10 жовтня 2025 року м. Миколаїв Справа № 915/1047/25
Господарський суд Миколаївської області у складі:
судді Л.М. Ільєвої
при секретарі судового засідання І.С. Степановій
за участю представників:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оздоровчий спортивний комплекс "Очаків" про стягнення 10301,76 грн., -
Акціонерне товариство "Миколаївобленерго" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оздоровчий спортивний комплекс "Очаків" про стягнення заборгованості в загальній сумі 345184,75 грн., у т.ч. основного боргу за надані послуги з розподілу електричної енергії за період з грудня 2024 року по червень 2025 року в сумі 334882,99 грн., інфляційних втрат в сумі 9511,28 грн. та 3% річних в сумі 790,48 грн., посилаючись на таке.
ТОВ «Оздоровчий спортивний комплекс «Очаків» є споживачем електричної енергії, розподіл якої здійснює оператор системи розподілу - АТ «Миколаївобленерго», який на підставі заяви - приєднання від 01.11.2018 приєднався до умов публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, розміщеного на веб-сайті товариства на умовах договору про постачання електричної енергії №42/79 від 24.07.2008.
Позивач зазначає, що відносини між оператором системи розподілу із споживачами електричної енергії регулюються Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Постанова НКРЕКП №312) від 14.03.2018 №312 (зі змінами), в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин. Згідно п. 2 Постанови НКРЕКП №312 укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог ПРРЕЕ здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови. Відповідно до вимог п. 2.1.2. гл. 2.1. р. ІІ ПРРЕЕ оператор системи зобов'язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи. Не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з таким споживачем.
Наразі позивач зауважує, що за умовами договору, цей договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам електропостачальника як послуги оператора системи. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до умов цього договору. Пунктом 1 додатку 4 «Порядок розрахунків» до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, розміщеного на сайті Товариства встановлено, що обсяги розподіленої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить 1 календарний місяць, тобто з 01 числа місяця по 31 число цього місяці (або іншого останнього дня місяця) включно. Споживач із середньомісячним споживанням до 100 тис.кВт*год має здійснювати оплату оператору системи до 06 числа місяця одним плановим платежем протягом розрахункового періоду у розмірі фактичних значень обсягу розподіленої електричної енергії за відповідний попередній період (п. 8.1. додатку 4 до договору). Відповідно до п. 2 додатку 4 до договору, споживач зобов'язаний протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця надати оператору системи розподілу інформацію про покази засобів обліку за розрахунковий місяць за допомогою особистого кабінету промислового споживача (далі - сервіс), що розміщений на web-сайті оператора системи розподілу https://ok.energy.mk.ua/company. При обладнанні комерційних засобів обліку засобами дистанційної передачі даних, що підтверджується відповідним актом прийняття в промислову (постійну) експлуатацію цих засобів, інформація про покази засобів обліку за розрахунковий місяць формується через канали дистанційного зв'язку. Згідно з п. 11 договору, споживач на підставі показів засобів обліку самостійно формує рахунок на оплату за послуги з розподілу електричної енергії, інші рахунки, «Акт прийому-передачі наданих послуг» за допомогою сервісу. У разі необхідності споживач може отримати у оператора системи рахунки за послуги з розподілу електричної енергії та інші документи у паперовому вигляді. Споживач протягом одного робочого дня після повідомлення оператора системи про покази засобів обліку зобов'язаний підписати електронно-цифровим підписом (далі- ЕЦП) рахунок на оплату за надання послуг з розподілу електричної енергії, інші рахунки, «Акт прийому-передачі наданих послуг» та після цього завантажити їх на сервіс. У разі не завантаження споживачем підписаних ЕЦП рахунку на оплату за надання послуг з розподілу електричної енергії, інші рахунки, «Акт прийому-передачі наданих послуг» протягом одного робочого дня після повідомлення оператора системи про покази засобів обліку, зазначені рахунок на оплату за надання послуг з розподілу електричної енергії, інші рахунки, «Акт прийому-передачі наданих послуг» вважаються підписаними з боку споживача без зауважень. Пунктом 12 додатку №4 «Порядок розрахунків» передбачено, що факт надання оператором системи послуг з розподілу електричної енергії споживачу у календарному місяці підтверджується «Актом прийому-передачі наданих послуг». «Акт прийому-передачі наданих послуг», рахунки, якими сторони здійснюють обмін у процесі виконання цього договору, надаються сторонами в електронному вигляді з використанням сервісу.
