вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"10" листопада 2025 р. Справа№ 910/14605/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипки І.М.
суддів: Мальченко А.О.
Тищенко А.І.
при секретарі судового засідання Кузьменко А.Л.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 10.11.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Арматор» на рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2025 (повний текст підписано 06.08.2025)
у справі №910/14605/24 (суддя Бондарчук В.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арматор»
до 1. Державної митної служби України
2. Бюро економічної безпеки України
3. Офісу Генерального прокурора
4. Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів
5. Державної казначейської служби України
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Компанія «MELTRANSAVTO Sp.zo.o.» (Sw.Jana 11/4, 40-012, Katowice, Республіка Польща)
про стягнення шкоди у розмірі 2 388 711,76 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Арматор" (далі - ТОВ "Арматор"/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної митної служби України (далі - Держмитслужба/відповідач-1), Бюро економічної безпеки України (далі - БЕБ/відповідач-2), Офісу Генерального прокурора (далі - ОГП/відповідач-3), Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА/відповідач-4) та Державної казначейської служби України (далі - Казначейство/відповідач-5) про стягнення з Державного бюджету України 2 388 711,76 грн - матеріальної шкоди, завданої незаконним затриманням транспортних засобів марки "MAGYAR" з реєстраційними номерами SK035WF та SK036WF.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач здійснює господарську діяльність, пов'язану з міжнародними перевезеннями товарів. Так, 23.06.2022 працівниками Львівської митниці на митному посту "Яворів" належні позивачу на праві оренди транспортні засоби марки "MAGYAR" з реєстраційними номерами SK035WF та SK036WF з вантажем соняшникової олії затримані у зв'язку із накладенням арешту на вантаж в рамках кримінального провадження №72022000320000026.
З огляду на те, що вказані транспортні засоби не були об'єктом арешту у цьому кримінальному провадженні, відповідачі -1, -2, -3 безпідставно використовували цистерни для зберігання арештованого вантажу у період з 23.06.2022 по 08.05.2023, що позбавило позивача можливості використовувати транспортні засоби у статутній діяльності, та завдано збитків у розмірі орендної плати транспортних засобів за 10 місяців і 15 днів, що складає 52 500,05 Євро. Крім того, позивачем нараховано 3% річних на суму збитків, що складає 2 446,59 Євро.
Таким чином, позивач зазначає, що йому завдано збитків на загальну суму 54 946,64 євро (52 500,05 Євро + 2 446,59 Євро), які підлягають стягненню з Державного бюджету України. За розрахунком позивача станом на 26.11.2024 згідно з офіційним курсом Національного банку України гривні до Євро розмір збитків, завданих позивачу, становить 2 388 711,76 грн (54 946,64 Євро * 43,4733).
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.07.2025 у справі №910/14605/24 у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд зазначив, що з огляду на здійснення органами досудового слідства досудового розслідування в межах кримінальних проваджень №42022100000000302 від 22.06.2022 та №72022000320000026 від 30.08.2022, а також ураховуючи накладення ухвалами Печерського районного суду міста Києва від 20.07.2022 у справі №757/17869/22-к та Шевченківського районного суду міста Києва від 05.09.2022 у справі №761/17614/22 арешту на товарно-матеріальні цінності - олію соняшникову нерафіновану, яка належить ТОВ "Севтор" та знаходиться у вантажних автомобілях з реєстраційними номерами НОМЕР_1 / НОМЕР_2 та НОМЕР_3 / НОМЕР_4 в кількості 47,21 т. та подальша її реалізація на підставі ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 22.11.2022, а тому дійшов висновку, що позивачем не доведено, що матеріальна шкода у розмірі орендної плати за користування напівпричепами з реєстраційними номерами SK035WF та SK036WF у період з 23.06.2022 по 08.05.2023, наданими останньому на підставі договору про оренду транспортного засобу №2005/22 від 20.05.2022, завдана неправомірними діями та/або бездіяльністю відповідачів.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач 05.09.2025 (документ сформований в системі "Електронний суд" 05.09.2025) звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову.
Апелянт вважає оскаржуване рішення незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням правил оцінки доказів, принципу рівності сторін, з порушенням правил логіки при аргументації судом свого рішення.
В обґрунтування своїх доводів апелянт посилається на те, що наявні в матеріалах справи докази прямо свідчать про фактичне використання майна позивача органами державної влади без оформлення правових підстав та без згоди власника.
Позивач стверджує, що в межах даної справи було доведено безпідставне утримання орендованих транспортних засобів позивача в зоні митного контролю митного поста «Яворів» протягом 10 місяців і 15 днів. Це утримання відбулося виключно за вказівками органів обвинувачення, без складання будь-яких актів про тимчасове вилучення майна, без оформлення арешту транспортних засобів, без прийняття вантажу на зберігання - в порушення ст. 100 КПК України, п. 5 ст. 171 КПК та відповідного Порядку зберігання речових доказів, затвердженого постановою КМУ №1104.
Апелянт також вказує, що під час розгляду справи суд першої інстанції не дослідив законності втручання відповідачів у право позивача на володіння і користування належними йому на праві оренди транспортними засобами. Під час подання відповідачами заяв по суті справи, суду була надана інформація про те, що заходи щодо арешту соняшникової олії здійснювалися за двома кримінальними провадженнями № 42022100000000302 та № 72022000320000026.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Мальченко А.О., Тищенко А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2025 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Арматор" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2025 у справі №910/14605/24 призначено на 10.11.2025 о 12 год. 00 хв.
