22-01 від 22.08.2022, виданою експедитором.

Таким чином, загальна митна вартість товару 2, визначена позивачем за основним методом визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту), склала в гривневому еквіваленті станом на день подання позивачем митної декларації щодо товару 2 (22.08.2022) 726 105,98 грн. (17 521,18 євро х 36,7441 + 82 306,00 грн.).

22.08.2022 позивач, ураховуючи те, що він є пов'язаною особою з продавцем, подав декларацію митної вартості до митної декларації ІМ40ДЕ №UA101020/2022/030426 від 22.08.2022, у графах 9(а) та 9(б) якої зазначив про пов'язаність продавця й позивача та про те, що взаємозалежність продавця та позивача не вплинула на ціну товару 2.

На підтвердження заявленої митної вартості товару 2 митному органу були подані, зокрема:

(0271) пакувальний лист продавця на товар б/н від 16.08.2022;

(0380) рахунок-фактура (інвойс) №1000006115 від 16.08.2022;

(0730) міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) №333320 від 16.08.2022;

(0954) сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №А им 0000543493 від 16.08.2022;

(3007) документ, що підтверджує вартість перевезення товару, довідка про транспортні витрати №22.08.22-01 від 22.08.2022, видана експедитором;

(4103) додаток №58 від 15.08.2022 до договору;

(4104) договір;

(4301) договір про транспортно-експедиторське обслуговування №А 0006 від 05.02.2021, укладений між експедитором та позивачем.

Розглянувши подані позивачем документи для підтвердження заявленої в митній декларації ІМ40ДЕ №UA101020/2022/030426 від 22.08.2022 митної вартості товару 2, митний орган направив позивачеві електронне повідомлення, у якому зазначив, що ним проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару 2 з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор», а також із рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких уже здійснено, в тому числі країною виробництва яких є Республіка Болгарія. За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товару 2 є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів (посуду столового, скляного). Таким чином, митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і позивачем вплинув на заявлену декларантом митну вартість оцінюваного товару 2.

22.08.2022 позивач на вказаний запит надав відповідачу свій лист №62/2022 від 22.08.2022, разом із яким надав, зокрема, копію експортної митної декларації №22BG002008AA617705 від 16.08.2022, виписку з бухгалтерської документації, калькуляції собівартості, складені продавцем, прайс-лист продавця.

Під час проведення консультацій між митним органом та позивачем останній надав Житомирській митниці свій лист №63/2022 від 22.08.2022, в якому, зокрема, виклав свою позицію про застосування запропонованих відповідачем другорядних методів визначення митної вартості товарів.

22.08.2022 Житомирською митницею було прийняте спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UA101020/2022/000102/2, згідно з яким відповідач, застосувавши другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів, заявлену позивачем митну вартість товару №1 в митній декларації ІМ40ДЕ №UA101020/2022/030426 від 22.08.2022 скоригував із 9 728,08 євро до рівня 16 980,79 євро, товару №2 - з 750,61 євро до рівня 1 490,27 євро, товару №3 - з 5 203,36 євро до рівня 7 44,16 євро, товару №4 - з 3 342,52 євро до рівня 5 248,80 євро, а товару №5 - з 736,60 євро до рівня 1 739,14 євро.

Обґрунтовуючи підстави неприйняття заявленої позивачем митної вартості товару 2, митний орган у графі 33 спірного рішення зазначив аналогічні підстави, що і в графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA101020/2022/000096/2 від 09.08.2022.

Методи 2а і 2б не можуть бути застосовані у зв?язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г - у зв??язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Запропоновано митну вартість, визначену за резервним методом із врахуванням обмежень, передбачених частиною третьою статті 64 МК України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару: товар №1 - митна декларація №UA500500/2021/3847 від 01.02.2021 - «Посуд столовий, скляний, для пиття.». Виробник: продавець, торгова марка Uniglass HGI. Країна виробництва: Республіка Болгарія (BG). Умови поставки FCA м. Новий Пазар. 48 312 шт. і складає 0,347 євро за штуку; товар №2 - митна декларація №UA100330/2021/327398 від 26.07.2021 - «Посуд столовий, посудини для пиття скляні: чашка скляна 290 мл, арт. 294676001001 - 84 шт. Виробник: ARC. Торговельна марка ARO. Країна виробництва: Французька Республіка (FR)» і складає 0,3833 євро за одиницю; товар №3 - митна декларація №UA100660/2021/40185 від 25.01.2021 - «Посуд столовий, стакан для пиття скляний на ніжці.». Виробник: продавець. Країна виробництва: Республіка Болгарія (BG) і складає 0,3944 євро за одиницю; товар №4 - митна декларація №UA100330/2021/330489 від 27.08.2021 - «Посуд столовий, зі скла, механічного виготовлення, крім посудин для пиття: набір салатників 6 см (6 шт. / набір) (арт. вир. 5086-20) арт. 297301001001 - 744 набори. Виробник: ARC. Торговельна марка Metro Professional. Країна виробництва: Французька Республіка (FR)» і складає 0,135 євро за одиницю; товар №5 - митна декларація №UA500500/2021/14282 від 01.04.2021 - «Вироби зі скла, не кришталеві. Попільничка в упаковці: мильниця - 1 440 шт., склянка - 800 шт., мильниця - 700 шт., склянка - 600 шт., склянка - 220 шт., склянка - 300 шт., дозатор - 140 шт., полиця для ванної - 50 шт., полиця для ванної - 50 шт., полиця для ванної - 100 шт., полиця для ванної - 120 шт., полиця для ванної - 50 шт. Країна виробництва: Китайська Народна Республіка (CN). Торговельна марка Kroner. Виробник: Shaodong Quality Industry Co., Ltd.» і складає 0,647 євро за одиницю.

З метою випуску товару 2 у вільний обіг у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 55 та частиною другою статті 263 МК України, позивач з урахуванням коригувань подав нову митну декларацію ІМ40ДЕ №UA101020/2022/030545 від 23.08.2022 та митний орган прийняв рішення про випуск товару 2 під грошову заставу для забезпечення сплати митних платежів (фінансову гарантію) в розмірі 96 111,42 грн.

18.08.2022 на виконання положень договору продавець та позивач уклали додаток №60, відповідно до якого продавець зобов'язався поставити позивачу товар в асортименті на загальну суму 17 655,93 євро.

У відповідності до пунктів 2 та 3 додатку №60 від 18.08.2022 до договору сторони погодили умови доставки - FCA м. Новий Пазар, Республіка Болгарія та умови оплати - відтермінування 120 календарних днів із дати відвантаження.

19.08.2022 продавець виставив позивачу до сплати інвойс №1000006131 на загальну суму 17 655,93 євро. Відповідно до інвойса №1000006131 від 19.08.2022 товар постачається на умовах FCA м. Новий Пазар, Республіка Болгарія, а умови оплати - протягом 120 календарних днів.

23.08.2022 позивачем було подано до Житомирської митниці митну декларацію ІМ40ДЕ №UA101020/2022/030691, у графах 31 якої позивачем був зазначений товар, придбаний за додатком №60 від 19.08.2022 до договору та інвойсом №1000006131 від 19.08.2022 (далі товар 3).

Відповідно до граф 20, 22 та 42 митної декларації ІМ40ДЕ №UA101020/2022/030691 від 23.08.2022 загальна вартість товару 3 складає 17 655,93 євро, а його поставка відбувалася на умовах FCA м. Новий Пазар, Республіка Болгарія.

У той же час, із матеріалів справи слідує, що позивач здійснив перевезення товару 3 автомобілем із м. Новий Пазар, Республіка Болгарія до місця ввезення на митну територію України (пункту пропуску «Порубне»). Розмір таких витрат склав 59 548,00 грн., що підтверджується довідкою про транспортні витрати №23.08.22-01 від 23.08.2022, виданою експедитором.

Таким чином, загальна митна вартість товару 3, визначена позивачем за основним методом визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) та другорядним (резервним) методом визначення митної вартості товарів (для товару №3 в митній декларації ІМ40ДЕ №UA101020/2022/030691 від 23.08.2022), склала в гривневому еквіваленті станом на день подання позивачем митної декларації щодо товару 3 709 160,83 грн. (14 469,12 євро х 36,5686 + 59 548,00 грн. х 17 905,16 кг / 20 760 кг + 3 150,00 євро х 36,5686 + 59 548,00 грн. х 2 774,84 кг / 20 760 кг + 5 535,75 грн.).

23.08.2022 позивач, ураховуючи те, що він є пов'язаною особою з продавцем, подав декларацію митної вартості до митної декларації ІМ40ДЕ №UA101020/2022/030691 від 23.08.2022, у графах 9(а) та 9(б) якої зазначив про пов'язаність продавця й позивача та про те, що взаємозалежність продавця та позивача не вплинула на ціну товару 2.

На підтвердження заявленої митної вартості товару 3 митному органу були подані, зокрема:

(0271) пакувальний лист продавця на товар б/н від 19.08.2022;

(0380) рахунок-фактура (інвойс) №1000006131 від 19.08.2022;

(0730) міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) №508621 від 19.08.2022;

(0954) сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №А им 0000543944 від 19.08.2022;

(3007) документ, що підтверджує вартість перевезення товару, довідка про транспортні витрати №23.08.22-01 від 23.08.2022, видана експедитором;

(4103) додаток №60 від 18.08.2022 до договору;

(4104) договір;

Розглянувши подані позивачем документи для підтвердження заявленої в митній декларації ІМ40ДЕ №UA101020/2022/030691 від 23.08.2022 митної вартості товару 3, митний орган направив позивачеві електронне повідомлення, у якому зазначив, що ним проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару 3 з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор», а також із рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких уже здійснено, в тому числі країною виробництва яких є Республіка Болгарія. За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товару 3 є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів (посуду столового, скляного). Таким чином, митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і позивачем вплинув на заявлену декларантом митну вартість оцінюваного товару 3.

23.08.2022 позивач на вказаний запит надав відповідачу свій лист №66/2022 від 23.08.2022, разом із яким надав, зокрема, копію експортної митної декларації №22BG002008AA619150 від 19.08.2022, виписку з бухгалтерської документації, калькуляції собівартості, складені продавцем, прайс-лист продавця.

Під час проведення консультацій між митним органом та позивачем останній надав Житомирській митниці свій лист №67/2022 від 23.08.2022, в якому, зокрема, виклав свою позицію про застосування запропонованих відповідачем другорядних методів визначення митної вартості товарів.

23.08.2022 Житомирською митницею було прийняте спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UA101020/2022/000105/2, згідно з яким відповідач, застосувавши другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів, заявлену позивачем митну вартість товару №1 в митній декларації ІМ40ДЕ №UA101020/2022/030691 від 23.08.2022 скоригував із 15 873,58 євро до рівня 26 116,61 євро, а товару №2 - з 3 367,66 євро до рівня 4 969,44 євро.

Обґрунтовуючи підстави неприйняття заявленої позивачем митної вартості товарів №1 та №2 за митною декларацією ІМ40ДЕ №UA101020/2022/030691 від 23.08.2022, митний орган у графі 33 спірного рішення зазначив аналогічні підстави, що і в графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA101020/2022/000096/2 від 09.08.2022.