Як стверджує позивач, ним на виконання умов договору в період з грудня 2024 по червень 2025 включно було надано відповідачу послуги з розподілу електричної енергії, про що було складено акти про прийняття-передавання послуг з розподілу електроенергії та виставлені відповідні рахунки, а саме:
- акт про прийняття-передавання послуг від 31.12.2024 на суму 51466,81 грн. з ПДВ, розподіл електричної енергії за грудень 2024 в обсязі 21492 кВт*год; рахунок №42/79/12/1 від 01.01.2025 на суму 51466,81 грн. з ПДВ;
- акт про прийняття-передавання послуг від 31.01.2025 на суму 62599,86 грн. з ПДВ, розподіл електричної енергії за січень 2025 в обсязі 22567 кВт*год; рахунок №42/79/1/1 від 01.02.2025 на суму 62599,86 грн. з ПДВ;
- акт про прийняття-передавання послуг від 28.02.2025 на суму 71465,44 грн. з ПДВ, розподіл електричної енергії за лютий 2025 в обсязі 25763 кВт*год; рахунок №42/79/2/1 від 01.03.2025 на суму 71465,44 грн. з ПДВ;
- акт про прийняття-передавання послуг від 31.03.2025 на суму 65812,10 грн. з ПДВ, розподіл електричної енергії за березень 2025 в обсязі 23725 кВт*год; рахунок №42/79/3/1 від 01.04.2025 на суму 65812,10 грн. з ПДВ;
- акт про прийняття-передавання послуг від 30.04.2025 на суму 54214,20 грн. з ПДВ, розподіл електричної енергії за квітень 2025 в обсязі 19544 кВт*год; рахунок №42/79/4/1 від 01.05.2025 на суму 54214,20 грн. з ПДВ;
- акт про прийняття-передавання послуг від 31.05.2025 на суму 34691,10 грн. з ПДВ, розподіл електричної енергії за травень 2025 в обсязі 12506 кВт*год; рахунок №42/79/5/1 від 01.06.2025 на суму 34691,10 грн. з ПДВ.
Позивач вказує, що зазначені акти про прийняття-передавання послуг та рахунки отримані особисто під підпис представником споживача. Сума по вищезазначеним актам склала 340249,51 грн.
За ствердженням позивача, споживачем частково було сплачено Товариству грошові кошти в розмірі 78282,61 грн., з яких 72916,09 грн. зараховано в рахунок сплати заборгованості за жовтень-листопад 2024 року, а 5366,52 грн. зараховано в рахунок сплати рахунку №42/79/12/1 від 01.01.2025.
Відтак, за розрахунком позивача за період з грудня 2024 по червень 2025 заборгованість відповідача за надані послуги з розподілу електричної енергії склала 334882,99 грн., яка заявлена до стягнення.
Також позивач зазначає, що у зв'язку з порушенням споживачем умов договору та неоплатою рахунків за надані послуги з розподілу електричної енергії відповідачу нараховано на підставі ст. 625 ЦК України інфляційні втрати в сумі 9511,28 грн. та 3% річних в сумі 790,48 грн., всього разом 10301,76 грн.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.07.2025 вказану позовну заяву Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/1047/25, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання призначено на 04.08.2025 р. о 12:30.
