16 грудня 2025 року
м. Київ
Справа № 646/2754/20
Провадження № 61-5442св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 05 серпня 2024 року в складі судді Клімової С. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 26 березня 2025 року в складі колегії суддів Пилипчук Н. П., Маміної О. В., Мальованого Ю. М.,
в справі за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Укртрансгаз», третя особа - Професійна спілка працівників нафтової і газової промисловості України, про визнання звільнення з роботи незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому зазначив, що з 01 червня 2019 року відповідно до наказу № 319-К він працював у Східному регіоні Філії «Оператор газотранспортної системи України» Акціонерного товариства (далі - АТ) «Укртрансгаз» на посаді економіста першої категорії. Загальний стаж роботи в газовій промисловості України складає 18 років 08 місяців 15 днів.
30 квітня 2020 року наказом № 381-К його звільнено з роботи з 04 травня 2020 року у зв'язку зі скороченням чисельності і штату працівників АТ «Укртрансгаз» на підставі пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю (далі - КЗпП) України. У наказі також зазначено підстави: 1) наказ про наступне звільнення за скороченнями чисельності і штату працівників від 16 грудня 2019 року № 897; 2) попередження про вивільнення у зв'язку зі скороченням штату працівників; 3) подання Голові первинної профспілкової організації Управління магістральних газопроводів (далі - УМГ) «Харківтрансгаз» від 09 квітня 2020 року № 101ВИХ-20-1763.
Зазначив, що наказ про скорочення штатних посад філій АТ «Укртрансгаз» та згоду профспілкового органу на звільнення до його відома доведені не були. 02 березня 2020 року позивачу вручено письмове попередження про наступне вивільнення.
Вважає, що його звільнення відбулося без виконання умов регламенту щодо визначення переважного права на залишення на роботі та без подання й прийняття рішення відповідною профспілковою організацією щодо надання чи ненадання згоди на розірвання трудового договору, чим було порушено вимоги статті 43 КЗпП та статті 39 Закону України від 15 вересня 1999 року № 1045-XIV «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (далі - Закон № 1045-XIV). Відповідач не запропонував йому інших вакантних посад (іншої роботи), які з'явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.
Просив визнати незаконним та скасувати наказ АТ «Укртрансгаз» від 30 квітня 2020 року за № 381-к про звільнення та зобов'язати відповідача поновити його на посаді економіста І категорії в АТ «Укртрансгаз» з 04 травня 2020 року. Також просив стягнути з відповідача заробітну плату за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
05 серпня 2024 року рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2
26 березня 2025 року постановою Харківського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 05 серпня 2024 року залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що фактично вивільнення працівників не мало масовий характер, вивільненню підлягало менше 5 % працівників АТ «Укртрансгаз», тому підприємство правильно запитувало згоду на звільнення позивача у Первинної профспілкової організації апарату УМГ «Харківтрансгаз».
Відповідач виконав вимоги частини другої статті 40, статті 42, частини третьої статті 49-1 КЗпП України - запропонував позивачу наявну на підприємстві роботу, тобто всі вакансії, які існували на цьому підприємстві та на які міг претендувати позивач за весь період з моменту попередження та до моменту звільнення, від яких позивач відмовився; дотримано вимоги статті 43 КЗпП України щодо звільнення працюючих у зв'язку зі скороченням штату, дотримано вимоги Галузевої Угоди.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
23 квітня 2025 року ОСОБА_2 засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 05 серпня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 26 березня 2025 року, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06 листопада 2018 року в справі № 812/292/18, Верховного Суду від 28 листопада 2018 року в справі № 761/11635/15-ц, від 18 травня 2020 року в справі № 761/11887/15-ц, про те, що звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (зокрема структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган профспілки), крім додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищестоящого виборного органу цієї профспілки (об'єднання профспілок).