З метою випуску товару 3 у вільний обіг у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 55 та частиною другою статті 263 МК України, позивач з урахуванням коригувань подав нову митну декларацію ІМ40ДЕ №UA101020/2022/030713 від 23.08.2022 та митний орган прийняв рішення про випуск товару 3 під грошову заставу для забезпечення сплати митних платежів (фінансову гарантію) в розмірі 86 629,63 грн.

25.08.2022 на виконання положень договору продавець та позивач уклали додаток №63, відповідно до якого продавець зобов'язався поставити позивачу товар в асортименті на загальну суму 13 172,40 євро.

У відповідності до пунктів 2 та 3 додатку №63 від 25.08.2022 до договору сторони погодили умови доставки - FCA м. Новий Пазар, Республіка Болгарія та умови оплати - відтермінування 120 календарних днів із дати відвантаження.

26.08.2022 продавець виставив позивачу до сплати інвойс №1000006165 на загальну суму 13 172,40 євро. Відповідно до інвойса №1000006165 від 26.08.2022 товар постачається на умовах FCA м. Новий Пазар, Республіка Болгарія, а умови оплати - протягом 120 календарних днів.

29.08.2022 позивачем було подано до Житомирської митниці митну декларацію ІМ40ДЕ №UA101020/2022/031286, у графах 31 якої позивачем був зазначений товар, придбаний за додатком №63 від 25.08.2022 до договору та інвойсом №1000006165 від 26.08.2022 (далі товар 4).

Відповідно до граф 20, 22 та 42 митної декларації ІМ40ДЕ №UA101020/2022/031286 від 29.08.2022 загальна вартість товару 4 складає 13 172,40 євро, а його поставка відбувалася на умовах FCA м. Новий Пазар, Республіка Болгарія.

У той же час, із матеріалів справи слідує, що позивач здійснив перевезення товару 4 автомобілем із м. Новий Пазар, Республіка Болгарія до місця ввезення на митну територію України (пункту пропуску «Порубне»). Розмір таких витрат склав 56 647,38 грн., що підтверджується довідкою про транспортні витрати №29.08.22-04 від 29.08.2022, виданою експедитором.

Таким чином, загальна митна вартість товару 4, визначена позивачем за основним методом визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту), склала в гривневому еквіваленті станом на день подання позивачем митної декларації щодо товару 4 (29.08.2022) 538 055,13 грн. (13 172,40 євро х 36,5467 + 56 647,38 грн.).

29.08.2022 позивач, ураховуючи те, що він є пов'язаною особою з продавцем, подав декларацію митної вартості до митної декларації ІМ40ДЕ №UA101020/2022/031286 від 29.08.2022, у графах 9(а) та 9(б) якої зазначив про пов'язаність продавця й позивача та про те, що взаємозалежність продавця та позивача не вплинула на ціну товару 4.

На підтвердження заявленої митної вартості товару 4 митному органу були подані, зокрема:

(0271) пакувальний лист продавця на товар б/н від 26.08.2022;

(0380) рахунок-фактура (інвойс) №1000006165 від 26.08.2022;

(0730) міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) №200186 від 26.08.2022;

(0954) сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №А им 0000542124 від 26.08.2022;

(3007) документ, що підтверджує вартість перевезення товару, довідка про транспортні витрати №29.08.22-04 від 29.08.2022, видана експедитором;

(4103) додаток №63 від 25.08.2022 до договору;

(4104) договір;

Розглянувши подані позивачем документи для підтвердження заявленої в митній декларації ІМ40ДЕ №UA101020/2022/031286 від 29.08.2022 митної вартості товару 4, митний орган направив позивачеві електронне повідомлення, у якому зазначив, що ним проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару 4 з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор», а також із рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких уже здійснено, в тому числі країною виробництва яких є Республіка Болгарія. За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товару 4 є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів (посуду столового, скляного). Таким чином, митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і позивачем вплинув на заявлену декларантом митну вартість оцінюваного товару 4.

29.08.2022 позивач на вказаний запит надав відповідачу свій лист №67/2022 від 29.08.2022, разом із яким надав, зокрема, копію експортної митної декларації №22BG002008AA620933 від 26.08.2022, виписку з бухгалтерської документації, калькуляції собівартості, складені продавцем, прайс-лист продавця.

Під час проведення консультацій між митним органом та позивачем останній надав Житомирській митниці свій лист №69/2022 від 30.08.2022, в якому, зокрема, виклав свою позицію про застосування запропонованих відповідачем другорядних методів визначення митної вартості товарів.

30.08.2022 Житомирською митницею було прийняте спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UA101020/2022/000106/2, згідно з яким відповідач, застосувавши другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів, заявлену позивачем митну вартість товару №1 в митній декларації ІМ40ДЕ №UA101020/2022/031286 від 29.08.2022 скоригував із 3 130,49 євро до рівня 10 992,96 євро, а товару №2 - з 11 591,91 євро до рівня 16 186,18 євро.

Обґрунтовуючи підстави неприйняття заявленої позивачем митної вартості товару 4, митний орган у графі 33 спірного рішення зазначив аналогічні підстави, що і в графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA101020/2022/000096/2 від 09.08.2022.

З метою випуску товару 4 у вільний обіг у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 55 та частиною другою статті 263 МК України, позивач з урахуванням коригувань подав нову митну декларацію ІМ40ДЕ №UA101020/2022/031430 від 30.08.2022 та митний орган прийняв рішення про випуск товару 4 під грошову заставу для забезпечення сплати митних платежів (фінансову гарантію) в розмірі 91 070,97 грн.

30.08.2022 на виконання положень договору продавець та позивач уклали додаток №65, відповідно до якого продавець зобов'язався поставити позивачу товар в асортименті на загальну суму 19 619,61 євро.

У відповідності до пунктів 2 та 3 додатку №65 від 30.08.2022 до договору сторони погодили умови доставки - FCA м. Новий Пазар, Республіка Болгарія та умови оплати - відтермінування 120 календарних днів із дати відвантаження.

31.08.2022 продавець виставив позивачу до сплати інвойс №1000006187 на загальну суму 19 619,61 євро. Відповідно до інвойса №1000006187 від 31.08.2022 товар постачається на умовах FCA м. Новий Пазар, Республіка Болгарія, а умови оплати - протягом 120 календарних днів.

05.09.2022 позивачем було подано до Житомирської митниці митну декларацію ІМ40ДЕ №UA101020/2022/032200, у графах 31 якої позивачем був зазначений товар, придбаний за додатком №65 від 30.08.2022 до договору та інвойсом №1000006187 від 31.08.2022 (далі товар 5).

Відповідно до граф 20, 22 та 42 митної декларації ІМ40ДЕ №UA101020/2022/032200 від 05.09.2022 загальна вартість товару 5 складає 19 619,61 євро, а його поставка відбувалася на умовах FCA м. Новий Пазар, Республіка Болгарія.

У той же час, із матеріалів справи слідує, що позивач здійснив перевезення товару 5 автомобілем із м. Новий Пазар, Республіка Болгарія до місця ввезення на митну територію України (пункту пропуску «Порубне»). Розмір таких витрат склав 57 737,00 грн., що підтверджується довідкою про транспортні витрати №05.09.22-01 від 05.09.2022, виданою експедитором.

Таким чином, загальна митна вартість товару 5, визначена позивачем за основним методом визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту), склала в гривневому еквіваленті станом на день подання позивачем митної декларації щодо товару 5 (05.09.2022) 774 517,87 грн. (19 619,61 євро х 36,5339 + 57 737,00 грн.).

05.09.2022 позивач, ураховуючи те, що він є пов'язаною особою з продавцем, подав декларацію митної вартості до митної декларації ІМ40ДЕ №UA101020/2022/032200 від 05.09.2022, у графах 9(а) та 9(б) якої зазначив про пов'язаність продавця й позивача та про те, що взаємозалежність продавця та позивача не вплинула на ціну товару 5.

На підтвердження заявленої митної вартості товару 5 митному органу були подані, зокрема:

(0271) пакувальний лист продавця на товар б/н від 31.08.2022;

(0380) рахунок-фактура (інвойс) №1000006187 від 31.08.2022;

(0730) міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) б/н від 31.08.2022;

(0954) сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №А им 0000542131 від 31.08.2022;

(3007) документ, що підтверджує вартість перевезення товару, довідка про транспортні витрати №05.09.22-01 від 05.09.2022, видана експедитором;

(4103) додаток №65 від 30.08.2022 до договору;

(4104) договір;

Розглянувши подані позивачем документи для підтвердження заявленої в митній декларації ІМ40ДЕ №UA101020/2022/032200 від 05.09.2022 митної вартості товару 5, митний орган направив позивачеві електронне повідомлення, у якому зазначив, що ним проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару 5 з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор», а також із рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких уже здійснено, в тому числі країною виробництва яких є Республіка Болгарія. За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товару 5 є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів (посуду столового, скляного). Таким чином, митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і позивачем вплинув на заявлену декларантом митну вартість оцінюваного товару 5.

05.09.2022 позивач на вказаний запит надав відповідачу свій лист №75/2022 від 05.09.2022, разом із яким надав, зокрема, копію експортної митної декларації №22BG002008AA622263 від 31.08.2022, виписку з бухгалтерської документації, калькуляції собівартості, складені продавцем, прайс-лист продавця.

Під час проведення консультацій між митним органом та позивачем останній надав Житомирській митниці свій лист №76/2022 від 06.09.2022, в якому, зокрема, виклав свою позицію про застосування запропонованих відповідачем другорядних методів визначення митної вартості товарів.

06.09.2022 Житомирською митницею було прийняте спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UA101000/2022/000107/2, згідно з яким відповідач, застосувавши другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів, заявлену позивачем митну вартість товару №1 в митній декларації ІМ40ДЕ №UA101020/2022/032200 від 05.09.2022 скоригував із 17 752,12 євро до рівня 37 900,80 євро, а товару №2 - з 3 447,86 євро до рівня 5 679,36 євро.

Обґрунтовуючи підстави неприйняття заявленої позивачем митної вартості товару 5, митний орган у графі 33 спірного рішення зазначив аналогічні підстави, що і в графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA101020/2022/000096/2 від 09.08.2022.

З метою випуску товару 5 у вільний обіг у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 55 та частиною другою статті 263 МК України, позивач з урахуванням коригувань подав нову митну декларацію ІМ40ДЕ №UA101020/2022/032312 від 06.09.2022 та митний орган прийняв рішення про випуск товару 5 під грошову заставу для забезпечення сплати митних платежів (фінансову гарантію) в розмірі 162 221,21 грн.

02.08.2022 на виконання положень договору продавець та позивач уклали додаток №55, відповідно до якого продавець зобов'язався поставити позивачу товар в асортименті на загальну суму 16 195,80 євро.

У відповідності до пунктів 2 та 3 додатку №55 від 02.08.2022 до договору сторони погодили умови доставки - FCA м. Новий Пазар, Республіка Болгарія та умови оплати - відтермінування 120 календарних днів із дати відвантаження.