04.08.2025 від представника позивача - Чернюка В.М. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла заява (вх. № 11291/25), згідно з якою позивач зазначає, що 24.07.2025 відповідачем перераховано на розрахунковий рахунок товариства грошові кошти в рахунок погашення заборгованості за надані послуги з розподілу електричної енергії та штрафних санкцій, які є предметом спору в даній судовій справі, згідно з платіжною інструкцією № 826 від 24.07.2025. Відтак, позивач просив закрити провадження у справі №915/1047/25 за позовом АТ «Миколаївобленерго» до ТОВ «ОСК «Очаків» про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу електричної енергії та штрафних санкцій в загальному розмірі 345184,75 грн. у зв'язку з відсутністю предмету спору та вирішити питання про повернення товариству сплачений відповідно до платіжної інструкції №9945 від 30.06.2025 судовий збір в розмірі 4142,22 грн.
Між тим підготовче засідання у даній справі 04.08.2025 не відбулось у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Ільєвої Л.М.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 12.08.2025 у справі № 915/1047/24 підготовче засідання призначено на 18 серпня 2025 року о 10:00.
В підготовчому засіданні 18.08.2025 представник позивача зазначив, що відповідачем сплачено лише основний борг за позовом, борг в частині нарахованих санкцій та витрати позивача на сплату судового збору підлягають стягненню з позивача.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.08.2025 провадження у справі № 915/1047/24 в частині позовних вимог про стягнення основного боргу за надані послуги з розподілу електричної енергії за період з грудня 2024 року по червень 2025 року в сумі 334882,99 грн. закрито у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Також вказаною ухвалою суду від 18.08.2025 закрито підготовче провадження у справі № 915/1047/25 в частині вимог про стягнення річних та інфляційних втрат в загальній сумі 10301,76 грн, та справу у вказаній частині призначено до судового розгляду по суті в засіданні суду на 17.09.2025.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 17.09.2025 розгляд справи № 915/1047/25 відкладено на 10.10.2025 о 12:00 з огляду на неявку відповідача в судове засідання та відсутністю належних доказів повідомлення відповідача про розгляд справи. При цьому вказаною ухвалою суду постановлено повідомити відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Оздоровчий спортивний комплекс "Очаків" про дату, час та місце розгляду справи через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади.
09.10.2025 від представника позивача - Чернюка В.М. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшло клопотання (вх. № 14290/25), згідно з яким представник просить провести розгляд справи без участі позивача та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В судове засідання, призначене на 10.10.2025, представники сторін не з'явились.
Відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не надав, також відповідач в засідання суду не з'явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся судом належним чином за юридичною адресою, що значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте, надіслана судом копія ухвали суду про відкладення розгляду справи від 17.09.2025 була повернута до суду без вручення разом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи, з позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою".
За змістом п. 101 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 (зі змінами), у разі неможливості вручення адресатам (одержувачам) поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом строку, що встановлюється оператором поштового зв'язку, відправлення EMS - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод. У разі невручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка або реєстрованого поштового відправлення з позначкою Адміністративна послуга такі відправлення разом з бланком повідомлення про вручення повертаються за зворотною адресою у порядку, визначеному в пунктах 81, 82, 83, 84, 91, 99 цих Правил, із зазначенням причини невручення.
В п. 82 вказаних Правил передбачено, що рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з адресатом (одержувачем). У разі відсутності адресата (одержувача), будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка".
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення єдень проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.
Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 29.03.2021 р. у справі № 910/1487/20).
Суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
Суд зауважує, що, виходячи зі змісту диспозитивних положень пунктів 1-5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення може бути не лише день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (тобто день фактичного отримання рішення), а й день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11.07.2024 у справі № 903/237/23).
При цьому, враховуючи неотримання відповідачем поштової кореспонденції за своїм місцезнаходженням, судом вживалися додаткові заходи щодо належного та фактичного повідомлення відповідача про розгляд даної справи судом.
Так, згідно ч. 4 ст. 122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. В оголошенні про виклик вказуються дані, зазначені в частині першій статті 121 цього Кодексу.
З огляду на вказане та з урахуванням повернення до суду без вручення ухвали суду про закриття підготовчого провадження у справі, господарським судом відповідач також викликався через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, про що свідчить наявне в матеріалах справи оголошення.
