1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 18 грудня 2025 року апеляційну скаргу прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24 липня 2025 року,
за участі:
прокурора ОСОБА_6 ,
представника
власників майна адвоката ОСОБА_7
Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні № 72022000500000018 від 22 грудня 2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 200, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України, вилученого в ході проведення обшуку 17 липня 2025 року за адресою: м. Київ, вул. Лютеранська, 10 А.
Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив, скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора та накласти арешт на наступне майно:
- паперові банкноти, візуально схожі на грошові кошти валюти «Долар США», номіналом по 100 в кількості 1331 купюри на загальну суму 133100 доларів США;
- паперові банкноти, візуально схожі на грошові кошти валюти «Українська гривня», номіналом по 500 в кількості 200 купюр на загальну суму 100000 гривень;
- паперові банкноти, візуально схожі на грошові кошти валюти «Українська гривня», номіналом по 1000 в кількості 3000 купюр на загальну суму 3000000 гривень;
- паперові банкноти, візуально схожі на грошові кошти валюти «Українська гривня», номіналом по 1000 в кількості 2000 купюр на загальну суму 2000000 гривень;
- паперові банкноти, візуально схожі на грошові кошти валюти «Українська гривня», номіналом по 500 в кількості 3000 купюр на загальну суму 1500000 гривень;
- паперові банкноти, візуально схожі на грошові кошти валюти «Українська гривня», номіналом по 500 в кількості 3000 купюр на загальну суму 1500000 гривень;
- паперові банкноти, візуально схожі на грошові кошти валюти «Українська гривня», номіналом по 500 в кількості 3000 купюр на загальну суму 1500000 гривень;
- паперові банкноти, візуально схожі на грошові кошти валюти «Українська гривня», номіналом по 500 в кількості 3000 купюр на загальну суму 1500000 гривень;
- паперові банкноти, візуально схожі на грошові кошти валюти «Українська гривня», номіналом по 500 в кількості 3000 купюр на загальну суму 1500000 гривень;
- паперові банкноти, візуально схожі на грошові кошти валюти «Українська гривня», номіналом по 500 в кількості 3000 купюр на загальну суму 1500000 гривень;
- паперові банкноти, візуально схожі на грошові кошти валюти «Українська гривня», номіналом по 200 в кількості 3000 купюр на загальну суму 600000 гривень;
- паперові банкноти, візуально схожі на грошові кошти валюти «Українська гривня», номіналом по 100 в кількості 1000 купюр на загальну суму 100000 гривень, та номіналом по 200 в кількості 2000 купюр на загальну суму 400000 гривень;
- паперові банкноти, візуально схожі на грошові кошти валюти «Українська гривня», номіналом по 500 в кількості 1000 купюр на загальну суму 500000 гривень, та номіналом по 200 в кількості 500 купюр на загальну суму 100000 гривень;
- паперові банкноти, візуально схожі на грошові кошти валюти «Українська гривня», номіналом по 1000 в кількості 3000 купюр на загальну суму 3000000 гривень;
- паперові банкноти, візуально схожі на грошові кошти валюти «Українська гривня», номіналом по 1000 в кількості 3000 купюр на загальну суму 3000000 гривень;
- паперові банкноти, візуально схожі на грошові кошти валюти «Українська гривня», номіналом по 1000 в кількості 3000 купюр на загальну суму 3000000 гривень;
- паперові банкноти, візуально схожі на грошові кошти валюти «Українська гривня», номіналом по 1000 в кількості 3000 купюр на загальну суму 3000000 гривень;
- паперові банкноти, візуально схожі на грошові кошти валюти «Українська гривня», номіналом по 1000 в кількості 3000 купюр на загальну суму 3000000 гривень;
- паперові банкноти, візуально схожі на грошові кошти валюти «Українська гривня», номіналом по 1000 в кількості 3000 купюр на загальну суму 3000000 гривень;
- паперові банкноти, візуально схожі на грошові кошти валюти «Українська
гривня», номіналом по 1000 в кількості 3000 купюр на загальну суму 3000000 гривень;
- паперові банкноти, візуально схожі на грошові кошти валюти «Українська гривня», номіналом по 1000 в кількості 3000 купюр на загальну суму 3000000 гривень;
- паперові банкноти, візуально схожі на грошові кошти валюти «Українська гривня», номіналом по 1000 в кількості 3000 купюр на загальну суму 3000000 гривень;
- паперові банкноти, візуально схожі на грошові кошти валюти «Українська гривня», номіналом по 1000 в кількості 143 купюри на загальну суму 143000 гривень, номіналом по 500 в кількості 605 купюр на загальну суму 302500 гривень, номіналом по 200 в кількості 293 купюри на загальну суму 58600 гривень, номіналом по 100 в кількості 516 купюр на загальну суму 51600 гривень, номіналом по 50 в кількості 550 купюр на загальну суму 27500 гривень, номіналом по 20 в кількості 1474 купюр на загальну суму 29480 гривень, а всього по переліченим номіналам на загальну суму 612680 гривень;