03.08.2022 продавець виставив позивачу до сплати інвойс №1000006051 на загальну суму 16 195,80 євро. Відповідно до інвойса №1000006051 від 03.08.2022 товар постачається на умовах FCA м. Новий Пазар, Республіка Болгарія, а умови оплати - протягом 120 календарних днів.

08.08.2022 позивачем було подано до Житомирської митниці митну декларацію ІМ40ДЕ №UA101020/2022/028777, у графах 31 якої позивачем був зазначений товар, придбаний за додатком №55 від 02.08.2022 до договору та інвойсом №1000006051 від 03.08.2022 (далі товар 6).

Відповідно до граф 20, 22 та 42 митної декларації ІМ40ДЕ №UA101020/2022/028777 від 08.08.2022 загальна вартість товару 6 складає 16 195,80 євро, а його поставка відбувалася на умовах FCA м. Новий Пазар, Республіка Болгарія.

У той же час, із матеріалів справи слідує, що позивач здійснив перевезення товару 6 автомобілем із м. Новий Пазар, Республіка Болгарія до місця ввезення на митну територію України (пункту пропуску «Порубне»). Розмір таких витрат склав 66 700,00 грн., що підтверджується довідкою транспортних витрат б/н від 08.08.2022, виданою Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (далі перевізник 2).

Таким чином, загальна митна вартість товару 6, визначена позивачем за основним методом визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту), склала в гривневому еквіваленті станом на день подання позивачем митної декларації щодо товару 6 (08.08.2022) 672 698,25 грн. (16 195,80 євро х 37,417 + 66 700,00 грн.).

08.08.2022 позивач, ураховуючи те, що він є пов'язаною особою з продавцем, подав декларацію митної вартості до митної декларації ІМ40ДЕ №UA101020/2022/028777 від 08.08.2022, у графах 9(а) та 9(б) якої зазначив про пов'язаність продавця й позивача та про те, що взаємозалежність продавця та позивача не вплинула на ціну товару 4.

На підтвердження заявленої митної вартості товару 4 митному органу були подані, зокрема:

(0271) пакувальний лист продавця на товар б/н від 03.08.2022;

(0380) рахунок-фактура (інвойс) №1000006051 від 03.08.2022;

(0730) міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) №847637 від 03.08.2022;

(0954) сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №А им 0000543568 від 03.08.2022;

(3007) документ, що підтверджує вартість перевезення товару, довідка транспортних витрат б/н від 08.08.2022, видана перевізником 2;

(4103) додаток №55 від 02.08.2022 до договору;

(4104) договір.

Розглянувши подані позивачем документи для підтвердження заявленої в митній декларації ІМ40ДЕ №UA101020/2022/028777 від 08.08.2022 митної вартості товару 6, митний орган направив позивачеві електронне повідомлення, у якому зазначив, що ним проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару 6 з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор», а також із рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких уже здійснено, в тому числі країною виробництва яких є Республіка Болгарія. За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товару 6 є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів (посуду столового, скляного). Таким чином, митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і позивачем вплинув на заявлену декларантом митну вартість оцінюваного товару 6.

08.08.2022 позивач на вказаний запит надав відповідачу свій лист №54/2022 від 08.08.2022, разом із яким надав, зокрема, копію експортної митної декларації №22BG002008AA614230 від 03.08.2022, виписку з бухгалтерської документації, калькуляції собівартості, складені продавцем, прайс-лист продавця.

Під час проведення консультацій між митним органом та позивачем останній надав Житомирській митниці свій лист №56/2022 від 09.08.2022, в якому, зокрема, виклав свою позицію про застосування запропонованих відповідачем другорядних методів визначення митної вартості товарів.

09.08.2022 Житомирською митницею було прийняте спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UA101000/2022/000120/2, згідно з яким відповідач, застосувавши другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів, заявлену позивачем митну вартість товару №1 в митній декларації ІМ40ДЕ №UA101020/2022/028777 від 08.08.2022 скоригував із 9 022,94 євро до рівня 17 784,44 євро, товару №2 - з 1 070,43 євро до рівня 1 931,83 євро, товару №3 - з 7 526,47 євро до рівня 10 563,61 євро, а товару №4 - з 358,57 євро до рівня 869,57 євро.

Обґрунтовуючи підстави неприйняття заявленої позивачем митної вартості товару 6, митний орган у графі 33 спірного рішення зазначив аналогічні підстави, що і в графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA101020/2022/000096/2 від 09.08.2022.

Методи 2а і 2б не можуть бути застосовані у зв?язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г - у зв?язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом із врахуванням обмежень, передбачених частиною третьою статті 64 МК України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару: товар №1 - митна декларація №UA500500/2021/3847 від 01.02.2021 - «Посуд столовий, скляний, для пиття.». Виробник: продавець, торгова марка Uniglass HGI. Країна виробництва: Республіка Болгарія (BG) і складає 0,347 євро за одиницю; товар №2 - митна декларація №UA100330/2021/327398 від 26.07.2021 - «Посуд столовий, посудини для пиття скляні: чашка скляна 290 мл, арт. 294676001001 - 84 шт. Виробник: ARC. Торговельна марка ARO. Країна виробництва: Французька Республіка (FR)» і складає 0,3833 євро за одиницю; товар №3 - митна декларація №UA100660/2021/40185 від 25.01.2021 - «Посуд столовий, стакан для пиття скляний на ніжці.». Виробник: продавець. Країна виробництва: Республіка Болгарія (BG) і складає 0,3944 євро за одиницю; товар №4 - митна декларація №UA500500/2021/14282 від 01.04.2021 - «Вироби зі скла, не кришталеві. Попільничка в упаковці: мильниця - 1 440 шт., склянка - 800 шт., мильниця - 700 шт., склянка - 600 шт., склянка - 220 шт., склянка - 300 шт., дозатор - 140 шт., полиця для ванної - 50 шт., полиця для ванної - 50 шт., полиця для ванної - 100 шт., полиця для ванної - 120 шт., полиця для ванної - 50 шт. Країна виробництва: Китайська Народна Республіка (CN). Торговельна марка Kroner. Виробник: Shaodong Quality Industry Co., Ltd.» і складає 0,647 євро за одиницю.

З метою випуску товару 6 у вільний обіг у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 55 та частиною другою статті 263 МК України, позивач з урахуванням коригувань подав нову митну декларацію ІМ40ДЕ №UA101020/2022/028983 від 09.08.2022 та митний орган прийняв рішення про випуск товару 6 під грошову заставу для забезпечення сплати митних платежів (фінансову гарантію) в розмірі 98 203,18 грн.

09.08.2022 на виконання положень договору продавець та позивач уклали додаток №57, відповідно до якого продавець зобов'язався поставити позивачу товар в асортименті на загальну суму 18 385,68 євро.

У відповідності до пунктів 2 та 3 додатку №57 від 09.08.2022 до договору сторони погодили умови доставки - FCA м. Новий Пазар, Республіка Болгарія та умови оплати - відтермінування 120 календарних днів із дати відвантаження.

10.08.2022 продавець виставив позивачу до сплати інвойс №1000006100 на загальну суму 18 385,68 євро. Відповідно до інвойса №1000006100 від 09.08.2022 товар постачається на умовах FCA м. Новий Пазар, Республіка Болгарія, а умови оплати - протягом 120 календарних днів.

18.08.2022 позивачем було подано до Житомирської митниці митну декларацію ІМ40ДЕ №UA101020/2022/030048, у графах 31 якої позивачем був зазначений товар, придбаний за додатком №57 від 09.08.2022 до договору та інвойсом №1000006100 від 10.08.2022 (далі товар 7).

Відповідно до граф 20, 22 та 42 митної декларації ІМ40ДЕ №UA101020/2022/030048 від 18.08.2022 загальна вартість товару 7 складає 18 385,68 євро, а його поставка відбувалася на умовах FCA м. Новий Пазар, Республіка Болгарія.

У той же час, із матеріалів справи слідує, що позивач здійснив перевезення товару 7 автомобілем із м. Новий Пазар, Республіка Болгарія до місця ввезення на митну територію України (пункту пропуску «Порубне»). Розмір таких витрат склав 63 201,45 грн., що підтверджується довідкою про транспортні витрати №17.08.22-01 від 17.08.2022, виданою експедитором.

Таким чином, загальна митна вартість товару 7, визначена позивачем за основним методом визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту), склала в гривневому еквіваленті станом на день подання позивачем митної декларації щодо товару 7 (18.08.2022) 746 667,04 грн. (18 385,68 євро х 37,1738 + 63 201,45 грн.).

18.08.2022 позивач, ураховуючи те, що він є пов'язаною особою з продавцем, подав декларацію митної вартості до митної декларації ІМ40ДЕ №UA101020/2022/030048 від 18.08.2022, у графах 9(а) та 9(б) якої зазначив про пов'язаність продавця й позивача та про те, що взаємозалежність продавця та позивача не вплинула на ціну товару 7.

На підтвердження заявленої митної вартості товару 7 митному органу були подані, зокрема:

(0271) пакувальний лист продавця на товар б/н від 10.08.2022;

(0380) рахунок-фактура (інвойс) №1000006100 від 10.08.2022;

(0730) міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) №084156 від 11.08.2022;

(0954) сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №А им 0000543598 від 11.08.2022;

(3007) документ, що підтверджує вартість перевезення товару, довідка про транспортні витрати №17.08.22-01 від 17.08.2022, видана експедитором;

(4103) додаток №57 від 09.08.2022 до договору;

(4104) договір;

Розглянувши подані позивачем документи для підтвердження заявленої в митній декларації ІМ40ДЕ №UA101020/2022/030048 від 18.08.2022 митної вартості товару 7, митний орган направив позивачеві електронне повідомлення, у якому зазначив, що ним проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару 7 з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор», а також із рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких уже здійснено, в тому числі країною виробництва яких є Республіка Болгарія. За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товару 7 є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів (посуду столового, скляного). Таким чином, митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і позивачем вплинув на заявлену декларантом митну вартість оцінюваного товару 7.

18.08.2022 позивач на вказаний запит надав відповідачу свій лист №60/2022 від 18.08.2022, разом із яким надав, зокрема, копію експортної митної декларації №22BG002008AA616636 від 11.08.2022, виписку з бухгалтерської документації, калькуляції собівартості, складені продавцем, прайс-лист продавця.

Під час проведення консультацій між митним органом та позивачем останній надав Житомирській митниці свій лист №61/2022 від 18.08.2022, в якому, зокрема, виклав свою позицію про застосування запропонованих відповідачем другорядних методів визначення митної вартості товарів.

18.08.2022 Житомирською митницею було прийняте спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UA101000/2022/000126/2, згідно з яким відповідач, застосувавши другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів, заявлену позивачем митну вартість товару №1 в митній декларації ІМ40ДЕ №UA101020/2022/030048 від 18.08.2022 скоригував із 9 695,62 євро до рівня 14 041,01 євро, товару №2 - з 4 474,13 євро до рівня 6 133,71 євро, а товару №3 - з 5 916,09 євро до рівня 8 514,72 євро.