Виходячи з вищевикладених положень ГПК України та встановлених обставин щодо порядку викликів і повідомлень відповідача, суд вважає, що відповідач є належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, що наділяє суд правом розглядати справу без його участі.
Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.
З урахуванням наведених положень Кодексу, неявка сторін не перешкоджає розгляду справи по суті.
На думку суду, процесуальна поведінка відповідача при розгляді даної справи в суді свідчить про відсутність реальної зацікавленості у вирішенні даного спору у встановлений процесуальним законом строк та відповідно до положень ст. 2 ГПК України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
З огляду на ненадання відповідачем відзиву, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до п. 1.1 Статуту, затвердженого протоколом позачергових загальних зборів акціонерів АТ "Миколаївобленерго" від 18.12.2023 № 37, Акціонерне товариство "Миколаївобленерго" є юридичною особою із новим найменуванням, у результаті проведення державної реєстрації змін до статуту Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" у відповідності до Закону України "Про акціонерні товариства".
З 11.06.2017 року набрав чинності Закон України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 р. № 2019-VIII, який визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Відповідно до положень вказаного Закону України "Про ринок електричної енергії" відбулося відокремлення оператора системи розподілу та постачальника електричної енергії.
Так, відносини між оператором системи розподілу із споживачами електричної енергії, регулюються Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Постанова НКРЕКП № 312) від 14.03.2018 №312 (зі змінами).
У зв'язку зі змінами у законодавстві України у сфері електроенергетики АТ «Миколаївобленерго» припинило діяльність з постачання електричної енергії. При цьому з 01.01.2019 АТ «Миколаївобленерго» розпочало діяльність на території Миколаївської області як оператор системи розподілу (ОСР) на підставі ліцензії про розподіл електричної енергії згідно з Постановою НКРЕКП № 1334 від 02.11.2018 р. «Про видачу АТ «Миколаївобленерго» ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом», надаючи відповідачу послуги з розподілу електричної енергії.
Згідно зі ст. 45 Закону України "Про ринок електричної енергії" розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу. Діяльність з розподілу електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства. Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до цього Закону, кодексу систем розподілу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії. Система розподілу має бути побудована з урахуванням принципу економічної ефективності, планів розвитку міст (територій), з дотриманням режиму права власності, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, енергоефективності, захисту життя і здоров'я людей, а також раціонального використання енергії відповідно до технічних правил та норм безпеки, передбачених нормативно-технічними документами.
Відповідно до ч. 4 ст. 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором.
В п. 2 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 передбачено, що переукладення договорів споживачів з учасниками роздрібного ринку відбувається шляхом приєднання споживача до публічних договорів приєднання. Таке приєднання здійснювалось на умовах чинних на 11.06.2018 р. договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією.
Відповідно до підпункту 2.1.4. пункту 2.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії (в редакції від 14.03.2018) договір споживача про надання послуг з розподілу/ передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил.
Оператор системи розподілу зобов'язаний на головній сторінці свого веб-сайту, а також у друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, та у власних центрах обслуговування споживачів розмістити редакцію договору про надання послуг з розподілу електричної енергії та роз'яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії.
Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за ініціативою споживача або оператора системи відповідно до визначених цими Правилами випадків, як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи розподілу договору на умовах складеного оператором системи розподілу паспорта точки розподілу (абз. 2, 3 п. 2.1.4 ПРРЕЕ в редакції від 14.03.2018).
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 5 ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.
Положеннями ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до п. 2.1.6 ПРРЕЕ (в редакції від 14.03.2018) у разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії споживач не має права використовувати електричну енергію із системи розподілу та має подати оператору системи розподілу письмову заяву про припинення розподілу електричної енергії на його об'єкт. Фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.
01.12.2018 ТОВ «Оздоровчий спортивний комплекс «Очаків» приєдналось до умов Публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії шляхом підписання заяви-приєднання від 01.11.2018, розміщеного на веб-сайті Товариства на умовах договору про постачання електричної енергії № 42/79 від 24.07.2008.