06.11.2025 (документ сформований в системі "Електронний суд" 06.11.2025) через підсистему "Електронний суд" керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Арматор" - Кулінічем Юрієм Миколайовичем подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції із застосуванням власних технічних засобів представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Арматор" - Ковалишкіна В'ячеслава Валерійовича.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2025 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Арматор" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.
Під час апеляційного перегляду відповідачами подано відзиви на апеляційну скаргу, відповідно до яких останні повністю спростовують доводи позивача (апелянта).
Явка представників сторін
Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Нормами статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачена можливість повідомлення сторін про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії шляхом направлення повідомлень на адресу електронної пошти та з використанням засобів мобільного зв'язку.
В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, представники відповідачів 1,2,3,4 заперечували доводи апеляційної скарги позивача, просили її відхилити, оскаржуване рішення залишити без змін з підстав, викладених у відзивах на апеляційну скаргу.
В судове засідання апеляційної інстанції 10.11.2025 представники відповідача 5 та третьої особи не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, докази містяться в матеріалах справи, про причини неявки суд не повідомили.
Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представників відповідача 5 та третьої особи обов'язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність за наявними у справі матеріалами.
В судовому засіданні 10.11.2025 відповідно до ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
20.06.2022 Львівською митницею отримано лист Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 17.06.2022 за вих. №4866/55/04-2022/35, в якому повідомлялось, що Департаментом стратегічних розслідувань Національної поліції України проводиться перевірка інформації щодо незаконних дій службових осіб ТОВ "Севтор", яке здійснює діяльність у зоні обслуговування Львівської митниці. Відповідно до наявної інформації під час здійснення митного оформлення експортних операцій сільськогосподарської продукції службовими особами ТОВ "Севтор" та його декларантів, можуть надаватись до підрозділів Львівської митниці завідомо підроблені документи щодо належності вантажів, законності їх придбання, вартості та якості. З метою недопущення нанесення можливої шкоди Державному бюджету, фізичним та юридичним особам Департамент стратегічних розслідувань НПУ просив митницю здійснити необхідний комплекс заходів з внесенням інформації до ПІК "Орієнтування" (перевірку документів, повний огляд товару, опитування службових осіб підприємств) з метою перевірки достовірності наданих для митного оформлення вантажу документів.
З матеріалів справи вбачається, що Київською міською прокуратурою здійснювалося процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №42022100000000302 від 22.06.2022 за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
За твердженням Держмитслужби, 23.06.2022 відповідно до наявної в Автоматизованій системі митного оформлення (далі - АСМО) "Інспектор" інформації: транспортні засоби з реєстраційними номерами НОМЕР_1 / НОМЕР_2 та НОМЕР_3 / НОМЕР_4 , що переміщували товар "олія соняшникова нерафінована" за митними деклараціями № UA209140/2/55910 та № UA209140/2/55911 від 18.06.2022 в'їхали в зону митного контролю митного поста "Яворів" міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення "Краківець". Під час створення запису у функціональному модулі "Журнал пункту пропуску" АСМО "Інспектор" щодо пропуску транспортного засобу з реєстраційними номерами НОМЕР_3 / НОМЕР_4 , Автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (далі - АСУР) було згенеровано наявність щодо суб'єкта ЗЕД ТОВ "Севтор" орієнтування з коментарем: "Стосується експорту при перетині митного кордону та митного оформлення. Листом Департаменту стратегічних розслідувань від 17.06.2022 №4866/55/04-2022/35 повідомлено про можливе здійснення ТОВ "Севтор" зовнішньо-економічних операцій з можливим порушенням митного законодавства України, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів завідомо підроблених документів щодо належності вантажів, законності їх придбання, вартості та якості при експорті сільськогосподарської продукції. З метою недопущення нанесення можливої шкоди Державному бюджету, забезпечити здійснення додаткових заходів митного контролю (перевірка документів, повний огляд товару, опитування службових осіб підприємства) для перевірки достовірності наданих для митного оформлення вантажу документів. При поданні документів та/або товару до митного контролю та оформлення, а також про прийнятті рішення про вжиті заходи, невідкладно повідомити співробітників ДСР НПУ".
24.06.2022 до Львівської митниці Державної митної служби України надійшло доручення Київської міської прокуратури на проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 24.06.2022 №11-893вих-22, в якому прокуратура просила забезпечити проведення повного огляду, переогляду товарів, з фото фіксацією, а також з подальшим залученням спеціального підрозділу щодо визначення митної вартості товарів: олії соняшникової нерафінованої та інші, що переміщуються від ТОВ "Севтор" до Borko Trade Hungary Kft, The Mark Global Kft. Номер кримінального провадження (справи) №42022100000000302 від 22.06.2022. Строк дії цього доручення з 24.06.2022 по 22.07.2022. Також, прокуратора просила провести огляд (переогляд) в присутності: ст. о/у в ОВС УСР у Львівській області ДСР НПУ Бурбуляк А.В. Поінформувати про результати огляду (переогляду) до 25.07.2022.