Заявник зазначив, що станом на 20 січня 2020 року у Східному регіоні Філії «Оператор газотранспортної системи України» Акціонерного товариства (далі - АТ) «Укртрансгаз» налічувалось 930 працівників, до 04 травня 2020 року з цієї кількості звільнено 99 працівників, тобто 10,6% працівників, тому згідно з пунктом 2.3 галузевої угоди у разі вивільнення працюючих у відокремленому підрозділі більш, ніж 7 % працівників, потрібна була згода Президії Центральної ради Укрнафтогазпрофспілки, що роботодавцем дотримано не було.
Посилання апеляційного суду на те, що відсоток вивільнення необхідно визначати виходячи із кількості працюючих на AT «Укртрансгаз», а не у філії «Оператор газотранспортної системи України, заявник вважає таким, що суперечить Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої Наказом Державного комітету статистики України від 28 вересня 2005 року № 286 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 листопада 2005 року за № 1442/11722).
Крім того, вказував, що апеляційний суд розглянув справу неповноважним складом суду, оскільки строк на апеляційне оскарження поновлено, закінчено підготовку та призначено справу до апеляційного розгляду в складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Тичкова О. Ю. та Люшня A. І., а справу по суті розглянуто в складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Мальований Ю. М. і Маміна О. В. Водночас учасників процесу про зміну складу суду не попередили, причини заміни і право відводу двом останнім суддям не з'ясували.
Доводи інших учасників справи
Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Із 01 червня 2019 року ОСОБА_2 , економіста 1 категорії відділу планування та звітності філії «УМГ «Харківтрансгаз» АТ «Укртрансгаз», за його заявою переведено на посаду економіста 1 категорії Східного сектору планування та звітності управління планування та звітності філії «Оператор газотранспортної системи України» АТ «Укртрансгаз», що підтверджується витягом з наказу АТ «Укртрансгаз» за від 30 травня 2019 року № 319-к (т. 1, а. с. 3).
16 грудня 2019 року наказом АТ «Укртрансгаз» № 896 «Про заходи у зв'язку з припиненням діяльності з транспортування природного газу АТ «Укртрансгаз» у зв'язку з припиненням діяльності з транспортування природного газу АТ «Укртрансгаз», прийнято рішення з 01 січня 2020 року скоротити штатні посади філій АТ «Укртрансгаз», зокрема «Оператор газотранспортної системи України» (т. 1, а. с. 7, 8).
16 грудня 2019 року наказом АТ «Укртрансгаз» № 897 «Про скорочення чисельності і штату працівників» на виконання наказів АТ «Укртрансгаз» від 16 грудня 2019 року за № 896 «Про заходи у зв'язку з припиненням діяльності з транспортування природного газу АТ «Укртрансгаз» та від 31 липня 2017 року № 507 «Про формування штатних розписів та внесення змін до них» (зі змінами та доповненнями) у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 18 вересня 2019 року № 840 «Про відокремлення діяльності з транспортування природного газу та забезпечення діяльності оператора газотранспортної системи», на виконання Статуту проєкту «Відокремлення діяльності з транспортування природного газу», затвердженого рішенням засідання правління Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» від 18 жовтня 2018 року № 554 та рішенням акціонера AT «Укртрансгаз» від 18 жовтня 2018 року № 215, затверджено зміни до штатних розписів працівників філії «Оператор газотранспортної системи України АТ «Укртрансгаз» (додаток 1) із введенням їх у дію з 01 січня 2020 року (т. 1, а. с. 9).
15 січня 2020 року наказом АТ «Укртрансгаз» № 18 затверджено Регламент про організацію робот комісії АТ «Укртрансгаз» з визначенням переважного права працівників на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці (т. 1, а. с. 11-13).