Обґрунтовуючи підстави неприйняття заявленої позивачем митної вартості товару 7, митний орган у графі 33 спірного рішення зазначив аналогічні підстави, що і в графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA101020/2022/000096/2 від 09.08.2022.

З метою випуску товару 7 у вільний обіг у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 55 та частиною другою статті 263 МК України, позивач з урахуванням коригувань подав нову митну декларацію ІМ40ДЕ №UA101020/2022/030138 від 18.08.2022 та митний орган прийняв рішення про випуск товару 7 під грошову заставу для забезпечення сплати митних платежів (фінансову гарантію) в розмірі 63 965,67 грн.

17.08.2022 на виконання положень договору продавець та позивач уклали додаток №59, відповідно до якого продавець зобов'язався поставити позивачу товар в асортименті на загальну суму 15 278,88 євро.

У відповідності до пунктів 2 та 3 додатку №59 від 17.08.2022 до договору сторони погодили умови доставки - FCA м. Новий Пазар, Республіка Болгарія та умови оплати - відтермінування 120 календарних днів із дати відвантаження.

18.08.2022 продавець виставив позивачу до сплати інвойс №1000006124 на загальну суму 15 278,88 євро. Відповідно до інвойса №1000006124 від 18.08.2022 товар постачається на умовах FCA м. Новий Пазар, Республіка Болгарія, а умови оплати - протягом 120 календарних днів.

23.08.2022 позивачем було подано до Житомирської митниці митну декларацію ІМ40ДЕ №UA101020/2022/030544, у графах 31 якої позивачем був зазначений товар, придбаний за додатком №59 від 17.08.2022 до договору та інвойсом №1000006124 від 18.08.2022 (далі товар 8).

Відповідно до граф 20, 22 та 42 митної декларації ІМ40ДЕ №UA101020/2022/030544 від 23.08.2022 загальна вартість товару 8 складає 15 278,88 євро, а його поставка відбувалася на умовах FCA м. Новий Пазар, Республіка Болгарія.

У той же час, із матеріалів справи слідує, що позивач здійснив перевезення товару 8 автомобілем із м. Новий Пазар, Республіка Болгарія до місця ввезення на митну територію України (пункту пропуску «Порубне»). Розмір таких витрат склав 59 833,00 грн., що підтверджується довідкою про транспортні витрати №22.08.22-02 від 22.08.2022, виданою експедитором.

Таким чином, загальна митна вартість товару 8, визначена позивачем за основним методом визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту), склала в гривневому еквіваленті станом на день подання позивачем митної декларації щодо товару 8 (23.08.2022) 618 560,25 грн. (15 278,88 євро х 36,5686 + 59 833,00 грн.).

23.08.2022 позивач, ураховуючи те, що він є пов'язаною особою з продавцем, подав декларацію митної вартості до митної декларації ІМ40ДЕ №UA101020/2022/030544 від 23.08.2022, у графах 9(а) та 9(б) якої зазначив про пов'язаність продавця й позивача та про те, що взаємозалежність продавця та позивача не вплинула на ціну товару 8.

На підтвердження заявленої митної вартості товару 8 митному органу були подані, зокрема:

(0271) пакувальний лист продавця на товар б/н від 18.08.2022;

(0380) рахунок-фактура (інвойс) №1000006124 від 18.08.2022;

(0730) міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) №1203490 від 18.08.2022;

(0954) сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №А им 0000543498 від 18.08.2022;

(3007) документ, що підтверджує вартість перевезення товару, довідка про транспортні витрати №22.08.22-02 від 22.08.2022, видана експедитором;

(4103) додаток №59 від 17.08.2022 до договору;

(4104) договір;

Розглянувши подані позивачем документи для підтвердження заявленої в митній декларації ІМ40ДЕ №UA101020/2022/030544 від 23.08.2022 митної вартості товару 8, митний орган направив позивачеві електронне повідомлення, у якому зазначив, що ним проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару 8 з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор», а також із рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких уже здійснено, в тому числі країною виробництва яких є Республіка Болгарія. За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товару 8 є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів (посуду столового, скляного). Таким чином, митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і позивачем вплинув на заявлену декларантом митну вартість оцінюваного товару 8.

23.08.2022 позивач на вказаний запит надав відповідачу свій лист №64/2022 від 23.08.2022, разом із яким надав, зокрема, копію експортної митної декларації №22BG002008AA618528 від 18.08.2022, виписку з бухгалтерської документації, калькуляції собівартості, складені продавцем, прайс-лист продавця.

Під час проведення консультацій між митним органом та позивачем останній надав Житомирській митниці свій лист №65/2022 від 23.08.2022, в якому, зокрема, виклав свою позицію про застосування запропонованих відповідачем другорядних методів визначення митної вартості товарів.

23.08.2022 Житомирською митницею було прийняте спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UA101000/2022/000128/2, згідно з яким відповідач, застосувавши другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів, заявлену позивачем митну вартість товару №1 в митній декларації ІМ40ДЕ №UA101020/2022/030544 від 23.08.2022 скоригував із 12 783,07 євро до рівня 13 081,26 євро, а товару №2 - з 4 132,00 євро до рівня 5 916,00 євро.

Обґрунтовуючи підстави неприйняття заявленої позивачем митної вартості товару 8, митний орган у графі 33 спірного рішення зазначив аналогічні підстави, що і в графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA101020/2022/000096/2 від 09.08.2022.

З метою випуску товару 8 у вільний обіг у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 55 та частиною другою статті 263 МК України, позивач з урахуванням коригувань подав нову митну декларацію ІМ40ДЕ №UA101020/2022/030657 від 23.08.2022 та митний орган прийняв рішення про випуск товару 8 під грошову заставу для забезпечення сплати митних платежів (фінансову гарантію) в розмірі 15 228,61 грн.

19.08.2022 на виконання положень договору продавець та позивач уклали додаток №61, відповідно до якого продавець зобов'язався поставити позивачу товар в асортименті на загальну суму 16 811,77 євро.

У відповідності до пунктів 2 та 3 додатку №61 від 19.08.2022 до договору сторони погодили умови доставки - FCA м. Новий Пазар, Республіка Болгарія та умови оплати - відтермінування 120 календарних днів із дати відвантаження.

22.08.2022 продавець виставив позивачу до сплати інвойс №1000006139 на загальну суму 16 811,77 євро. Відповідно до інвойса №1000006139 від 22.08.2022 товар постачається на умовах FCA м. Новий Пазар, Республіка Болгарія, а умови оплати - протягом 120 календарних днів.

29.08.2022 позивачем було подано до Житомирської митниці митну декларацію ІМ40ДЕ №UA101020/2022/031271, у графах 31 якої позивачем був зазначений товар, придбаний за додатком №61 від 19.08.2022 до договору та інвойсом №1000006139 від 22.08.2022 (далі товар 9).

Відповідно до граф 20, 22 та 42 митної декларації ІМ40ДЕ №UA101020/2022/031271 від 29.08.2022 загальна вартість товару 9 складає 16 811,77 євро, а його поставка відбувалася на умовах FCA м. Новий Пазар, Республіка Болгарія.

У той же час, із матеріалів справи слідує, що позивач здійснив перевезення товару 9 автомобілем із м. Новий Пазар, Республіка Болгарія до місця ввезення на митну територію України (пункту пропуску «Порубне»). Розмір таких витрат склав 81 716,60 грн., що підтверджується довідкою про транспортні витрати №29.08.22-03 від 29.08.2022, виданою експедитором.

Таким чином, загальна митна вартість товару 9, визначена позивачем за основним методом визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту), склала в гривневому еквіваленті станом на день подання позивачем митної декларації щодо товару 9 (29.08.2022) 696 131,32 грн. (16 811,77 євро х 36,5487 + 81 716,60 грн.).

29.08.2022 позивач, ураховуючи те, що він є пов'язаною особою з продавцем, подав декларацію митної вартості до митної декларації ІМ40ДЕ №UA101020/2022/031271 від 29.08.2022, у графах 9(а) та 9(б) якої зазначив про пов'язаність продавця й позивача та про те, що взаємозалежність продавця та позивача не вплинула на ціну товару 9.

На підтвердження заявленої митної вартості товару 9 митному органу були подані, зокрема:

(0271) пакувальний лист продавця на товар б/н від 22.08.2022;

(0380) рахунок-фактура (інвойс) №1000006139 від 22.08.2022;

(0730) міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) №333325 від 22.08.2022;

(0954) сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №А им 0000543971 від 22.08.2022;

(3007) документ, що підтверджує вартість перевезення товару, довідка про транспортні витрати №29.08.22-03 від 29.08.2022, видана експедитором;

(4103) додаток №61 від 19.08.2022 до договору;

(4104) договір;

Розглянувши подані позивачем документи для підтвердження заявленої в митній декларації ІМ40ДЕ №UA101020/2022/031271 від 29.08.2022 митної вартості товару 9, митний орган направив позивачеві електронне повідомлення, у якому зазначив, що ним проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару 9 з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор», а також із рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких уже здійснено, в тому числі країною виробництва яких є Республіка Болгарія. За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товару 9 є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів (посуду столового, скляного). Таким чином, митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і позивачем вплинув на заявлену декларантом митну вартість оцінюваного товару 9.

29.08.2022 позивач на вказаний запит надав відповідачу свій лист №66/2022 від 29.08.2022, разом із яким надав, зокрема, копію експортної митної декларації №22BG002008AA619656 від 22.08.2022, виписку з бухгалтерської документації, калькуляції собівартості, складені продавцем, прайс-лист продавця.

Під час проведення консультацій між митним органом та позивачем останній надав Житомирській митниці свій лист №68/2022 від 29.08.2022, в якому, зокрема, виклав свою позицію про застосування запропонованих відповідачем другорядних методів визначення митної вартості товарів.

29.08.2022 Житомирською митницею було прийняте спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UA101000/2022/000133/2, згідно з яким відповідач, застосувавши другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів, заявлену позивачем митну вартість товару №1 в митній декларації ІМ40ДЕ №UA101020/2022/031271 від 29.08.2022 скоригував із 9 174,56 євро до рівня 24 251,14 євро, товару №2 - з 7 854,37 євро до рівня 10 412,16 євро, а товару №3 - з 2 018,79 євро до рівня 3 149,28 євро.

Обґрунтовуючи підстави неприйняття заявленої позивачем митної вартості товару 9, митний орган у графі 33 спірного рішення зазначив аналогічні підстави, що і в графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA101020/2022/000096/2 від 09.08.2022.

З метою випуску товару 9 у вільний обіг у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 55 та частиною другою статті 263 МК України, позивач з урахуванням коригувань подав нову митну декларацію ІМ40ДЕ №UA101020/2022/031408 від 30.08.2022 та митний орган прийняв рішення про випуск товару 9 під грошову заставу для забезпечення сплати митних платежів (фінансову гарантію) в розмірі 137 189,39 грн.