20.07.2022 Печерський районний суд міста Києва постановив ухвалу у справі №757/17869/22-к (номер кримінального провадження в ЄРДР: 42022100000000302), якою наклав арешт на товарно-матеріальні цінності олію соняшникову нерафіновану, яка належить ТОВ "Севтор" та знаходиться у вантажних автомобілях з реєстраційними номерами НОМЕР_1 / НОМЕР_2 та НОМЕР_3 / НОМЕР_4 в кількості 47,21 т, в зоні діяльності митного посту "Яворів" Львівської області.
21.07.2022 Київська міська прокуратура постановою про залучення спеціаліста для проведення лабораторного дослідження у кримінальному провадженні №42022100000000302 від 22.06.2022 доручила співробітникам Львівської митниці Держмитслужби України провести лабораторні дослідження продукції - яка представниками ТОВ "Севтор" заявлена до митного оформлення як "олія соняшникова нерафінована" та знаходиться в цистернах двох автотранспортних засобів "DAF" реєстраційний номер НОМЕР_1 / НОМЕР_2 в кількості 23,2 т та реєстраційний номер НОМЕР_3 / НОМЕР_4 в кількості 23,9 т на митному пості "Яворів" Львівської митниці ДМСУ для підтвердження назви та коду товару. Дану постанову для виконання направила до Львівської митниці Держмитслужби України.
21.07.2022 супровідним листом за вих. №11-1156вих-22 Київська міська прокуратура надіслала на адресу Львівської митниці Держмитслужби України цю постанову та доручення про проведення лабораторного дослідження продукції для підтвердження назви та коду товару, в якому просила Львівську митницю Держмитслужби України забезпечити проведення повного ідентифікаційного (лабораторного) дослідження продукції для підтвердження назви та коду товару: "олії соняшникової нерафінованої" транспортного засобу комерційного призначення (контейнера) "DAF" реєстраційні номери НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , НОМЕР_3 / НОМЕР_4 , що переміщуються від ТОВ "Севтор" до Borko Trade Hungary Kft. Номер кримінального провадження (справи) №42022100000000302 від 22.06.2022. Строк дії цього доручення з 21.07.2022 до 20.08.2022.
30.08.2022 Управлінням експертиз та досліджень харчової продукції, напоїв та біологічно-активних речовин Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби складено висновок №142000-3201-0100.
З матеріалів справи вбачається, що з 30.08.2022 Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України за процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №72022000320000026 від 30.08.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205-1 КК України, в рамках якого 31.08.2022 винесено постанову про визнання 23,27 т соняшникової олії, яка знаходиться в автомобілі/причепі з реєстраційними номерами НОМЕР_1 / НОМЕР_2 та 23,94 т соняшникової олії, яка знаходиться в автомобілі/причепі з реєстраційними номерами НОМЕР_3 / НОМЕР_4 , що належить ТОВ "Севтор", речовими доказами.
05.09.2022 Шевченківський районний суд міста Києва ухвалою у справі №761/17614/22 задовольнив клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурору відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення посягань на функціонування економіки держави управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням посягань на функціонування економіки держави Департаменту організації та процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, що посягають на функціонування економіки та кібербезпеку держави Офісу Генерального прокурора, про арешт майна у кримінальному провадженні №72022000320000026 від 30.08.2022, зокрема, наклав арешт на майно, а саме:
- 23,27 т соняшникової олії, яка знаходиться в автомобілі/причепі з реєстраційними номерами НОМЕР_1 / НОМЕР_2 та належить ТОВ "Севтор";
- 23,94 т соняшникової олії, яка знаходиться в автомобілі/причепі з реєстраційними номерами НОМЕР_3 / НОМЕР_4 та належить ТОВ "Севтор", що знаходиться у зоні митного посту "Яворів".
17.10.2022 Шевченківський районний суд міста Києва ухвалою у справі №761/21549/22 задовольнив клопотання старшого детектива Бюро економічної безпеки України, погоджене з прокурором Офісу Генерального прокурора, про передачу Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, речових доказів у кримінальному провадженні №72022000320000026, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.08.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205-1 КК України, зокрема: передав Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів речові докази у кримінальному провадженні №7202200032000026, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.08.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205-1 КК України, а саме: 23,27 тон соняшникової олії, яка знаходиться в автомобілі/причепі з реєстраційними номерами НОМЕР_1 / НОМЕР_2 та 23,94 тон соняшникової олії, яка знаходиться в автомобілі/причепі з реєстраційними номерами НОМЕР_3 / НОМЕР_4 , що належить ТОВ "Севтор".
22.11.2022 Шевченківський районний суд міста Києва ухвалою у справі №761/25197/22 задовольнив клопотання старшого детектива Бюро економічної безпеки України, погоджене з прокурором відділу Офісу Генерального прокурора, про передачу Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, речових доказів у кримінальному провадженні №72022000320000026, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.08.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205-1 КК України, зокрема: передав Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для реалізації у порядку та на умовах, визначених статей 1, 9, 19-24 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" речові докази у кримінальному провадженні №7202200032000026, а саме:
- 23,27 т соняшникової олії, яка знаходиться в автомобілі/причепі з реєстраційними номерами НОМЕР_1 / НОМЕР_2 та належить ТОВ "Севтор";
- 23,94 т соняшникової олії, яка знаходиться в автомобілі/причепі з реєстраційними номерами НОМЕР_3 / НОМЕР_4 та належить ТОВ "Севтор", що знаходиться у зоні митного посту "Яворів".
