вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"23" грудня 2025 р. Справа№ 910/8101/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В.
суддів: Майданевича А.Г.
Гаврилюка О.М.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву Приватного акціонерного товариства “Дтек Київські електромережі» про ухвалення додаткової постанови щодо стягнення витрат на правничу професійну допомогу понесених в суді апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Державного підприємства Міністерства оборони України Центральний ремонтний завод засобів зв'язку
на рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2025 року
у справі №910/8101/25 (суддя Пукас А.Ю.)
за позовом Приватного акціонерного товариства “Дтек Київські електромережі»
до Державного підприємства Міністерства оборони України Центральний ремонтний завод засобів зв'язку
про стягнення 216 061,36 грн,
Приватне акціонерне товариство “Дтек Київські електромережі» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України Центральний ремонтний завод засобів зв'язку (далі - відповідач) про стягнення 216 061, 36 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.09.2025 року позов Приватного акціонерного товариства “Дтек Київські електромережі» - задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства Міністерства оборони України Центральний ремонтний завод засобів зв'язку на користь Приватного акціонерного товариства “Дтек Київські електромережі» 145 261,20 грн основної заборгованості, 1628,61 грн судового збору. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, Державне підприємство Міністерства оборони України Центральний ремонтний завод засобів зв'язку звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2025 року скасувати в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове в цій частині нове рішення про відмову у позові. Крім того, скаржник просив долучити до матеріалів справи копію платіжної інструкції № 1920 від 18.08.2025 року.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2025 року апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України Центральний ремонтний завод засобів зв'язку на рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2025 року у справі №910/8101/25 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2025 року у справі №910/8101/25 залишено без змін.
11.12.2025 року через підсистему «Електронний суд» представник Приватного акціонерного товариства “Дтек Київські електромережі» звернувся до Північного апеляційного господарського суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/8101/25.
Північний апеляційний господарський суд призначив до розгляду заяву Приватного акціонерного товариства “Дтек Київські електромережі» про ухвалення додаткового рішення у справі №910/8101/25 без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) своєю ухвалою від 11.12.2025 року.
19.12.2025 року через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшли заперечення на заяву про відшкодування витрат, пов'язаних із розглядом справи №910/8101/25, в яких останній просив відмовити у задоволенні заяви позивача.
Відповідне клопотання відповідача обґрунтоване, зокрема, тим, що розмір фактично понесених витрат на правничу допомогу є значно завищеним, оскільки дана справа є розрахунковою і не потребує спеціальних знань.
При цьому, представник відповідача зауважив, що Адвокатське об'єднання "Перший Радник" в цілому та адвокат Халимон Станіслав Володимирович зокрема є постійними представниками Приватного акціонерного товариства “Дтек Київські електромережі» в судах по аналогічних справах. Як текст позовної заяви, так і відзиву позивача в суді апеляційної інстанції є стандартними. Фактично, єдине що було зроблено представником позивача це сформульовано 5 невеликих абзаци на третій сторінці відзиву, що вочевидь зайняло у представника значно менше години часу. Також, як відомо суду апеляційної інстанції, судові засідання у справі не проводились, так само як і у суді першої інстанції.
Розглянувши заяву представника Приватного акціонерного товариства “Дтек Київські електромережі» про стягнення витрат на правову допомогу, колегія суддів зазначає наступне.
Так, в обґрунтування своєї заяви представник Приватного акціонерного товариства “Дтек Київські електромережі» посилається на те, що розмір судових витрат, які поніс позивач на стадії апеляційного розгляду справи становить 6900,00 грн з оплати послуг адвоката.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
23.10.2025 року представник Приватного акціонерного товариства “Дтек Київські електромережі» надав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в якому, зокрема на виконання ст. 124 Господарського процесуального кодексу України було повідомлено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу, які позивач очікує понести у зв'язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, становить 8000,00 грн.
Так, представником Приватного акціонерного товариства “Дтек Київські електромережі» на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу надано, зокрема: копію договору про надання правової допомоги № 3443 - ДКЕМ від 01.01.2024 року; копію додаткової угоди № 1 від 04.10.2024 року до договору; копію акту приймання - передачі наданих послуг № 236 від 09.12.2025 року; копію довіреності на Халімона С.В. від 21.01.2025 року№ 24/2005; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю на підтвердження права на зайняття адвокатською діяльністю адвокатом Халимон С.В. та копію витягу з Єдиного реєстру адвокатів України на підтвердження облікових даних та організаційної форми адвокатської діяльності адвоката Халимона С.В.
