Єдиний унікальний номер справи № 753/191/23
Провадження №22-ц/824/10958/2025
06 листопада 2025 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Журби С.О.,
суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,
за участю секретаря Павлової В.В.,
розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 08 квітня 2025 року про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,
09 січня 2023 року позивач звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення грошових коштів у розмірі 608 838,62 грн за договором на виготовлення та встановлення меблевих виробів № 20120913 від 13 вересня 2021 року.
02 квітня 2025 року від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 753/24256/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ТОВ «Левіан Груп» про визнання договору удаваним, в якому відповідач просив визнати удаваним договір на виготовлення та встановлення меблевих виробів № 20210913 від 13 вересня 2021 року, укладений між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також визнати ТОВ «Левіан Груп» виконавцем за договором на виготовлення та встановлення меблевих виробів № 20210913 від 13 вересня 2021 року, укладеним із ОСОБА_1 .
Клопотання мотивоване тим, що предметом спору у цій справі та у справі № 753/24256/24 є один і той самий договір, а отже, від результату розгляду справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ТОВ «Левіан Груп» залежить вирішення справи, що розглядається.
З урахуванням викладеного, відповідач вважав, що на підставі пункту 6 частини 1 статті 251 Цивільного процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, а тому просив задовольнити його клопотання.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 08 квітня 2025 року клопотання відповідача задоволено та зупинено провадження у справі №753/191/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 753/24256/24 (провадження №2/753/891/25) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Левіан Груп» про визнання договору удаваним.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, 25 квітня 2025 року позивач подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Основні доводи апелянта зводяться до того, що суд першої інстанції безпідставно та формально задовольнив клопотання відповідача про зупинення провадження, не мотивував існування об'єктивної неможливості розгляду справи №753/191/23, не встановив жодних преюдиційних обставин, які неможливо з'ясувати у межах цієї справи, не проаналізував предмет і підстави позовів у двох справах, проігнорував наявні докази, що дозволяють самостійно встановити всі факти, а також порушив право позивача на справедливий суд і розгляд справи упродовж розумного строку,
14 серпня 2025 року до апеляційного суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, стягнути з позивача на користь відповідача понесені судові витрати.
У судове засідання, призначене на 06 листопада 2025 року з'явився представник позивача ОСОБА_3 , який просив задовольнити апеляційну скаргу. 03 листопада 2025 року від відповідача до апеляційного суду подано заяву про розгляд апеляційної скарги без його участі.
На підставі ст. 372 ЦПК України колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, що не з'явились, оскільки відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника чи сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16.
Згідно з вимогами ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання відповідної процедури та наявності передбачених законом підстав) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Положеннями ст. 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи предметом розгляду у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у розмірі 608 838,62 грн за договором на виготовлення та встановлення меблевих виробів № 20120913 від 13 вересня 2021 року.
Водночас, відповідач ОСОБА_2 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , ТОВ «Левіан Груп», в якому просив визнати удаваним Договір на виготовлення та встановлення меблевих виробів № 20210913 від 13 вересня 2021 року, укладеним між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та визнати ТОВ «Левіан Груп» виконавцем за Договором на виготовлення та встановлення меблевих виробів № 20210913 від 13 вересня 2021 року укладеним з ОСОБА_1
08 січня 2025 року ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Котвицького В.Л. відкрито провадження у справі № 753/24256/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ТОВ «Левіан Груп» про визнання договору удаваним.
18 березня 2025 року у судовому засіданні по справі № 753/24256/24 суд у цьому ж провадженні ухвалив долучити заяву про зміну предмета позову, якою доповнено вже заявлені позовні вимоги новими, зокрема: визнати Додаткову угоду № 1 від 15 січня 2022 року до договору № 20210913 від 13 вересня 2021 року удаваною та визнати ТОВ «Левіан Груп» виконавцем за Додатковою угодою № 1 від 15 січня 2022 року до договору № 20210913 від 13 вересня 2021 року, укладеною із замовником ОСОБА_1 .
Суд першої інстанції, задовольняючи клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до вирішення іншої справи, виходив із неможливості розгляду спору про стягнення 608 838,62 грн за Договором № 20120913 від 13.09.2021 року до встановлення судом дійсності цього договору у цивільній справі №753/24256/24, у якій відповідач заявив вимоги про визнання договору удаваним, отже, підставою для зупинення провадження є не просто існування іншого судового провадження, а саме об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення питання щодо дійсності договору, оскільки рішення у справі №753/24256/24 безпосередньо вплине на вирішення спору про стягнення заборгованості за тим самим договором.
Колегія суддів в повній мірі погоджується з висновками суду першої інстанції.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
У постанові Верховного Суду України 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1367цс15 зазначено, що зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.
Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року у справі № 6-1957цс16.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 грудня 2021 року в справі № 761/33089/20 (провадження№ 61-18470св21) вказано, що тлумачення пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України свідчить, що обов'язкове зупинення провадження у справі можливе за наявності у сукупності таких умов: 1) об'єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, тобто неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі; 2) пов'язаність справ - пов'язаною зі справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/19 (провадження № 61-5752сво21) вказано, що: метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи. Необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок. Разом із тим, необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статі і 251 ЦПК України суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Отже, така підстава зупинення провадження як неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи застосовується виключно у тому разі, коли в тій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у цій справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
При цьому, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд повинен враховувати, що зупинення провадження у цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки в тому разі, коли лише в тій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав вимог у даній справі чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і з'ясувати, чи дійсно від наслідків розгляду зазначеної цивільної справи залежить прийняття рішення у цій цивільній справі.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду необхідно у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи.
Саме по собі твердження про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для зупинення провадження у справі. Взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення у іншій справі.
Відповідних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 20 червня 2019 року у справі № 910/12694/18, а також 07 вересня 2023 року в рамках справи № 4821/3/23.
Таким чином, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає виключно у випадку саме неможливості (а не недоцільності, бажаності, зручності, тощо) розгляду даної справи до вирішення судом іншої справи. При цьому така неможливість має бути чітко визначена та належним чином аргументована судом при зупиненні провадження.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою позовних вимог у даному провадженні є невиконання відповідачем умов Договору на виготовлення та встановлення меблевих виробів № 20120913 від 13 вересня 2021 року, у зв'язку з чим позивач просить стягнути сплачені ним на виконання договору кошти. Натомість предметом розгляду у справі №753/24256/24 є вимога про визнання зазначеного договору удаваним та встановлення особи, яка є належним виконавцем за цим договором, тобто особи, на яку покладено обов'язок виконання робіт і з якої потенційно може бути здійснено стягнення коштів у межах даної справи. При цьому питання визначення виконавця за договором не може бути вирішене у межах цієї справи, оскільки воно не входить до предмета її розгляду, а є предметом розгляду саме у справі №753/24256/24. Враховуючи, що лише сторона договору може бути належним відповідачем у даному спорі, а така особа може бути визначена у справі №753/24256/24, апеляційний суд приходить до висновку про взаємопов'язаність зазначених проваджень.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість позиції суду першої інстанції. Суд першої інстанції повно і всебічно дослідив наявні у справі докази та дав їм належну правову оцінку, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 08 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий С.О. Журба
Судді Т.О. Писана
К.П. Приходько