20 січня 2020 року наказом «АТ «Укртрансгаз» № 23«Про організацію повідомлень працівників AT «Укртрансгаз» про звільнення у зв'язку з скороченням чисельності і штату працівників AT «Укртрансгаз» з метою виконання наказу AT «Укртрансгаз» від 16 грудня 2019 року № 897 «Про скорочення чисельності і штату працівників AT «Укртрансгаз» зобов'язано в. о. генерального директора філії «Оператор ГТС України» Рудка В. В., директора філії «УМГ «Харківтрансгаз» Слесаря П. Ф., директора філії «УМГ «Черкаситрансгаз» Марієнка Р. П., директора філії «УМГ «Київтрансгаз» Василенку Ю. Л., в. о. директора філії «УМГ «Львівтрансгаз» Максимчуку Б. М., директора філії «УМГ «Прикарпаттрансгаз» Михайліва В. І., начальників лінійних виробничих управлінь магістральних газопроводів філії «Оператор ГТС України» забезпечити до 24 січня 2020 року:
1.1. письмове попередження працівників підпорядкованих підрозділів, що підлягають звільненню на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України у зв'язку зі скороченням чисельності і штату працівників AT «Укртрансгаз» (частина перша статті 49-2 КЗпП України);
1.2. подання інформації про заплановане масове вивільнення працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці (за формою № 4-ПН) до територіального органу Державної служби зайнятості України у містах Києві, районі, місті, районі у місті за місцем реєстрації відокремленого підрозділу як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (т. 1, а. с. 14).
20 січня 2020 року наказом «АТ «Укртрансгаз» № 24 «Про внесення змін до Регламенту з поряду призначення працівників на вакантні посади АТ «Укртрансгаз» з метою врахування вимог чинного законодавства під час здійснення скорочення чисельності і штату працівників АТ «Укртрансгаз» внесено зміни до Регламенту з поряду призначення працівників на вакантні посади АТ «Укртрансгаз», затвердженого наказом від 09 вересня 2019 року № 655 (т. 1, а. с. 164-166).
Із Положення про філію «Оператор газорозподільної системи України» АТ «Укртрансгаз» вбачається, що філія «ОГТС України» є відокремленим підрозділом АТ «Укртрансгаз», провадить свою діяльність від іменні товариства, не має статусу юридичної особи та здійснює частину функцій товариства, що відповідає статутним цілям та завданням товариства, відповідно до чинного законодавства України та цього положення.
Відповідно до пункту 2.1 Галузевої угоди між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, НАК «Нафтогаз України» і профспілкою працівників нафтової і газової промисловості України на 2012-2014 роки, яка зареєстрована Міністерством Соціальної політики України від 18 січня 2012 року (далі - Галузева угода) роботодавці разом з відповідними профспілковими органами розробляють і впроваджують заходи щодо запобігання на підприємствах, незалежно від форм власності та господарювання, масових звільнень працюючих (більше 5 % загальної численності працівників протягом календарного року) з ініціативи адміністрації.
У разі вивільнення працюючих:
- до 5 % загальної чисельності працюючих згоду на звільнення надає виборний орган первинної профспілкової організації;
- від 5 до 7 % загальної чисельності, крім додержання загального порядку, можливе лише за згодою відповідного вищестоящого органу президії обласної ради Профспілки, обкому, міськкому, об'єднаних профкомів, рад голів профкомів Підприємств Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та ін.);
- 7 і більше %, крім додержання загального порядку, - за згодою президії Центральної ради Профспілки(т. 1, а. с. 16).
02 березня 2020 року ОСОБА_2 попереджено про звільнення у зв'язку зі скороченням з 01 січня 2020 року посади «економіст 1 категорії» структурного підрозділу філії «Оператор газотранспортної системи України», Апарат, Управління планування та звітності, Східний сектор планування та звітності» АТ «Укртрансгаз», після закінчення двомісячного терміну з дня ознайомлення з цим попередженням. Запропоновано вакантні посади згідно з переліком вакантних посад АТ «Укртрансгаз» станом на дату попередження за відповідною професією чи спеціальністю, передбаченими посадовими інструкціями, від яких позивач відмовився, що підтвердив особистим підписом (т. 1, а. с. 5).
Із додаткових вакантних посад АТ «Укртрансгаз» убачається, що 06 березня 2020 року ОСОБА_2 були запропоновані вакантні посади, серед яких він прийняв пропозицію на займання посади провідного економіста, про що також подав заяву про розгляд його кандидатури для призначення на вакантну посаду (т. 1, а. с. 45, 46).
