1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 18 грудня 2025 року апеляційну скаргу з доповненнями представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06 листопада 2025 року,
за участі:
прокурора ОСОБА_7 ,
представника
власника майна адвоката ОСОБА_6
Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 та накладено арешт на майно, яке вилучене 15.10.2025 року під час проведення обшуку у нежитлових приміщеннях з вивіскою «Full House», «Обмін валют», «SATEN», які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером: 8000000000:75:436:0016, за адресою: м. Київ, вул. Академіка Булаховського 4, а саме на:
- предмети схожі на грошові кошти гривню на загальну суму 161 600 (сто шістдесят одна тисяча шістсот) грн.;
- предмети схожі на грошові кошти долар США на загальну суму 2 800 (дві тисячі вісімсот) доларів США;
- предмети схожі на грошові кошти долар США на загальну суму 45 000 (сорок п?ять тисяч)
- предмети схожі на грошові кошти гривню на загальну суму 1 658 000 (один мільйон шістсот п?ятдесят вісім тисяч) грн.;
- мобільний телефон iPhone 16 Pro ciporo кольору IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 ;
- предмети схожі на грошові кошти гривню на загальну суму 1 051 080 (одинмільйон п?ятдесят одна тисяча вісімдесят) грн.;
- мобільний телефон iPhone 14 Pro чорного кольору IMEI: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 ;
- мобільний телефон марки SAMSUNG Galaxy S24FE IMEI: НОМЕР_5 ,IMEI2: НОМЕР_6 ;
- предмети схожі на грошові кошти гривню на загальну суму 59 940 (п?ятдесят дев?ять тисяч дев'ятсот сорок) грн.;
- предмети схожі на грошові кошти Євро на загальну суму 33 495 (тридцять три тисячі чотириста дев'яносто п'ять) Євро;
- предмети схожі на грошові кошти долар США на загальну суму 53 830 (п?ятдесят три тисячі вісімсот тридцять) доларів США.
- мобільний телефон марки SAMSUNG Galaxy M1456, IMEI: НОМЕР_7 .
Не погоджуючись з таким рішенням, представник власник майна ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу з доповненнями, в якій просила апеляційну скаргу задовольнити, скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.
Вважає оскаржувану ухвалу незаконною, необґрунтованою та такою, що постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає про те, що арештовані грошові кошти належать ОСОБА_5 , отримані ним у законний спосіб, а саме від продажу будинків із земельними ділянками, а також, ОСОБА_5 отримує доходи від здійснення підприємницької діяльності, що підтверджується податковими деклараціями.
Зазначає, що додані докази на підтвердження вказаного слідчим суддею не було досліджено.
На думку апелянта, вилучені грошові кошти не відповідають ознакам речового доказу, визначених ст. 98 КПК України, а стороною обвинувачення не надано жодних доказів, які б підтверджували, що вилучені грошові кошти пов'язані із вчиненням інкримінованого кримінального правопорушення.
Окрім того, прокурор звернувся з клопотанням про арешт майна до суду першої інстанції поза межами строку, передбаченого ч. 5 ст. 171 КПК України.
Звертає увагу на те, що ухвала слідчого судді базується на показаннях осіб, які не мають процесуального статусу у кримінальному провадженні та були надані під час проведення обшуку, без дотримання вимог ст. 95 та ст. 234 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, доводипредставника власника майна, який просив задовольнити апеляційну скаргу, пояснення прокурора, який заперечив щодо її задоволення, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням СБ України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 15 квітня 2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42024000000000539, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 200, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 364 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що посадові особи ДПС України зловживаючи службовим становищем, вчиняють дії спрямовані на функціонування злочинної схеми організованої групою осіб, щодо привласнення, розтрати бюджетних коштів, надання послуг по мінімізації податкових зобов?язань, документального прикриття безтоварних операцій підприємствам реального сектору економіки у тому числі розпорядникам бюджетних коштів Київського та інших регіонів України, що призводить до збитків Державному бюджету України в особливо великих розмірах.