- паперові банкноти, візуально схожі на грошові кошти валюти «Євро», номіналом по 500 в кількості 98 купюр на суму 49000 Євро, номіналом по 200 в кількості 105 купюр на суму 21000 Євро, номіналом по 100 в кількості 1205 купюр на суму 120500 Євро, а всього по переліченим номіналам на загальну суму 190500 Євро;
- паперові банкноти, візуально схожі на грошові кошти валюти «Євро», номіналом по 50 в кількості 3000 купюр на загальну суму 150000 Євро;
- паперові банкноти, візуально схожі на грошові кошти валюти «Євро», номіналом по 50 в кількості 2127 купюр на загальну суму 106350 Євро, номіналом по 20 в кількості 99 купюр на суму 1980 Євро, номіналом по 10 в кількості 110 купюр на суму 1100 Євро, номіналом по 5 в кількості 4 купюри на суму 20 Євро, а всього по переліченим номіналам на загальну суму 109450 Євро;
- паперові банкноти, візуально схожі на грошові кошти валюти «Долар СІЛА», номіналом по 100 в кількості 3000 купюр на загальну суму 300000 Доларів США;
- паперові банкноти, візуально схожі на грошові кошти валюти «Долар США», номіналом по 100 в кількості 3000 купюр на загальну суму 300000 Доларів США;
- паперові банкноти, візуально схожі на грошові кошти валюти «Долар США», номіналом по 100 в кількості 3000 купюр на загальну суму 300000 Доларів США;
- паперові банкноти, візуально схожі на грошові кошти валюти «Долар США», номіналом по 100 в кількості 3000 купюр на загальну суму 300000 Доларів США;
- паперові банкноти, візуально схожі на грошові кошти валюти «Долар США», номіналом по 100 в кількості 1977 купюр на суму 197700 Доларів США, номіналом по 50 в кількості 505 купюр на суму 25250 Доларів США, номіналом по 20 в кількості 69 купюр на суму 1380 Доларів США, номіналом по 10 в кількості 98 купюр на суму 980 Доларів США, номіналом по 5 в кількості 9 купюр на суму 45 Доларів США, номіналом по 2 в кількості 1 купюра - 2 Долари США, номіналом по 1 в кількості 2 купюри на суму 2 Долари США, а всього по переліченим номіналам на загальну суму 225359 Доларів США;
- паперові банкноти, візуально схожі на грошові кошти валюти «Долар США», номіналом по 100 в кількості 2400 купюр на загальну суму 240000 Доларів США;
- паперові банкноти, візуально схожі на грошові кошти валюти «Долар США», номіналом по 100 в кількості 3778 купюр на загальну суму 377800 Доларів США, номіналом по 50 в кількості 194 купюри на загальну суму 9700 Доларів США, а всього по даним номіналам на загальну суму 387500 Доларів США;
- мобільний телефон iPhone 13, ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з сім-карткою з номером: НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- мобільний телефон OnePlus 9, IMEI 1: НОМЕР_4 , IMEI 2: НОМЕР_5 , з сім-карткою з номером: НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- мобільний телефон Xiaomi Redmi Note 14S, серійний номер НОМЕР_7 , з сім-картками з номерами: НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , який належить ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- мобільний телефон Xiaomi Redmi Note 14 Pro, серійний номер НОМЕР_10 , з сім-карткою з номером: НОМЕР_11 , який належить ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- мобільний телефон Samsung Galaxy АЗЗ, серійний номер НОМЕР_12 , з сім- карткою з номером: НОМЕР_13 , який належить ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;
- мобільний телефон iPhone графітового кольору, на заставці в якому зображений автомобіль марки «Audi» чорного кольору.
Прокурор зазначає, що вилучені грошові кошти набуто кримінально протиправним шляхом та є матеріальними об'єктами, які зберегли на собі відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та в повній мірі відповідають критеріям, визначених ч. 1 ст. 98 КПК України
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення представника власника майна, який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 22 грудня 2022 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 72022000500000018, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 200, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_13 , діючи за попередньою змовою з іншими особами організували реєстрацію та незаконну діяльність підконтрольних їм юридичних та фізичних осіб, реквізити, документи та банківські рахунки яких використовують з метою прикриття незаконної діяльності направленої на умисне ухилення від сплати податків та легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, а саме конвертації грошових коштів, віртуальних активів (криптовалюти) через незаконно діючі пункти обміну в готівку.