Згідно п. 3.1 договору про надання правової допомоги приймання-передача послуг за цим договором здійснюється сторонами за актами приймання-передачі наданих послуг.
Відповідно до п. 4.2. договору про надання правової допомоги розмір гонорару, який має сплатити Клієнт, визначається згідно з актом приймання - передачі наданих послуг, в якому зазначається номер справи та судова інстанція, в межах якої надавалась правова допомога. Розмір гонорару може бути змінено за взаємною домовленістю сторін.
Так, відповідно до акту приймання - передачі наданих послуг № 236 від 09.12.2025 року, надані послуги з правової допомоги були виконані, замовник претензій по об'єму, якості та строкам виконаних робіт (надання послуг) не має.
Відповідно до п. 1 додатку до акту приймання - передачі наданих послуг № 236 від 09.12.2025 року, надані послуги з правової допомоги адвоката включають в себе:
- вивчення та аналіз апеляційної скарги Державного підприємства оборони України Центральний ремонтний завод засобів на рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2025 року;
- надання клієнту консультацій щодо стратегії захисту в суді апеляційної інстанції;
- підготовка, формування та подача відзиву на апеляційну скаргу Державного підприємства оборони України Центральний ремонтний завод засобів на рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2025 року.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.
За приписами ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Разом з тим, для включення всієї суми гонорару та фактичних витрат у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний, виправданий, що передбачено у ст. 126 Господарського процесуального кодексу України та у ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Згідно ст.15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N19336/04, п.269).
Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Враховуючи викладене, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
В даному випадку, як вже зазначалося, відповідачем також було заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу з огляду на їх необґрунтованість, не спів розмірність та завищення.
Здійснивши аналіз доводів позивача, а також співмірності заявленого позивачем розміру витрат на правничу допомогу із складністю справи та виконаних адвокатами робіт, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, втраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат.
При цьому, колегія суддів бере до уваги не змінність позиції адвоката у суді першої та апеляційної інстанцій, відсутності необхідності вивчати додаткові джерела права, законодавства, що регулює спір у справі, а тому у суду наявні обґрунтовані підстави вважати, що адвокатом не було затраченого значного часу на ознайомлення з матеріалами справи та підготовку відповідних пояснень, оскільки ним вже здійснювалося надання послуг у межах даної справи.
Водночас, на думку Північного апеляційного господарського суду, за обставин даної справи зазначені окремо в детальному акті надання послуг вивчення та аналіз апеляційної скарги, охоплюються послугою зі підготовки, формування та подання відзиву на апеляційну скаргу.
Подібний за змістом висновок викладено в постанові Верховного Суду у постанові від 08.04.2021 року у справі № 922/2321/20.
Виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, виходячи з критеріїв складності справи, обсягу матеріалів, кількості підготовлених документів, користуючись певною можливістю розсуду при розподілі витрат на правничу допомогу та з урахуванням заперечень відповідача на відшкодування витрат на правничу допомогу колегія суддів дійшла висновку зменшити розмір судових витрат понесених Приватним акціонерним товариством “Дтек Київські електромережі» у зв'язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції та визначити їх розмір, який підлягає відшкодуванню відповідачем у сумі 3000,00 грн.
Відтак, заява Приватного акціонерного товариства “Дтек Київські електромережі» про винесення додаткової постанови у справі № 910/8101/25 підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право за заявою сторони винести додаткове рішення, якщо не вирішено питання про розподіл господарських витрат.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244, 281 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Заяву Приватного акціонерного товариства “Дтек Київські електромережі» про ухвалення додаткової постанови щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України Центральний ремонтний завод засобів зв'язку (вул. Дегтярівська, 13/24, м. Київ, 04119; ідентифікаційний код 43194523) на користь Приватного акціонерного товариства «Дтек Київські електромережі» (вул. Новокостянтинівська, 20, м. Київ, 04080; ідентифікаційний код 41946011) 3000 (три тисячі) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, які пов'язані з розглядом справи №910/8101/25 апеляційним судом.
2. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.
3. Справу повернути до місцевого господарського суду.
Дана додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.В. Сулім
Судді А.Г. Майданевич
О.М. Гаврилюк