25 грудня 2025 року місто Київ № 320/19660/25
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Білоус А.Ю. розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, відповідно до якого просив:
- визнати протиправною та скасувати постанову ВЛК, оформлену у формі довідки №2211 від 16.12.2024 в частині причинного зв'язку щодо захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) М42.0 Ізольований остеохондроз поперекового відділу хребта з килами м/ж диску L4-L5-S1, з рецидивом кили L5-S1, лікованого оперативно (19.02.2024 - інтерламінектомія, мікродискектомія видалення грижі, 16.07.2024 - задньої транспедикулярної фіксації L4-L5-S1 конструкцією “Irene») зі значним порушенням функції, де визначено: Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби;
- зобов'язати Центральну військово-лікарську комісію Міністерства оборони України повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 на постанову ВЛК у формі довідки № 2211 від 16.12.2024 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що позивач був військовослужбовцем - молодшим сержантом, помічником гранатометника військової частини НОМЕР_1 . 21.09.2023 під час безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини в результаті обстрілу з міномету з боку противника в районі населеного пункту Вугледар Донецької області отримав вибухову травму, множинні вогнепальні осколкові сліпі поранення обох нижніх кінцівок, підтвердженням чого є довідка про обставини травми та поранення від 25.10.2023 №1/37/11526, видана командиром в/ч НОМЕР_1 , внаслідок якого завдано шкоду здоров'ю позивача. У зв'язку з одержаним пораненням позивач був звільнений від виконання обов'язків та проходив лікування. Після завершення лікування позивач пройшов військово-лікарську комісію.
У довідці військово-лікарської комісії № 2211 від 16.12.2024 зазначено причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) М42.0 Ізольований остеохондроз поперекового відділу хребта з килами м/х диску L4-L5-S1, з рецидивом кили L5-S1, лікованого оперативно (19.02.2024 - інтерламінектомія, мікродискектомія видалення грижі, 16.07.2024 - задньої транспедикулярної фіксації L4-L5-S1 конструкцією “Irene») зі значним порушенням функції. Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби.
Позивач не погоджується з даним висновком ВЛК в частині встановлення пов'язаності захворювання з проходженням військової служби. На думку позивача, вказаний висновок у довідці ВЛК № 2211 від 16.12.2024 є протиправним, оскільки до мобілізації у позивача були відсутні захворювання, вказані у довідці, а діагнози, що викладені у ній з'явилися саме після отримання множинних вогнепальних осколкових сліпих поранень обох нижніх кінцівок 21.09.2023 та інших ушкоджень здоров'я та стали безпосереднім наслідком таких поранень, а тому формулювання щодо причинно-наслідкового зв'язку захворювань повинно бути “Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини».
Вказано, що 14.01.2025 позивач звернувся зі скаргою на постанову ВЛК у формі довідки №2211 від 16.12.2024 до Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, однак, як вбачається з витягу з протоколу засідання ВЛК від 30.01.2025 № 812 постанови про причинний зв'язок захворювань, оформлені довідкою гарнізонної військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 від 16.12.2024 № 2211 та свідоцтвом про хворобу госпітальної військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 від 16.12.2024 № 2211 прийняті обґрунтовано.
Позивач вважає, що протиправно не встановлено причинний зв'язок, що захворювання позивача, саме у формулюванні: “Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини». Вважаючи протиправною вищезазначену постанову, позивач звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 відкрито провадження в справі, постановлено здійснювати розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання, встановлено строки для подання заяв по суті та доказів.
Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався. Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані сторонами належні та допустимі докази окремо та в їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.
Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.02.2023 №18/145 ОСОБА_1 є здоровим та визнаний придатним до військової служби.
Згідно з довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України від 29.05.2024 №1/96/1352 молодший сержант ОСОБА_1 у період з 16.08.2023 по 21.09.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області.
Відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №1/37/11526 від 25.10.2023 молодший сержант ОСОБА_1 21.09.2023 отримав вибухову травму, множинні вогнепальні осколкові сліпі поранення обох нижніх кінцівок за таких обставин: 21.09.2023 року близько 19 години 20 хвилин під час безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини в результаті обстрілу з міномету з боку противника в районі населеного пункту Вугледар Донецької області; під час виконання бойового завдання був одягнутий у бронежилет та захисний шолом; перебував без ознак алкогольного та токсичного сп'яніння.
