23 грудня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/1971/25 пров. № А/857/26819/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Носа С.П.,
суддів Кухтея Р.В., Пліша М.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 травня 2025 року у справі №140/1971/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
суддя у І інстанції Смокович В.І.,
час ухвалення рішення не зазначено,
місце ухвалення рішення м. Луцьк,
дата складення повного тексту рішення не зазначено,
У лютому 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася у Волинський окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії щодо нарахування та виплати неповнолітнім дітям щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з 01.09.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як одержувач пенсії в разі втрати годувальника та з 01.09.2014 отримує пенсію в разі втрати годувальника на двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року (далі - Закон №2262-XII).
З 01.07.2021 позивачам встановлено щомісячну доплату до пенсії в розмірі по 829,74 грн кожному відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 14 липня 2021 року (далі - Постанова №713).
Зазначає, що до серпня 2023 року ГУ ПФУ у Волинській області виплачувало ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 829,74 грн (кожному) відповідно до Постанови №713. Однак після проведення на виконання рішень Волинського окружного адміністративного суду від 11.05.2023 у справі №140/6433/23 та від 09.06.2023 у справі №140/6431/23 перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення відповідач припинив виплату такої доплати.
В подальшому на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05.04.2024 по справі №140/1094/24 ГУ ПФУ у Волинській області з 01.08.2023 проведено нарахування щомісячної доплати до пенсії позивачам по 829,74 грн кожному відповідно до Постанови №713.
Наголошує, що даним рішенням не усунено порушене право позивачів на отримання 2000 грн, оскільки судом не розглядалося питання про те, чи ділиться на всіх членів сім'ї, які мають право на таку пенсію, щомісячний розмір доплати, передбаченої Постановою №713, пропорційно до кількості непрацездатних членів сім'ї, яким призначена пенсія у разі втрати годувальника.
Законний представник позивачів 12.12.2024 звернулась до відповідача із заявою про виплату ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щомісячної доплати у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» на кожного із позивачів.
ГУ ПФУ у Волинській області листом від 03.01.2025 відмовлено у такій виплаті, оскільки перерахований з червня 2024 року розмір пенсії на виконання судового рішення від 05.04.2024 у справі № 140/1094/24 складає 17580,78 грн, в тому числі 1659,48 грн підвищення (тобто по 829,74 грн кожному) згідно Постанови №713.
З таким рішенням відповідача ОСОБА_1 не погоджується, оскільки вважає, що доплата в розмірі 2000,00 грн, передбачена Постановою №713, встановлюється до пенсії в разі втрати годувальника кожному непрацездатному члену сім'ї годувальника, та не ділиться на всіх членів сім'ї, які мають право на таку пенсію, як вважає відповідач, визначаючи розмір щомісячної доплати, передбаченої Постановою №713, пропорційно до кількості непрацездатних членів сім'ї, яким призначена пенсія у разі втрати годувальника.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27 травня 2025 року адміністративний позов було задоволено повністю.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційних вимог відповідач зазначив, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2024 року у справі №140/1094/24 зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області провести ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з 01 серпня 2023 року нарахування та виплату щомісячної доплати в сумі 829,74 грн відповідно до Постанови № 713. Після виконання вищезгаданого рішення суду щомісячна доплата встановлена та виплачується в сумі 829,74 грн. У справі №140/1971/25 фактично повторно розглядається вже вирішене питання щодо права на доплату, встановлену Постановою № 713. Посилання суду на інше правове регулювання, а саме статтю 36 Закону № 2262-XII не змінює того факту, що предмет спору, підстава позову та обставини залишаються тотожними, а тому апелянт вважає, що рішення підлягає скасуванню, а провадження закриттю.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 21.11.2013, та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 22.08.2011, підтверджується, що ОСОБА_1 являється матір'ю та законним представником ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебувають на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як одержувачі пенсії у разі втрати годувальника згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» №2262-ХІІ, що сторонами не заперечується та підтверджується протоколом за пенсійною справою - №0303003937 (МВС).
Відповідно до перерахунку пенсії від 01.03.2023 по пенсійній справі №0303003937 (МВС), ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримували щомісячну доплату до пенсії, відповідно до Постанови № 713, у розмірі 829,74 грн.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 11.05.2023 у справі №140/6433/23 було зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії ОСОБА_3 відповідно до статей 43 і 63 Закону України «Пpo пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Волинській області» про розмір грошового забезпечення від 20.09.2022 №33/23-2761д, встановленого за відповідною (аналогічною) посадою ОСОБА_4 (батько).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09.06.2023 у справі №140/6431/23 було зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області здійснити ОСОБА_2 з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії в разі втрати годувальника на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Волинській області» від 20.09.2022 №33/23-2761д (з урахуванням раніше виплачених сум).
Вказані рішення суду були виконані у спосіб здійснення перерахунку пенсії позивача, основний розмір якої після перерахунку, станом на 01.08.2023 становив 4750,57 грн з урахуванням індексації на 2 утриманців. У складі пенсійної виплати відповідно до цього перерахунку не передбачена доплата до пенсії відповідно до Постанови № 713.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 05.04.2024 у справі №140/1094/24 було зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області провести ОСОБА_2 з 01.08.2023 нарахування та виплату щомісячної доплати в сумі 829,74 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» та зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області провести ОСОБА_3 з 01.08.2023 нарахування та виплату щомісячної доплати в сумі 829,74 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
На звернення законного представника позивачів, ГУ ПФУ у Волинській області у листі від 03.01.2025 повідомлено, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 05.04.2024 по справі № 140/1094/24 зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області провести ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 01.08.2023 нарахування та виплату щомісячної доплати в сумі 829,74 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Судові рішення виконуються органами Пенсійного фонду України в межах покладених зобов'язань, в установленому чинним законодавством порядку.