02.05.2023 Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів складено акт про реалізацію активів на електронних торгах, з якого вбачається, що активи (23,27 т соняшникової олії, яка знаходиться в автомобілі/причепі з реєстраційними номерами НОМЕР_1 / НОМЕР_2 та належить ТОВ "Севтор" та 23,94 т соняшникової олії, яка знаходиться в автомобілі/причепі з реєстраційними номерами НОМЕР_3 / НОМЕР_4 та належить ТОВ "Севтор", що знаходиться у зоні митного посту "Яворів") на електронних торгах за реєстраційним номером лота " 48. Олія соняшникова нерафінована" 26.04.2023 реалізовано організатором електронних торгів - ТОВ "Придніпров'є 2021". Переможець торгів - ТОВ "Аріка Груп". Кошти за придбаний актив у сумі 355 102,70 грн 01.05.2023 переможцем в повному обсязі зараховано на рахунок АРМА.
08.05.2023 ТОВ "Арматор" звернулося до Львівської митниці Держмитслужби з листом за вих. №8/5, в якому просило надати інформацію про перебування транспортних засобів ДАФ НОМЕР_1 , причеп SK035WF та ДАФ НОМЕР_3 , причеп SK036WF.
У відповідь на цей лист, Львівська митниця Держмитслужби листом за вих. №7.4-3/28-05/13/12220 від 17.05.2023 повідомила позивача про те, що відповідно до інформації, наявної в АСМО "Інспектор", транспортні засоби комерційного призначення із реєстраційними номерами НОМЕР_1 / НОМЕР_2 та НОМЕР_3 / НОМЕР_4 , із вантажем "олія соняшникова", 23.06.2022 прибули в зону митного контролю митного поста "Яворів" пункту пропуску "Краківець" Львівської митниці в напрямку "Виїзд з України", та у період з 23.06.2022 по 08.05.2023, перебували у статусі "затримання".
Також, митниця поінформувала позивача, що станом на 15.05.2023, вказані транспортні засоби перебувають в зоні митного контролю митного поста "Яворів" пункту пропуску "Краківець" Львівської митниці.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ "Арматор" зазначає, що транспортні засоби комерційного призначення із реєстраційними номерами НОМЕР_1 / НОМЕР_2 та НОМЕР_3 / НОМЕР_4 не були об'єктом накладення арешту у кримінальному провадженні №72022000320000026, незважаючи на це, відповідачі -1, -2 та -3 без достатніх правових підстав використовували цистерни для зберігання арештованого вантажу у період з 23.06.2022 по 08.05.2023, що позбавило позивача можливості використовувати транспортні засоби у своїй статутній діяльності, внаслідок чого позивачу завдано збитків.
Зокрема, позивач зазначає, що напівпричепи марки "MAGYAR" з реєстраційними номерами SK035WF та SK036WF не є власністю позивача, а орендовані у третьої особи на підставі договору оренди транспортного засобу від 20.05.2022 №2005/22. Протягом періоду незаконного утримання вказаних транспортних засобів, позивачу нараховувалася орендна плата за користування зазначеними напівпричепами за цим договором.
Так, позивачем долучено до позовних матеріалів договір про оренду транспортного засобу №2005/22 від 20.05.2022, укладений між ТОВ "Арматор" та Компанією "MELTRANSAVTO Sp.zo.o.", відповідно до умов якого остання передала позивачу в користування напівпричепи марки "MAGYAR" з державними реєстраційними номерами SK035WF та SK036WF, для використання в господарській діяльності, а позивач прийняв авто та оплачує його використання.
Згідно із п. 3.1. цього договору, за користування вказаним в договорі автомобілем орендар сплачує орендодавцю щомісячно орендну плату, яка становить 5 000,00 Євро. Орендна плата виплачується орендодавцю готівкою через касу підприємства, або по перерахунку.
Цей договір вступає в дію з моменту підписання і є чинним до 31.12.2024 (п. 5.1. договору оренди).
05.06.2024 між ТОВ "Арматор" та Компанією "MELTRANSAVTO Sp.zo.o." укладено договір про відстрочення орендних платежів, відповідно до якого сторони домовилися про відстрочення орендних платежів за договором оренди №2005/22 від 0.05.2022, згідно з яким орендодавець передав орендарю в оренду два напівпричепа марки "MAGYAR" з державними реєстраційними номерами SK035WF та SK036WF.
Відповідно до п. 3.1. договору про відстрочення орендних платежів, відстрочені орендні платежі у розмірі 5 000,00 Євро за кожен місяць періоду з червня 2022 року по травень 2023 року мають бути погашені орендарем до 01.06.2025 у повному обсязі.
Згідно із п. 3.2. договору про відстрочення орендних платежів, на всю суму заборгованості, починаючи з дати укладення цього договору, нараховується 3% річних до дня повного розрахунку, які мають бути сплачені в день сплати основного боргу за червень 2022 року по травень 2023 року за договором оренди.
Цей договір набирає чинності із дати його підписання обома сторонами (п. 4.1. договору про відстрочення орендних платежів).
