10 жовтня 2025 року м. Миколаїв Справа № 910/2788/25
Господарський суд Миколаївської області у складі:
судді Л.М. Ільєвої
при секретарі судового засідання І.С. Степановій
за участю представників:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Роднічок" до Приватного підприємства "Фірма Агроторг" про стягнення 501680,70 грн., -
Приватне сільськогосподарське підприємство "Агрофірма "Роднічок" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Приватного підприємства "Фірма Агроторг" про стягнення 501680,70 грн., в т.ч. основного боргу в сумі 465946,00 грн., інфляційних втрат в сумі 21277,51 грн., 3% річних в сумі 4206,38 грн. та пені в сумі 10250,81 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору суборенди землі № 6 від 01.11.2023 в частині повної та своєчасної оплати суборендної плати, внаслідок чого виникла заборгованість за період з 01.11.2023 по 01.11.2024 та нараховані відповідні штрафні санкції.
Так, позивач вказує, що 01.08.2023 між ним та Приватним підприємством "Фірма Агроторг" був укладений договір суборенди землі № 6, відповідно до п. 1 та 2 якого орендар надає, а суборендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки в межах території Мирнівської сільської ради Миколаївської області загальною площею 116,4865 га.
Як зазначає позивач, згідно з п. 7 та 41 договору він починає діяти з моменту державної реєстрації та до 01.11.2024. Державна реєстрація суборенди земельних ділянок була здійснена, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.
За п. 8, 8.1, 8.2 договору суборендна плата здійснюється виключно в грошовій безготівковій формі, в розмірі 465946,00 грн., в т.ч. ПДВ - 77657,67 грн., вноситься до 01.11.2024 та починає нараховуватися з 01.11.2023 на умовах визначених цим договором.
Пунктом 10 договору передбачено, що у разі невнесення суборендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,02% від несплаченої суми за кожен день прострочення.
Позивач стверджує, що його право на передачу орендованих земель в суборенду підтверджується безпосередньо умовами договорів оренди та додаткових документів про згоду орендодавців на передачу землі в суборенду не потребується.
Наразі позивач зазначає, що на адресу ПП "Фірма Агроторг" була направлена претензія від 18.11.2024 № РД/Вих-00444, але вона не отримана та залишена без відповіді.
За ствердженням позивача, суборендар не виконав вищевказані свої зобов'язання, тому додатково йому нараховані пеня в сумі 10250,81 грн., інфляційні втрати в сумі 21277,51 грн., 3% річних в сумі 4206,38 грн. за період з 02.11.2024 по 19.02.2025.
Відтак, за розрахунком позивача загальна сума заборгованості по вказаному договору за період з 01.11.2023 до 01.11.2024 становить 501680,70 грн., з урахуванням 465946,00 грн. основного боргу та нарахованих санкцій.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2025 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/2788/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання) та встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.
Разом з тим, після відкриття провадження у справі судом було встановлено, що предметом позову в цій позовній заяві є вимоги позивача про стягнення з відповідача орендної плати за користування земельними ділянками, які знаходяться в Миколаївській області. З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що даний позов має пред'являтися за місцем знаходження нерухомого майна, відповідно до правил виключної підсудності.
Відтак, ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2025 справу №910/2788/25 за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Роднічок" до Приватного підприємства "Фірма Агроторг" про стягнення 501680,70 грн. передано за встановленою підсудністю до Господарського суду Миколаївської області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2025 справу №910/2788/25 передано на розгляд судді Ільєвій Л.М.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 25.04.2025 справу №910/2788/25 за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Роднічок" до Приватного підприємства "Фірма Агроторг" про стягнення 501680,70 грн. прийнято до провадження судді Ільєвої Л.М, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 26.05.2025 о 15:40.
09.05.2025 від представника позивача - Сергєєвої К.О. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшло клопотання про долучення доказів (вх. № 7060/25), згідно з яким позивач надав до матеріалів справи копії згод орендодавців на передачу в суборенду земельних ділянок із кадастровими номерами 4823383100:02:000:0352, 4823383100:02:000:0344, 4823383100:02:000:0343, 4823383100:02:000:0287, 4823383100:02:000:0010.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 26.05.2025 у справі №910/2788/25 постановлено про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, та підготовче засідання призначено на 09 червня 2025 року о 13:10.
02.06.2025 від представника позивача - Сергєєвої К.О. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшло клопотання про долучення доказів (вх. №8263/25), згідно з яким позивач просив суд поновити строк на подання доказів та долучити до матеріалів справи копії відомостей, платіжних інструкцій, реєстрів та інші документи, що підтверджують сплату позивачем орендної плати орендодавцям.
У підготовчому засіданні 09.06.2025 представник відповідача - Гусєв М.М. просив суд відкласти підготовче засіданні на іншу дату у зв'язку з необхідністю ознайомитися з матеріалами справи для подальшого подання відзиву на позов.
Так, у підготовчому засіданні 09 червня 2025 року по справі №910/2788/25 за участю представників сторін судом було протокольно оголошено перерву до 14 липня 2025 року о 15 год. 30 хв. в порядку ч. 5 ст. 183 ГПК України, про що під розписку повідомлено представників сторін.
10.06.2025 від представника відповідача - Гусєва М.М. до господарського суду надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.
Вказану заяву було задоволено судом та представнику відповідача надано можливість ознайомитись з матеріалами справи, про що свідчить підпис представника на поданій ним заяві.
14.07.2025 від представника позивача - Сергєєвої К.О. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшло клопотання про долучення доказів (вх. №10409/25), згідно з яким позивач просив суд долучити до матеріалів справи додатковий розрахунок заборгованості, виходячи з розрахунку пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
У підготовчому засіданні господарського суду 14.07.2025 по справі № 910/2788/25 за участю представника позивача судом було протокольно оголошено перерву до 04 серпня 2025 року о 09 год. 00 хв. в порядку ч. 5 ст. 183 ГПК України, про що ухвалою суду від 14.07.2025 в порядку ст. 120 ГПК України повідомлено відповідача.