З метою приховування прибутку та маскування незаконної діяльності спрямованої на незаконну конвертацію грошових коштів, віртуальних активів (криптовалюти) вказані особи використовують інтернет ресурси на яких через телеграм канал «DUCAT обмін валют (Київ)/Дукат Currency exchange (Kyiv)» (посилання ІНФОРМАЦІЯ_6 ) реєструють заявки на обмін. Після чого замовнику обміну від осіб з нікнеймами (username) ОСОБА_14 та ОСОБА_15 надходить смс повідомлення з паролем, який необхідно повідомити при обміні та адресою здійснення незаконного обміну. Однією з адрес незаконного обміну зазначається адреса: м. Київ, вул. Лютеранська, 10А, де знаходиться незаконний обмінний пункт без відповідної ліцензії.
17 липня 2025 року, на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 червня 2025 року проведено обшук у приміщеннях за адресою: м. Київ, вул. Лютеранська, 10А, під час якого виявлено та вилучено грошові кошти, а саме: у сумі 43412680 гривень; 2185959 доларів США, 449950 Євро, а також мобільні телефони, які належать ОСОБА_16 , ОСОБА_9 , ОСОБА_17 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та невстановленій особі.
Постановою детектива ОСОБА_18 від 18 липня 2025 року вилучене майно визнано речовими доказами.
18 липня 2025 року прокурор першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_19 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на вказані грошові кошти та мобільні телефони.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24 липня 2025 року у задоволенні клопотання прокурора відмовлено у зв'язку з недоведеністю необхідності арешту майна.
Колегія суддів погоджується із таким висновком слідчого судді з огляду на наступне.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з п. 1 ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, в тому числі збереження речових доказів.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слід переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення, які можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Як вбачається з матеріалів провадження, прокурор, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 171 КПК України, зазначив мету відповідно до положень ст. 170 КПК України, з якою пов'язує необхідність у накладенні такого арешту, - з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні.
Згідно з вимогами п. 3 ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні про арешт майна, серед іншого, повинні бути зазначені документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
Слідчим суддею дослідивши подане клопотання встановлено, що додані прокурором документи до клопотання не містять відомостей про здійснення особами, у яких вилучені грошові кошти та мобільні телефони, протиправної діяльності, у тому числі фінансової, та їх зв'язок з певною особою ОСОБА_13 , щодо якого здійснюється дане кримінальне провадження. Вилучені кошти не ідентифіковані, як такі, що є предметом протиправних дій.
Посилаючись у клопотанні на необхідність накладення арешту на вилучені грошові кошти та мобільні телефони, з метою забезпечення збереження цього майна як речового доказу у кримінальному провадженні, прокурор повинен був зібрати та надати слідчому судді достатні на цьому етапі досудового розслідування докази на підтвердження існування правових підстав для арешту вказаного майна саме з тією метою, яку він привів у клопотанні.
Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Однак, жодних даних про те, що на грошові кошти та мобільні телефони може бути накладено арешт з метою забезпечення його збереження як речового доказу у кримінальному провадженні в матеріалах, які додані до клопотання, не міститься.
Окрім того, доводи апеляційної скарги прокурора про визнання вказаного майна речовим доказом та на те, що воно містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, то будь-якого обґрунтування, якими саме можуть бути ці відомості, в зазначеній постанові не приведено.
Відтак, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що з наданих матеріалів клопотання не вбачається, що накладення арешту на грошові кошти та мобільні телефони, за викладених у клопотанні прокурора обставин, може бути застосований з тією метою яку навів прокурор, а саме забезпечення його збереження як речового доказу, оскільки вказане майно не відповідає ознакам ст.98 КПК України.
Слідчий суддя надав оцінку усім доказам, які наявні в матеріалах справи та які стосуються предмету кримінального провадження, з чим погоджується колегія суддів.
Відтак, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 132, 167, 170 - 173 КПК України, відмовив у задоволенні клопотання прокурора з підстав недоведеності та необґрунтованості необхідності застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.
Окрім того, з заперечень, поданих під час апеляційного розгляду представником власників майна - адвокатом ОСОБА_20 повідомлено, що вилучене майно повернуто ОСОБА_21 25 липня 2025 року, на виконання вимог ухвали слідчого судді від 24 липня 2025 року, що підтверджується розпискою (а.с. 169, т. 2).
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді в матеріалах судового провадження і зі змісту апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.
Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24 липня 2025 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Єдиний унікальний № 761/30715/25 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_25
Провадження № 11сс/824/6119/2025 Доповідач ОСОБА_1
Категорія ст.170 КПК України