24 грудня 2025 року
м. Харків
справа № 953/10802/23
провадження № 22-ц/818/3540/25
Харківській апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Тичкової О.Ю.,
суддів колегії -Пилипчук Н.П., Мальований Ю.М.
за участю секретаря судового засідання Волобуєва О.О.
сторони справи:
позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харків апеляційною скаргою Чередниченка Дениса Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 03 квітня 2025 року у складі судді Бородіної Н.М.
У листопаді 2023 року представник Безменка М.Є., який діє в інтересах АТ КБ «ПриватБанк» звернувся у суд з позовом, який сформовано через систему «Електронний суд», до відповідача ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останнього на користь позивача заборгованість за кредитним договором № НАН0GK00000008 від 27.05.2021 р. в загальній сумі 272 820,73 грн., та понесені судові витрати.
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що відповідно до укладеного договору № НАН0GK00000008 від 27.05.2021 р. ОСОБА_1 (далі - відповідач) отримав кредит у розмірі 303811.50 грн. на термін до 27.05.2041 р. Однак, через порушення зобов'язань за кредитним договором у відповідача утворилась заборгованість, яка до теперішнього часу ним не погашена, в зв?язку з чим банк був змушений звернутися до суду з даним позовом.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 03 квітня 2025 року позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № HAH0GK00000008 від 27.05.2021 року у розмірі 219907 грн. 81 коп., а також судовий збір в сумі 3273 грн. 85 коп.
В інший частині в задоволені позову відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що суду не надано доказів пошкодження саме квартири позивача АДРЕСА_1 та не надано доказів взагалі укладання договору іпотеки, у встановленому законом порядку. Більш того, наведені положення законну не є підставою для відмови в задоволені позову про стягнення заборгованості за договором кредиту.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скарга в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просила рішення скасувати та ухвалити нове, яким в позовних вимогах відмовити повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що в результаті пошкодження іпотечного майна було проведено комісійне обстеження будинку за результатами якого, складено Акт комісійного обстеження об'єкта від 12.08.2022 та звіт про результати обстеження технічного стану багатоквартирного житлового будинку. 05.12.2024 року ОСОБА_1 направив на адресу електронної пошти Позивача заяву про призупинення сплати грошового зобов'язання із вказаним вище актом. Відповідач отримав повідомлення від АТ КБ «ПРИВАТБАНК», про те, що його заява зареєстрована 05.12.2024 за № 18765191-ВБ. 21.12.2024 Відповідач додатково, направив на поштову адресу АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заяву проте, відповідач лише на початку березня 2025 року отримав лист від Позивача згідно якого Позивач підтвердив, що документи надані в повному обсязі і відповідно з умовами чинного законодавства України Банком здійснено призупинення сплати грошового зобов'язання за Кредитним договором. Відповідач не посилався на пп.1 пункту 8 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про споживче кредитування» як підставу для відмови у позові і свою позицію по справі цим не обґрунтовував. Зазначив, що акт обстеження об'єкта від 12.08.2022 є достатньою підставою для підтвердження факту знищення або пошкодження майна, оскільки встановлені значні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, технічний стан є незадовільним. Відповідач надавав до докази із Бази пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій майна, з якої вбачається, що внаслідок обстрілів сталося займання будівлі, яка вигоріла майже вщент, а воді і опалення мешканцям не відновили (а/с 97-99), що не заперечувалось жодною із сторін. Станом на дату ухвалення оскаржуваного судового рішення та дату подання апеляційної скарги у Позивача відсутнє право вимагати від Відповідача сплати зобов'язань по Договору. Відповідачем надано до Суду доказ у процесі розгляду справи, який підтверджує актуальний розмір заборгованості перед Відповідачем, зобов'язання по сплаті якого зупинені та який складає 214 907.81 грн, а не 219907,81 грн. Судом першої інстанції проведено судове засідання 03.04.2025 без участі представника Відповідача не зважаючи на задоволене клопотання про участь у режимі ВКЗ, що позбавило сторону Відповідача взяти участь у судовому засіданні та надати свої пояснення щодо суті спору.
