22 грудня 2025 рокуСправа №160/33357/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ремез К.І.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Виконавчого комітету Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області до Громадського формування "Козацький кордон" з охорони громадського порядку на території Нікопольського району про припинення діяльності громадського формування,-
21.11.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Виконавчого комітету Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області до Громадського формування "Козацький кордон" з охорони громадського порядку на території Нікопольського району про припинення діяльності громадського формування, в якій позивач просить суд:
- припинити діяльність Громадського формування «Козацький кордон» з охорони громадського порядку на території Нікопольського району (код ЄДРПОУ 36585455, адреса реєстрації: 53261, Дніпропетровська обл., Нікопольський район, село Дмитрівка, вул. Центральна, будинок 94-В) шляхом примусового розпуску.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Громадське формування "Козацький кордон" з охорони громадського порядку на території Нікопольського району не здійснює свою статутну діяльність, відтак порушує вимоги чинного законодавства. У зв'язку з викладеним, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою від 24.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для подання відзиву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Копія ухвали від 24.11.2025 вважається врученою відповідачу у день її постановлення, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету відповідача.
Станом на час розгляду справи від відповідача до суду відзив не надійшов. Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.
Громадське формування «Козацький кордон» з охорони громадського порядку на території Нікопольського району зареєстровано у встановленому законом порядку.
Згідно статуту Громадське формування «Козацький кордон» з охорони громадського порядку на території Нікопольського району створюється відповідно до Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону». Формування створюється як громадське об'єднання на добровільних засадах з метою сприяння органам місцевого самоврядування, правоохоронним органам, Державній прикордонній службі та органам виконавчої влади, а також посадовим особам у запобіганні та припиненні кримінальних і адміністративних правопорушень, захисті життя та здоров'я громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, а також у рятуванні людей і майна під час стихійного лиха та інших надзвичайних ситуацій.
Починаючи з квітня 2022 року Нікопольське районне управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області повідомляє виконавчий комітет Червоногригорівської селищної ради про те, що Формування порушує вимоги Закону, зокрема невиконує завдання, що передбачені ст. 9, будь-якої допомоги щодо охорони публічного порядку поліції не надає.
Також, всупереч власного статуту, ст.ст. 3, 11, 12, 13 Закону, Формування не здійснює патрулювання по Нікопольському району спільно з працівниками поліції, не звітує про свою діяльність, члени Формування не проходять навчання. На підтвердження зазначеного наводить перелік листів поліції: від 18.04.2022 № 46/5041; від 24.06.2022 № 46/9142; від 21.09.2022 № 46/14818; від 01.11.2022 № 46/17433; від 23.12.2022 № 46/20578; від 23.12.2022 № 46/20579; від 24.01.2023 № 46/1229; від 24.04.2023 № 46/7319; від 22.05.2023 № 46/9891; від 21.06.2023 № 46/2024; від 21.07.2023 № 46/14384; від 22.09.2023 № 46/19850; від 17.10.2023 № 46/21505; від 15.11.2023 № 46/23954; від 19.01.2024 № 46/1483; від 22.02.2024 № 46/4771; від 19.03.2024 № 46/7212; від 30.04.2024 № 46/10826; від 24.06.2024 № 46/15640; від 19.09.2024 № 46/24093; від 12.11.2024 № 46/29033; від 27.01.2025 № 46/2665; від 24.04.2025 № 46/11262; від 05.11.2025 № 348883-2025, зміст яких свідчить про порушення відповідачем вимог законодавства у сфері охорони громадського порядку.
На підставі викладеного позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд припинити діяльність відповідача.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини регламентовано Законами України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону" від 22.06.2000 №1835-III (далі - Закон №1835-III), "Про громадські об'єднання" від 22.03.2012 №4572-VI (далі - Закон №4572-VI), "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 №755-IV (далі - Закон №755-IV).