Отже, на підставі вказаної заяви-приєднання відповідач фактично приєднався до умов публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії з АТ «Миколаївобленерго» на умовах попередньо укладеного ним договору про постачання електричної енергії №42/79 від 24.07.2008.
За умовами договору цей договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам (надалі - Споживач) як послуги Оператора системи. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком № 1 до цього договору.
До договору був укладений додаток, а саме Додаток № 4 "Порядок розрахунків".
Відповідно до п. 1 додатку № 4 "Порядок розрахунків" обсяги розподіленої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить 1 календарний місяць, тобто з 01 числа місяця по 31 число цього місяця (або іншого останнього дня місяця) включно.
У відповідності до п. 2 додатку № 4 "Порядок розрахунків" споживач зобов'язаний протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця надати оператору системи розподілу інформацію про покази засобів обліку за розрахунковий місяць за допомогою особистого кабінету промислового споживача, що розміщений на web-сайті оператора розподілу https://ok.energy.mk.ua/company. При обладнанні комерційних засобів обліку засобами дистанційної передачі даних, що підтверджується відповідним актом прийняття в промислову (постійну) експлуатацію цих засобів інформацію про покази засобів обліку за розрахунковий місяць формується через канали дистанційного зв'язку.
У разі ненадання споживачем звіту про дані комерційних засобів обліку протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяці та за відсутності переданої (зчитаної) з них інформації засобами дистанційної передачі даних, а також за відсутності контрольного огляду засобу комерційного обліку протягом розрахункового місяця обсяг спожитої (розподіленої) електричної енергії за розрахунковий місяць визначається розрахунковим шляхом зазначенням середньодобового споживання попереднього розрахункового місяця.
Згідно з п. 11 додатку № 4 "Порядок розрахунків", споживач на підставі показів засобів обліку самостійно формує рахунок на оплату за послуги з розподілу електричної енергії, інші рахунки, «Акт прийому-передачі наданих послуг» за допомогою Сервісу. У разі необхідності споживач може отримати у оператора системи рахунки з розподілу електричної енергії та інші документи у паперовому вигляді.
Споживач протягом одного робочого дня після повідомлення оператора системи про покази засобів обліку зобов'язаний підписати електронно-цифровим підписом (далі - ЕЦП» рахунок на оплату за надання послуг з розподілу електричної енергії, інші рахунки, «Акт прийому-передачі наданих послуг» та після цього завантажити їх на сервіс. У разі не завантаження споживачем підписаних ЕЦП рахунку на оплату за надання послуг з розподілу електричної енергії, інші рахунки, «Акт прийому-передачі наданих послуг» протягом одного робочого дня після повідомлення оператора системи про покази засобів обліку, зазначені рахунок на оплату за надання послуг з розподілу електричної енергії, інші рахунки, «Акт прийому-передачі наданих послуг» вважаються підписаними з боку споживача без зауважень.
Відповідно до п. 12 додатку № 4 "Порядок розрахунків" факт надання оператором системи послуг з розподілу електричної енергії споживачу у календарному місяці підтверджується «Актом прийому-передачі наданих послуг». «Акт прийому-передачі наданих послуг», рахунки, якими сторони здійснюють обмін у процесі виконання цього договору, надаються сторонами в електронному вигляді з використанням сервісу. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, в тому числі з ЄЦП та переданий за допомогою Сервіса.