16.06.2025 Панченко А.С. яка діє в інтересах КБ «ПРИВАТБАНК» подав відзив на апеляційну скаргу в якій просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення без змін. Зазначив, що вказана заборгованість підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростована.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що 27.05.2021 року між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (надалі - позивач) та ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) укладено кредитний договір № HAH0GK00000008 (надалі - Договір) (т.1 а.с 20-25).
Згідно Договору, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» зобов'язався надати відповідачу кредит у розмірі 303811.50 грн. на термін до 27.05.2041 р., а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 12 %річних, яка є змінною згідно п.1.2 договору , в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.
Кредит наданий на придбання нерухомості .
За п.2.3. договору позичальник зобов'язується до 27 числа кожного місяця з наступного місяця після укладання договору, здійснювати повернення кредиту та сплачувати нараховані кредитором проценти за користування кредитом, ануїтентними платежами в розмірі, відповідно до графіку погашення кредиту, шляхом зарахування на рахунок.
Пунктом 2.5 договору передбачений порядок погашення заборгованості : прострочені проценти, прострочена сума кредиту, проценти до сплати, тіло кредиту.
За п.5.2.4. кредитор має право вимагати від позичальника дострокового повернення суми кредиту в частині або в цілому, сплати процентів за його користування та інших платежів, що належать до сплати за цим договором, у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником будь-яких зобов'язань за цим договором або іпотечним договором.
Додатком №1 до кредитного договору № HAH0GK00000008 від 27.05.2021 визначений графік погашення кредиту (т.1 а.с 26-29)
Згідно виписки по рахунку заборгованість станом на 20.10.2023р. за період з 27.05.2021 по 20.10.2023 становить 272820,73 грн. та складається із заборгованості за кредитом в розмірі 253175,46 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 19645,27 грн (т.1 а.с. 14-17).
Згідно розрахунку заборгованості за договором № HAH0GK00000008 від 27.05.2021 станом на 20.10.2024 заборгованість складається із заборгованості за кредитом в розмірі 253175,46 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 19645,27 грн (т.1 а.с. 13).
27.06.2023АТ КБ «ПриватБанк» направив на адресу відповідача повідомлення -вимогу №20.1.0.0.0.7/7-230627/12138 про усунення порушення незалежного виконання кредитного зобов'язання та про дострокове повернення споживчого кредиту в повному обсязі, в якому просив достроково повернути споживчий кредит разом із нарахованими відсотками користування кредитом та неустойкою. Загальний розмір заборгованості за кредитом становить 253175,46 грн, з яких 0 грн. за тілом кредиту, 65300 грн пеня (т.1 а.с. 18).
20.12.2024 ОСОБА_1 звернувся до Банку з заявою про зупинення сплати грошового зобов'язання в якій просив здійснити призупинення сплати грошового зобов'язання (основної суми кредиту, процентів, комісій та інших платежів) за кредитним договором (т.1 а.с. 131).
Листом №20.1.0.0.0/7-250217/42909 від 27.02.2025 Банк повідомив про призупинення зобов'язання за кредитним договором. Заборгованість станом на дату призупинення становить 214 907,81-за основною сумою кредиту, заборгованість за нарахованими відсотками, комісіями до 24.02.2022-0 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно п. 8. Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (далі-Перехідні положення) у період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом 90 днів після його припинення чи скасування позичальник (особа, до якої перейшли права та обов'язки позичальника) або його представник (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) має право звернутися до кредитодавця або нового кредитора (далі - кредитор) із заявою про призупинення сплати грошового зобов'язання (основної суми кредиту, процентів, комісій та інших платежів) (далі - заява про призупинення сплати грошового зобов'язання) за договором про споживчий кредит або іншим договором, передбаченим частиною другою статті 3 цього Закону, предметом забезпечення за яким є нерухоме майно (квартира, інше житлове приміщення в будівлі, приватний житловий будинок, садовий або дачний будинок, об'єкт незавершеного житлового будівництва) (далі - договір про споживчий кредит), що відповідає хоча б одній із таких ознак:
1) нерухоме майно, станом на день подання заяви про призупинення сплати грошового зобов'язання, розташоване на тимчасово окупованій території, визначеній пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", або на територіях активних бойових дій, або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку;
2) нерухоме майно пошкоджено внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Для цілей цього пункту під пошкодженим розуміється нерухоме майно, яке може бути відновлено виключно шляхом капітального ремонту чи реконструкції;
3) нерухоме майно знищено внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Для цілей цього пункту під знищеним розуміється нерухоме майно, відновлення якого шляхом поточного або капітального ремонту чи реконструкції є неможливим або економічно недоцільним.