10.02.2024 ТОВ "Арматор" надіслало на адресу Львівської митниці Держмитслужби претензію про відшкодування завданих збитків у розмірі 52 832,00 Євро, що становить 2 135 094,33 грн за офіційним курсом НБУ станом на 08.02.2024, завданих внаслідок утримання транспортних засобів, орендна плата за користування якими позивачу нараховувалось третьою особою у період затримання з 23.06.2022 по 08.05.2023.
У відповідь на цю претензію Львівська митниця Держмитслужби листом від 12.03.2024 за вих. №7.4-5/20-01/14/7462 відмовила у задоволенні претензії, одночасно повідомивши, що завдана шкода позивачу спричинена не діями митниці, оскільки митниця не уповноважена на вжиття заходів щодо зберігання речових доказів у рамках кримінального провадження.
З огляду на відмову Львівської митниці Держмитслужби відшкодувати позивачу збитки у розмірі орендної плати за користування напівпричепа марки "MAGYAR" з державними реєстраційними номерами SK035WF та SK036WF, ТОВ "Арматор" звернулось до суду з цим позовом про стягнення з Державного бюджету України матеріальної шкоди, яка на думку позивача, завдана йому незаконним затриманням зазначених транспортних засобів.
Отже, за розрахунком позивача, наведеному у позовній заяві, йому завдано збитків у розмірі орендної плати за користування напівпричепами марки "MAGYAR" з державними реєстраційними номерами SK035WF та SK036WF, нарахованої третьою особою за період з 23.06.2022 по 08.05.2023, яка складає 52 500,05 Євро за 10 місяців і 15 днів, а також нараховано 3% річних у розмірі 2 446,59 Євро за період з 09.05.2023 по 26.11.2024.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі «Трофимчук проти України» no.4241/03 від 28.10.2010).
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що рішення суду, яке переглядається, підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до положень статті 2 ГПК України, статей 15, 16 ЦК України підставою для захисту прав (охоронюваних законом інтересів) є їх порушення, невизнання або оспорювання. Отже, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин наявності в нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорювання) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. Частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Статтею 22 ЦК України передбачено право особи, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, на їх відшкодування. До збитків віднесено: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до частини 1 статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
За вимогами частин 6, 7 статті 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.
Отже, необхідною підставою для притягнення органу державної влади чи місцевого самоврядування, їх посадової або службової особи до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії такої особи чи органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. Обов'язок щодо доведення наявності зазначених умов покладено на позивача, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.
Водночас, цими нормами передбачено, що для застосування відповідальності органів державної влади, їх посадових або службових осіб наявність їх вини не є обов'язковою. Втім, цими ж нормами не заперечується обов'язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов'язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.
За загальними правилами розподілу обов'язку доказування, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (стаття 74 ГПК України).
Отже, при зверненні з позовом про стягнення збитків, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами протиправність (неправомірність) поведінки заподіювача збитків, наявність збитків та їх розмір, а також причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками, що виражається в тому, що збитки мають виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювача збитків, а боржник зі свого боку має доводити відсутність своєї вини у заподіянні збитків, оскільки чинним законодавством закріплена презумпція вини особи, яка порушила зобов'язання. Особа звільняється від відповідальності лише у тому випадку, коли доведе відсутність своєї вини у порушенні зобов'язання (стаття 614 ЦК України).
За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у пункті 32 постанови від 03.09.2019 у справі № 916/1423/17, застосовуючи положення статей 1173, 1174 ЦК України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.
Предметом спору у цій справі є позовна вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Арматор" до Державної митної служби України, Бюро економічної безпеки України, Офісу Генерального прокурора, Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та Державної казначейської служби України про стягнення 2 388 711,76 грн майнової шкоди на підставі статей 22, 1166, 1176, 1190, 1192 ЦК України, якої позивач зазнав внаслідок спільних протиправних дій відповідачів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що транспортні засоби комерційного призначення із реєстраційними номерами НОМЕР_1 / НОМЕР_2 та НОМЕР_3 / НОМЕР_4 не були об'єктом накладення арешту у кримінальному провадженні №72022000320000026, незважаючи на це, Державна митна служба України, Бюро економічної безпеки України та Офіс Генерального прокурора без достатніх правових підстав використовували цистерни для зберігання арештованого вантажу у період з 23.06.2022 по 08.05.2023, що позбавило позивача можливості використовувати транспортні засоби у своїй статутній діяльності, чим позивачу завдано матеріальної шкоди у розмірі орендної плати за користування цими транспортними засобами у зазначений період.
Згідно зі ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За змістом ч. 1 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.
Пунктом 10 ч. 2 ст. 36 КПК України визначено, що прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений: погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом, чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання.
Згідно з положеннями частини 1 ст. 1 Закону України "Про Бюро економічної безпеки України" Бюро економічної безпеки України - це центральний орган виконавчої влади, на який покладаються завдання щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави. Відповідно до покладених завдань Бюро економічної безпеки України виконує правоохоронну, аналітичну, економічну, інформаційну та інші функції.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про Бюро економічної безпеки України" основними завданнями Бюро економічної безпеки України є, в тому числі: виявлення зон ризиків у сфері економіки шляхом аналізу структурованих і неструктурованих даних; забезпечення економічної безпеки держави шляхом запобігання, виявлення, припинення, розслідування кримінальних правопорушень, що посягають на функціонування економіки держави; збирання та аналіз інформації про правопорушення, що впливають на економічну безпеку держави, та визначення способів запобігання їх виникненню в майбутньому; планування заходів у сфері протидії кримінальним правопорушенням, віднесеним законом до його підслідності; виявлення та розслідування правопорушень, пов'язаних з отриманням та використанням міжнародної технічної допомоги.