Таким чином, перерахований розмір пенсії з червня 2024 року на виконання судового рішення від 05.04.2024 по справі № 140/1094/24 складає 17580,78 грн, в тому числі 1659,48 грн - підвищення згідно Постанови №713.
Вважаючи такі дії відповідача щодо здійснення щомісячної доплати до пенсії протиправними, ОСОБА_1 за захистом соціальних прав своїх дітей звернулась до суду.
Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 8, частина друга статті 19 Основного Закону України).
Спірним у цій справі є право на виплату неповнолітнім дітям щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн кожному із дітей, встановленої постановою Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, врегульовано Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-ІV).
Згідно із частиною 1 статті 2 Закону №1058-ІV система пенсійного забезпечення в Україні складається з трьох рівнів: солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, накопичувальна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та система недержавного пенсійного забезпечення.
Солідарна система базується на засадах солідарності і субсидування та здійснення виплати пенсій і надання соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду на умовах та в порядку, передбачених цим Законом.
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону №1058-ІV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до приписів частини 1 статті 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 45 Закону №1058-ІV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон №2622-ХІІ, нормами якого держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Постановою Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01.03.2018, розмір якої обчислено відповідно до ст.ст. 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту (в сумі 2000 грн).
Відповідно до пп.“а» ч. 1 ст. 36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» пенсії в разі втрати годувальника призначаються в таких розмірах, зокрема, членам сімей військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи або виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях та підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи участю у бойових діях у мирний час, а саме батькам (одному з батьків), дружині (чоловікові), іншому непрацездатному члену сім'ї загиблого (померлого) годувальника, якщо право на пенсію має один непрацездатний член сім'ї, - у розмірі 70 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї; якщо право на пенсію мають два і більше непрацездатних членів сім'ї (крім батьків, дружини (чоловіка) - у розмірі 50 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї. У таких самих розмірах, незалежно від причини смерті годувальника, обчислюються пенсії членам сімей померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей, до складу яких входять діти, які втратили обох батьків.
Згідно ст. 41 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (чинній до 02.04.2022), на всіх членів сім'ї, які мають право на пенсію, призначається одна спільна пенсія, крім випадку, зазначеного у частині четвертій цієї статті.
На вимогу члена сім'ї його частка пенсії виділяється і виплачується йому окремо.
Виділення частки пенсії провадиться з першого числа місяця, що йде за тим місяцем, в якому надійшла заява про поділ пенсії.
Пенсія в разі втрати годувальника призначається кожному з батьків, дружині (чоловікові) загиблої (померлої) або пропалої безвісти особи офіцерського складу, прапорщика і мічмана, військовослужбовця надстрокової служби і військової служби за контрактом або особи, яка має право на пенсію за цим Законом.
Законом України № 2146-IX від 24.03.2022 “Про внесення змін до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 24.03.2022 (далі - Закон № 2146-IX) щодо пенсій в разі втрати годувальника, який набрав чинності 02.04.2022, статтю 41 викладено в новій редакції (в редакції, чинній станом на момент звернення позивача щодо нарахування спірної доплати - 13.03.2024), за змістом якої видно, що пенсія в разі втрати годувальника призначається кожному непрацездатному члену сім'ї, який має право на таку пенсію.
Положення ст. 41 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», як в редакції до 02.04.2022, так і в редакції з 02.04.2022 згідно із Законом № 2146-IX, не стосуються розміру пенсії в разі втрати годувальника.
Питання визначення розміру такого виду пенсії та мінімального розміру пенсії врегульоване ст.ст. 36, 37 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», а стаття 41 стосувалася порядку призначення пенсії та виділення частки пенсії одного із членів сім'ї на його вимогу (а з 02.04.2022 стосується призначення такої пенсії кожному непрацездатному члену сім'ї, який має право на таку пенсію).
Враховуючи наведене, доплата в розмірі 2000 грн, передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», встановлюється до пенсії в разі втрати годувальника, яка призначена відповідно до ст.36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» кожному непрацездатному члену сім'ї годувальника, та не ділиться на всіх членів сім'ї, які мають право на таку пенсію, як стверджує відповідач, визначаючи розмір щомісячної доплати, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 713, пропорційно до кількості непрацездатних членів сім'ї, яким призначена пенсія у разі втрати годувальника.
Отже, відмовляючи у нарахуванні та виплаті неповнолітнім дітям (позивачам) щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», відповідач діяв не на підставі, не в межах чинних повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність дій відповідача щодо нездійснення виплати щомісячної доплати до призначеної пенсії в разі втрати годувальника неповнолітнім дітям відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції, яким задоволено повністю позов, законне та обґрунтоване, а тому відсутні підстави для його зміни чи скасування.
Згідно статі 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області залишити без задоволення.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 травня 2025 року у справі № 140/1971/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. П. Нос
судді Р. В. Кухтей
М.А. Пліш