На засіданні Комісії з визначення переважного права на залишення працівників на роботі при вивельненні у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці від 10 березня 2020 року № 4 визначене переважне право на залишення на роботі працівників, які підлягають вивільненню у зв'язку зі скороченням штату працівників, та станом на 06 березня 2020 року подали заяви на призначення на вакантні посади АТ «Укртрансгаз», серед яких зазначено ОСОБА_2 , що підтверджується витягом з протоколу (т. 1, а. с. 47).
Відповідно до письмової заяви від 16 березня 2020 року ОСОБА_2 відмовився від запропонованої посади провідного економіста відділу планування та формування бюджету апарату АТ «Укртрансгаз» у зв'язку з незадоволенням запропонованим окладом (т. 1, а. с. 48).
ОСОБА_2 звернувся до директора філії та директора за напрямом діяльності АТ «Укртрансгаз» із заявами про надання дозволу в період з 20 березня до 03 квітня та з 21 до 24 квітня 2020 року у зв'язку з профілактикою поширення гострих респіраторних вірусних інфекцій та коронавірусу, виконувати свої трудові обов'язки за місцем проживання, які були задоволені, що підтверджується наказами філії «Оператор газотранспортної системи України» від 28 березня 2020 року № 272-к та від 16 квітня 2020 року № 362-к (т. 1, а. с. 149, 152-154).
У період з 20 до 24 березня 2020 року на електронну пошту ОСОБА_2 направлялися пропозиції з філії «Оператор газотранспортної системи України» про ознайомлення з переліком актуальних вакантних посад, із проханням повідомити, чи приймає він пропозицію зайняти одну із вакантних посад, яку саме, чи відмовляється від запропонованих вакацій (т. 1, а. с. 156, 157).
10 квітня 2020 року голові Первинної профспілкової організації філії «УМГ «Харківтрансгаз» АТ «Укртрансгаз» Стежкіну М. М. вручено подання АТ «Укртрансгаз» філії «Оператор газотранспортної системи України» № 11 про надання згоди на розірвання трудового договору з ОСОБА_2 (т. 1, а. с. 158).
Голова Первинної профспілкової організації апарату УМГ «Харківтрансгаз» листом повідомив в. о. генерального директора філії «Оператор газотранспортної системи України» на подання від 13 березня 2020 року № № 1,2, 3, 4, 5, 6 та від 19 березня 2020 року та № № 7, 8 про те, що відповідно до Галузевої угоди, вимог якої повинні дотримуватись сторони, що її підписали, а саме пункту 2.3 - у разі вивільнення працюючих 7 і більше % вивільнення відбувається за згодою президії Центральної ради Профспілки. Згідно з консультаціями адміністрації і профспілки на початок року кількість працюючих філії «Оператор газотранспортної системи України», членів Первинної профспілкової організації апарату УМГ «Харківтрансгаз» - 63 особи, на момент подання взагалі - 12 працівників. Тобто умови підпадають під дію пункту. Тому задля запобігання порушення прав співробітників та діючої Галузевої угоди, необхідно провести вивільнення працівників з додержанням вимог законодавства, та отримати згоду президії Центральної ради Профспілки, та додати до пакету документів з ознайомленням працівниками, що підлягають вивільненню (т. 1, а. с. 160).
Відповідно до штатного розпису працівників філії «Оператор газотранспортної системи України» АТ «Укртрансгаз» станом на 01 червня 2019 року штат керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців становить 3791,25 шт. од., робітників - 7926,15 шт. од.; станом на 01 січня 2020 року - керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців становить 204,8 шт. од., робітників - 22,75 шт. од.
30 квітня 2020 року наказом № 381-к філії «Оператор газотранспортної системи України» АТ «Укртрансгаз» ОСОБА_2 , економіста 1 категорії східного сектору планування та звітності управління планування та звітності, з 04 травня 2020 року звільнено у зв'язку із скороченням штату працівників за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України (т. 1, а. с. 4).
На адвокатський запит ОСОБА_3 . Професійна спілка працівників нафтової і газової промисловості України 17 лютого 2022 року № 11/05 повідомила, що Галузева угода поширюється на АТ «Укртрансгаз», який перебуває у сфері дії сторін, що підписали Галузеву угоду, тому її положення є обов'язковими для виконання у відокремлених структурних підрозділах АТ «Укртрансгаз». Протягом 2020 року до Президії Центральної ради Укрнафтогазпрофспілки не надходило подання про надання згоди на вивільнення працівників, зайнятих у філії «Оператор газотранспортної системи України» АТ «Укртрансгаз».