Між тим підготовче засідання у даній справі 04.08.2025 не відбулось у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Ільєвої Л.М.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 13.08.2025 у справі № 910/2788/25 підготовче засідання призначено на 18 серпня 2025 року о 12:00.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.08.2025 у справі № 910/2788/25 закрито підготовче провадження у справі, та справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні суду на 17.09.2025.
У судовому засіданні господарського суду 17.09.2025 по справі № 910/2788/25 за участю представника позивача судом було протокольно оголошено перерву до 10 жовтня 2025 року о 11 год. 00 хв. в порядку ч. 3 ст. 216 ГПК України, про що ухвалою суду від 17.09.2025 в порядку ст. 120 ГПК України повідомлено відповідача.
В судове засідання 10.10.2025 сторони не з'явились.
Відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не надав, також представник відповідача в судове засідання з розгляду справи по суті не з'явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся судом належним чином шляхом надсилання ухвал суду до електронного кабінету, зареєстрованого відповідачем в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС в порядку ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України.
Відповідно до відомостей, наявних у КП ДСС, відповідач - Приватне підприємство "Фірма Агроторг" є користувачем ЄСІТС, зареєстрований в Електронному суді та має власний кабінет в Електронному суді.
Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.
Так, ухвала суду від 18.08.2025 про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті була доставлена відповідачу до наявного електронного кабінету 20.08.2025 о 03:02 год., ухвала суду від 17.09.2025 про відкладення розгляду справи була доставлена 19.09.2025 о 10:20 год.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.
Виходячи з вищевикладених положень ГПК України та встановлених обставин щодо порядку викликів і повідомлень відповідача, суд вважає, що відповідач є належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, що наділяє суд правом розглядати справу без його участі.
На думку суду, процесуальна поведінка відповідача при розгляді даної справи в суді свідчить про відсутність реальної зацікавленості у вирішенні даного спору у встановлений процесуальним законом строк та відповідно до положень ст. 2 ГПК України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
З огляду на ненадання відповідачем відзиву, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.
24.06.2016 між ОСОБА_1 (орендодавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма "Роднічок" (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку кадастровий номер 4823383100:01:000:0055 сільськогосподарського призначення із земель приватної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Мирнівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області. Орендодавець володіє земельною ділянкою на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину № 975 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію власності від 02.12.2015.
Згідно з п. 2 договору оренди землі в оренду передається земельна ділянка загальною площею 6,6375 гектарів, у тому числі: рілля зрошувальна - 6,6375 га.
Відповідно до п. 8 договору оренди землі останній укладено на 7 років, починаючи з моменту його державної реєстрації, з урахуванням періоду ротації основної сівозміни. Після закінчення строку договору орендар який належно виконував обов'язки та не має заборгованості по виплаті орендної плати має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору письмово повідомити орендодавця про намір продовжити його дію. До листа-повідомлення про продовження договору оренди землі орендар додає проект поновленого договору чи додаткової угоди.
В п. 20 договору оренди землі визначені інші умови передачі земельної ділянки в оренду: орендована земельна ділянка може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення. Орендодавець дає свою згоду орендарю на передачу орендованої земельної ділянки у суборенду без будь-яких додаткових письмових узгоджень між сторонами у майбутньому.
Вказаний договір оренди землі від 24.06.2016 був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.09.2016 за № 16305233.
В подальшому 25.08.2023 між ОСОБА_1 (орендодавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма "Роднічок" (орендар) було укладено додаткову угоду до договору оренди землі, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 05.09.2016, відповідно до умов якої термін дії договору оренди продовжено до 01.10.2033, починаючи з моменту її державної реєстрації, з урахуванням періоду ротації основної сівозміни.
До того ж, 24.06.2016 між ОСОБА_2 (орендодавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма "Роднічок" (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку кадастровий номер 4823383100:02:001:0249 сільськогосподарського призначення із земель приватної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Мирнівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області. Орендодавець володіє земельною ділянкою на праві приватної власності на підставі державного акту про право приватної власності на землю від 10.08.2000.
Згідно з п. 2 договору оренди землі в оренду передається земельна ділянка загальною площею 9,2192 гектарів, у тому числі: рілля зрошувальна - 9,2192 га.
Відповідно до п. 8 договору оренди землі останній укладено на 7 років, починаючи з моменту його державної реєстрації, з урахуванням періоду ротації основної сівозміни. Після закінчення строку договору орендар який належно виконував обов'язки та не має заборгованості по виплаті орендної плати має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору письмово повідомити орендодавця про намір продовжити його дію. До листа-повідомлення про продовження договору оренди землі орендар додає проект поновленого договору чи додаткової угоди.
В п. 20 договору оренди землі вказані інші умови передачі земельної ділянки в оренду: орендована земельна ділянка може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення. Орендодавець дає свою згоду орендарю на передачу орендованої земельної ділянки у суборенду без будь-яких додаткових письмових узгоджень між сторонами у майбутньому.
Вказаний договір оренди землі від 24.06.2016 був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.09.2016 за № 16309195.
В подальшому 25.08.2023 між ОСОБА_2 (орендодавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма "Роднічок" (орендар) було укладено додаткову угоду до договору оренди землі, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 05.09.2016, відповідно до умов якої термін дії договору оренди продовжено до 01.10.2033, починаючи з моменту її державної реєстрації, з урахуванням періоду ротації основної сівозміни.
Також судом з'ясовано, що 08.08.2016 між ОСОБА_13 (орендодавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма "Роднічок" (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку кадастровий номер 4823383100:02:000:0347 сільськогосподарського призначення із земель приватної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Мирнівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області. Орендодавець володіє земельною ділянкою на праві приватної власності, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28.04.1999 № 021288.
Згідно з п. 2 договору оренди землі в оренду передається земельна ділянка загальною площею 10,2110 гектарів.