Відповідно до ст. 1 Закону №1835-III громадяни України відповідно до Конституції України мають право створювати в установленому цим Законом порядку громадські об'єднання для участі в охороні громадського порядку і державного кордону, сприяння органам місцевого самоврядування, правоохоронним органам, Державній прикордонній службі України та органам виконавчої влади, а також посадовим особам у запобіганні та припиненні адміністративних і кримінальних правопорушень, захисті життя та здоров'я громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, а також у рятуванні людей і майна під час стихійного лиха та інших надзвичайних обставин (далі - громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону).
Громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону створюються і діють у взаємодії з правоохоронними органами, Державною прикордонною службою України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, додержуючись принципів гуманізму, законності, гласності, добровільності, додержання прав та свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, рівноправності членів цих формувань.
Координацію діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону здійснюють відповідно місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування (ст. 3 Закону №1835-III)
Згідно із ст. 11 Закону №1835-III громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону проводять свою діяльність під контролем органів Національної поліції, підрозділів Державної прикордонної служби України шляхом:
1) спільного з поліцейськими, прикордонниками патрулювання і виставлення постів на вулицях, майданах, залізничних вокзалах, в аеропортах, морських і річкових портах, у місцях компактного проживання громадян, розташування підприємств, установ, організацій, навчальних закладів, а також у місцях можливої появи порушників кордону в межах району, що контролюється Державною прикордонною службою України, прикордонної смуги; участі в забезпеченні охорони громадського порядку під час проведення масових заходів, погоджених у випадках, передбачених законом, з виконавчими органами місцевого самоврядування;
2) проведення разом з прикордонниками огляду на маршрутах можливого руху порушників державного кордону, місць їх укриття, транспортних засобів, суміжної з державним кордоном місцевості з метою встановлення причин та умов перебування невідомих осіб;
3) участі у заходах правоохоронних органів, спрямованих на боротьбу з окремими видами правопорушень.
Відповідно до ст. 12 Закону №1835-III членами громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону можуть бути громадяни України, які досягли 18-річного віку, виявили бажання брати участь у зміцненні правопорядку і в охороні державного кордону та здатні за своїми діловими, моральними якостями і станом здоров'я виконувати на добровільних засадах взяті на себе зобов'язання.
Члени громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону можуть брати участь у забезпеченні правопорядку та охороні державного кордону за місцем реєстрації цих об'єднань та лише після проходження відповідної правової та спеціальної підготовки в органах Національної поліції, підрозділах Державної прикордонної служби України і одержання в органі місцевого самоврядування посвідчення члена громадського формування і нарукавної пов'язки, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України. Підготовка членів зазначених громадських формувань здійснюється у порядку, що встановлюється Міністерством внутрішніх справ за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону України.
Не можуть бути членами зазначених громадських формувань особи, які порушують громадський порядок, особи, судимість з яких не знята або не погашена у встановленому законом порядку, та раніше засуджені за умисні кримінальні правопорушення, хворі на хронічний алкоголізм і наркоманію, визнані в судовому порядку недієздатними чи обмежено дієздатними, та інші особи у випадках, передбачених законами України.
Згідно із ст. 13 Закону №1835-III члени громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону зобов'язані:
1) брати активну участь в охороні громадського порядку і державного кордону, припиненні адміністративних і кримінальних правопорушень та запобіганні їм;
2) під час виконання обов'язків з охорони громадського порядку і державного кордону мати особисте посвідчення члена громадського формування та нарукавну пов'язку;
3) доставляти до органів Національної поліції, в підрозділи Державної прикордонної служби України, штаб громадського формування з охорони громадського порядку або громадський пункт охорони порядку, приміщення виконавчого органу селищної, сільської ради осіб, які вчинили адміністративне правопорушення, з метою його припинення, якщо вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи порушника, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості скласти його на місті вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим;
4) надавати у межах наданих їм прав допомогу народним депутатам України, представникам органів державної влади та органів місцевого самоврядування у їх законній діяльності, якщо в цьому їм чиниться протидія або загрожує небезпека з боку правопорушників.