У свідоцтві про хворобу госпітальної військово-лікарської комісії № 2211 від 16.12.2024, затвердженого ЦВЛК Збройних Сил України 25.12.2024 №8309/12, зазначено: М42.1 Ізольований остеохондроз поперекового відділу хребта з килою міжхребцевого диску L5-S1, ускладнений рецидивом кили L5-S1, лікованого оперативно (19.02.2024 - інтерламінектомія, мікродискектомія видалення грижі, 16.07.2024 - задньої транспедикулярної фіксації L4-L5-S1 конструкцією “Irene») зі значним порушенням функції. Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби. Т93.2 Y36.2 Наслідки МВТ (21.09.2023) ВОСП обох нижніх кінцівок з вогнепальним крайовим лінійним переломом верхньої третини лівої малогомілкової кістки лікованого оперативно (21.09.2023-ВХО ран) у вигляді множинних зміцнілих рубців обох нижніх кінцівок, з наявністю стороннього тіла (металевого уламку) в м'яких тканинах лівого стегна, консолідованого перелому голівки лівої малогомілкової кістки деформуючого артрозу лівого колінного суглобу з незначним порушенням функції. Згідно з Наказом № 370 від 04.07.2007 за ступенем тяжкості травма - “тяжка». Травма, поранення, ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини. На підставі статті 64-а графи ІІ Розладу хвороб - непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.
14.01.2025 позивачем до ЦВЛК подана скарга на постанову ВЛК у формі довідки №2211 від 16.12.2024, в якій просив:
- скасувати Постанову ВЛК, оформлену у формі довідки № 2211 від 16.12.2024 в частині причинного зв'язку щодо захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) М42.0 Ізольований остеохондроз поперекового відділу хребта з килами м/х диску L4-L5-S1, з рецидивом кили L5-S1, лікованого оперативно (19.02.2024 - інтерламінектомія. мікродискектомія видалення грижі. 16.07.2024 - задньої транспедикулярної фіксації L4-L5-S1 конструкцією “Irene») зі значним порушенням функції, де визначено: Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби;
- змінити причинний зв'язок у Постанові ВЛК, оформленій у формі довідки №2211 від 16.12.2024 в частині захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) М42.0 Ізольований остеохондроз поперекового відділу хребта з килами м/х диску L4-L5-S1. з рецидивом кили L5-S1, лікованого оперативно (19.02.2024 - інтерламінектомія, мікродискектомія видалення грижі. 16.07.2024 - задньої транспедикулярної фіксації L4-L5-S1 конструкцією “Irene») зі значним порушенням функції на: “Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» відповідно до наявних документів.
На обґрунтування скарги позивач зазначив, що визначений причинний зв'язок захворювання згідно з довідкою гарнізонної BЛK військової частини НОМЕР_2 від 16 грудня 2024 року № 2211 “Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби» є невірним, оскільки до виникнення скарг на стан здоров'я та на час звернення за медичною допомогою ОСОБА_1 проходив військову службу в підрозділах, які залучались до безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України. Погіршення стану здоров'я пов'язує саме з перебуванням в зоні воєнних (бойових) дій та виконанням обов'язків військової служби.
Згідно з витягом з протоколу засідання військово-лікарської комісії ЦВЛК від 30.01.2025 №812 за результатами розгляду надісланих ОСОБА_1 копій медичних документів повідомлено, що будь-яких інших документів, які б послужили підставою для відмови, скасування чи прийняття іншої постанови щодо встановлення причинного зв'язку діагностованих у нього захворювань до ЦВЛК не надано. Постанови про причинний зв'язок захворювань, оформлені довідкою гарнізонної військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 від 16.12.2024 №2211 та свідоцтвом про хворобу госпітальної військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 від 16.12.2024 № 2211 прийняті обґрунтовано.
Вважаючи, що відповідачем протиправно не встановлено причинний зв'язок саме у формулюванні що: “Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини», позивач звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Вирішуючи спір, суд ураховує таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У силу статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Так, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Також Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
У подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України “Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Визначення військової служби міститься у частині першій статті 2 Закону № 2232-ХІІ та означає державну службу особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Статтею 70 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19 листопада 1992 року № 2801-XII у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2801-XII) визначено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, встановлює причинний зв'язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністерством оборони України 14 серпня 2008 року затверджено Положення № 402, в якому передбачено, що військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при військових комісаріатах і закладах охорони здоров'я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Визначення військово-лікарської експертизи міститься у пункті 1.2 розділу І Положення № 402 та означає:
медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;
визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;
встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Згідно з абзацами 1-3 пункту 2.1 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Відповідно до абзаців 1-5 пункту 2.2 розділу І Положення № 402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.
Пунктом 2.3 розділу І Положення № 402 передбачено, що Центральна військово-лікарська комісія є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.