Відповідно до п. 8 договору оренди землі останній укладено на 7 років, починаючи з моменту його державної реєстрації, з урахуванням періоду ротації основної сівозміни. Після закінчення строку договору орендар який належно виконував обов'язки та не має заборгованості по виплаті орендної плати має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору письмово повідомити орендодавця про намір продовжити його дію. До листа-повідомлення про продовження договору оренди землі орендар додає проект поновленого договору чи додаткової угоди.
В п. 19 договору оренди землі наведені інші умови передачі земельної ділянки в оренду: орендована земельна ділянка може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення. Орендодавець дає свою згоду орендарю на передачу орендованої земельної ділянки у суборенду без будь-яких додаткових письмових узгоджень між сторонами у майбутньому.
Вказаний договір оренди землі від 08.08.2016 був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.11.2016 за № 17476200.
В подальшому 01.06.2023 між ОСОБА_13 (орендодавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма "Роднічок" (орендар) було укладено додаткову угоду до договору оренди землі, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 11.11.2016, відповідно до умов якої термін дії договору оренди продовжено до 01.10.2030, починаючи з моменту її державної реєстрації, з урахуванням періоду ротації основної сівозміни.
12.08.2016 між ОСОБА_14 (орендодавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма "Роднічок" (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку кадастровий номер 4823383100:01:000:0351 сільськогосподарського призначення із земель приватної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Мирнівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області. Орендодавець володіє земельною ділянкою на праві приватної власності на підставі державного акту МК № 038589 від 23.09.1999.
Згідно з п. 2 договору оренди землі в оренду передається земельна ділянка загальною площею 11,3622 гектарів.
Відповідно до п. 8 договору оренди землі останній укладено на 7 років, починаючи з моменту його державної реєстрації, з урахуванням періоду ротації основної сівозміни. Після закінчення строку договору орендар який належно виконував обов'язки та не має заборгованості по виплаті орендної плати має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору письмово повідомити орендодавця про намір продовжити його дію. До листа-повідомлення про продовження договору оренди землі орендар додає проект поновленого договору чи додаткової угоди.
В п. 20 договору оренди землі наведені інші умови передачі земельної ділянки в оренду: орендована земельна ділянка може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення. Орендодавець дає свою згоду орендарю на передачу орендованої земельної ділянки у суборенду без будь-яких додаткових письмових узгоджень між сторонами у майбутньому.
Вказаний договір оренди землі від 12.08.2016 був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.09.2016 за № 16607858.
В подальшому 02.08.2023 між ОСОБА_14 (орендодавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма "Роднічок" (орендар) було укладено додаткову угоду до договору оренди землі, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 21.09.2016, відповідно до умов якої термін дії договору оренди продовжено до 01.10.2033, починаючи з моменту її державної реєстрації, з урахуванням періоду ротації основної сівозміни.
Також 12.08.2016 між ОСОБА_15 (орендодавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма "Роднічок" (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку кадастровий номер 4823383100:01:000:0352 сільськогосподарського призначення із земель приватної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Мирнівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області. Орендодавець володіє земельною ділянкою на праві приватної власності на підставі державного акту серії МК № 038588 від 23.09.1999.
Згідно з п. 2 договору оренди землі в оренду передається земельна ділянка загальною площею 9,6460 гектарів.
Відповідно до п. 8 договору оренди землі останній укладено на 7 років, починаючи з моменту його державної реєстрації, з урахуванням періоду ротації основної сівозміни. Після закінчення строку договору орендар який належно виконував обов'язки та не має заборгованості по виплаті орендної плати має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору письмово повідомити орендодавця про намір продовжити його дію. До листа-повідомлення про продовження договору оренди землі орендар додає проект поновленого договору чи додаткової угоди.
В п. 20 договору оренди землі наведені інші умови передачі земельної ділянки в оренду: орендована земельна ділянка може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення. Орендодавець дає свою згоду орендарю на передачу орендованої земельної ділянки у суборенду без будь-яких додаткових письмових узгоджень між сторонами у майбутньому.
Вказаний договір оренди землі від 12.08.2016 був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.09.2016 за № 16607714.
В подальшому 02.08.2023 між ОСОБА_15 (орендодавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма "Роднічок" (орендар) було укладено додаткову угоду до договору оренди землі, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 21.09.2016, відповідно до умов якої термін дії договору оренди продовжено до 01.10.2033, починаючи з моменту її державної реєстрації, з урахуванням періоду ротації основної сівозміни.
Поряд з цим судом з'ясовано, що 15.09.2017 між ОСОБА_3 (орендодавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма "Роднічок" (орендар) було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, кадастровий номер 4823383100:01:000:0293 сільськогосподарського призначення із земель приватної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Шевченківської сільської ради Вітовського району Миколаївської області. Орендодавець володіє земельною ділянкою на праві приватної власності, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 7500602 від 29.10.2024.
Згідно з п. 2 договору оренди землі в оренду передається земельна ділянка загальною площею 9,6213 га.
Відповідно до п. 8 договору оренди землі останній укладено на 7 років, починаючи з моменту його підписання, з урахуванням періоду ротації основної сівозміни. Після закінчення строку договору, орендар який належно виконував обов'язки та не має заборгованості по виплаті орендної плати має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. До листа - повідомлення про продовження договору оренди землі орендар додає проект поновленого договору чи додаткової угоди.
В п. 21 договору оренди землі наведені інші умови передачі земельної ділянки в оренду: орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення. Орендодавець дає свою згоду орендарю на будь-яку передачу орендованої земельної ділянки (її частини) у суборенду без будь-яких додаткових письмових узгоджень між сторонами у майбутньому.
Вказаний договір оренди землі від 15.09.2017 був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.10.2017 за № 22768713.
В подальшому 01.12.2020 між ОСОБА_3 (орендодавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма "Роднічок" (орендар) було укладено додаткову угоду до договору оренди землі, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 05.10.2017, відповідно до умов якої термін дії договору оренди продовжено до 05.10.2027, починаючи з моменту її державної реєстрації, з урахуванням періоду ротації основної сівозміни.