Частиною 5 ст. 338 Митного кодексу України (далі - МК України) визначено, що крім випадків, зазначених у частинах другій - четвертій цієї статті, огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення може проводитися за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю.
Отримана від правоохоронних органів офіційна інформація опрацьовується митними органами самостійно із застосуванням системи управління ризиками. Вичерпний перелік відповідних підстав визначається Кабінетом Міністрів України. З метою проведення огляду (переогляду) товарів посадові особи митних органів самостійно вживають заходів, передбачених цим Кодексом, на всій митній території України, включаючи зупинення транспортних засобів для проведення їх огляду (переогляду) в межах контрольованого прикордонного району та прикордонної смуги.
Такий огляд (переогляд) проводиться за рахунок органу, з ініціативи або на підставі інформації якого прийнято рішення про його проведення. Якщо в результаті проведення огляду (переогляду) виявлено факт незаконного переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, витрати, пов'язані з проведенням огляду (переогляду), відшкодовуються декларантом.
Так, за змістом частин 1-4 ст. 558 МК України митні органи при виконанні покладених на них завдань взаємодіють, у тому числі шляхом обміну інформацією, з правоохоронними органами в порядку, встановленому законодавством.
У разі виявлення під час здійснення митного контролю та інших заходів, що здійснюються митними органами відповідно до цього Кодексу та інших актів законодавства України, ознак правопорушень, розслідування яких не належить до повноважень митних органів, митні органи зобов'язані письмово повідомляти про це відповідні правоохоронні органи.
Правоохоронні органи зобов'язані письмово повідомляти митні органи про виявлені ними порушення митних правил або контрабанду. Правоохоронні органи зобов'язані письмово повідомляти митні органи про наявність оперативної інформації щодо можливих випадків переміщення товарів, у тому числі транспортних засобів особистого користування, транспортних засобів комерційного призначення з порушенням норм законодавства України. У разі наявності такої оперативної інформації від правоохоронних органів митний контроль та митне оформлення здійснюються за письмовим рішенням керівника митного органу, який отримав цю оперативну інформацію, або його заступника в обсягах та у формах, передбачених цим Кодексом.
Як вірно було встановлено судом першої інстанції, 20.06.2022 Львівською митницею отримано лист Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 17.06.2022 за вих. №4866/55/04-2022/35, в якому повідомлялось, що ДСР НПУ проводиться перевірка інформації щодо незаконних дій службових осіб ТОВ "Севтор", яке здійснює діяльність у зоні обслуговування Львівської митниці, у зв'язку з чим з метою недопущення нанесення можливої шкоди Державному бюджету, фізичним та юридичним особам Департамент стратегічних розслідувань НПУ просив митницю здійснити необхідний комплекс заходів з внесенням інформації до ПІК "Орієнтування" (перевірку документів, повний огляд товару, опитування службових осіб підприємств) з метою перевірки достовірності наданих для митного оформлення вантажу документів.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, Київською міською прокуратурою здійснювалося процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №42022100000000302, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.06.2022 за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
З матеріалів справи вбачається, що 23.06.2022 транспортні засоби з реєстраційними номерами НОМЕР_1 / НОМЕР_2 та НОМЕР_3 / НОМЕР_4 , що переміщували товар "олія соняшникова нерафінована" за митними деклараціями № UA209140/2/55910 та № UA209140/2/55911 від 18.06.2022 в'їхали в зону митного контролю митного поста "Яворів" міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення "Краківець", про що, за твердженням відповідача-1, Львівська митниця повідомила співробітника Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.
На наступний день, 24.06.2022 до Львівської митниці Державної митної служби України в межах проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022100000000302 від 22.06.2022 надійшло доручення Київської міської прокуратури на проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 24.06.2022 №11-893вих-22, в якому прокуратура просила забезпечити проведення повного огляду, переогляду товарів, з фото фіксацією, а також з подальшим залученням спеціального підрозділу щодо визначення митної вартості товарів: олії соняшникової нерафінованої та інші, що переміщуються від ТОВ "Севтор" до Borko Trade Hungary Kft, The Mark Global Kft. Номер кримінального провадження (справи) №42022100000000302 від 22.06.2022. Строк дії цього доручення з 24.06.2022 по 22.07.2022. Також, прокуратора просила провести огляд (переогляд) в присутності: ст. о/у в ОВС УСР у Львівській області ДСР НПУ Бурбуляк А.В. Поінформувати про результати огляду (переогляду) до 25.07.2022.
Отже, як вірно встановив суд першої інстанції, Львівська митниця Держмитслужби на підставі доручення Київської міської прокуратури на проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 24.06.2022 №11-893вих-22, згідно із положеннями ст. 338 МК України у порядку, передбаченому митним законодавством, здійснювала огляд (переогляд) товарів, а саме: олії соняшникової нерафінованої, яка знаходилась в транспортних засобах із реєстраційними номерами НОМЕР_1 / НОМЕР_2 та НОМЕР_3 / НОМЕР_4 .
Згідно зі ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, в тому числі арешт майна.