Заява про призупинення сплати грошового зобов'язання підписується позичальником (його представником) власноручно або шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису та надається/надсилається кредитору в оригіналі, а документи, які відповідно до законодавства підтверджують факт пошкодження або знищення нерухомого майна внаслідок збройної агресії Російської Федерації, оформлені відповідно до законодавства (далі - підтвердні документи), надаються/надсилаються кредитору в оригіналі або в нотаріально посвідчених копіях.
Пунктом 9 Перехідних положень визначено, що кредитор звільняє позичальника за договором про споживчий кредит, предметом забезпечення за яким є нерухоме майно, що відповідає ознакам, визначеним підпунктом 1 пункту 8 цього розділу, від обов'язку сплати грошового зобов'язання за договором про споживчий кредит (основної суми кредиту, процентів, комісій та інших платежів), у тому числі нарахованого, але не сплаченого до дня отримання кредитором заяви про призупинення сплати грошового зобов'язання, з робочого дня, наступного за днем отримання кредитором заяви, на строк до дев'яностого дня включно після дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні або до дня подання підтвердних документів.
Позичальник (його представник), зазначений у цьому пункті, зобов'язаний подати кредитору підтвердні документи протягом 90 днів з дати завершення бойових дій або тимчасової окупації території, на якій знаходиться нерухоме майно. Кредитору забороняється вимагати від позичальника подання будь-яких інших документів, крім підтвердних документів. Кредитор після отримання у визначений цим пунктом строк підтвердних документів звільняє позичальника від обов'язку сплати грошового зобов'язання за договором про споживчий кредит (основної суми кредиту, процентів, комісій та інших платежів) на строк до дати відновлення сплати грошового зобов'язання, визначеної пунктом 11 цього розділу.
У разі неподання позичальником (його представником) у визначений цим пунктом строк підтвердних документів кредитор має право вимагати відновлення сплати грошового зобов'язання, яке було наявне станом на 24 лютого 2022 року, відповідно до умов договору про споживчий кредит.
Відповідно до пункту 11 Перехідних положень, обов'язок сплати позичальником за договором про споживчий кредит, визначеним пунктом 8 цього розділу, грошового зобов'язання (основної суми кредиту, процентів, комісій та інших платежів), крім випадків, визначених абзацом третім пункту 9 та пунктом 12 цього розділу, поновлюється з дня отримання позичальником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від позичальника та належить до членів сім'ї позичальника, відповідно до законодавства компенсації від держави за пошкоджене або знищене внаслідок збройної агресії Російської Федерації нерухоме майно, що було предметом забезпечення за таким договором, або відновлення такого майна за рахунок держави, але не пізніше ніж через 180 днів після дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні (далі - дата відновлення сплати грошового зобов'язання).
Сума нарахованих, але не сплачених за договором про споживчий кредит процентів, комісій та інших платежів за період з 24 лютого 2022 року до дати відновлення сплати грошового зобов'язання не підлягає сплаті позичальником та відшкодовується кредитору відповідно до законодавства за рахунок держави-агресора.