До того ж з матеріалів справи вбачається, що 15.09.2017 між ОСОБА_4 (орендодавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма "Роднічок" (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку кадастровий номер 4823383100:01:000:0294 сільськогосподарського призначення із земель приватної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Шевченківської сільської ради Вітовського району Миколаївської області. Орендодавець володіє земельною ділянкою на праві приватної власності, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 7500057 від 29.10.2024.
Згідно з п. 2 договору оренди землі в оренду передається земельна ділянка загальною площею 9,6241 гектарів.
Відповідно до п. 8 договору оренди землі останній укладено на 7 років, починаючи з моменту його підписання, з урахуванням періоду ротації основної сівозміни. Договір вважається поновленим на той самий строк на тих самих умовах у разі відсутності заяви однієї із сторін цього договору про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору в порядку передбаченому законодавством. Після закінчення строку договору орендар який належно виконував обов'язки та не має заборгованості по виплаті орендної плати має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору письмово повідомити орендодавця про намір продовжити його дію. До листа-повідомлення про продовження договору оренди землі орендар додає проект поновленого договору чи додаткової угоди.
В п. 21 договору оренди землі наведені інші умови передачі земельної ділянки в оренду: орендована земельна ділянка може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення. Орендодавець дає свою згоду орендарю на передачу орендованої земельної ділянки у суборенду без будь-яких додаткових письмових узгоджень між сторонами у майбутньому.
Вказаний договір оренди землі від 15.09.2017 був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.10.2017 за № 22763180.
В подальшому 01.12.2020 між ОСОБА_4 (орендодавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма "Роднічок" (орендар) було укладено додаткову угоду до договору оренди землі, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 05.10.2017, відповідно до умов якої термін дії договору оренди продовжено до 05.10.2027, починаючи з моменту її державної реєстрації, з урахуванням періоду ротації основної сівозміни.
Крім того, 01.08.2018 між ОСОБА_16 (орендодавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма "Роднічок" (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку кадастровий номер 4823383100:02:000:0287 сільськогосподарського призначення із земель приватної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Мирнівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області. Орендодавець володіє земельною ділянкою на праві приватної власності на підставі державного акту від 28.04.1999 серії МК №021279.
Згідно з п. 2 договору оренди землі в оренду передається земельна ділянка загальною площею 10,4498 гектарів, у тому числі: рілля зрошувальна - 10,4498 га.
Відповідно до п. 8 договору оренди землі останній укладено на 7 років, починаючи з моменту його державної реєстрації, з урахуванням періоду ротації основної сівозміни. Після закінчення строку договору орендар який належно виконував обов'язки та не має заборгованості по виплаті орендної плати має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору письмово повідомити орендодавця про намір продовжити його дію. До листа-повідомлення про продовження договору оренди землі орендар додає проект поновленого договору чи додаткової угоди.
В п. 22 договору оренди землі наведені інші умови передачі земельної ділянки в оренду: орендована земельна ділянка може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення. Орендодавець дає свою згоду орендарю на передачу орендованої земельної ділянки у суборенду без будь-яких додаткових письмових узгоджень між сторонами у майбутньому.
Вказаний договір оренди землі від 01.08.2018 був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06.08.2018 за № 27434491.
Окрім того, 20.08.2018 між ОСОБА_17 (орендодавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма "Роднічок" (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку кадастровий номер 4823383100:02:000:0343 сільськогосподарського призначення із земель приватної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Шевченківської (Мирне) сільської ради Вітовського району Миколаївської області. Орендодавець володіє земельною ділянкою на праві приватної власності, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11.05.2017 № 20398058.
Згідно з п. 2 договору оренди землі в оренду передається земельна ділянка загальною площею 9,7817 гектарів, у тому числі: рілля зрошувальна - 9,7817 га.
Відповідно до п. 8 договору оренди землі останній укладено на 7 років, починаючи з моменту його державної реєстрації, з урахуванням періоду ротації основної сівозміни. Після закінчення строку договору орендар який належно виконував обов'язки та не має заборгованості по виплаті орендної плати має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору письмово повідомити орендодавця про намір продовжити його дію. До листа-повідомлення про продовження договору оренди землі орендар додає проект поновленого договору чи додаткової угоди.
В п. 22 договору оренди землі наведені інші умови передачі земельної ділянки в оренду: орендована земельна ділянка може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення. Орендодавець дає свою згоду орендарю на передачу орендованої земельної ділянки у суборенду без будь-яких додаткових письмових узгоджень між сторонами у майбутньому.
Вказаний договір оренди землі від 20.08.2018 був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03.09.2018 за № 27808203.
В подальшому 26.12.2023 між ОСОБА_17 (орендодавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма "Роднічок" (орендар) було укладено додаткову угоду до договору оренди землі, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 03.09.2018, відповідно до умов якої термін дії договору оренди продовжено до 01.10.2033, починаючи з моменту її державної реєстрації, з урахуванням періоду ротації основної сівозміни.
Крім того, 27.08.2018 між ОСОБА_18 (орендодавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма "Роднічок" (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку кадастровий номер 4823383100:02:000:0352 сільськогосподарського призначення із земель приватної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Мирнівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області. Орендодавець володіє земельною ділянкою на праві приватної власності.
Згідно з п. 2 договору оренди землі в оренду передається земельна ділянка загальною площею 9,6245 гектарів.
Відповідно до п. 8 договору оренди землі останній укладено на 7 років, починаючи з моменту його державної реєстрації, з урахуванням періоду ротації основної сівозміни. Після закінчення строку договору орендар який належно виконував обов'язки та не має заборгованості по виплаті орендної плати має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору письмово повідомити орендодавця про намір продовжити його дію. До листа-повідомлення про продовження договору оренди землі орендар додає проект поновленого договору чи додаткової угоди.
В п. 19 договору оренди землі наведені інші умови передачі земельної ділянки в оренду: орендована земельна ділянка може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення. Орендодавець дає свою згоду орендарю на передачу орендованої земельної ділянки у суборенду без будь-яких додаткових письмових узгоджень між сторонами у майбутньому.
