Дата документу Справа № 331/4952/25
запорізький апеляційний суд
Провадження №33/807/1220/25Головуючий у 1-й інстанції Пивоварова Ю.О.
Єдиний унікальний №331/4952/25Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С.
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
12 грудня 2025 року м.Запоріжжя
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С., за участі захисника Патяка А.С., діючого в інтересах ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги захисників Патяка Андрія Станіславовича та Лихосенка Євгена Олександровича на постанову судді Олександрівського районного суду м.Запоріжжя від 06 жовтня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає у АДРЕСА_1 ),
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,
Згідно з постановою суду, 18.08.2025 року о 00 год. 14 хв. по вул.Святого Миколая, 65 у м.Запоріжжі водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Lexus LX 470» д.н.з. НОМЕР_1 , відмовився від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
В апеляційних скаргах захисники Патяк А.С. та Лихосенко Є.О. просили скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.
Свої вимоги мотивували тим, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою. Судом першої інстанції не взято до уваги аргументи сторони захисту у клопотанні про закриття провадження.
У працівників поліції були відсутні правові підстави зупинки транспортного засобу під керуванням водія. ОСОБА_1 жодних вимог ПДР не порушував. Тому всі подальші дії поліцейських були незаконними.
Фабула протоколу відносно ОСОБА_1 не відображає ознак інкримінованого йому адміністративного правопорушення. Відмова від повного медичного огляду не є караним діянням у розумінні норм КУпАП.
Водієві не вручались примірники протоколу про адміністративне правопорушення, акта огляду на стан сп'яніння, а також направлення до закладу охорони здоров'я для проходження відповідного огляду.
На переконання сторони захисту, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення.
До судового засідання апеляційного суду ОСОБА_1 і його захисник Лихосенко Є.А. не з'явились. Про дату, час та місце розгляду апеляційних скарг їх повідомлено у відповідності до Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2023 року за №28, за через додаток «Viber». До початку апеляційного розгляду від захисника Лихосенка Є.А. надійшла заява про розгляд апеляційних скарг без його участі та без участі ОСОБА_1 .
Згідно із ч.6 ст.294 КУпАП неявка вищезазначених осіб до суду не є перешкодою для розгляду апеляційних скарг за їх відсутності в судовому засіданні.
Крім того, інтереси ОСОБА_1 під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови представлено іншим захисником Патяком А.С., який не заперечував проти розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .
Заслухавши захисника Патяком А.С., який підтримав апеляційні скарги та наполягав на їх задоволенні; перевіривши матеріали справи, наведені у скаргах доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконано вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП, повно та всебічно розглянуто обставини справи, дотримано вимоги щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.
Рішення суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується відомостями, які зазначені у
- протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №426347 від 18.08.2025 року відносно водія ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП;
- акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого, у водія виявлено ознаки алкогольного сп'яніння; огляд за допомогою спеціального технічного засобу не проводився у зв'язку із відмовою водія;
- направленні на огляд водія транспортного засобу до закладу охорони здоров'я з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 18.08.2025 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, огляд не проводився у зв'язку з відмовою водія від його проходження;
- долученим до матеріалів справи відеозаписом.
Вказані докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими у розумінні ст.251 КУпАП.
У зв'язку наведеним, у апеляційного суду відсутні підстави сумніватися в тому, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини дійсно мали місце.
Питання поважності чи неповажності причини зупинки автомобіля поліцейськими не є предметом судового розгляду в справі про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП, а відтак вирішення цього питання не може бути підставою для скасування оскаржуваної постанови суду.
Апелянтами не надано доказів встановлення незаконності дій працівників поліції і їх ймовірної протиправної поведінки, яка нібито мала місце 18.08.2025 року під час зупинки транспортного засобу.
Об'єктивна сторона поставленого у провину ОСОБА_1 адміністративного правопорушення проявляється у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом за викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин ніким не заперечується.
Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС/МОЗ №1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому "Інструкція №1452/735"). За змістом цих нормативних документів водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти огляд з метою встановлення стану сп'яніння.
Відповідно до п.2 розділу Інструкції №1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Як вбачається з матеріалів справи, працівниками поліції було оголошено ОСОБА_1 вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння внаслідок виявлення у нього передбачених п.3 розділу І Інструкції №1452/735 ознак.