Як передбачено підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 розділу I Положення № 402 ЦВЛК має право, зокрема: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; витребовувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв'язок, запитувати від військових, цивільних лікувальних закладів, військових частин, військових комісаріатів і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи; розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.
Згідно з підпунктом 2.3.5 пункту 2.3 розділу I Положення № 402 рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Відповідно до підпункту 2.4.5 пункту 2.4 розділу І Положення № 402 ВЛК регіону має право, зокрема: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.
Рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд. (підпункт 2.4.6. пункту 2.4 розділу І Положення № 402).
Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (підпункт 2.4.10. пункту 2.4 розділу І Положення № 402).
Главою 3 розділу І Положення № 402 врегульовано порядок подання та розгляду звернень штатними ВЛК, якою відповідно до пункту 2.2 розділу І Положення №402, є Центральна військово-лікарська комісія.
Так, пунктами 3.1 - 3.4 розділу І Положення № 402 передбачено, що вимоги до звернення військовослужбовців та інших осіб, указаних у пункті 1.2 глави 1 розділу I цього Положення, їх права, порядок та строки розгляду пропозицій, заяв та скарг, а також обов'язки штатних ВЛК щодо розгляду звернень регулюються Законом України “Про звернення громадян», Інструкцією про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 28 грудня 2016 року № 735, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 23 січня 2017 року за № 94/29962.
Скарги до штатних ВЛК подаються в строк, визначений Законом України “Про звернення громадян».
Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 “Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров'я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення». Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим. Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_3 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК. Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.
У разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на повторний (контрольний) медичний огляд.
Порядок встановлення причинного зв'язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, які призвані на збори, та колишніх військовослужбовців зі службою у Збройних Силах України визначено положеннями розділу 21 розділу II Положення № 402, пунктами 21.1-21.5 якого передбачено, що у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.
Причинний зв'язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов'язаних і резервістів, призваних військовими комісаріатами на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК (пункт 21.2).
Причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців визначають штатні ВЛК; у колишніх військовослужбовців інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні ВЛК цих військових формувань та оформлюють протоколом за формою, наведеною в додатку 19 (пункт 21.3).
При медичному огляді військовослужбовців, призваних на збори військовозобов'язаних, резервістів під час навчальних зборів, кандидатів на навчання у ВВНЗ, направлених військовими комісаріатами, коли їм встановлено діагноз і постанова оформлюється свідоцтвом про хворобу або довідкою, ВЛК встановлюється причинний зв'язок захворювання (поранення, контузії, каліцтва, травми) (пункт 21.4).
Відповідно до пункту 21.5 пункту 21 розділу II Положення № 402 постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях, зокрема:
а) “Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов'язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
д) «Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» - якщо воно виникло під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначені періоди служби досягло такого розвитку, що призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби».
е) «Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини в період громадянської та Другої світової воєн» - якщо воно виникло під час захисту Батьківщини або виконання обов'язків військової служби у складі діючої армії і флоту у роки громадянської війни, Другої світової війни, участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Другої світової війни.
Зазначені у підпунктах «д» та «е» постанови приймаються також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, якщо вони етіопатогенетично дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання у період участі в бойових діях.
Постанови ВЛК у формулюваннях, визначених підпунктами «д» та «е» не приймаються, якщо захворювання, у тому числі, що призвело до смерті військовослужбовця, є наслідком:
вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;
вживання або отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також їх дії (асфіксія, інсульт, інфаркт, зупинка серця тощо), що підтверджено відповідним медичним висновком, за умов, що отруєння не пов'язано із впливом цих речовин на потерпілого військовослужбовця внаслідок їх застосування в технологічному процесі або незадовільного зберігання чи транспортування, а потерпілий до настання нещасного випадку був відсторонений від виконання обов'язків командиром (начальником);
навмисного спричинення шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом).
є) "Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, крім захворювань (поранень, контузій, каліцтв, травм), які виникли (одержані) в періоди служби, передбачені підпунктами «а», «ґ» цього пункту, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.
У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні або якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане за обставин, не пов'язаних з виконанням обов'язків, крім випадків, визначених у підпункті «в» цього пункту.
З аналізу наведених норм права висновується, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу І Положення № 402 з метою визначення придатності за станом здоров'я до військової служби військовослужбовців та установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання ВЛК.
При цьому до штатних ВЛК належать, зокрема, ВЛК регіону, до повноважень яких належить розгляд скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи. ВЛК регіону також мають право оглядати військовослужбовців, скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.
Водночас постанови регіональних ВЛК можуть бути оскаржені до Центральної ВЛК або до суду.