Із службової записки начальника департаменту з управління персоналом АТ «Укртрансгаз» від 27 вересня 2023 року вбачається, що облікова численність працівників АТ «Укртрансгаз» станом на 16 грудня 2019 року загалом становить 7831, зокрема в філії «Оператор газотранспортної системи України» - 1496. Станом на 01 січня 2020 року в АТ «Укртрансгаз» - 7240, у філії «Оператор газотранспортної системи України» - 1058; станом на 20 січня 2020 року - АТ «Укртрансгаз» 7066, у філії «Оператор газотранспортної системи України» - 930. Облікова чисельність працівників АТ «Укртрансгаз» звільнених за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України у зв'язку зі скороченням штату за період з 16 грудня 2019 року до 01 січня 2020 року загалом становить 27, зокрема у філії «Оператор газотранспортної системи України», за період з 01 до 20 січня 2020 року до АТ «Укртрансгаз» - 2, у філії «Оператор газотранспортної системи України» - 0, за період з 20 січня до 04 травня 2020 року в АТ «Укртрансгаз» - 165, у філії «Оператор газотранспортної системи України» - 99.
Позиція Верховного Суду
Касаційне провадження у справі відкрито з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вивчив матеріали справи, перевірив доводи касаційної скарги та виснував, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі, ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Положеннями частини другої статті 40 КЗпП України визначено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням на підставі пункту першого частини першої статті 40 КЗпП України, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення (див. постанови Верховного Суду від 03 грудня 2025 року в справі № 500/4447/19, від 15 жовтня 2025 року в справі № 761/37904/15-ц та ін.).
Відповідно до статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.
Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.
Оскільки обов'язок щодо працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов'язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з'явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.
Аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року в справі № 800/538/17.
Встановивши, що у відповідача відбулось скорочення штату працівників, під яке підпадала займана ОСОБА_2 посада економіста І категорії, і роботодавець після попередження позивача про наступне звільнення запропонував наявні в нього на той час вакантні посади, на які він не погодився, суди першої і апеляційної інстанцій зробили обґрунтований висновок про те, що звільнення позивача проведене з додержанням норм трудового законодавства.
Колегія суддів погоджується із висновком судів попередніх інстанцій щодо непорушення переважного права на залишення на роботі позивача, оскільки згідно з витягом з протоколу засіданні комісії з визначення переважного права на залишення працівників на роботі при вивільненні працівників у зв?язку із змінами в організації виробництва і праці від 10 березня 2020 року було підтверджено переважне право ОСОБА_2 на залишення на роботі, проте заявами від 16 березня 2020 року ОСОБА_2 відмовився від запропонованої йому посади у зв?язку із незадоволенням запропонованим окладом. Роботодавець неодноразово, в період дистанційної роботи позивача в березні 2020 року на його електронну пошту надсилав пропозиції актуальних вакантних посад з проханням повідомити, чи приймає він пропозицію зайняти одну із вакантних посад, проте позивач зазначені пропозиції не прийняв. Отже, суди правильно встановили, що позивачу були надані відповідачем пропозиції на вакантні посади в межах підприємства АТ «Укртрансгаз» у різних його філіях, Харківський, Київській, Львівській, тобто поза межами місця роботи, де була скорочена його посада.
Відповідно до статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 частини першої статті 40 і пунктами 2 і 3 частини першої статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником. Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) дав згоду на розірвання трудового договору.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач, на виконання вимог статті 43 КЗпП України, 10 квітня 2020 року надіслав голові Первинної профспілкової організації філії «Управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз» подання про погодження розірвання трудового договору з ОСОБА_2 у зв'язку зі скороченням посади, яку він займав. У відповідь на подання голова профкому Первинної профспілкової організації апарату управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз» Стежкіна М. М. повідомила, що роботодавець повинен був звернутись з подання про надання згоди щодо звільнення працівників до президії Центральної ради профспілки працівників нафтової та газової промисловості України з посиланням на пункт 2.3 Галузевої угоди.