Вказаний договір оренди землі від 27.08.2018 був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.08.2018 за № 27682900.
В подальшому 26.12.2023 між ОСОБА_18 (орендодавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма "Роднічок" (орендар) було укладено додаткову угоду до договору оренди землі, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 27.08.2018, відповідно до умов якої термін дії договору оренди продовжено до 01.10.2033, починаючи з моменту її державної реєстрації, з урахуванням періоду ротації основної сівозміни.
Також 27.08.2018 між ОСОБА_19 (орендодавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма "Роднічок" (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку кадастровий номер 4823383100:02:000:0344 сільськогосподарського призначення із земель приватної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Шевченківської (Мирне) сільської ради Вітовського району Миколаївської області. Орендодавець володіє земельною ділянкою на праві приватної власності, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 05.05.2017 № 20370132.
Згідно з п. 2 договору оренди землі в оренду передається земельна ділянка загальною площею 9,8649 гектарів, у тому числі: рілля богарна - 9,8649 га.
Відповідно до п. 8 договору оренди землі останній укладено на 7 років, починаючи з моменту його державної реєстрації, з урахуванням періоду ротації основної сівозміни. Після закінчення строку договору орендар який належно виконував обов'язки та не має заборгованості по виплаті орендної плати має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору письмово повідомити орендодавця про намір продовжити його дію. До листа-повідомлення про продовження договору оренди землі орендар додає проект поновленого договору чи додаткової угоди.
В п. 22 договору оренди землі наведені інші умови передачі земельної ділянки в оренду: орендована земельна ділянка може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення. Орендодавець дає свою згоду орендарю на передачу орендованої земельної ділянки у суборенду без будь-яких додаткових письмових узгоджень між сторонами у майбутньому.
Вказаний договір оренди землі від 27.08.2018 був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.08.2018 за № 27682538.
В подальшому 26.12.2023 між ОСОБА_19 (орендодавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма "Роднічок" (орендар) було укладено додаткову угоду до договору оренди землі, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 27.08.2018, відповідно до умов якої термін дії договору оренди продовжено до 01.10.2033, починаючи з моменту її державної реєстрації, з урахуванням періоду ротації основної сівозміни.
16.10.2018 між ОСОБА_20 (орендодавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма "Роднічок" (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку кадастровий номер 4823383100:02:000:0010 сільськогосподарського призначення із земель приватної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Шевченківської сільської ради (Мирне) Вітовського району, Миколаївської області. Орендодавець володіє земельною ділянкою на праві приватної власності на підставі державного акту серії ЯА № 545176 від 10.08.2005.
Згідно з п. 2 договору оренди землі в оренду передається земельна ділянка загальною площею10,45 гектарів.
Відповідно до п. 8 договору оренди землі останній укладено на 7 років, починаючи з моменту його державної реєстрації, з урахуванням періоду ротації основної сівозміни. Після закінчення строку договору орендар який належно виконував обов'язки та не має заборгованості по виплаті орендної плати має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору письмово повідомити орендодавця про намір продовжити його дію. До листа-повідомлення про продовження договору оренди землі орендар додає проект поновленого договору чи додаткової угоди.
В п. 22 договору оренди землі наведені інші умови передачі земельної ділянки в оренду: орендована земельна ділянка може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення. Орендодавець дає свою згоду орендарю на передачу орендованої земельної ділянки у суборенду без будь-яких додаткових письмових узгоджень між сторонами у майбутньому.
Вказаний договір оренди землі від 16.10.2018 був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18.10.2018 за № 28473819.
Разом з тим матеріали справи свідчать, що 01.11.2023 між Приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма "Роднічок" (далі - орендар) та Приватним підприємством "Фірма Агроторг" (далі - суборендар) було укладено договір суборенди землі № 6 (далі - договір), у відповідності до умов якого орендар надає, а суборендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться в межах території Мирнівської сільської ради Миколаївської області, загальною площею 116,4865 га, а саме:
- кадастровий номер 4823383100:01:000:0293, площею 9,6213 га, яка належить ОСОБА_3 ;
- кадастровий номер 4823383100:01:000:0294, площею 9,6241 га, яка належить ОСОБА_4 ;
- кадастровий номер 4823383100:01:000:0351, площею 11,3622 га, яка належить ОСОБА_5 ;
- кадастровий номер 4823383100:01:000:0352, площею 9,6460 га, яка належить ОСОБА_6 ;
- кадастровий номер 4823383100:02:000:0010, площею 10,4443 га, яка належить ОСОБА_7 ;
- кадастровий номер 4823383100:02:000:0055, площею 6,6375 га, яка належить ОСОБА_1 ;
- кадастровий номер 4823383100:02:000:0287, площею 10,4498 га, яка належить ОСОБА_8 ;
- кадастровий номер 4823383100:02:000:0343, площею 9,7817 га, яка належить ОСОБА_9 ;
- кадастровий номер 4823383100:02:000:0344, площею 9,8649 га, яка належить ОСОБА_10 ;
- кадастровий номер 4823383100:02:000:0347, площею 10,2110 га, яка належить ОСОБА_11 ;
- кадастровий номер 4823383100:02:000:0352, площею 9,6245 га, яка належить ОСОБА_12 ;
- кадастровий номер 4823383100:02:001:0249, площею 9,2192 га, яка належить ОСОБА_2
Орендар користується земельними ділянками на підставі договорів оренди, які зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно. Орендар гарантує, що згідно чинного законодавства України, а саме ст. 8 Закону України «Про оренду землі» має право передати земельні ділянки вказані у даному договорі у суборенду.
Відповідно до п.п. 3, 4 договору на земельній ділянці немає об'єктів нерухомого майна та інших об'єктів інфраструктури. В суборенду передається лише земельна ділянка.
Відповідно до п.п. 2-6 договору оренди в суборенду передаються земельні ділянки загальною площею 116,4865 га. На земельній ділянці немає об'єктів нерухомого майна та інших об'єктів інфраструктури. В суборенду передається лише земельна ділянка. Земельна ділянка, яка передається в суборенду, має такі недоліки - не має. Інші особливості об'єкта суборенди, які можуть вплинути на орендні відносини - немає.