Разом з цим, відповідно до Положенням № 402 госпітальні та гарнізонні ВЛК не наділені повноваженнями змінювати своє рішення, проте, як визначено у підпункті 2.4.6 пункту 2.4 розділу І Положення № 402, рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.
Крім того, у разі незгоди з рішеннями госпітальні та гарнізонні ВЛК, особа має право звернутися до ВЛК вищого рівня із відповідною скаргою, а у разі незгоди із ВЛК вищого рівня - звернутися до Центральної ВЛК або до суду.
Згідно витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії ЦВЛК від 30.01.2025 №812 за результатами розгляду надісланих ОСОБА_1 копій медичних документів повідомлено, що будь-яких інших документів, які б послужили підставою для відмови, скасування чи прийняття іншої постанови щодо встановлення причинного зв'язку діагностованих у нього захворювань до ЦВЛК не надано. Постанови про причинний зв'язок захворювань, оформлених довідкою гарнізонної військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 від 16.12.2024 №2211 та за свідоцтвом про хворобу госпітальної військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 від 16.12.2024 № 2211 прийняті обґрунтовано.
Пунктом 3.4 розділу 3 глави І Положення № 402 обумовлено, що у разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на повторний (контрольний) медичний огляд.
Отже, Центральна ВЛК фактично відмовила позивачу у перегляді постанови військово-лікарської комісії від 16.12.2024 №2211 щодо причинно-наслідкового зв'язку захворювань ОСОБА_1 , та, як свідчать приписи пункту 3.4 розділу 3 Положення № 402, фактично визнавши скаргу позивача необґрунтованою.
Суд зазначає, що згідно з довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України від 29.05.2024 №1/96/1352 молодший сержант ОСОБА_1 у період з 16.08.2023 по 21.09.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області.
Відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №1/37/11526 від 25.10.2023 молодший сержант ОСОБА_1 21.09.2023 отримав вибухову травму, множинні вогнепальні осколкові сліпі поранення обох нижніх кінцівок за таких обставин: 21.09.2023 року близько 19 години 20 хвилин під час безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини в результаті обстрілу з міномету з боку противника в районі населеного пункту Вугледар Донецької області; під час виконання бойового завдання був одягнутий у бронежилет та захисний шолом; перебував без ознак алкогольного та токсичного сп'яніння.
Зазначені документи відповідач не взяв до уваги.
З витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії ЦВЛК від 30.01.2025 №812 висновується, що Центральна ВЛК лише констатувала правильність причинного зв'язку захворювань, вказаних у постанові регіональної ВЛК. При цьому, яким чином Центральна ВЛК дійшла саме такого висновку відповідач не обґрунтував (постанова Верховного Суду від 16 квітня 2025 року в справі № 160/31586/23).
Водночас Положенням № 402 передбачено, що перевірка рішення регіональної ВЛК на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені цим Положенням при проведенні медичного огляду військового, належить до функцій Центральної ВЛК.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на постанову від 10 лютого 2022 року у справі № 160/7153/20, у якій Верховний Суд наголосив, що перевірка правильності прийнятого військово-лікарською комісією рішення виключно за медичними показниками не входить до компетенції адміністративного суду.
Адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою статті 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 12 лютого 2021 року у справі № 820/5570/16 від 12 червня 2020 року у справі № 810/5009/18 про те, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби виходить за межі судового розгляду суду касаційної інстанції.
Дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Отже, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Водночас, розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити їх законність в межах дотримання процедури прийняття таких рішень.
У справі ж, що розглядається, Центральна ВЛК у протоколі від 30.01.2025 №812 фактично відмовила позивачу у перегляді рішення регіональної ВЛК, лише констатувавши правильність висновку, зазначеного у рішенні останньої, жодним чином не обґрунтувавши свою відмову у його перегляді, хоча позивач надав перелік документів, які підтверджують поранення, отримане військовослужбовцем під час виконання ним обов'язків військової служби при захисті Батьківщини.
За таких обставин та правового врегулювання з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом зобов'язання Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 14.01.2025 з урахуванням висновків суду у даній справі.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" судові витрати розподілу та присудженню не підлягають.
Керуючись статтями 2-3, 5-15, 72-77, 90, 122, 132, 139, 229, 242-246, 250-251, 255, 295, 297 КАС України, суд
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 14.01.2025, з урахуванням висновків суду у даній справі.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Відомості про сторін та інших учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 );
відповідач - Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України (ідентифікаційний код 08267926, місцезнаходження: 09102, Київська область, місто Біла Церква).
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Білоус А.Ю.