Так, за приписами частини 1 ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, якщо інше не передбачено пунктом 2 цієї частини.
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. (ч. 1 ст. 170 КПК України).
Згідно з положеннями п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
У відповідності до положень частини 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
20.07.2022 Печерським районним судом міста Києва постановлено ухвалу у справі №757/17869/22-к (номер кримінального провадження в ЄРДР: 42022100000000302), якою накладено арешт на товарно-матеріальні цінності олію соняшникову нерафіновану, яка належить ТОВ "Севтор" та знаходиться у вантажних автомобілях з реєстраційними номерами НОМЕР_1 / НОМЕР_2 та НОМЕР_3 / НОМЕР_4 в кількості 47,21 т, в зоні діяльності митного посту "Яворів" Львівської області.
Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції, одночасно із кримінальним провадженням №42022100000000302 від 22.06.2022, в провадженні детективів БЕБ перебувало кримінальне провадження №72022000320000026 від 30.08.2022.
Так, 31.08.2022 винесено постанову про визнання 23,27 т соняшникової олії, яка знаходиться в автомобілі/причепі з реєстраційними номерами НОМЕР_1 / НОМЕР_2 та 23,94 т соняшникової олії, яка знаходиться в автомобілі/причепі з реєстраційними номерами НОМЕР_3 / НОМЕР_4 , що належить ТОВ "Севтор" речовими доказами, а 05.09.2022 Шевченківським районним судом міста Києва ухвалою у справі №761/17614/22 (номер кримінального провадження в ЄРДР: №72022000320000026 від 30.08.2022) накладено арешт на майно, а саме: 23,27 т соняшникової олії, яка знаходиться в автомобілі/причепі з реєстраційними номерами НОМЕР_1 / НОМЕР_2 та належить ТОВ "Севтор"; 23,94 т соняшникової олії, яка знаходиться в автомобілі/причепі з реєстраційними номерами НОМЕР_3 / НОМЕР_4 та належить ТОВ "Севтор", що знаходиться у зоні митного посту "Яворів".
При цьому, окрім накладення ухвалами судів арешту на вказане майно, у період з 03.08.2022 по 30.08.2022 за дорученням Київської міської прокуратури від 21.07.2022 №11-1156вих-22 про проведення лабораторного дослідження продукції для підтвердження назви та коду товару, Управлінням експертиз та досліджень харчової продукції, напоїв та біологічно-активних речовин Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби на підставі постанови про призначення експертизи у справі про порушення митних правил від 03.08.2022 № 2 (вих. від 03.08.2022 №7.4-28-05/26/2175) проведено експертизу олії соняшникової нерафінованої, за результатом якої складено висновок №142000-3201-0100 від 30.08.2022.
В подальшому, 22.11.2022 Шевченківським районним судом міста Києва ухвалою у справі №761/25197/22 (номер кримінального провадження в ЄРДР: №72022000320000026 від 30.08.2022) передано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для реалізації у порядку та на умовах, визначених статей 1, 9, 19-24 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" речові докази у кримінальному провадження №7202200032000026, а саме: 23,27 т соняшникової олії, яка знаходиться в автомобілі/причепі з реєстраційними номерами НОМЕР_1 / НОМЕР_2 та належить ТОВ "Севтор"; 23,94 т соняшникової олії, яка знаходиться в автомобілі/причепі з реєстраційними номерами НОМЕР_3 / НОМЕР_4 та належить ТОВ "Севтор", що знаходиться у зоні митного посту "Яворів".
Так, згідно з частиною 1 ст. 2 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, та/або з управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковано у кримінальному провадженні чи стягнено за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.
Згідно з визначеннями наведеними у ст. 1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" активи - кошти, майно, майнові та інші права, на які може бути накладено або накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковані за рішенням суду у кримінальному провадженні чи стягнені за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими. управління активами - діяльність із володіння, користування та розпорядження активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави і вирішено питання про їх передачу Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, тобто забезпечення збереження активів, збереження (за можливості - збільшення) їх економічної вартості, передача їх в управління або реалізація активів у випадках та порядку, передбачених цим Законом, а також реалізація активів, конфіскованих у кримінальному провадженні чи стягнених за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.
За змістом п. 2 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" активи приймаються Національним агентством в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду про передачу активів Національному агентству для реалізації. Копії відповідних ухвал слідчого судді, суду надсилаються до Національного агентства не пізніше наступного робочого дня після їх винесення (надання) з відповідним зверненням прокурора.
Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління.
У відповідності до ч. 4 ст. 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" (у редакції чинній на момент спірних правовідносин) рухоме майно може бути передано для реалізації без згоди власника за рішенням слідчого судді, суду за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) майно піддається швидкому псуванню; 2) майно швидко втрачає свою вартість; 3) витрати на зберігання рухомого майна протягом одного календарного року становлять більше 50 відсотків його вартості. Нерухоме майно не може бути передано для реалізації без згоди власника такого майна до винесення обвинувального вироку суду, що набрав законної сили, або іншого судового рішення, що набрало законної сили, яке є підставою для застосування спеціальної конфіскації відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, або судового рішення, яке набрало законної сили, про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави. Реалізація майна у порядку, передбаченому цією частиною, здійснюється за цінами, не нижчими за ринкові.