Позичальник зобов'язаний повідомити кредитора про отримання ним або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від позичальника та належить до членів сім'ї позичальника, компенсації від держави за пошкоджене або знищене внаслідок збройної агресії Російської Федерації нерухоме майно, що було предметом забезпечення за договором про споживчий кредит, або про відновлення за рахунок держави пошкодженого (знищеного) майна протягом 10 робочих днів з дня отримання компенсації або документального визнання такого майна відновленим.
У разі неповідомлення позичальником кредитора у встановлений цим пунктом строк про отримання компенсації від держави за пошкоджене або знищене внаслідок збройної агресії Російської Федерації нерухоме майно або про відновлення такого майна за рахунок держави позичальник сплачує кредитору проценти, нараховані за договором про споживчий кредит за період такого прострочення, у подвійному розмірі.
Кредитор у порядку та обсязі, визначених нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, подає до реєстру, що містить дані про пошкоджене та знищене внаслідок збройної агресії Російської Федерації нерухоме майно, інформацію про забезпечений таким майном договір про споживчий кредит і використовує інформацію з цього реєстру для обслуговування споживчого кредиту та отримання компенсації від держави, що здійснюється відповідно до закону. Інформація, що містить персональні дані позичальника, подається до такого реєстру без отримання згоди позичальника.
Постановою КМУ від 19 квітня 2022 р. № 473 установлено, що акт обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок військових дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації (акт комісійного обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації), складений відповідно до пункту 8-1 Порядку, затвердженого цією постановою, та/або звіт з технічного обстеження, складений відповідно до пункту 9 Порядку, затвердженого цією постановою, є документами, що підтверджують факт пошкодження або знищення нерухомого майна внаслідок збройної агресії Російської Федерації для цілей реалізації положень пунктів 8-11 розділу IV “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про споживче кредитування».
Частиною третьою статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст. 77 ЦПК України.) Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).
Статтею 80ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З матерілів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем існують правовідносини з приводу договору кредиту № НАН0GK00000008 від 27.05.2021 та через порушення відповідачем зобов'язань за кредитним договором останній має заборгованість за цим договором, яка до теперішнього часу ним не погашена. Виконання зазначеного договору забезпечено іпотекою квартири за адресою: АДРЕСА_2 відповідно до договору іпотеки (т. 1 а.с. 20)
За змістом листа-вимоги № 20.1.0.0.0/7-230627/12138 від 27.06.2023 р. щодо слати заборгованості за кредитним договором за кредитним договором у розмірі 253 175,46 грн, проте відповідачем протягом 60 днів не було вжито заходів щодо усунення наявних порушень умов договору. З вказаною вимогою відповідач ознайомлений 06.07.2023. Починаючи з листопада 2022 ОСОБА_1 порушував умови договору кредиту, що до сплати ануїтентних платежів, внаслідок чого у нього виникла заборгованість ( т.1 а.с. 18).
У грудні 2024 року відповідач неоднаразово звертався до банку із заявою про призупинення виконання грошового зобов'язання ( а.с. т.1 а.с.97, зворот 98).
Згідно даних звіту обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації, від 12.08.2022 року, а також звіту про результати обстеження технічного стану багатоквартирного житлового будинку встановлено пошкодження житлового будинку АДРЕСА_3 будинку в цілому 41-42% (т. 2 а.с. 93-96)
25.12.2024 Банк повідомив, що документи позивачем надані в повному обсязі і кредитний договір відправлено на доопрацювання. Призупинення грошового зобов'язання за кредитним договором буде здійснено, про що Банк додаткове повідомить ОСОБА_1 (а.с. 140).
Листом №20.1.0.0.0/7-250217/42909 від 27.02.2025 Банк повідомив, що отримав лист позивача 27.02.2025 №20.1.0.0.0/7-250217/42909, згідно з яким ОСОБА_1 підтвердив, що документи надані в повному обсязі і відповідно до вимог чинного законодавства України, а тому Банком здійснено призупинення сплати грошового зобов'язання за кредитним договором.