Відповідно до пункту 2.3 Галузевої угоди передбачається звернення роботодавця до президії Центральної ради профспілки працівників нафтової та газової промисловості України за згодою звільнення працівників у зв'язку з скороченням штату у разі звільнення працюючих на рівні 7 і більше % працівників підприємства.
Як вбачається зі службової записки начальника департаменту з управління персоналом АТ «Укртрансгаз» від 19 вересня 2023 року облікова численність працівників АТ «Укртрансгаз» станом на станом на 01 січня 2020 року по АТ «Укртрансгаз» складала 7240. Облікова чисельність працівників АТ «Укртрансгаз» звільнених за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України у зв'язку зі скороченням штату за період з 01 січня до 04 травня 2020 року складала 167 осіб, що становить менш ніж 5 % та свідчить про відсутність масового скорочення штату та вимагає згоду на звільнення виборного органу первинної профспілкової організації апарату УМГ «Харківтрансгаз», а не додаткової згоди Президії Центральної ради профспілки працівників нафтової та газової промисловості України, на що наполягав позивач у своєму позові.
Крім того, як свідчать матеріали справи, на відповідь Первинної профспілкової організації апарату управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз», 06 травня 2020 року листом в. о. генерального директора АТ «Укртрансгаз» Михалевич О. Т. було направлено листа Голові ППО апарату УМГ «Харківтрансгаз» Стежкіній М. М., яким повідомлено про те, що дійсно Галузева угода поширюється на АТ «Укртрансгаз» і передбачає звернення товариства до президії Центральної ради Укрнафтогазпрофспілки за згодою звільнення працівників у зв?язку зі скороченням штату у разі звільнення працюючих на рівні 7 і більше % працівників товариства. Враховуючи, що станом на 01 січня 2020 року в товаристві налічувалося 7296 чол., з них станом на 31 березня 2020 року було звільнено за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України у зв?язку зі скороченням штату 110 чол., а також те, що до кінця поточного року передбачається звільнення за цією підставою додатково ще 200-300 чол., то кількість звільнених працівників товариства протягом календарного року становитиме не більше 5 %. За таких умов звільнення працівників у зв?язку зі скороченням штату не вимагало згоди від президії Центральної ради Укрнафтогазпрофспілки (т. 1, а. с. 55).
У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний строк обгрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником (частини друга, четверта статті 43 КЗпП України).
Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) дав згоду на розірвання трудового договору.
Матеріали справи не містять відповіді Первинної профспілкової організації апарату УМГ «Харківтрансгаз» щодо листа (подання) в. о. генерального директора АТ «Укртрансгаз» Михалевич О. Т. від 06 травня 2020 року. У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) дав згоду на розірвання трудового договору.
Вказане погоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 09 грудня 2021 року в справі № 646/2661/20 за аналогічних правовідносин.
Отже, незважаючи на те, що згідно з пунктом 1.2 наказу АТ «Укртрансгаз» від 20 січня 2020 року № 23 підприємством було заплановано саме масове вивільнення працівників, фактично вивільнення працівників не мало масового характеру, не перевищувало 5 % працюючих, тому доводи позивача в цій частині не спростовують висновків судів.
Щодо належності складу апеляційного суду
Заявник посилається в касаційній скарзі на те, що апеляційний суд розглянув справу неповноважним складом суду, оскільки строк на апеляційне оскарження поновлено, закінчено підготовку та призначено справу до апеляційного розгляду в складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Тичкова О. Ю. та Люшня A. І., а справу по суті розглянуто в складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Мальований Ю. М. і Маміна О. В. Водночас учасників процесу про зміну складу суду не попередили, причини заміни і право відводу двом останнім суддям не з'ясували.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду.