Пунктом 7 договору визначено, що договір починає діяти з моменту державної реєстрації та до 01.11.2024 з урахуванням періоду ротації основної сівозміни.
Пунктом 8 договору сторони узгодили, що суборендна плата нараховується за весь час користування земельною ділянкою, починаючи з 01.11.2023. Розмір річної суборендної плати за земельні ділянки становить 465946,00 грн., у т.ч. ПДВ 77657,67 грн. в рік. Суборендна плата вноситься суборендарем до 01.11.2024.
Обчислення розміру суборендної плати здійснюється з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, який щороку розраховує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік. Обчислення розміру орендної плати здійснюється без урахування річного індексу споживчих пін на товари і послуги, який визначається Державною службою статистики України. При виплаті орендної плати наперед, орендна плата нараховується на рівні поточного року без урахування коефіцієнтів індексації за майбутні роки (п.9 договору).
Відповідно до п.10 договору у разі невнесення суборендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,02% від несплаченої суми за кожен день прострочення.
Відповідно до п. 15 договору передача земельної ділянки в суборенду здійснюється без розроблення проекту її відведення.
Передача земельної ділянки суборендарю здійснюється за актом її приймання-передачі (п.17 договору).
Згідно з п. 25 договору орендар має право вимагати від суборендаря, зокрема, своєчасного і в повному обсязі внесення суборендної плати.
Відповідно до п. 28 договору, суборендар земельної ділянки зобов'язаний, зокрема, розраховуватись з орендарем по суборенд ній платі в повному обсязі та у встановлений строк.
Вказаний договір суборенди землі підписаний та скріплений печатками сторін.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за № 55572296 від 24.06.2024 право суборенди на земельну ділянку площею 9,6213 га з кадастровим номером 4823383100:01:000:0293 зареєстровано в державному реєстрі 19.06.2024 за Приватним підприємством "Фірма Агроторг" до 01.11.2024. Підстава для державної реєстрації - договір суборенди № 6 від 01.11.2023.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за № 55573808 від 24.06.2024 право суборенди на земельну ділянку площею 9,6241 га з кадастровим номером 4823383100:01:000:0294 зареєстровано в державному реєстрі 19.06.2024 за Приватним підприємством "Фірма Агроторг" до 01.11.2024. Підстава для державної реєстрації - договір суборенди № 6 від 01.11.2023.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за № 55574025 від 24.06.2024 право суборенди на земельну ділянку площею 11,3622 га з кадастровим номером 4823383100:01:000:0351 зареєстровано в державному реєстрі 19.06.2024 за Приватним підприємством "Фірма Агроторг" до 01.11.2024. Підстава для державної реєстрації - договір суборенди № 6 від 01.11.2023.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за № 55574967 від 24.06.2024 право суборенди на земельну ділянку площею 9,646 га з кадастровим номером 4823383100:01:000:0352 зареєстровано в державному реєстрі 19.06.2024 за Приватним підприємством "Фірма Агроторг" до 01.11.2024. Підстава для державної реєстрації - договір суборенди № 6 від 01.11.2023.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за № 55575104 від 24.06.2024 право суборенди на земельну ділянку площею 10,4443 га з кадастровим номером 4823383100:02:000:0010 зареєстровано в державному реєстрі 19.06.2024 за Приватним підприємством "Фірма Агроторг" до 01.11.2024. Підстава для державної реєстрації - договір суборенди № 6 від 01.11.2023.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за № 55575598 від 24.06.2024 право суборенди на земельну ділянку площею 9,6213 га з кадастровим номером 4823383100:02:000:0055 зареєстровано в державному реєстрі 19.06.2024 за Приватним підприємством "Фірма Агроторг" до 01.11.2024. Підстава для державної реєстрації - договір суборенди № 6 від 01.11.2023.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за № 55575726 від 24.06.2024 право суборенди на земельну ділянку площею 10,4498 га з кадастровим номером 4823383100:02:000:0287 зареєстровано в державному реєстрі 19.06.2024 за Приватним підприємством "Фірма Агроторг" до 01.11.2024. Підстава для державної реєстрації - договір суборенди № 6 від 01.11.2023.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за № 55576020 від 24.06.2024 право суборенди на земельну ділянку площею 9,7817 га з кадастровим номером 4823383100:02:000:0343 зареєстровано в державному реєстрі 19.06.2024 за Приватним підприємством "Фірма Агроторг" до 01.11.2024. Підстава для державної реєстрації - договір суборенди № 6 від 01.11.2023.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за № 55576225 від 24.06.2024 право суборенди на земельну ділянку площею 9,8649 га з кадастровим номером 4823383100:02:000:0344 зареєстровано в державному реєстрі 19.06.2024 за Приватним підприємством "Фірма Агроторг" до 01.11.2024. Підстава для державної реєстрації - договір суборенди № 6 від 01.11.2023.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за № 55576754 від 24.06.2024 право суборенди на земельну ділянку площею 10,211 га з кадастровим номером 4823383100:02:000:0347 зареєстровано в державному реєстрі 20.06.2024 за Приватним підприємством "Фірма Агроторг" до 01.11.2024. Підстава для державної реєстрації - договір суборенди № 6 від 01.11.2023.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за № 55576900 від 24.06.2024 право суборенди на земельну ділянку площею 9,6245 га з кадастровим номером 4823383100:02:000:0352 зареєстровано в державному реєстрі 20.06.2024 за Приватним підприємством "Фірма Агроторг" до 01.11.2024. Підстава для державної реєстрації - договір суборенди № 6 від 01.11.2023.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за № 55577181 від 24.06.2024 право суборенди на земельну ділянку площею 9,2192 га з кадастровим номером 4823383100:02:001:0249 зареєстровано в державному реєстрі 20.06.2024 за Приватним підприємством "Фірма Агроторг" до 01.11.2024. Підстава для державної реєстрації - договір суборенди № 6 від 01.11.2023.