Крім того, позивачем у вказаному листі визначена заборгованість станом на дату призупинення, яка становить 214 907,81 за основною сумою кредиту, 0 грн - заборгованість за нарахованими відсотками, комісіями до 24.02.2022.
Сума нарахованих, але не сплачених за кредитним договором відсотків, комісій за період з 24.02.2022 до дати відновлення сплати грошового зобов'язання не підлягає сплаті позичальником.
Враховуючи викладене, Банком визначений розмір заборгованості відповідача та зупинено сплату грошового зобов'язання за іпотечним договором №НАН0GK00000008 від 27.05.2021 відповідно до вимог Закону «Про споживче кредитування» у розмір 214 907, 81 грн.
З огляду на викладене суд першої інстанції надав неправильну правову оцінку акту обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації від 12.08.2022 року, а також звіту про результати обстеження технічного стану багатоквартирного житлового будинку та дійшов помилкового висновку про відстінсть підстав для зупинення виконання відповідачем грошового зобов'язання за кредитним договором.
Оскільки відповідно до п.11 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» позичальник зобов'язаний подати кредитору підтвердні документи протягом 90 днів з дати завершення бойових дій або тимчасової окупації території, на якій знаходиться нерухоме майно. А Банк, після призупинення сплати грошового зобов'язання має право вимагати стягнення заборгованості за іпотечним договором, у разі компенсації від держави за пошкоджене або знищене внаслідок збройної агресії Російської Федерації нерухоме майно, що було предметом забезпечення договору, або відновлення такого майна за рахунок держави, але не пізніше ніж через 180 днів після дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні, сам факт прийняття Банком рішення про призупинення сплати грошового зобов'язання за іпотечним договором № НАН0GK00000008 від 27.05.2021 не свідчить про припинення або звільнення позичальника від виконання зобов'язань за кредитним договором, не позбавляє банк права звернутися до суду з дійсним позовом та є самостійною правовою підставою для відмови у задоволенні позову про стягнення заборгованості.
Оскільки наведені апелянтом положення законодавства передбачають виключно тимчасове відтермінування виконання зобов'язань, а не їх припинення, суд правильно стягнув з відповідача існуючу заборгованість за кредитним договором.
Проте судова колегія погоджується з доводами апелянта про неправильно визначений судом розмір заборгованості. Оскільки в листі від 27.02.2025 №20.1.0.0.0/7250217/42909 Банк остаточно визначив у розмір у сумі 214 907, 81 грн, позов Банку належить задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь Банку заборгованість у цьому розмірі.
Зазначене рішення підлягає виконанню лише у разі компенсації від держави за пошкоджене або знищене внаслідок збройної агресії Російської Федерації нерухоме майно, що було предметом забезпечення договору, або відновлення такого майна за рахунок держави, але не пізніше ніж через 180 днів після дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
За змістом частини четвертоїстатті 376 ЦПК Українипідставами для зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
З огляду на зазначене апеляційну скаргу ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 належить задовольнити частково, а рішення суду - змінити в частині визначеного судом розміру заборгованості та мотивувальної частини рішення.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).
Частиною 1 статті 141ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини 10 статті 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Оскільки позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» задоволено частково тому судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 2579,13 грн підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача.
Оскільки апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, тому судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 1042,06 грн підлягає стягненню з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 ..
Шляхом взаємозаліку зазначених сум судового збору з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1537,07грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 374,376,381,382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Чередниченка Дениса Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 03 квітня 2025 року- змінити в частині визначеного судом розміру заборгованості та мотивувальній частині.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № HAH0GK00000008 від 27.05.2021 року у розмірі 214 907 (двісті чотирнадцять тисяч дев'ятсот сім) грн 81 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 1537 (одна тисяча п'ятсот тридцять сім) грн 07 коп
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 24.12.2025.
Головуючий О.Ю. Тичкова
Судді Н.П. Пилипчук
Ю.М. Мальований