Чинне процесуальне законодавство не надає визначення терміну «неповноважний склад суду», однак неповноважним склад суду можна вважати, якщо: 1) справу розглянуто з порушенням правил підсудності; 2) справу розглянуто і вирішено суддею або за участі судді, строк повноважень якого закінчився; 3) справу розглянуто і вирішено особою, яка не є суддею цього суду, або за її участі; 4) справу передано на розгляд судді з порушенням встановленого порядку розподілу судових справ або з порушенням принципу незмінності складу суду; 5) справу розглянуто і вирішено суддею або за участі судді, який брав участь у її вирішенні; 6) справу, яку належить розглядати колегіально, розглянуто і вирішено суддею одноособово. Така позиція зазначена Верховним Судом у постанові від 25 квітня 2024 року в справі № 640/19764/20.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 вересня 2024 року справу № 646/2754/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 визначено склад суду: Пилипчук Н. П (головуючий суддя-доповідач), судді Тичкова О. Ю. та Люшня A. І. (т. 5, а. с. 173, 174).
18 листопада 2024 року ухвалами Харківського апеляційного суду в складі суддів Пилипчук Н. П. (головуючий суддя-доповідач), судді Тичкова О. Ю. та Люшня A. І. відкрито апеляційне провадження в справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та призначено справу до апеляційного розгляду.
25 березня 2025 року розпорядженням № 1077 в. о. керівника апарату Харківського апеляційного суду «Щодо повторного автоматизованого розподілу справи» у зв'язку з перебуванням судді Тичкової О. Ю. у відпустці з 24 до 30 березня 2025 року, перебування судді Люшні А. І. у відпустці з 17 до 30 березня 2025 року відповідно до підпункту 2.3.25 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду зобов'язано провести повторний автоматизований розподіл справи № 646/2754/20 у частині заміни суддів Тичкової О. Ю., Люшні А. І. (т. 5, а. с. 240).
На підставі вказаного розпорядження 25 березня 2025 року проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, згідно з протоколом якого справу № 646/2754/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 визначено склад суду: ОСОБА_4 (головуючий суддя-доповідач), судді Маміна О. В. і Мальований Ю. М. (т. 5, а. с. 240, 241).
Відповідно до підпункту 2.3.25 пункту 2.3 чинного на той час Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 02 квітня 2015 року № 25, у разі неможливості продовження розгляду справи одним із суддів-членів колегії (призов на військову службу, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, довготривале перебування на лікарняному або у відпустці тощо) заміна судді-члена колегії здійснюється автоматизованою системою на підставі мотивованого розпорядження керівника апарату суду (або уповноваженої ним особи) на виконання службової записки судді-доповідача у справі з метою дотримання передбаченого законом строку розгляду цієї справи у порядку, зазначеному в підпункті 2.3.23 пункту 2.3 цього Положення.
Отже, зміна складу суду під час апеляційного перегляду справи № 646/2754/20 була проведена Харківським апеляційним судом згідно з вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 02 квітня 2015 року № 25.
Розгляд справи в суді апеляційної інстанції 26 березня 2025 року було проведено за участі представника позивача - Борисовця О. І., відповідно до протоколу судового засідання від 26 березня 2025 року сторонам було роз'яснено право заявити відвід суддям (12:22:41), представник позивача - Борисовець О. І. підтвердив, що відводів та самовідводів не заявлено (12:22:50) (т. 1, а. с. 243, 243а).
У зв'язку з наведеним колегія судів Верховного Суду вважає, що доводи касаційної скарги заявника в цій частині є необґрунтованими.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника по суті спору та їх відображення в оскаржених судових рішеннях, питання вмотивованості висновків судів попередніх інстанцій, Верховний Суд керується тим, що в справі, яка розглядається, сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків судів.
Інші доводи касаційної скарги вказаних висновків не спростовують, вони зводяться до власного тлумачення норм права, власної оцінки доказів та незгоди з рішенням судів попередніх інстанцій по суті спору і спростовуються матеріалами справи.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01, пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00, пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04, пункт 58), за якою принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що в рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належно зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (див. рішення в справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), пункт 29).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Щодо судових витрат
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки у цій справі оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює.
Керуючись статтями 389, 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 05 серпня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 26 березня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:О. М. Ситнік В. М. Ігнатенко І. М. Фаловська