22.08.2022 на виконання положень договору продавець та позивач уклали додаток №62, відповідно до якого продавець зобов'язався поставити позивачу товар в асортименті на загальну суму 16 117,20 євро.

У відповідності до пунктів 2 та 3 додатку №62 від 22.08.2022 до договору сторони погодили умови доставки - FCA м. Новий Пазар, Республіка Болгарія та умови оплати - відтермінування 120 календарних днів із дати відвантаження.

23.08.2022 продавець виставив позивачу до сплати інвойс №1000006148 на загальну суму 16 117,20 євро. Відповідно до інвойса №1000006148 від 23.08.2022 товар постачається на умовах FCA м. Новий Пазар, Республіка Болгарія, а умови оплати - протягом 120 календарних днів.

30.08.2022 позивачем було подано до Житомирської митниці митну декларацію ІМ40ДЕ №UA101020/2022/031424, у графах 31 якої позивачем був зазначений товар, придбаний за додатком №62 від 22.08.2022 до договору та інвойсом №1000006148 від 23.08.2022 (далі товар 10).

Відповідно до граф 20, 22 та 42 митної декларації ІМ40ДЕ №UA101020/2022/031424 від 30.08.2022 загальна вартість товару 10 складає 16 117,20 євро, а його поставка відбувалася на умовах FCA м. Новий Пазар, Республіка Болгарія.

У той же час, із матеріалів справи слідує, що позивач здійснив перевезення товару 10 автомобілем із м. Новий Пазар, Республіка Болгарія до місця ввезення на митну територію України (пункту пропуску «Порубне»). Розмір таких витрат склав 57 624,00 грн., що підтверджується довідкою про транспортні витрати №30.08.22-01 від 30.08.2022, виданою експедитором.

Таким чином, загальна митна вартість товару 10, визначена позивачем за основним методом визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту), склала в гривневому еквіваленті станом на день подання позивачем митної декларації щодо товару 10 (30.08.2022) 646 772,13 грн. (16 117,20 євро х 36,554 + 57 624,00 грн.).

30.08.2022 позивач, ураховуючи те, що він є пов'язаною особою з продавцем, подав декларацію митної вартості до митної декларації ІМ40ДЕ №UA101020/2022/031424 від 30.08.2022, у графах 9(а) та 9(б) якої зазначив про пов'язаність продавця й позивача та про те, що взаємозалежність продавця та позивача не вплинула на ціну товару 10.

На підтвердження заявленої митної вартості товару 10 митному органу були подані, зокрема:

(0271) пакувальний лист продавця на товар б/н від 23.08.2022;

(0380) рахунок-фактура (інвойс) №1000006148 від 23.08.2022;

(0730) міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) б/н від 24.08.2022;

(0954) сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №А им 0000543938 від 24.08.2022;

(3007) документ, що підтверджує вартість перевезення товару, довідка про транспортні витрати №30.08.22-01 від 30.08.2022, видана експедитором;

(4103) додаток №62 від 22.08.2022 до договору;

(4104) договір;

Розглянувши подані позивачем документи для підтвердження заявленої в митній декларації ІМ40ДЕ №UA101020/2022/031424 від 30.08.2022 митної вартості товару 10, митний орган направив позивачеві електронне повідомлення, у якому зазначив, що ним проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару 10 з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор», а також із рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких уже здійснено, в тому числі країною виробництва яких є Республіка Болгарія. За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товару 10 є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів (посуду столового, скляного). Таким чином, митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і позивачем вплинув на заявлену декларантом митну вартість оцінюваного товару 10.

30.08.2022 позивач на вказаний запит надав відповідачу свій лист №70/2022 від 30.08.2022, разом із яким надав, зокрема, копію експортної митної декларації №22BG002008AA620015 від 24.08.2022, виписку з бухгалтерської документації, калькуляції собівартості, складені продавцем, прайс-лист продавця.

Під час проведення консультацій між митним органом та позивачем останній надав Житомирській митниці свій лист №71/2022 від 30.08.2022, в якому, зокрема, виклав свою позицію про застосування запропонованих відповідачем другорядних методів визначення митної вартості товарів.

30.08.2022 Житомирською митницею було прийняте спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UA101000/2022/000134/2, згідно з яким відповідач, застосувавши другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів, заявлену позивачем митну вартість товару №1 в митній декларації ІМ40ДЕ №UA101020/2022/031424 від 30.08.2022 скоригував із 7 845,92 євро до рівня 33 578,50 євро, а товару №2 - з 9 847,69 євро до рівня 14 198,40 євро.

Обґрунтовуючи підстави неприйняття заявленої позивачем митної вартості товару 10, митний орган у графі 33 спірного рішення зазначив аналогічні підстави, що і в графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA101020/2022/000096/2 від 09.08.2022.

З метою випуску товару 10 у вільний обіг у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 55 та частиною другою статті 263 МК України, позивач з урахуванням коригувань подав нову митну декларацію ІМ40ДЕ №UA101020/2022/031484 від 30.08.2022 та митний орган прийняв рішення про випуск товару 10 під грошову заставу для забезпечення сплати митних платежів (фінансову гарантію) в розмірі 219 932,90 грн.

31.08.2022 на виконання положень договору продавець та позивач уклали додаток №66, відповідно до якого продавець зобов'язався поставити позивачу товар в асортименті на загальну суму 13 815,72 євро.

У відповідності до пунктів 2 та 3 додатку №66 від 31.08.2022 до договору сторони погодили умови доставки - FCA м. Новий Пазар, Республіка Болгарія та умови оплати - відтермінування 120 календарних днів із дати відвантаження.

01.09.2022 продавець виставив позивачу до сплати інвойс №1000006195 на загальну суму 13 815,72 євро. Відповідно до інвойса №1000006195 від 01.09.2022 товар постачається на умовах FCA м. Новий Пазар, Республіка Болгарія, а умови оплати - протягом 120 календарних днів.

06.09.2022 позивачем було подано до Житомирської митниці митну декларацію ІМ40ДЕ №UA101020/2022/032260, у графах 31 якої позивачем був зазначений товар, придбаний за додатком №66 від 31.08.2022 до договору та інвойсом №1000006195 від 01.09.2022 (далі товар 11).

Відповідно до граф 20, 22 та 42 митної декларації ІМ40ДЕ №UA101020/2022/032260 від 06.09.2022 загальна вартість товару 11 складає 13 815,72 євро, а його поставка відбувалася на умовах FCA м. Новий Пазар, Республіка Болгарія.

У той же час, із матеріалів справи слідує, що позивач здійснив перевезення товару 11 автомобілем із м. Новий Пазар, Республіка Болгарія до місця ввезення на митну територію України (пункту пропуску «Порубне»). Розмір таких витрат склав 57 659,00 грн., що підтверджується довідкою про транспортні витрати №06.09.22-01 від 06.09.2022, виданою експедитором.

Таким чином, загальна митна вартість товару 11, визначена позивачем за основним методом визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту), склала в гривневому еквіваленті станом на день подання позивачем митної декларації щодо товару 11 (06.09.2022) 558 636,35 грн. (13 815,72 євро х 36,2614 + 57 659,00 грн.).

06.09.2022 позивач, ураховуючи те, що він є пов'язаною особою з продавцем, подав декларацію митної вартості до митної декларації ІМ40ДЕ №UA101020/2022/032260 від 06.09.2022, у графах 9(а) та 9(б) якої зазначив про пов'язаність продавця й позивача та про те, що взаємозалежність продавця та позивача не вплинула на ціну товару 11.

На підтвердження заявленої митної вартості товару 11 митному органу були подані, зокрема:

(0271) пакувальний лист продавця на товар б/н від 01.09.2022;

(0380) рахунок-фактура (інвойс) №1000006195 від 01.09.2022;

(0730) міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) №084157 від 01.09.2022;

(0954) сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №А им 0000543960 від 01.09.2022;

(3007) документ, що підтверджує вартість перевезення товару, довідка про транспортні витрати №06.09.22-01 від 06.09.2022, видана експедитором;

(4103) додаток №66 від 31.08.2022 до договору;

(4104) договір;

Розглянувши подані позивачем документи для підтвердження заявленої в митній декларації ІМ40ДЕ №UA101020/2022/032260 від 06.09.2022 митної вартості товару 11, митний орган направив позивачеві електронне повідомлення, у якому зазначив, що ним проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару 11 з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор», а також із рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких уже здійснено, в тому числі країною виробництва яких є Республіка Болгарія. За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товару 11 є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів (посуду столового, скляного). Таким чином, митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і позивачем вплинув на заявлену декларантом митну вартість оцінюваного товару 11.

06.09.2022 позивач на вказаний запит надав відповідачу свій лист №77/2022 від 06.09.2022, разом із яким надав, зокрема, копію експортної митної декларації №22BG002008AA622635 від 01.09.2022, виписку з бухгалтерської документації, калькуляції собівартості, складені продавцем, прайс-лист продавця.

Під час проведення консультацій між митним органом та позивачем останній надав Житомирській митниці свій лист №78/2022 від 06.09.2022, в якому, зокрема, виклав свою позицію про застосування запропонованих відповідачем другорядних методів визначення митної вартості товарів.

06.09.2022 Житомирською митницею було прийняте спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UA101000/2022/000135/2, згідно з яким відповідач, застосувавши другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів, заявлену позивачем митну вартість товару №1 в митній декларації ІМ40ДЕ №UA101020/2022/032260 від 06.09.2022 скоригував із 4 910,19 євро до рівня 14 990,40 євро, товару №2 - з 6 128,56 євро до рівня 8 874,00 євро, товару №3 - з 2 842,78 євро до рівня 7 511,40 євро, а товару №4 - з 1 524,29 євро до рівня 2 937,60 євро.

Обґрунтовуючи підстави неприйняття заявленої позивачем митної вартості товару 11, митний орган у графі 33 спірного рішення зазначив аналогічні підстави, що і в графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA101020/2022/000096/2 від 09.08.2022.