Ознаки алкогольного сп'яніння, які стали підставою для вимоги про проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння, поліцейськими оголошено водієві, а також викладено у протоколі про адміністративне правопорушення та у доданих до нього матеріалах.
Апеляційний суд зважає на те, що підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння є суб'єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані сп'яніння, яке ґрунтується на наявності у особи передбачених п.3 розділу І Інструкції №1452/735 ознак алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п.2.5 ПДР проведення огляду на стан сп'яніння на вимогу поліцейського є обов'язком водія. При цьому апеляційний суд зауважує, що жоден із нормативних документів не надає водієві або його захисникам права оспорювати таку вимогу поліцейського.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що вимога поліцейського про необхідність проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння була чіткою, зрозумілою для сприйняття, а відмова ОСОБА_1 була такою, яка не ставила під сумнів факт відмови. Вказане підтверджується наявним в матеріалах справи відеозапису, зміст якого із зазначенням часових позначень детально викладено в оскаржуваному судовому рішенні.
Отже, відмовляючись від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 тим самим порушив вимоги п.2.5 ПДР та вчинив передбачене ч.1 ст.130 КУпАП адміністративне правопорушення.
При цьому обставин, які би завадили ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, судом не встановлено.
Під час перевірки апеляційним судом матеріалів справи будь-яких істотних порушень, допущених при їх складанні, не встановлено.
Наявний в матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення складено уповноваженою особою з дотриманням вимог ст.256 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС №1395 від 07.11.2015 року.
В ньому зазначено дату та місце його складання, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення адміністративного правопорушення.
Крім того, у зазначеному протоколі детально викладено суть адміністративного правопорушення та вказано нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, деталізовано пункт ПДР, вимог якого не дотримався водій.
Деталізація у протоколі про адміністративне правопорушення виду огляду (повний медичний), від проходження якого у встановленому законом порядку відмовився водій, не свідчить про відсутність в діях останнього складу передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення.
Більш того, відомості вказаного процесуального документа не є єдиним доказом у даному провадженні, адже судом першої інстанції враховано сукупність усіх зібраних доказів та обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.
Наявне в матеріалах провадження направлення водія ОСОБА_1 на огляд до закладу охорони здоров'я з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 26.07.2025 року оформлено згідно зразка, встановленого Додатком 1 до Інструкції №1452/735.
У зазначеному документі містяться всі регламентовані даним підзаконним нормативним актом реквізити, натомість вимоги щодо його вручення водієві чинними нормами КУпАП та Інструкції №1452/735 не передбачено.
Долучений до протоколу про адміністративне правопорушення акт огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, крім відомостей про виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, містить дані про те, що такий огляд не проводився у зв'язку з відмовою водія від його проходження.
Щодо доводів апеляційних скарг про невручення ОСОБА_1 акта огляду, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до абз.2 п.10 Розділу ІІ Інструкції №1452/735 акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння.
Відтак, вимогами вказаного підзаконного акта прямо передбачено випадки обов'язкового вручення примірника акта огляду водієві, зокрема, у разі встановлення стану сп'яніння.
Натомість в рамках даного провадження стан сп'яніння водія не встановлювався, адже останній від проходження відповідного огляду у встановленому законом порядку відмовився, на врученні другого примірника акта ОСОБА_1 не наполягав.
Відтак, заперечення захисників в цій частині відхиляються апеляційним судом.
У контексті наведених обставин не можна визнати переконливими й виправданими, а отже й достатніми, доводи апеляційних скарг про скасування судового рішення на зазначених у них підставах.
Відтак, постанова суду є законною та обґрунтованою. Досліджені судом докази є допустимими і достатніми для визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення.
Накладене судом першої інстанції адміністративне стягнення за вчинене ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху за своїм видом та розміром узгоджується з вимогами ст.33 КУпАП, а також відповідає передбаченій ст.23 КУпАП меті стягнення - вихованню особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Істотних порушень законодавства, що тягнуть безумовне скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного розгляду справи не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційні скарги захисників Патяка Андрія Станіславовича та Лихосенка Євгена Олександровича залишити без задоволення.
Постанову судді Олександрівського районного суду м.Запоріжжя від 06 жовтня 2025 року в цій справі щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.С. Гончар