Дата документу Справа № 336/4464/25
запорізький апеляційний суд
Провадження №33/807/1112/25Головуючий у 1-й інстанції Коваленко П.Л.
Єдиний унікальний №336/4464/25Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С.
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
12 грудня 2025 року м.Запоріжжя
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Шлецера Андрія Андрійовича на постанову судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 20 серпня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживає у АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,
Згідно з постановою суду, 11.05.2025 року о 17 год. 46 хв. біля буд.№78 по вул.Б.Хмельницького у с-щі Комишуваха Запорізького району Запорізької області водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «DAEWOO MATIZ» д.н.з. НОМЕР_1 , відмовилась від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушила вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 визнано винною за ч.1 ст.130 КУпАП і на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
В апеляційній скарзі захисник Шлецер А.А. просив скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Свої вимоги мотивував тим, що справу про адміністративне правопорушення розглянуто поверхневого та формально.
У працівників поліції були відсутні правові підстави зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , яка на той момент здійснювала волонтерську діяльність та поспішала додому.
ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі. Відмову водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння не було зафіксовано в присутності двох свідків.
На переконання захисника, наведені обставини у сукупності свідчать про недопустимість зібраних в рамках даного провадження доказів, що у свою чергу вказує на відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення.
До судового засідання апеляційного суду ОСОБА_1 і її захисник Шлецер А.А. не з'явились. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомлено шляхом надсилання судової повістки засобами поштового зв'язку; захисника ОСОБА_2 повідомлено шляхом доставлення повістки в електронному вигляді до електронного кабінету в системі «Електронний суд», за допомогою якого ним було подано апеляційну скаргу. Згідно із ч.6 ст.294 КУпАП неявка вищезазначених осіб до суду не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги за їх відсутності в судовому засіданні.
Перевіривши матеріали справи, наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Всупереч протилежним доводам апелянта, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконано вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП, повно та всебічно розглянуто обставини справи, дотримано вимоги щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.
Рішення суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується відомостями, які зазначені у
- протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №327365 від 11.05.2025 року, відповідно до якого водій ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, відмовилась від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння;
- акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
- направленні на огляд водія транспортного засобу закладу охорони здоров'я з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 11.05.2025 року;
- долученим до матеріалів справи відеозаписом.
У зв'язку наведеним, у апеляційного суду відсутні підстави сумніватися в тому, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини дійсно мали місце.
Заперечення апеляційної скарги щодо відсутності свідків під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення за відмову ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння є безпідставними, оскільки такі доводи обґрунтовано із посиланнями на неактуальне законодавство.
Відповідно до п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 року (згідно чинної редакції), у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Апеляційний суд зауважує, що фіксування працівниками поліції за допомогою нагрудних боді-камер факту відмови водія ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння повністю узгоджується із вказаними вище вимогами підзаконного акта.
Присутність двох свідків за таких обставин була непотрібна, оскільки їх залучення необхідно лише в разі неможливості застосування технічних засобів відеозапису.
Об'єктивна сторона поставленого у провину ОСОБА_1 адміністративного правопорушення проявляється у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом за викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин ніким не заперечується.
Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС/МОЗ №1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому - «Інструкція №1452/735»).
За змістом цих нормативних документів водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти огляд з метою встановлення стану сп'яніння.
Відповідно до п.2 розділу Інструкції №1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Як вбачається з матеріалів справи, працівником поліції було озвучено ОСОБА_1 вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння внаслідок виявлення у неї передбачених п.3 розділу І Інструкції №1452/735 ознак.
Ознаки алкогольного сп'яніння, які стали підставою для вимоги про проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння, поліцейськими викладено у протоколі про адміністративне правопорушення та в доданих до нього матеріалах.
Апеляційний суд зважає на те, що підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння є суб'єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані сп'яніння, яке ґрунтується на наявності у особи передбачених п.3 розділу І Інструкції №1452/735 ознак алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п.2.5 ПДР проведення огляду на стан сп'яніння на вимогу поліцейського є обов'язком водія.
При цьому апеляційний суд зауважує, що жоден із нормативних документів не надає водієві або його захиснику права оспорювати таку вимогу поліцейського.
Доводи апелянта щодо порушення встановленого законом порядку направлення водія для проходження огляду на стан сп'яніння спростовуються змістом дослідженого судом відеозапису. Так, засобами відеозапису об'єктивно зафіксовано відмову водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на законну вимогу уповноваженої особи пройти такий огляд як на місці зупинки транспортного засобу, так у закладі охорони здоров'я. (часовий інтервал 2025/05/11, 17:57:38 - 17:57:55).
Змістом дослідженого апеляційним судом відеозапису події об'єктивно зафіксовано, що вимога поліцейського про необхідність проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння була чіткою, зрозумілою для сприйняття та оголошувалась неодноразово. А відмова водія ОСОБА_1 була такою, яка не ставила під сумнів факт відмови.
Після чого водієві було роз'яснено правові наслідки такої відмови та оголошено передбачені ст.268 КУпАП права.
Обставин, які б дійсно завадили ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, судом не встановлено.
Отже, відмовляючись від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 тим самим порушила вимоги п.2.5 ПДР та вчинила передбачене ч.1 ст.130 КУпАП адміністративне правопорушення.
Під час перевірки апеляційним судом матеріалів справи будь-яких істотних порушень, допущених при їх складанні, не встановлено.
Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено уповноваженою особою з дотриманням вимог ст.256 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС №1395 від 07.11.2015 року.
В ньому зазначено дату та місце його складення, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, суть адміністративного правопорушення.
Разом з тим, питання поважності чи неповажності причини зупинки автомобіля поліцейськими не є предметом судового розгляду в справі про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП, а відтак вирішення цього питання не може бути підставою для скасування оскаржуваної постанови суду.
Апелянтом не надано доказів встановлення незаконності дій працівників поліції і їх ймовірної протиправної поведінки, яка нібито мала місце 11.05.2025 року під час зупинки транспортного засобу.
У контексті наведених обставин не можна визнати переконливими й виправданими, а отже й достатніми, доводи апеляційної скарги про скасування судового рішення на зазначених підставах.
Отже, постанова суду є законною та обґрунтованою. Досліджені судом докази є належними і допустимими для визнання ОСОБА_1 винуватою у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення.
Накладене судом першої інстанції адміністративне стягнення за вчинене ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху за своїм видом та розміром узгоджується з вимогами ст.33 КУпАП, а також відповідає передбаченій ст.23 КУпАП меті стягнення - вихованню особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Істотних порушень законодавства, що тягнуть безумовне скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного розгляду справи не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника Шлецера Андрія Андрійовича залишити без задоволення.
Постанову судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 20 серпня 2025 року в цій справі щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.С. Гончар