Методи 2а і 2б не можуть бути застосовані у зв?язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г - у зв?язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом із врахуванням обмежень, передбачених частиною третьою статті 64 МК України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару: товар №1 - митна декларація №UA500500/2021/3847 від 01.02.2021 - «Посуд столовий, скляний, для пиття.». Виробник: продавець, торгова марка Uniglass HGI. Країна виробництва: Республіка Болгарія (BG). Умови поставки FCA м. Новий Пазар. 48 312 шт. і складає 0,347 євро за одиницю; товар №2 - митна декларація №UA100660/2021/40185 від 25.01.2021 - «Посуд столовий, стакан для пиття скляний на ніжці.». Виробник: продавець. Країна виробництва: Республіка Болгарія (BG). Умови поставки FCA м. Новий Пазар і складає 0,3944 євро за одиницю; товар №3 - митна декларація №UA100330/2021/332789 від 20.09.2021 - «Посуд столовий, з ніжкою, скляний, для пиття: Арт. 97502-SC6B6Х151 Келих Kouros 24CL - 6 480 шт. (виготовлений механічним методом зі звичайного скла, без оздоблення). Торговельна марка ARO. Виробник: продавець. Країна виробництва: Республіка Болгарія (BG)» і складає 0,6955 євро за одиницю; товар №4 - митна декларація №UA100380/2021/34739 від 28.12.2021 - «Посуд скляний не для пиття, механічного виготовлення для закладів громадського харчування: салатник 6 см серія «Empilable» арт. 10011 - 1 044 шт.; салатник 7 см серія «Empilable» арт. 10018 - 108 шт.; салатник 23 см серія «Empilable» арт. 10021 - 24 шт.; бокал для коктейлю 360 мл серія «Quadro» арт. 12615 - 120 шт.; глечик 1,3 л серія «Arc» арт. Е7254 - 240 шт.; глечик 1 л серія «Arc» арт. Е7255 - 384 шт.; глечик 0,5 л серія «Arc» арт. Е7258 - 12 шт.; карафа 1 л серія «Fluid» арт. L3965 - 162 шт. Усього - 2 094 шт. Країна виробництва: Французька Республіка (FR). Виробник: Arc France. Торгова марка: Arcoroc.». Умови поставки FCA м. Арк, Французька Республіка. Вага нетто - 661,542 кг і складає 0,85 євро за одиницю.

З метою випуску товару 11 у вільний обіг у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 55 та частиною другою статті 263 МК України, позивач з урахуванням коригувань подав нову митну декларацію ІМ40ДЕ №UA101020/2022/032344 від 06.09.2022 та митний орган прийняв рішення про випуск товару 11 під грошову заставу для забезпечення сплати митних платежів (фінансову гарантію) в розмірі 137 123,12 грн.

Не погоджуючись із рішеннями відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із наступного.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що пов'язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Митний кодекс України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлює порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування, а також регулює правовідносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно зі статтею 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 МК України).

Частиною сьомою статті 257 МК України передбачено, що перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, передбачені частиною восьмою вказаної статті, у тому числі відомості про найменування товару, код товару згідно з УКТ ЗЕД, фактурну вартість товарів, митну вартість товарів та метод її визначення.

Статтями 49 та 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (частина п'ята статті 58 МК України).

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).

Згідно з частиною другою статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами четвертою та п'ятою статті 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціною, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, вважається загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, за переліком, що визначений частиною десятою статті 58 МК України, серед яких, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Згідно зі статтею 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів. При цьому, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (пункт 1 частини п'ятої статті 54 МК України).

Цією ж статтею визначено, що у випадках, встановлених цим Кодексом, митний орган наділений правом письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до положень статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У силу положень частини п'ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур» №3018-VI від 15.02.2011, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Разом з цим, якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частини третя статті 53 МК України).

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою-третьою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГААТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

Відповідно до частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною другою статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

З аналізу частин першої та другої статті 53 МК України слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 (справа 21-591а15).

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто умовою, з якою закон пов'язує право митниці самостійно розраховувати митну вартість заявлених декларантом товарів, є наявність документально підтверджених обставин, що свідчать про заявлення декларантом неповних та/або недостовірних відомостей про товар та ціну, яку за нього сплачено.

Відтак, рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту й достовірність відомостей про заявлену митну вартість товарів; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Судом після дослідження оскаржуваних рішень Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів №№UA101020/2022/000096/2 від 09.08.2022, UA101020/2022/000102/2 від 22.08.2022, UA101020/2022/000105/2 від 23.08.2022, UA101020/2022/000106/2 від 30.08.2022, UA101000/2022/000107/2 від 06.09.2022, UA101000/2022/000120/2 від 09.08.2022, UA101000/2022/000126/2 від 18.08.2022, UA101000/2022/000128/2 від 23.08.2022, UA101000/2022/000133/2 від 29.08.2022, UA101000/2022/000134/2 від 30.08.2022 та UA101000/2022/000135/2 від 06.09.2022 та відзиву Житомирської митниці на позовну заяву встановлено, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів були винесені відповідачем, так як позивачем не було доведено, що його взаємопов'язаність із продавцем не вплинула на ціну придбаних товарів 1-11.

Суд не погоджується з таким висновком відповідача з огляду на наступне.

Суд звертає увагу відповідача, що відповідно до частин дванадцятої-п'ятнадцятої статті 58 МК України той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Судом досліджено направлені відповідачем на адресу позивача запити щодо надання останнім додаткових документів для підтвердження заявленого рівня митної вартості товарів 1-11, зі змісту яких слідує, що митним органом не було надано як належних та достовірних доказів, так і не було наведено письмових обґрунтувань про вплив взаємопов'язаності продавця та позивача на ціну товарів 1-11.

Як наслідок, взаємопов'язаність продавця та позивача в спірному випадку вважається такою, що не вплинула на ціну товарів 1-11 в силу частини чотирнадцятої статті 58 МК України.

Судом після дослідження оскаржуваних рішень Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів №№UA101020/2022/000096/2 від 09.08.2022, UA101020/2022/000102/2 від 22.08.2022, UA101020/2022/000105/2 від 23.08.2022, UA101020/2022/000106/2 від 30.08.2022, UA101000/2022/000107/2 від 06.09.2022, UA101000/2022/000120/2 від 09.08.2022, UA101000/2022/000126/2 від 18.08.2022, UA101000/2022/000128/2 від 23.08.2022, UA101000/2022/000133/2 від 29.08.2022, UA101000/2022/000134/2 від 30.08.2022 та UA101000/2022/000135/2 від 06.09.2022 та відзиву Житомирської митниці на позовну заяву також встановлено, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів були винесені відповідачем, так як позивач не надав документів щодо витрат на перевезення товарів 1-11 з Республіки Болгарії до місця ввезення на митну територію України.

Суд звертає увагу, що відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України №599 від 24.05.2012, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Таким чином, декларант для підтвердження розміру витрат щодо транспортування товару до місця ввезення на митну територію України, якщо такі не включені до його ціни, може надати митному органу транспортні (перевізні) документи від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, яким у спірному випадку є експедитор, або транспортні (перевізні) документи від безпосереднього перевізника товару.

Судом досліджено надані позивачем відповідачу щодо товару 1 договір, додаток №56 від 03.08.2022 до нього, інвойс №1000006065 від 04.08.2022, виставлений продавцем, експортну митну декларацію №22BG002008AA614728 від 04.08.2022, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №200185 від 04.08.2022, довідку про транспортні витрати №8 від 08.08.2022, видану перевізником 1, відповідно до яких загальна вартість товару 1 складає 18 234,72 євро, а витрати на його транспортування з м. Новий Пазар, Республіка Болгарія до місця ввезення на митну територію України - 63 608,90 грн.

Загальна митна вартість товару 1, визначена позивачем за основним методом визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту), склала в гривневому еквіваленті станом на день подання позивачем вищевказаної митної декларації 745 897,43 грн. (18 234,72 євро х 37,417 + 63 608,90 грн.).

Судом досліджено надані позивачем відповідачу щодо товару 2 договір, додаток №58 від 15.08.2022 до нього, інвойс №1000006115 від 16.08.2022, виставлений продавцем, експортну митну декларацію №22BG002008AA617705 від 16.08.2022, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №333320 від 16.08.2022, довідку про транспортні витрати №22.08.22-01 від 22.08.2022, видану експедитором, відповідно до яких загальна вартість товару 2 складає 17 521,18 євро, а витрати на його транспортування з м. Новий Пазар, Республіка Болгарія до місця ввезення на митну територію України - 82 306,00 грн.

Загальна митна вартість товару 2, визначена позивачем за основним методом визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту), склала в гривневому еквіваленті станом на день подання позивачем вищевказаної митної декларації 726 105,98 грн. (17 521,18 євро х 36,7441 + 82 306,00 грн.).

Судом досліджено надані позивачем відповідачу щодо товару 3 договір, додаток №60 від 18.08.2022 до нього, інвойс №1000006131 від 19.08.2022, виставлений продавцем, експортну митну декларацію №22BG002008AA619150 від 19.08.2022, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) 508621 від 19.08.2022, довідку про транспортні витрати №23.08.22-01 від 23.08.2022, видану експедитором, відповідно до яких загальна вартість товару 3 складає 17 655,93 євро, а витрати на його транспортування з м. Новий Пазар, Республіка Болгарія до місця ввезення на митну територію України - 59 548,00 грн.

Загальна митна вартість товару 3, визначена позивачем за основним методом визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) та другорядним (резервним) методом визначення митної вартості товарів (для товару №3 в митній декларації ІМ40ДЕ №UA101020/2022/030691 від 23.08.2022), склала в гривневому еквіваленті станом на день подання позивачем вищевказаної митної декларації 709 160,83 грн. (14 469,12 євро х 36,5686 + 59 548,00 грн. х 17 905,16 кг / 20 760 кг + 3 150,00 євро х 36,5686 + 59 548,00 грн. х 2 774,84 кг / 20 760 кг + 5 535,75 грн.).

Судом досліджено надані позивачем відповідачу щодо товару 4 договір, додаток №63 від 25.08.2022 до нього, інвойс №1000006165 від 26.08.2022, виставлений продавцем, експортну митну декларацію №22BG002008AA620933 від 26.08.2022, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №200186 від 26.08.2022, довідку про транспортні витрати №29.08.22-04 від 29.08.2022, видану експедитором, відповідно до яких загальна вартість товару 4 складає 13 172,40 євро, а витрати на його транспортування з м. Новий Пазар, Республіка Болгарія до місця ввезення на митну територію України - 56 647,38 грн.

Загальна митна вартість товару 4, визначена позивачем за основним методом визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту), склала в гривневому еквіваленті станом на день подання позивачем вищевказаної митної декларації 538 055,13 грн. (13 172,40 євро х 36,5467 + 56 647,38 грн.).

Судом досліджено надані позивачем відповідачу щодо товару 5 договір, додаток №65 від 30.08.2022 до нього, інвойс №1000006187 від 31.08.2022, виставлений продавцем, експортну митну декларацію №22BG002008AA622263 від 31.08.2022, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) б/н від 31.08.2022, довідку про транспортні витрати №05.09.22-01 від 05.09.2022, видану експедитором, відповідно до яких загальна вартість товару 5 складає 19 619,61 євро, а витрати на його транспортування з м. Новий Пазар, Республіка Болгарія до місця ввезення на митну територію України - 57 737,00 грн.

Загальна митна вартість товару 5, визначена позивачем за основним методом визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту), склала в гривневому еквіваленті станом на день подання позивачем вищевказаної митної декларації 774 517,87 грн. (19 619,61 євро х 36,5339 + 57 737,00 грн.).

Судом досліджено надані позивачем відповідачу щодо товару 6 договір, додаток №55 від 02.08.2022 до нього, інвойс №1000006051 від 03.08.2022, виставлений продавцем, експортну митну декларацію №22BG002008AA614230 від 03.08.2022, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №847637 від 03.08.2022, довідку транспортних витрат б/н від 08.08.2022, видану перевізником 2, відповідно до яких загальна вартість товару 6 складає 16 195,80 євро, а витрати на його транспортування з м. Новий Пазар, Республіка Болгарія до місця ввезення на митну територію України - 66 700,00 грн.

