Єдиний унікальний номер 760/14329/25
Апеляційне провадження № 33/824/4857/2025
20 листопада 2025 року суддя Київського апеляційного суду Журба С.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 05 вересня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України,
Відповідно до протоколу про порушення митних правил № 0391/UA100000/2025 від 02.04.2025 року, на митну територію України 30.01.2025 з Італії через п/п «Чоп-Захонь» м/п «Тиса» Закарпатської митниці у вантажному автомобілі BX8524HO/BX4511XF на адресу ТОВ «МЛ-ТРЕЙДИНГ» (код ЄДРПОУ 44102386, 08141 Київська обл., Бучанський р-н,
с. Святопетрівське, вул. Господарська, буд. 1Щ) ввезено товари «рукавички воротарські, рюкзаки, сумки, штани, шорти, костюми спортивні, сорочки з короткими рукавами, майки, футболки, куртки та ін.», виробник - «Lotto», загальною вагою брутто - 6206,10 кг, всього паковань - 560.
Постановою судді Солом'янського районного суду міста Києва від 05 вересня 2025 року матеріали справи про порушення митних правил відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , директора ТОВ «МЛ-ТРЕЙДИНГ» за ознаками порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України (справа №760/11529/25), передано до Територіального управління БЕБ у м. Києві, яке здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72025102400000054 від 10.06.2025 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, ч. 2 ст. 201-3 КК України.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням, 15 вересня 2025 року захисник Черкашина В.О. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову судді Солом'янського районного суду міста Києва від 05 вересня 2025 року та прийняти нову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Вказав, що на день вчинення правопорушення 30 січня 2025 року та на день складення протоколу від 02 квітня 2025 року ст. ст. 496 та 527 МК України не містили норм, які б надавали суду повноваження передати (без закриття провадження) матеріали справи про порушення митних правил прокурору або органу досудового розслідування, якщо суд дійде висновку про наявність у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ознак кримінального правопорушення.
Вважає, що суд мав застосувати положення ч. 2 ст. 284 КУпАП без урахування нових змін до ст. ст. 496, 527 МК України, які набрали чинності лише 04 липня 2025 року та є незастосовними до скаржника, оскільки погіршують його становище як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Додатково посилався на те, суд першої інстанції помилково ототожнив діяння визначені ч. 2 ст. 201-3 КК України з диспозицією ч. 1 ст. 483 МК України, оскільки зміст вказаних норм є відмінним, охоплює різний перелік дій.
Також вказував про відсутність події та складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 .
У судове засідання 20.11.2025 року з'явилися представник апелянта, який доводи апеляційної скарги підтримав, та представник Київської митниці, який проти доводів апеляційної скарги заперечував.
Переглянувши справу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав:
Передаючи справу про адміністративне правопорушення до ТУ БЕБ у м. Києві, яке здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72025102400000054 від 10.06.2025 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, ч. 2 ст. 201-3 КК України, місцевий суд керувався ст. 496 МК України оскільки встановив, що за наслідками виявленого митним органом порушення у сфері митних правил на адресу Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у м. Києві супровідним листом Київської митниці № 7.8-5/20-07/8.21/7292 від 21.04.2025 направлено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, та за результатами вищевказаних матеріалів 10.06.2025 внесено відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72025102400000054 щодо дій службових осіб ТОВ «МЛ-ТРЕЙДИНГ» в особі директора ОСОБА_1 щодо здійснення контрабанди на суму 18 683 846, 46 грн. шляхом ввезення на митну територію України товарів з поданням до митного органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів та таких, що містять завідомо неправдиві відомості що необхідні для визначення розміру належних до сплати митних платежів, за ч. 2 ст. 201-3 КК України.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Відповідно до положень ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Пунктом 3 частини 1 статті 8 МК України визначено, що державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.
Відповідно до статті 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Положеннями ст. 253 КУпАП, передбачено, що якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування.
Окрім того, згідно ч. 2 ст. 284 КУпАП, постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 496 МК України, в редакції Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо деяких питань адміністративної відповідальності за порушення митних правил, уточнення порядку виконання окремих митних процедур та усунення термінологічних неузгодженостей», який набрав чинності 04 липня 2025 року, якщо під час розгляду справи про порушення митних правил суд дійде висновку про наявність у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ознак кримінального правопорушення, він передає матеріали такої справи прокурору або органу досудового розслідування.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 527 МК України, в редакції Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо деяких питань адміністративної відповідальності за порушення митних правил, уточнення порядку виконання окремих митних процедур та усунення термінологічних неузгодженостей», який набрав чинності 04 липня 2025 року, у разі передання матеріалів справи про порушення митних правил прокурору або органу досудового розслідування на підставі частини першої статті 496 цього Кодексу постанова про закриття провадження у справі не виноситься.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно ч. 3 ст. 3 МК України, норми законів України, які пом'якшують або скасовують відповідальність особи за порушення митних правил, передбачені цим Кодексом, мають зворотну дію в часі, тобто їх норми поширюються і на правопорушення, вчинені до прийняття цих законів. Норми законів України, які встановлюють або посилюють відповідальність за такі правопорушення, зворотної дії в часі не мають.
В той же час наведені норми законодавства стосуються норм матеріального права, які встановлюють відповідальність особи.
У зв'язку із тим, що нормами діючого МК та КУпАП не урегульований порядок застосування їх положень при проведенні процесуальних дій , а тому суд вважає за необхідне застосувати аналогію закону з нормами Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України).
Статтею 5 КПК України встановлено, що процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
Зі змісту даної норми вбачається, що для вчинення процесуальної дії застосовується той процесуальний закон, який існує на момент здійснення такої дії.
Таким чином положення ст. 496, 527 МК України, які були застосовані судом першої інстанції, регулюють процедурні питання та жодним чином не встановлюють відповідальність особи, тому гарантії передбачені Конституцією України в даному випадку не можуть бути застосовані, оскільки вони встановлюють неможливість зворотної дії в часі закону, що погіршує становище саме в частині відповідальності особи.
Не можуть бути прийняті апеляційним судом і доводи стосовного того, що фактично формулювання статті ч. 2 ст. 201-3 КК України відрізняється від диспозиції статті ч. 1 ст. 483 МК України та суд першої інстанції помилково їх ототожнив.
Так, безумовно не може бути однаковим зміст та формулювання статей, які по суті встановлюють різні види юридичної відповідальності. В той же час підставою для направлення матеріалів справи до органу досудового розслідування є встановлення судом у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ознак кримінального правопорушення, для здійснення такої процесуальної дії не потрібна тотожність формулювання відповідальності за адміністративним та кримінальним правопорушенням, оскільки суд лише з'ясовує наявність підстав для направлення матеріалів справи.
Щодо доводів апелянта в частині відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апеляційний суд зауважує, що суд першої інстанції не давав оцінку обґрунтованості вини особи, дане питання буде вирішуватися в рамках кримінального провадження, і наявність чи відсутність у діях особи складу правопорушення наразі не може бути здійснена судом, оскільки такі обставини будуть встановлюватися під час досудового розслідування.
Враховуючи зазначене, апеляційним судом встановлена невідповідність дійсності тих обставин, якими апелянт обґрунтовує свою апеляційну скаргу. Порушень судом першої інстанції норм процесуального права, які були б підставою для скасування чи зміни постанови суду під час апеляційного перегляду справи апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 05 вересня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя С.О. Журба