На адресу ПП «Фірма Агроторг» позивачем була направлена претензія від 18.11.2024 вих. №00444, в якій позивач вимагав виконати ПП «Фірма Агроторг» взяті на себе зобов'язання щодо сплати суборендної плати передбачені договорами протягом 14 календарних днів з дня даної вимоги на загальну суму 3858891,17 грн. Проте, за твердженнями позивача, вказана претензія залишена без відповіді.
Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача заборгованості по суборендній платі в розмірі 501680,70 грн., в т.ч. основного боргу в сумі 465946,00 грн., інфляційних втрат в сумі 21277,51 грн., 3% річних в сумі 4206,38 грн. та пені в сумі 10250,81 грн., у зв'язку з невиконанням останнім зобов'язання по внесенню суборендної плати за період з 01.11.2023 по 01.11.2024.
Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 173 Господарського кодексу України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.
Статтями 525, 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За положеннями ч. 1, 9 ст. 93 Земельного Кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно з ч. 1, 6 ст. 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Статтею 17 Закону України "Про оренду землі" визначено, що об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до 1-5 ст. 8 Закону України "Про оренду землі" орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.
Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.
Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі.
У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.
Право суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.
У відповідності до ст.21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
У разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.
Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України "Про оренду землі" орендна плата справляється у грошовій формі.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Так, судом встановлено, що умовами вищенаведених договорів оренди було передбачено право орендаря - Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Роднічок" на передачу орендованих ним земельних ділянок, в суборенду, а саме:
- кадастровий номер 4823383100:01:000:0293, площею 9,6213 га, яка належить ОСОБА_3 ;
- кадастровий номер 4823383100:01:000:0294, площею 9,6241 га, яка належить ОСОБА_4 ;
- кадастровий номер 4823383100:01:000:0351, площею 11,3622 га, яка належить ОСОБА_5 ;
- кадастровий номер 4823383100:01:000:0352, площею 9,6460 га, яка належить ОСОБА_6 ;
- кадастровий номер 4823383100:02:000:0010, площею 10,4443 га, яка належить ОСОБА_7 ;
- кадастровий номер 4823383100:02:000:0055, площею 6,6375 га, яка належить ОСОБА_1 ;
- кадастровий номер 4823383100:02:000:0287, площею 10,4498 га, яка належить ОСОБА_8 ;
- кадастровий номер 4823383100:02:000:0343, площею 9,7817 га, яка належить ОСОБА_9 ;
- кадастровий номер 4823383100:02:000:0344, площею 9,8649 га, яка належить ОСОБА_10 ;
- кадастровий номер 4823383100:02:000:0347, площею 10,2110 га, яка належить ОСОБА_11 ;
- кадастровий номер 4823383100:02:000:0352, площею 9,6245 га, яка належить ОСОБА_12 ;
- кадастровий номер 4823383100:02:001:0249, площею 9,2192 га, яка належить ОСОБА_2 .
На момент розгляду судом справи докази визнання недійсним або розірвання договорів оренди та договору суборенди землі № 6 відсутні.
Також надані позивачем до суду відомості нарахувань та платіжні документи свідчать про виконанням останнім своїх обов'язків по перерахуванню орендної плати на користь орендодавців за договорами оренди.
В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.
Відтак, відповідач з моменту передачі йому в суборенду вказаних земельних ділянок згідно з п. 8 договору мав сплачувати на користь позивача відповідну суборендну плату, починаючи з 01.11.2023. При цьому з огляду на погоджений сторонами у п. 8.2 договору порядок розрахунків граничним строком виконання грошового зобов'язання було 01.11.2024. Тобто за період оренди з 01.11.2023 по 01.11.2024 відповідач повинен був сплатити суборендну плату не пізніше 01.11.2024 року.
Однак, як з'ясовано судом, відповідачем за спірний період з 01.11.2023 по 01.11.2024 не вносилась передбачена договором суборенди плата, у зв'язку з чим сума боргу відповідача за вказаний період складає 465946,00 грн. Таким чином, з 02.11.2024 грошове зобов'язання відповідача вважається простроченим.
При цьому слід зазначити, що відповідачем не спростовано факт наявності вказаної заборгованості в розмірі 465946,00 грн., строк оплати якої настав, належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності заборгованості відповідач не надав. Адже, частиною першою, третьою статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, якими в силу ст. 73 ГПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, які мають значення для вирішення справи.
Так, невнесення відповідачем суборендної плати за вище вказаним договором суборенди землі за період з 01.11.2023 по 01.11.2024 є порушенням вимог чинного законодавства та умов цього договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України. Таким чином, з огляду на неналежне виконання відповідачем умов договору щодо сплати суборендної плати, що не спростовано відповідачем, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості по суборендній платі в заявленій сумі 465946,00 грн.
Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Так, у постанові від 29.06.2021 р. у справі № 910/2842/20 Верховний Суд зазначив, що згідно з пунктом 5 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та абзацом 6 частини 2 статті 20 Господарського кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі. Отже, суд вправі задовольнити позов про спонукання виконати умови договору лише в разі, якщо встановить, що у особи такий обов'язок наявний, але вона ухилилася від його виконання. При цьому у справі має бути доведено наявність відповідного правовідношення, а саме прямого законодавчого обов'язку відповідача щодо виконання договору.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.05.2019р. по справі №910/16744/17 вказала, що такий спосіб захисту як примусове виконання обов'язку в натурі застосовується у зобов'язальних правовідносинах у випадках, коли особа має виконати зобов'язання на користь позивача, але відмовляється від виконання останнього чи уникає його. Примусове виконання обов'язку в натурі має наслідком імперативне присудження за рішенням суду (стягнення, витребування тощо), і не спрямоване на підсилення існуючого зобов'язання, яке не виконується, способом його відтворення в резолютивній частині рішення суду аналогічно тому, як воно було унормовано сторонами у договорі.