На виконання умов договору Акціонерним товариством «Миколаївобленерго» у період з грудня 2024 року по червень 2025 року включно було надано відповідачу послуги з розподілу електричної енергії, про що було складено акти про прийняття-передавання послуг з розподілу електроенергії та виставлені відповідні рахунки, а саме:
- акт про прийняття-передавання послуг від 31.12.2024 на суму 51466,81 грн. з ПДВ, розподіл електричної енергії за грудень 2024 в обсязі 21492 кВт*год; рахунок №42/79/12/1 від 01.01.2025 на суму 51466,81 грн. з ПДВ;
- акт про прийняття-передавання послуг від 31.01.2025 на суму 62599,86 грн. з ПДВ, розподіл електричної енергії за січень 2025 в обсязі 22567 кВт*год; рахунок №42/79/1/1 від 01.02.2025 на суму 62599,86 грн. з ПДВ;
- акт про прийняття-передавання послуг від 28.02.2025 на суму 71465,44 грн. з ПДВ, розподіл електричної енергії за лютий 2025 в обсязі 25763 кВт*год; рахунок №42/79/2/1 від 01.03.2025 на суму 71465,44 грн. з ПДВ;
- акт про прийняття-передавання послуг від 31.03.2025 на суму 65812,10 грн. з ПДВ, розподіл електричної енергії за березень 2025 в обсязі 23725 кВт*год; рахунок №42/79/3/1 від 01.04.2025 на суму 65812,10 грн. з ПДВ;
- акт про прийняття-передавання послуг від 30.04.2025 на суму 54214,20 грн. з ПДВ, розподіл електричної енергії за квітень 2025 в обсязі 19544 кВт*год; рахунок №42/79/4/1 від 01.05.2025 на суму 54214,20 грн. з ПДВ;
- акт про прийняття-передавання послуг від 31.05.2025 на суму 34691,10 грн. з ПДВ, розподіл електричної енергії за травень 2025 в обсязі 12506 кВт*год; рахунок №42/79/5/1 від 01.06.2025 на суму 34691,10 грн. з ПДВ.
Вказані акти про прийняття-передавання послуг та рахунки містять підписи та печатки уповноважених осіб, як зі сторони Оператора системи, так і зі сторони Споживача.
Як з'ясовано судом, споживачем частково сплачено вартість наданих позивачем послуг в розмірі 78282,61 грн., з яких 72916,09 грн. зараховано в рахунок сплати заборгованості за жовтень - листопад 2024 року, 5366,52 грн. зараховано в рахунок сплати рахунку №42/79/12/1 від 01.01.2025. У зв'язку з цим за розрахунковий період з грудня 2024 року по червень 2025 року заборгованість відповідача за надані послуги з розподілу електричної енергії склала 334882,99 грн., про стягнення якої позивачем пред'явлено до суду заявлений позов.
Однак, після відкриття судом провадження у справі Товариством з обмеженою відповідальністю "Оздоровчий спортивний комплекс "Очаків" сплачено спірну суму заборгованості в розмірі 334882,99 грн. за договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, розміщеного на веб-сайті товариства на умовах договору про постачання електричної енергії №42/79 від 24.07.2008 згідно з платіжною інструкцією № 826 від 24.07.2025 р. на загальну суму 356912,67 грн., при цьому в призначенні платежу вказано "оплата згідно рахунків № 42/79/12/1 від 01.01.2025 р., № 42/79/1/1 від 01.02.2025 р., № 42/79/2/1 від 01.03.2025 р., № 42/79/3/1 від 01.04.2025 р., № 42/79/4/1 від 01.05.2025 р., № 42/79/5/1 від 01.06.2025 р., № 42/79/6/1 від 01.07.2025 р. у сумі 297427,22, ПДВ - 20% 59485,44". Так, вказана сплачена відповідачем сума включає в себе спірну заборгованість за надані послуги з розподілу електричної енергії за період з грудня 2024 року по червень 2025 року в розмірі 334882,99 грн. Відтак, враховуючи те, що внаслідок сплати відповідачем спірної суми боргу у розмірі 334882,99 грн. вимоги позивача фактично задоволені, відповідно суд дійшов висновку про відсутність предмета спору у даній справі та закриття провадження у справі в цій частині, про що судом постановлено відповідну ухвалу від 18.08.2025.
Отже, предметом розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 9511,28 грн. та 3% річних в сумі 790,48 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч 1. ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вже зазначалось вище, оплату за послуги з розподілу електричної енергії відповідач повинен був вносити до 06 числа місяця одним плановим платежем протягом розрахункового періоду у розмірі фактичних значень обсягу розподіленої електричної енергії за відповідний попередній період, на підставі рахунку, тому своєчасне невнесення такої плати відповідачем свідчить про прострочення виконання зобов'язання.