Загальна митна вартість товару 6, визначена позивачем за основним методом визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту), склала в гривневому еквіваленті станом на день подання позивачем вищевказаної митної декларації 672 698,25 грн. (16 195,80 євро х 37,417 + 66 700,00 грн.).

Судом досліджено надані позивачем відповідачу щодо товару 7 договір, додаток №57 від 09.08.2022 до нього, інвойс №1000006100 від 10.08.2022, виставлений продавцем, експортну митну декларацію №22BG002008AA616636 від 11.08.2022, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №084156 від 11.08.2022, довідку про транспортні витрати №17.08.22-01 від 17.08.2022, видану експедитором, відповідно до яких загальна вартість товару 7 складає 18 385,68 євро, а витрати на його транспортування з м. Новий Пазар, Республіка Болгарія до місця ввезення на митну територію України - 63 201,45 грн.

Загальна митна вартість товару 7, визначена позивачем за основним методом визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту), склала в гривневому еквіваленті станом на день подання позивачем вищевказаної митної декларації 746 667,04 грн. (18 385,68 євро х 37,1738 + 63 201,45 грн.).

Судом досліджено надані позивачем відповідачу щодо товару 8 договір, додаток №59 від 17.08.2022 до нього, інвойс №1000006124 від 18.08.2022, виставлений продавцем, експортну митну декларацію №22BG002008AA618528 від 18.08.2022, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №1203490 від 18.08.2022, довідку про транспортні витрати №22.08.22-02 від 22.08.2022, видану експедитором, відповідно до яких загальна вартість товару 8 складає 15 278,88 євро, а витрати на його транспортування з м. Новий Пазар, Республіка Болгарія до місця ввезення на митну територію України - 59 833,00 грн.

Загальна митна вартість товару 8, визначена позивачем за основним методом визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту), склала в гривневому еквіваленті станом на день подання позивачем вищевказаної митної декларації 618 560,25 грн. (15 278,88 євро х 36,5686 + 59 833,00 грн.).

Судом досліджено надані позивачем відповідачу щодо товару 9 договір, додаток №61 від 19.08.2022 до нього, інвойс №1000006139 від 22.08.2022, виставлений продавцем, експортну митну декларацію №22BG002008AA619656 від 22.08.2022, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №333325 від 22.08.2022, довідку про транспортні витрати №29.08.22-03 від 29.08.2022, видану експедитором, відповідно до яких загальна вартість товару 9 складає 16 811,77 євро, а витрати на його транспортування з м. Новий Пазар, Республіка Болгарія до місця ввезення на митну територію України - 81 716,60 грн.

Загальна митна вартість товару 9, визначена позивачем за основним методом визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту), склала в гривневому еквіваленті станом на день подання позивачем вищевказаної митної декларації 696 131,32 грн. (16 811,77 євро х 36,5467 + 81 716,60 грн.).

Судом досліджено надані позивачем відповідачу щодо товару 10 договір, додаток №62 від 22.08.2022 до нього, інвойс №1000006148 від 23.08.2022, виставлений продавцем, експортну митну декларацію №22BG002008AA620015 від 24.08.2022, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) б/н від 24.08.2022, довідку про транспортні витрати №30.08.22-01 від 30.08.2022, видану експедитором, відповідно до яких загальна вартість товару 10 складає 16 117,20 євро, а витрати на його транспортування з м. Новий Пазар, Республіка Болгарія до місця ввезення на митну територію України - 57 624,00 грн.

Загальна митна вартість товару 10, визначена позивачем за основним методом визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту), склала в гривневому еквіваленті станом на день подання позивачем вищевказаної митної декларації 646 772,13 грн. (16 117,20 євро х 36,554 + 57 624,00 грн.).

Судом також досліджено надані позивачем відповідачу щодо товару 11 договір, додаток №66 від 31.08.2022 до нього, інвойс №1000006195 від 01.09.2022, виставлений продавцем, експортну митну декларацію №22BG002008AA622635 від 01.09.2022, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №084157 від 01.09.2022, довідку про транспортні витрати №06.09.22-01 від 06.09.2022, видану експедитором, відповідно до яких загальна вартість товару 11 складає 13 815,72 євро, а витрати на його транспортування з м. Новий Пазар, Республіка Болгарія до місця ввезення на митну територію України - 57 659,00 грн.

Загальна митна вартість товару 11, визначена позивачем за основним методом визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту), склала в гривневому еквіваленті станом на день подання позивачем вищевказаної митної декларації 558 636,35 грн. (13 815,72 євро х 36,2614 + 57 659,00 грн.).

Умови поставки FCA згідно з Incoterms 2010 передбачають те, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Слід зазначити, що вибір місця поставки впливає на зобов'язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару.

Цей термін може бути застосований незалежно від виду транспорту, включаючи змішані (мультимодальні) перевезення.

Під словом «перевізник» розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов'язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту.

Якщо покупець призначає іншу особу, ніж перевізник, прийняти товар для перевезення, то продавець вважається таким, що виконав свої обов'язки щодо поставки товару з моменту його передання такій особі.

Відповідно до статті А.3 розділу FCA вищезгаданих правил Incoterms 2020 продавець зобов'язаний надати товар перевізнику або іншій особі, призначеній покупцем або обраній продавцем у відповідності зі статтею А.3 «а», у названому місці у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами для здійснення поставки.

Поставка вважається здійсненою,

а) якщо названим місцем поставки є площі продавця: коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий перевізником, що призначений покупцем, чи іншою особою, що діє від імені останнього;

б) якщо назване місце перебуває за межами площ продавця: коли товар наданий у розпорядження перевізника чи іншої особи, призначеної покупцем або обраної продавцем відповідно до статті А.3 "а", нерозвантаженим з транспортного засобу продавця.

Якщо сторони не узгодили конкретного пункту в межах названого місця поставки, і наявні декілька придатних для цього пунктів, продавець може вибрати пункт у межах місця поставки, який найбільш задовольняє його цілям.

За відсутності точних вказівок від покупця, продавець може поставити товар для перевезення у спосіб, що зумовлюється видом транспорту та/або кількістю та/або характером товару.

Отже, відповідно до умов поставки FCA зобов'язання продавця із поставки спірних товарів 1-11 вважаються виконаними з моменту їх завантаження на транспортні засоби, надані перевізниками, що призначені позивачем чи іншою особою, що діє від імені останнього.

У спірному випадку місцем поставки товарів 1-11 є м. Новий Пазар, Республіка Болгарія.

Як на підставу для включення до митної вартості спірних товарів 1-11 витрат на їх транспортування до митного кордону України, позивач посилався на довідки про транспортні витрати №№22.08.22-01 від 22.08.2022, 23.08.22-01 від 23.08.2022, 29.08.22-04 від 29.08.2022, 05.09.22-01 від 05.09.2022, №17.08.22-01 від 17.08.2022, 22.08.22-02 від 22.08.2022, 29.08.22-03 від 29.08.2022, 30.08.22-01 від 30.08.2022 та 06.09.22-01 від 06.09.2022, видані експедитором, а також довідку про транспортні витрати №8 від 08.08.2022, видану перевізником 1, та довідку транспортних витрат б/н від 08.08.2022, видану перевізником 2.

Зі змісту вказаних довідок відповідач мав можливість визначити як конкретний товар, його перевізника та транспортні засоби, якими він переміщувався до митного кордону України, так і розмір відповідних транспортних витрат позивача, які були ним включені на виконання пункту 5 частини десятої статті 58 МК України до митної вартості товару.

Як наслідок, суд вважає, що наданих позивачем пакетів документів було достатньо для підтвердження вартості додатково понесених ним витрат, пов'язаних із транспортуванням товарів 1-11 до митного кордону України.

Суд критично ставиться до інших виявлених відповідачем недоліків у документах, наданих позивачем та які не належать до документів, які підтверджують митну вартість товарів 1-11, адже виявлені недоліки не можуть спростовувати заявлений позивачем рівень митної вартості товарів 1-11, який підтверджується наданими належними та достовірними доказами.

Проаналізувавши доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості товарів 1-11, заявленої позивачем, суд дійшов висновку, що відповідач не довів, що позивачем було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів 1-11, та що в документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості таких товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за такі товари, а також те, що пов'язаність продавця та позивача вплинула на рівень митної вартості товарів 1-11.

Зі змісту спірних рішень відповідача №№UA101020/2022/000096/2 від 09.08.2022, UA101020/2022/000102/2 від 22.08.2022, UA101020/2022/000105/2 від 23.08.2022, UA101020/2022/000106/2 від 30.08.2022, UA101000/2022/000107/2 від 06.09.2022, UA101000/2022/000120/2 від 09.08.2022, UA101000/2022/000126/2 від 18.08.2022, UA101000/2022/000128/2 від 23.08.2022, UA101000/2022/000133/2 від 29.08.2022, UA101000/2022/000134/2 від 30.08.2022 та UA101000/2022/000135/2 від 06.09.2022 слідує, що митний орган не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товарів 1-11 за основним методом визначення митної вартості.

Водночас, матеріалами справи підтверджується, що визначена позивачем у відповідних митних деклараціях митна вартість товарів 1-11 базується на об'єктивних, документально підтверджених даних і піддається обчисленню.

Суд також дослідив правомірність застосування відповідачем шостого (резервного) методу визначення митної вартості товарів при прийнятті оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів та зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

У разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012).

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах від 19.06.2018 у справі №826/6346/16 (№К/9901/36092/18), від 31.01.2018 у справі №813/7272/13-а (К/9901/3036/18), від 02.03.2018 у справі №804/2997/17 (К/9901/4472/17).

Судом встановлено, що Житомирська митниця в графах 33 оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів №№UA101020/2022/000096/2 від 09.08.2022, UA101020/2022/000102/2 від 22.08.2022, UA101020/2022/000105/2 від 23.08.2022, UA101020/2022/000106/2 від 30.08.2022, UA101000/2022/000107/2 від 06.09.2022, UA101000/2022/000120/2 від 09.08.2022, UA101000/2022/000126/2 від 18.08.2022, UA101000/2022/000128/2 від 23.08.2022, UA101000/2022/000133/2 від 29.08.2022, UA101000/2022/000134/2 від 30.08.2022 та UA101000/2022/000135/2 від 06.09.2022 лише зазначила номери та дати митних декларацій, використаних нею як джерело інформації при здійсненні коригування митної вартості спірних товарів 1-11, при цьому відповідач усупереч вищезазначеним вимогам Правил не навів жодних пояснень щодо зроблених ним коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, що свідчить про протиправний характер оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів.

