23 грудня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/21851/24 пров. № А/857/3202/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючої суддіХобор Р. Б.,
суддів:Носа С. П.,
Обрізка І. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2024 року, що ухвалила суддя Кухар Н.А., у місті Львові, у справі № 380/21851/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
Позивачка звернулася в суд з позовом до відповідачів, у якому просить суд:
"- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у перерахунку пенсії від 04.09.2024 № 13455008115 Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію, згідно із Законом України "Про державну службу";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області: зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період роботи на посадах в органах місцевого самоврядування - Львівської міської ради та ОСОБА_1 пенсії за віком, призначеній відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, перевести з 27.08.2024 року на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 19.12.1993 № 3723-ХІІ, п. п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII, враховуючи інформацію наведену: у Трудовій книжці ОСОБА_1 та Довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 27.08.2024 № 2603-вихід.-342. видану Управлінням соціального захисту ДТП ЛМР та Довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 27.08.2024 року № 2603-вих.-343 видана Управлінням соціального захисту Департаментом гуманітарної політики Львівської міської ради."
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка покликається на те, що, у зв'язку із досягненням пенсійного віку, позивачці призначено пенсію за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення".
27.08.2024 року позивачка звернулася до відповідача із заявою про переведення її на інший вид пенсійного забезпечення, а саме на пенсію державного службовця, відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 04.09.2024 № 13455008115 позивачці відмовлено у переведенні на пенсію державного службовця, у зв'язку із відсутністю необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.
У зазначеному рішенні відповідач вказав, що станом на 01.05.2016 заявниця не працювала на посадах, які відносяться до категорії посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ (працювала на посаді службовця органів місцевого самоврядування) та не має 20 років стажу на посадах, внесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України.
Позивачка не погоджується із таким рішенням й вважає, що оскільки, на момент звернення із заявою, не перебуває на державній службі, досягла необхідного пенсійного віку та має необхідний страховий стаж, у тому числі понад 20 років на посадах державної служби до 01.05.2016, то, відповідно до Закону № 889-VІІІ та за приписами статті 37 Закону № 3723-ХІІ, має право на призначення зазначеної пенсії, в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2024 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії від 04.09.2024 № 13455008115.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 період роботи з 05.07.2001 по 02.08.2021 на посадах в органах державного самоврядування.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком, відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ з 27.08.2024 та здійснити нарахування та виплату, з урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 27.08.2024 № 2603-вих.-342, яка видана Управлінням соціального захисту ДГП ЛМР, та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 27.08.2024 року № 2603-вихід.-343, яка видана Управлінням соціального захисту Департаментом гуманітарної політики Львівської міської ради.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка має право на переведення на пенсію державного службовця, оскільки працювала в органах місцевого самоврядування на посадах, які до 04.07.2001 року відносилися до категорій посад державних службовців, та має необхідний стаж для призначення такої пенсії.
Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про відмову у задоволенні позову.
Таку позицію обґрунтовує відсутністю підстав для зарахування періоду роботи позивачки в органах місцевого самоврядування з огляду на наступне.
Після 04.07.2021 року позивачці присвоювались ранги посадової особи місцевого самоврядування, а не ранги державного службовця, такі посади з 04.07.2001 року не відносяться до категорій посад державних службовців, а, відтак, періоди роботи в органах місцевого самоврядування не зараховуються до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до законодавства.
Отже, оскільки посада, яку займала позивачка, не відноситься до посад, передбачених ст. 46 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII, то відсутні підстави для призначення позивачці пенсії за віком, відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, п.п 10, 12 Закону України від 10.12.2015 № 889 "Про державну службу".
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Суд першої інстанції встановив те, що ОСОБА_1 було призначено пенсію за віком, згідно із Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування" з 09.03.2011.
З 22.09.2020 позивачка отримує пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.
27.08.2024 позивачка звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону № 1058-IV на пенсію за віком до Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІІ.
На підстави заяви та наданих документів Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області прийняло рішення №13455008115 від 04.09.2024 про відмову ОСОБА_1 у переведенні з пенсії за віком, згідно із Законом № 1058-IV, на пенсію за віком відповідно до Закону № 889-VІІІ, оскільки, станом на 01.05.2016 заявниця не працювала на посадах, які відносяться до категорії посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, (працювала на посаді службовця органів місцевого самоврядування) та не має 20 років стажу на посадах, внесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України.
Вважаючи рішення відповідача про відмову в перерахунку пенсії протиправним, позивачка звернулася до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно - правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Відповідно до пункту 10 прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з пунктом 12 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" затверджено Порядок призначення пенсій особам, які мають право на пенсію відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу".
Відповідно до пункту 5 Порядку № 622, довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII “Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII “Про державну службу» та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.
За змістом пункту 4 Порядку № 622, пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;
матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Апеляційний суд встановив, що, відмовляючи у переведенні позивачки на пенсію державного службовця, відповідач вказав на відсутність підстав для зарахування до стажу державної служби періоду роботи позивачки з 05.07.2001 по 02.08.2021 на посадах в органах державного самоврядування.
Відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07.06.2001 № 2493-III (далі - Закон № 2493-III), служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом (ст. 1 Закону № 2493-III)
Посадовою особою місцевого самоврядування, в розумінні ст. 2 Закону № 2493-III, є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Згідно з п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2493-III, дія Закону від 16.12.1993 № 3723-ХІІ поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.
Відповідно до п. 2 ст. 46 Закону № 889-VIII, до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом № 2493-III.
Згідно з п. 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом від 10.12.2015 № 889-VIII обчислюється відповідно до п. 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII.
Як передбачено п. 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону від 10.12.2015 № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
До 01.05.2016, тобто в період проходження позивачкою служби в органі місцевого самоврядування, перелік посад, час роботи на яких зараховується до стажу державної служби, визначався Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 283 від 03.05.1994 (далі - Порядок № 283)
Апеляційний суд із записів трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 , встановив наступні періоди роботи позивачки в органах місцевого самоврядування:
- з 15.07.1999 зарахована на посаду спеціаліста II категорії з призначення допомог з присвоєнням 14 рангу сьомої категорії державного службовця;
- з 01.08.2001 присвоєно черговий 13 ранг сьомої категорії державного службовця;
- 14.08.2001 прийнята Присяга посадової особи відповідно ст. 11 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»;
- з 01.10.2001 Відділ соціального захисту населення з 01.10.2001 реорганізовано у відділ праці та соціального захисту населення;
- 28.03.2003 внесено запис № 24, згідно з яким з 01.01.2003 посада віднесена до шостої категорії. Присвоєно дванадцятий ранг посадової особи органу місцевого самоврядування;
- з 01.01.2005 присвоєно 11 ранг посадової особи місцевого самоврядування;
- з 01.01.2006 переведена на посаду спеціаліста І категорії підвідділу соціального захисту населення як така, що перебуває в кадровому резерві;
- з 04.01.2007 у зв'язку із реорганізацією органів виконавчої влади переведена за її згодою на посаду спеціаліста І категорії сектору з призначення всіх видів допомог Залізничного відділу соціального захисту;
- з 10.06.2009 переведена за її згодою на рівнозначну посаду спеціаліста І категорії сектора соціальних програм Залізничного відділу соціального захисту;
- з 14.12.2011 переведена за її згодою на посаду головного спеціаліста сектора призначення всіх видів допомог Залізничного відділу соціального захисту, як така, що перебуває у кадровому резерві.
Згідно з абз. 12 п. 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 1 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", (2493-14), а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Пунктом 2 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 07 червня 2001 року №2493-14 "Про службу в органах місцевого самоврядування" дію Закону України "Про державну службу" поширено на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.
Згідно із пунктом 4 Порядку № 229, до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Як передбачено пунктом 4 частини 2 статті 46 Закону № 889-VIII, до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
Отже, вищевказане законодавство, передбачало віднесення до стажу державної служби часу перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, які визначені Законом № 2493-14.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що періоди роботи позивачки з 05.07.2001 по 02.08.2021 на посадах в органах державного самоврядування зараховуються до стажу державної служби.
Відтак, на переконання апеляційного суду, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 04.09.2024 № 13455008115 про відмову у переведенні позивача на інший вид пенсійного забезпечення, а саме на пенсію державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, є протиправним.
При цьому, суд першої інстанції вірно вважав, що належним відповідачем у спірних правовідносинах є Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглядав заяву позивачки про переведення (перерахунок) пенсії та прийняв спірне рішення.
Таким чином, апеляційний суд погоджується з тим, що належним способом захисту порушеного права позивачки буде зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до стажу державної служби позиваки період роботи позивачки на посадах в органах державного самоврядування з 05.07.2001 по 02.08.2021 та перевести ОСОБА_1 на пенсію держслужбовця, відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ з дати звернення - 27.08.2024.
Також, апеляційний суд встановив, що позивачка разом із заявою подала довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 27.08.2024 № 2603-вих.-342, видану Управлінням соціального захисту ДГП ЛМР та довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 27.08.2024 року № 2603-вих.-343 видану Управлінням соціального захисту Департаментом гуманітарної політики Львівської міської ради, що відповідають формам, затвердженими постановою правління Пенсійного фонду України Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям від 17.01.2017 № 1-3.
Вказані довідки видані відповідно до вимог Порядку № 622.
Тому апеляційний суд вважає вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що належним способом захисту порушених права позивачки є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком, відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ з 27.08.2024 та здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії, з урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 27.08.2024 № 2603-вих.-342, яка видана Управлінням соціального захисту ДГП ЛМР та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 27.08.2024 року № 2603-вихід.-343, яка видана Управлінням соціального захисту Департаментом гуманітарної політики Львівської міської ради.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції - без змін.
Оскільки, апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін, то розподіл судових витрат не проводиться.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2024 року у справі № 380/21851/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Р. Б. Хобор
судді С. П. Нос
І. М. Обрізко