Виходячи з системного аналізу законодавства, обов'язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки випливає з вимог ст. 625 ЦК України.
Зокрема, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Наразі слід зазначити, що згідно положень ЦК проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань. Так, розмір таких процентів річних може бути визначений сторонами в договорі. З огляду на те, що умовами договору не встановлено іншого відсотку річних, відповідно сплаті підлягають саме 3% річних від простроченої суми за відповідний час прострочення грошового зобов'язання у гривневому вираженні.
Враховуючи вищенаведене та порушення відповідачем строків сплати рахунків за надані послуги з розподілу електричної енергії, суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано 3% річних.
Дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми 3% річних, судом встановлено, що вказаний розрахунок 3% річних окремо за кожним рахунком був здійснений позивачем вірно, також вказаний розрахунок відповідачем не оспорювався. Відтак, з відповідача підлягають стягненню 3% річних в сумі 790,48 грн.
Так, індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов'язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.
Згідно роз'яснень, наведених в п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.2013 р., інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. В листі Верховного Суду України від 03.04.97 р. N 62-97 р. також наведені відповідні рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ Верховного Суду України.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що факт знецінення або незнецінення грошових коштів і відповідно обґрунтованість заявлених до стягнення збитків від інфляції необхідно встановлювати на момент звернення до суду з позовом про таке стягнення.
Враховуючи викладене та з урахуванням наведених рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції, судом було перевірено здійснений позивачем розрахунок інфляційних нарахувань в розмірі 9511,28 грн. та встановлено, що вказані інфляційні нарахування на відповідну суму боргу окремо по кожному рахунку були здійснені позивачем вірно, також вказаний розрахунок відповідачем не оспорювався. Відтак, з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати в сумі 9511,28 грн. відповідно.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 790,48 грн. та інфляційних втрат в сумі 9511,28 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат у справі суд зазначає наступне.
Так, під час розгляду клопотання позивача про закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення основного боргу в підготовчому засіданні 18.08.2025 представник позивача зазначив, що витрати позивача на сплату судового збору підлягають стягненню з позивача.
Так, у відповідності до вимог частини третьої статті 130 ГПК України, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Зазначена норма частини третьої статті 130 ГПК України застосовується як підстава для відшкодування судових витрат лише в разі, коли позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем. Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.04.2021 у справі № 199/9188/16-ц.
Отже, враховуючи заяву позивача про покладення судових витрат по сплаті судового збору на відповідача, а також оскільки рішення відбулось на користь позивача, згідно зі ст. 129, 130 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 4142,22 грн., понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача, виходячи з наявної суми боргу на день відкриття провадження у справі, без урахування сплати відповідачем основного боргу після відкриття провадження у справі. Вказані висновки суду щодо покладення на відповідача судових витрат по сплаті судового збору, незважаючи на закриття провадження у справі в частині вимог, відповідають позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 01.07.2024 під час розгляду справи № 910/290/24.
Керуючись ст.ст. 129, 130, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" до товариства з обмеженою відповідальністю "Оздоровчий спортивний комплекс "Очаків" про стягнення інфляційних втрат та 3% річних в загальній сумі 10301,76 грн. задовольнити.
2. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оздоровчий спортивний комплекс "Очаків" (57500, м. Очаків, вул. Будівельників, 2А, код ЄДРПОУ 41129944) на користь Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40; e-mail: kanc@energy.mk.ua; код ЄДРПОУ 23399393) 3% річних в сумі 790/сімсот дев'яності/грн. 48 коп., інфляційні втрати в сумі 9511/дев'ять тисяч п'ятсот одинадцять/грн. 28 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 4142/чотири тисячі сто сорок дві/грн. 22 коп.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено та підписано 25.12.2025 року, з урахуванням умов воєнного стану та завантаженості.
Суддя Л.М. Ільєва