26.04.2023 Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на виконання ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 22.11.2022 у справі №761/25197/22, реалізовано організатором електронних торгів ТОВ "Придніпров'є 2021" на електронних торгах за реєстраційним номером лота "48. Олія соняшникова нерафінована", про що відповідачем-4 складено акт про реалізацію активів на електронних торгах від 02.05.2023.
Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується сторонами, після перевантаження реалізованої олії соняшникової нерафінованої, напівпричепи з реєстраційними номерами SK035WF та SK036WF були передані позивачу.
Таким чином, як вбачається із зазначеного вище, з моменту в'їзду в зону митного контролю митного поста «Яворів» транспортних засобів позивача і до моменту їх передачі останньому в рамках кримінальних проваджень № 7202200032000026 та № 42022100000000302 проводилось ряд заходів та слідчих дій (огляди, переогляди, експертиза, арешт, реалізація) щодо речового доказу - соняшникової олії, яка знаходилась у орендованих позивачем транспортних засобах.
Оскільки відповідні дії відповідачів здійснювались в ході досудового розслідування в межах кримінальних проваджень №42022100000000302 від 22.06.2022 та №72022000320000026 від 30.08.2022, з огляду на накладення ухвалами Печерського районного суду міста Києва від 20.07.2022 у справі №757/17869/22-к та Шевченківського районного суду міста Києва від 05.09.2022 у справі №761/17614/22 арешту на товарно-матеріальні цінності олію соняшникову нерафіновану, які належали ТОВ "Севтор" та знаходились у вантажних автомобілях з реєстраційними номерами НОМЕР_1 / НОМЕР_2 та НОМЕР_3 / НОМЕР_4 в кількості 47,21 т. та подальша її реалізація на підставі ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 22.11.2022 відбулась 26.04.2023, про що складено акт від 02.05.2023, є вірним висновок суду першої інстанції про не доведення позивачем обставин того, що матеріальна шкода у розмірі орендної плати за користування напівпричепами з реєстраційними номерами SK035WF та SK036WF у період з 23.06.2022 по 08.05.2023, наданими останньому на підставі договору про оренду транспортного засобу №2005/22 від 20.05.2022, завдана саме неправомірними діями та/або бездіяльністю відповідачів.
Посилання апелянта на нібито порушення судом першої інстанції норм процесуального права у зв'язку з не з'ясуванням стадії кримінальних проваджень та наявності обвинувальних актів чи вироків не мають вирішального значення для розгляду цієї справи, оскільки наведена інформація жодним чином не впливає на її суть спору у даній справі. Крім того, апелянт не обґрунтовує, яким чином наявність таких даних могла б свідчити про заподіяння шкоди позивачеві або про протиправність дій органів досудового розслідування.
Досліджуючи питання про відшкодування майнової шкоди у заявленому позивачем розмірі, Верховний Суд у постанові від 19.06.2018 у справі № 910/19001/17 вказав, що виходячи із загального правила про необхідність встановлення судом наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення та обов'язок їх доведення позивачем, для покладення відповідальності у вигляді відшкодування суми реальних збитків на відповідача, позивач серед іншого повинен довести та обґрунтувати належними доказами розмір визначеної ним суми збитків.
Водночас, матеріали справи також не містять доказів понесення шкоди позивачем.
Відповідно до п. 2.3.3 договору про оренду транспортного засобу № 2005/22, укладеного з Компанією «MELTRANSAVTO Sp.zo.o.», ТОВ «Арматор» як орендар зобов'язано своєчасно і в повному обсязі сплачувати оренду плату орендодавцю за користування транспортними засобами.
За умовами п. 3.1. даного договору за користування вказаним в договорі автомобілем орендар сплачує орендодавцю щомісячно орендну плату, яка становить 5 000,00 Євро.
05.06.2024 між ТОВ «Арматор» та Компанією «MELTRANSAVTO Sp.zo.o.» укладено договір про відстрочення орендних платежів, відповідно до якого сторони домовилися про відстрочення орендних платежів за договором оренди №2005/22 від 20.05.2022, згідно з яким відстрочені орендні платежі у розмірі 5 000,00 Євро за кожен місяць періоду з червня 2022 року по травень 2023 року мають бути погашені орендарем до 01.06.2025 у повному обсязі.
В той же час, на момент звернення позивача до суду (26.11.2024) заборгованість позивача за договором не настала. Доказів сплати орендних платежів за договором позивачем також не надано до суду першої інстанції під час розгляду справи.
А тому, з викладених вище підстав, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову у задоволенні позову.
Інші доводи та міркування учасників судового процесу обґрунтовано не досліджувались судом з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, та дійшов правильного висновку про відмову в позові.
Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вірного по суті рішення суду, при ухваленні якого судом надано оцінку як кожному доказу окремо, так і в їх сукупності, вірно встановлено характер спірних правовідносин та в цілому правильно застосовані норми матеріального права, які їх регулюють.
Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди позивача з висновками суду першої інстанції, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б дійти висновку про помилковість висновків суду першої інстанції.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).
Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, доводи позивача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про відмову у задоволенні позову.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Арматор» на рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2025 у справі №910/14605/24 залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2025 у справі №910/14605/24 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Арматор».
4. Матеріали справи №910/14605/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст постанови підписано 23.12.2025.
Головуючий суддя І.М. Скрипка
Судді А.О. Мальченко
А.І. Тищенко