Таким чином, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Роднічок" та стягнення з відповідача заборгованості в заявленій сумі 465946,00 грн. за спірним договором суборенди землі № 6 від 01.11.2023, що цілком відповідає такому способу захисту цивільних прав та інтересів позивача як примусове виконання обов'язку в натурі.
Щодо вимог про стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат та 3% річних суд зазначає наступне.
Невиконання зобов'язання або виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), що мало місце у даному випадку (несвоєчасна внесення відповідачем суборендної плати) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання, зокрема з боку відповідача.
Ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Як передбачено частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).
Згідно з положеннями ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В п. 10 договору суборенди сторони визначили, що у разі невнесення суборендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,02% від несплаченої суми за кожен день прострочення.
За приписами ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Крім того, згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Ч. 1, 2, 4 ст. 217 ГК України передбачають, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.
В силу положень ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частина 2 статті 551 ЦК України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 231 ГК України передбачено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").
Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.
Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано.
Як вже зазначалось вище, за умовами п. 8.2 договору суборенди граничним строком внесення відповідачем суборендної плати було 01.11.2024.
Наразі, як випливає з розрахунку позивача, за період прострочення суборендної плати з 02.11.2024 по 19.02.2025 (110 дн.) позивачем нараховано відповідачу пеню на існуючу суму боргу в загальному розмірі 465946,00 грн., виходячи зі встановленого в договорі розміру 0,02% за кожен день прострочення, що становить 10250,81 грн. (465946,00 грн. x 0,02% x 110 : 100%).
При цьому з метою перевірки та підтвердження дотримання чинного законодавства України щодо неперевищення розміру пені, нарахованої відповідно до умов договору над пенею у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент заборгованості, позивачем надано додатковий розрахунок пені, виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України.
Виходячи з наданих позивачем розрахунків, розмір пені згідно з умовами договору за спірний період складає 10250,81 грн., а пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ - 38024,84 грн. Отже, сума пені, нарахована за умовами договору, відповідає чинному законодавству України.
Дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми пені згідно з умовами договору, судом встановлено, що вказаний розрахунок був здійснений позивачем вірно, також вказаний розрахунок відповідачем не оспорювався. Відтак, з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 10250,81 грн.
Щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч 1. ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вже зазначалось вище, cуборендну плату відповідач повинен був сплатити до 01 листопада 2024 року, а тому невнесення такої плати відповідачем у встановлений строк свідчить про прострочення виконання зобов'язання.
Виходячи з системного аналізу законодавства, обов'язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки випливає з вимог ст. 625 ЦК України.
Зокрема, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Наразі слід зазначити, що згідно положень ЦК проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань. Так, розмір таких процентів річних може бути визначений сторонами в договорі. З огляду на те, що умовами договору не встановлено іншого відсотку річних, відповідно сплаті підлягають саме 3% річних від простроченої суми за відповідний час прострочення грошового зобов'язання у гривневому вираженні.
Враховуючи вищенаведене та порушення відповідачем строків сплати орендної плати, суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано 3% річних. Дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми 3% річних, судом встановлено, що вказаний розрахунок 3% річних здійснений позивачем вірно:
- за період з 02.11.2024 по 31.12.2024 (60 дн.) сума 3% річних складає 2291,54 грн. (465946,00 грн. x 3% x 60 дн. / 366 дн. /100);
- за період з 01.01.2025 до 19.02.2025 (50 дн.) сума 3% річних складає 1914,85 грн. (465946,00 грн. x 3% x 50 дн. / 365 дн. /100).
Вказаний розрахунок відповідачем не оспорювався, відтак, з відповідача підлягають стягненню 3% річних в сумі 4206,38 грн.
Так, індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов'язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.
Згідно роз'яснень, наведених в п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.2013 р., інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. В листі Верховного Суду України від 03.04.97 р. N 62-97 р. також наведені відповідні рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ Верховного Суду України.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що факт знецінення або незнецінення грошових коштів і відповідно обґрунтованість заявлених до стягнення збитків від інфляції необхідно встановлювати на момент звернення до суду з позовом про таке стягнення.
Враховуючи викладене та з урахуванням наведених рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції, судом було перевірено здійснений позивачем розрахунок інфляційних нарахувань в розмірі 21277,51 грн. (465946,00 грн. x 1.04566519 - 465946,00 грн.) та встановлено, що вказані інфляційні нарахування на існуючу суму боргу були здійснені позивачем вірно із застосуванням дійсного сукупного індексу інфляції за спірний період прострочення з листопада 2024 року по січень 2025 року, також вказаний розрахунок відповідачем не оспорювався. Відтак, з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати в сумі 21277,51 грн. відповідно.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінюючи надані позивачем докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Роднічок" обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 7525,21 грн., понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Роднічок" до Приватного підприємства "Фірма Агроторг" про стягнення заборгованості в загальному розмірі 501680,70 грн. задовольнити.
2. СТЯГНУТИ з Приватного підприємства "Фірма Агроторг" (01004, м. Київ, вул. Басейна, 5-Б, e-mail: agrotorg040111@gmail.com; код ЄДРПОУ 37464884) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Роднічок" (57262, Миколаївська область, Миколаївський район, с. Миколаївське, вул. Івана Франка, 13А; e-mail:Virgo-dog@ukr.net; код ЄДРПОУ 19292651) основну заборгованість за договором суборенди землі № 6 від 01.11.2023 у розмірі 465946/чотириста шістдесят п'ять тисяч дев'ятсот сорок шість/грн. 00 коп., пеню в розмірі 10250/десять тисяч двісті п'ятдесят/грн. 81 коп., 3% річних у розмірі 4206/чотири тисячі двісті шість/грн. 38 коп., інфляційні втрати у розмірі 21277/двадцять одна тисяча двісті сімдесят сім/грн. 51 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 7525/сім тисяч п'ятсот двадцять п'ять/грн. 21 коп.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено та підписано 25.12.2025 року, з урахуванням умов воєнного стану та завантаженості судді Ільєвої Л.М.
Суддя Л.М. Ільєва