Як зазначено у клопотанні прокурора, згідно інформації Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області оперативними заходами, в тому числі шляхом аналізу ЄРПН ТОВ «Білдінг Інвест Груп», встановлено інші підприємства, які входять до одної групи, а саме: ТОВ «Мр Трейд» (код ЄДРПОУ 43167992), ТОВ «БМК «Престиж Буд» (код ЄДРПОУ 44464584), ТОВ «Мс-Білд» (код ЄДРПОУ 41795711), ТОВ «Ібк «Смарт Реновейшен» (код ЄДРПОУ 42855266), ПП «Модена» (код ЄДРПОУ 31541926), ТОВ «Будверс» (код 43503894), ТОВ «УБК «Еліт Груп» (код 41037812), ТОВ «Грандекс Інком» (код 44616948), ТОВ «БК Будтех Плюс» (код 45698026), ПП «Реір Дизайн» (код 42064831).
Вказана група підприємств, яка підконтрольна ОСОБА_8 проводить безтоварні операції за рахунок бездіяльності, або зловживання службовим становищем, посадовими особами податкових органів.
Крім того, згідно інформації Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області встановлено, що ОСОБА_8 використовуючи вказану групу підприємств здійснював обготівкування грошових коштів через громадянина України ОСОБА_5
3 метою прикриття протиправної діяльності ОСОБА_5 створив підприємство ТОВ «Фулл Хаус Груп» (код 37099883), яке нібито надає послуги з доставки будівельних матеріалів.
15 жовтня 2025 року на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2025 року проведено обшук у нежитлових приміщеннях з вивіскою «Full House», «Обмін валют», «SATEN», які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером:8000000000:75:436:0016, за адресою: м. Київ, вул. Академіка Булаховського 4, за результатами якого виявлено та вилучено предмети схожі на грошові кошти та мобільні телефони.
Того ж дня, постановою старшого слідчого в ОВС 2 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_9 вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
17 жовтня 2025 року прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 засобами поштового зв'язку направив клопотання до Шевченківського районного суду міста Києва про накладення арешту на вказане майно.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06 листопада 2025 року клопотання прокурора задоволено.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою, зокрема, забезпечення збереження речових доказів.
З огляду на положення п. 1 ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Арешт майна з підстав передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Приймаючи рішення, слідчим суддею зазначених вимог закону дотримано.
Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 42024000000000539 про накладення арешту на предмети, схожі на грошові кошти та мобільні телефони, слідчий суддя дослідив матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку, що з метою збереження вказаного майна, яке відповідає ознакам речових доказів згідно ст. 98 КПК України, наявні достатні підстави для арешту вказаного в клопотанні слідчого майна.
Крім того, вказане майно у даному кримінальному провадженні постановою старшого слідчого в ОВС 2 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_9 від 15 жовтня 2025 року визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Відтак, всупереч доводам апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вилучене майно відповідає ознакам, передбаченим ст. 98 КПК України.
Слідчий суддя під час розгляду клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, перевірив співрозмірність втручання у права власника майна ОСОБА_5 з потребами кримінального провадження.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про необхідність накладення арешту на вказане майно, у тому числі грошові кошти, з метою збереження речових доказів, оскільки прокурором доведено обставини, які підтверджують, що незастосування такого обмеження може призвести до наслідків, які можуть перешкодити досудовому розслідуванню.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.
Твердження апелянта щодо законності походження вилучених коштів підлягають перевірці органом досудового розслідування під час проведення досудового розслідування, з урахуванням обставин кримінального провадження.
Доводи представника власника майна про пропущення прокурором строку подання клопотання, передбаченого вимогами ч. 5 ст. 171 КПК України, є необґрунтованими. З матеріалів справи вбачається, що клопотання про накладення арешту направлено до суду засобами поштового зв'язку 17 жовтня 2025 року о 12 год. 00 хв., що підтверджується накладною кур?єрської експрес доставки (а.с. 177, т. 1). З протоколу обшуку вбачається, що обшук завершено 15 жовтня 2025 року о 16 год. 33 хв. (а.с. 163, т.1). Таким чином, строк подачі клопотання, передбачений вимогами ч.5 ст. 171 КПК України не пропущено.
Зважаючи на зазначене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно зазначене у клопотанні слідчого, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, застосував захід забезпечення кримінального провадження на засадах розумності та співмірності.
Інші доводи на які посилається апелянт також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки були відомі слідчому судді та враховані ним при прийнятті рішення.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_11 , з урахуванням викладених в ній доводами, задоволенню не підлягає.
При цьому колегія суддів також звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не встановлено.
Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06 листопада 2025 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу з доповненнями представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Єдиний унікальний № 761/44645/25 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_15
Справа № 11сс/824/9120/2025 Доповідач ОСОБА_1
Категорія ст.170 КПК