Відтак, суд доходить висновку, що відповідач при прийнятті рішень про коригування митної вартості товарів №№UA101020/2022/000096/2 від 09.08.2022, UA101020/2022/000102/2 від 22.08.2022, UA101020/2022/000105/2 від 23.08.2022, UA101020/2022/000106/2 від 30.08.2022, UA101000/2022/000107/2 від 06.09.2022, UA101000/2022/000120/2 від 09.08.2022, UA101000/2022/000126/2 від 18.08.2022, UA101000/2022/000128/2 від 23.08.2022, UA101000/2022/000133/2 від 29.08.2022, UA101000/2022/000134/2 від 30.08.2022 та UA101000/2022/000135/2 від 06.09.2022 протиправно застосував шостий (резервний) метод визначення митної вартості товарів, що є самостійною підставою для скасування оскаржуваних рішень відповідача.

Отже, висновки відповідача щодо документального непідтвердження позивачем митної вартості імпортованих товарів 1-11 є необґрунтованими, а подальше коригування їх вартості на підставі референтних митних декларацій, зазначених у графі 33 рішень Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів №№UA101020/2022/000096/2 від 09.08.2022, UA101020/2022/000102/2 від 22.08.2022, UA101020/2022/000105/2 від 23.08.2022, UA101020/2022/000106/2 від 30.08.2022, UA101000/2022/000107/2 від 06.09.2022, UA101000/2022/000120/2 від 09.08.2022, UA101000/2022/000126/2 від 18.08.2022, UA101000/2022/000128/2 від 23.08.2022, UA101000/2022/000133/2 від 29.08.2022, UA101000/2022/000134/2 від 30.08.2022 та UA101000/2022/000135/2 від 06.09.2022, є протиправним.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товарів 1-11 за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товарів 1-11, судом не встановлено.

З оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів вбачається, що відповідач не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товарів 1-11 за ціною договору.

Отже, у відповідача під час прийняття вказаних рішень не було підстав для незастосування основного методу визначення митної вартості товарів за ціною договору.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товарів 1-11 за основним методом, визначив митну вартість за другорядним (резервним) методом та прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів.

За таких обставин позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №№UA101020/2022/000096/2 від 09.08.2022, UA101020/2022/000102/2 від 22.08.2022, UA101020/2022/000105/2 від 23.08.2022, UA101020/2022/000106/2 від 30.08.2022, UA101000/2022/000107/2 від 06.09.2022, UA101000/2022/000120/2 від 09.08.2022, UA101000/2022/000126/2 від 18.08.2022, UA101000/2022/000128/2 від 23.08.2022, UA101000/2022/000133/2 від 29.08.2022, UA101000/2022/000134/2 від 30.08.2022 та UA101000/2022/000135/2 від 06.09.2022 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 29 524,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2181 від 06.01.2023, виданим позивачем.

Суд зауважує, що ціна позову складає 1 352 492,67 грн. (244 816,57 грн. + 96 111,42 грн. + 86 629,63 грн. + 91 070,97 грн. + 162 221,21 грн. + 98 203,18 грн. + 63 965,67 грн. + 15 228,61 грн. + 137 189,39 грн. + 219 932,90 грн. +137 123,12 грн.), а тому позивачу слід було сплатити судовий збір за подання даного адміністративного позову в розмірі 20 287,39 грн. (1 352 492,67 грн. х 1,5%).

Таким чином, позивачем було надміру сплачено 9236,61 грн. судового збору.

Відтак, оскільки позовні вимоги позивача задоволено, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України підлягають понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 20 287,39 грн.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір», питання про повернення з Державного бюджету України судового збору, сплаченого в більшому розмірі, ніж встановлено законом, вирішується за клопотанням особи, що його сплатила.

Щодо клопотання позивача про розподіл судових витрат та стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 48 776,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною третьою статті 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з частиною першою статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 134 КАС України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п'ятою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною сьомою вказаної статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев'ята статті 139 КАС України).

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд у додатковій постанові від 12.09.2018 (справа №810/4749/15) зазначив, що з аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Також Верховний Суд у постанові від 22.12.2018 (справа №826/856/18) зазначив про те, що розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (заява №71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (заява №72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява №66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents vs. Latvia (заява №58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.

Крім того, у справі «East/West Alliance Limited проти України» Європейський суд з прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії», заява №34884/97, пункт 30).

У пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI від 05.07.2012 (далі Закон 5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Таким чином, договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Відповідно до статті 30 Закону 5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставин Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження фактичного понесення витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру в 48 776,00 грн. позивачем подано до суду копії: договору про надання правової допомоги №85 від 11.05.2021, укладеного між Адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Голдрейн Партнерс» та позивачем, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії РН №1304 від 04.11.2017, виданого на ім'я Мазур Ірини Олександрівни, ордера на надання правничої (правової) допомоги серії АІ №1334102 від 16.01.2023, акту виконаних робіт №000728 від 31.03.2023 до договору про надання правової допомоги №85 від 11.05.2021, складеного між Адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Голдрейн Партнерс» та позивачем, рахунка №000728 від 31.03.2023, виставленого Адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Голдрейн Партнерс», платіжної інструкції №77 від 13.04.2023, виданої позивачем, акту виконаних робіт №000961 від 17.01.2024 до договору про надання правової допомоги №85 від 11.05.2021, складеного між Адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Голдрейн Партнерс» та позивачем, рахунка №000961 від 17.01.2024, виставленого Адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Голдрейн Партнерс», платіжної інструкції №1293 від 26.01.2024, виданої позивачем.

Судом встановлено, що відповідно до договору про надання правової допомоги №85 від 11.05.2021, укладеного між Адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Голдрейн Партнерс» та позивачем, адвокатське об'єднання надає, а позивач зобов'язується приймати й оплачувати надану адвокатським об'єднанням правову допомогу на умовах, передбачених договором.

Відповідно до пунктів 1.2, 4.2, 7.1 та 7.3 вказаного договору про надання правової допомоги позивач доручає адвокатському об'єднанню вести справи в місцевих адміністративних судах, судах апеляційної інстанції, Верховному Суді, Конституційному Суді України з усіма правами, які надані законом, зокрема, позивачу.

Вартість однієї години роботи адвокатського об'єднання становить суму в гривні без ПДВ, що еквівалентна 80 (вісімдесяти) доларам США за курсом «продаж» Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» на день виставлення рахунку адвокатським об'єднанням.

Договір про надання правової допомоги укладений строком на 1 (один) календарний рік та набирає чинності з моменту його підписання.

Після закінчення строку дії вказаного договору, якщо сторони продовжують виконувати його умови, він вважається поновлений на невизначений термін. При цьому кожна сторона має право його розірвати, попередивши про це іншу сторони за два місяці.

Відповідно до акту виконаних робіт №000728 від 31.03.2023 до договору про надання правової допомоги №85 від 11.05.2021, складеного між Адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Голдрейн Партнерс» та позивачем, вартість наданих позивачу послуг щодо підготовки та подачі до Житомирської митниці в Київський окружний адміністративний суд адміністративного позову про визнання протиправним і скасування рішень про коригування митної вартості товарів №№UA101020/2022/000096/2 від 09.08.2022, UA101020/2022/000102/2 від 22.08.2022, UA101020/2022/000105/2 від 23.08.2022, UA101020/2022/000106/2 від 30.08.2022, UA101000/2022/000107/2 від 06.09.2022, UA101000/2022/000120/2 від 09.08.2022, UA101000/2022/000126/2 від 18.08.2022, UA101000/2022/000128/2 від 23.08.2022, UA101000/2022/000133/2 від 29.08.2022, UA101000/2022/000134/2 від 30.08.2022 та UA101000/2022/000135/2 від 06.09.2022 склала 27 216,00 грн. (8,4 год. х 3 240,00 грн. / год.).

Відповідно до акту виконаних робіт №000961 від 17.01.2024 до договору про надання правової допомоги №85 від 11.05.2021, складеного між Адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Голдрейн Партнерс» та позивачем, вартість наданих позивачу послуг щодо підготовки проекту його додаткових пояснень на виконання пункту 2 резолютивної частини ухвали Київського окружного адміністративного суду від 27.03.2023 у справі №320/6954/23 склала 9 240,00 грн. (3 год. х 3 080,00 грн. / год.), а послуг ходо юридичного аналізу відзиву Житомирської митниці №7.19-10/10/8.19/3318 від 05.05.2023 у справі №320/6954/23 та підготовки відповіді позивача на такий відзив - 12 320,00 грн. (4 год. х 3 080,00 грн. / год.).

У відзиві на позовну заяву відповідач виклав свої заперечення щодо попереднього розрахунку позивачем його судових витрат, зазначивши про неспівмірність вказаної суми зі складністю справи, обсягом роботи та часом, витраченим на його виконання.

Дослідивши надані позивачем документи й позицію відповідача та враховуючи наведені норми права, суд дійшов висновку, що розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на оплату послуг адвоката в даному випадку є неспівмірним зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами).

Суд зазначає, що правові підставі винесення відповідачем кожного з оскаржуваних позивачем рішень про коригування митної вартості товарів є подібними, як і позиція позивача щодо кожного з них.

Ураховуючи вищевикладене, а також фактичний об'єм виконаної роботи, суд вважає співмірним розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок Житомирської митниці в даній справі, в 15 000,00 грн.

Отже, загальна сума судових витрат, які підлягають стягненню з Житомирської митниці на користь позивача, складає 35 287,39 грн.

У судовому засіданні 17.12.2025 проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст судового рішення складено 25.12.2025.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів №№UA101020/2022/000096/2 від 09.08.2022, UA101020/2022/000102/2 від 22.08.2022, UA101020/2022/000105/2 від 23.08.2022, UA101020/2022/000106/2 від 30.08.2022, UA101000/2022/000107/2 від 06.09.2022, UA101000/2022/000120/2 від 09.08.2022, UA101000/2022/000126/2 від 18.08.2022, UA101000/2022/000128/2 від 23.08.2022, UA101000/2022/000133/2 від 29.08.2022, UA101000/2022/000134/2 від 30.08.2022 та UA101000/2022/000135/2 від 06.09.2022.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнігласс Україна» (ідентифікаційний код 43536537, місцезнаходження: 08294, Київська обл., м. Буча, вул. Яблунська, буд. 84) за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (ідентифікаційний код ВП 44005610, місцезнаходження: 10003, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Перемоги, буд. 25) судові витрати в розмірі 35 287,39 грн (тридцять п'ять тисяч двісті вісімдесят сім грн 39 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.

Попередній документ

132897208

Наступний документ

132897210

Інформація про рішення:

№ рішення:	132897209
№ справи:	320/6954/23
Дата рішення:	17.12.2025
Дата публікації:	29.12.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо; визначення митної вартості товару

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (17.12.2025)
Дата надходження:	20.03.2023
Предмет позову:	про визнання протиправним та скасування рішення

Розклад засідань:

Минулі засідання (4)

07.11.2025 10:00	Київський окружний адміністративний суд
14.11.2025 09:30	Київський окружний адміністративний суд
12.12.2025 11:00	Київський окружний адміністративний суд
17.12.2025 12:30	Київський окружний адміністративний суд

Запланованих засідань немає

Учасники справи:

суддя-доповідач:

КУШНОВА А О

відповідач (боржник):

Житомирська митниця

позивач (заявник):

ТОВ "Юнігласс Україна"

представник позивача:

Мазур Ірина Олександрівна