Крім того, члени громадських формувань, які беруть участь в охороні державного кордону, зобов'язані знати:
1) місцевість, точне проходження кордонів, номери і місце розміщення прикордонних знаків на дільниці застави;
2) режим державного кордону і прикордонний режим, чинне законодавство з цих питань;
3) зразки документів на право в'їзду та перебування громадян України та інших осіб у районах, що контролюються Державною прикордонною службою України, у прикордонній смузі.
Члени громадських формувань під час виконання своїх обов'язків з охорони громадського порядку і державного кордону після обов'язкового пред'явлення посвідчення члена громадського формування мають право:
1) вимагати від громадян додержання правопорядку, припинення адміністративних і кримінальних правопорушень, додержання режиму державного кордону, в тому числі на територіях, що межують з державним кордоном, де прикордонну смугу не визначено;
2) у разі підозри у вчиненні адміністративних і кримінальних правопорушень перевіряти у громадян документи, що посвідчують їх особу;
3) спільно з поліцейськими та військовослужбовцями Державної прикордонної служби України затримувати і доставляти до органу Національної поліції, підрозділу Державної прикордонної служби України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку або громадського пункту охорони порядку осіб, які виявили злісну непокору законним вимогам члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону і не виконують вимог щодо припинення адміністративного правопорушення;
4) складати протоколи про адміністративні правопорушення;
5) входити до клубів, кінотеатрів, стадіонів, інших громадських місць і приміщень за згодою власника чи уповноваженого ним органу для переслідування правопорушника, який переховується, або припинення адміністративних чи кримінальних правопорушень;
6) у разі участі спільно з прикордонниками у пошуку порушників кордону за згодою громадян або власника підприємства, установи, організації чи уповноваженого ним органу та в присутності їх представників входити у будь-який час доби до житлових приміщень, на територію і в приміщення підприємств, установ, організацій та оглядати транспортні засоби;
7) у невідкладних випадках використовувати транспортні засоби, що належать підприємствам, установам, організаціям або громадянам (за їх згодою), крім транспортних засобів дипломатичних, консульських та інших представництв іноземних держав, міжнародних організацій, транспортних засобів спеціального призначення, для доставлення до лікувальних закладів осіб, що перебувають у безпорадному стані, а також осіб, які потерпіли від нещасних випадків або правопорушень і потребують термінової медичної допомоги;
8) у разі порушення водіями Правил дорожнього руху, створення реальної загрози життю або здоров'ю громадян вживати заходів до припинення цього правопорушення, здійснювати перевірку документів у водіїв на право користування та керування транспортними засобами, а також не допускати осіб, які не мають документів або перебувають у стані сп'яніння, до подальшого керування транспортними засобами;
9) під час виконання обов'язків члена громадського формування використовувати за власним бажанням свій або інший приватний автомототранспорт за згодою власника або особи, у володінні якої він перебуває. Відшкодування витрат за його використання у таких випадках може провадитися за рахунок коштів громадського формування у порядку, визначеному його положенням (статутом);
10) вести роботу серед населення щодо роз'яснення чинного законодавства про державний кордон України, систему режимних заходів у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі;
11) застосовувати в установленому порядку заходи фізичного впливу, спеціальні засоби індивідуального захисту та самооборони.
Згідно ч. 1 ст. 8 Закону №1835-III діяльність громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону може бути припинена шляхом примусового розпуску або саморозпуску відповідно до закону.
Частиною 1 ст. 16 Закону №1835-III визначено, що місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування у межах своєї компетенції спільно з органами Національної поліції та підрозділами Державної прикордонної служби України здійснюють координацію та контроль за діяльністю громадських формувань, заслуховують повідомлення і звіти керівників зазначених формувань.
Статтею 20 Закону №1835-III встановлено, що контроль за діяльністю громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону здійснюється органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування у порядку, встановленому законом.
Органи, що проводять реєстрацію зазначених громадських формувань, здійснюють контроль за дотриманням ними вимог положення (статуту). Представники цих органів мають право спостерігати за проведенням громадськими формуваннями заходів, вимагати необхідні документи, одержувати пояснення.
Статтею 25 Закону №4572-VI врегульовано, що припинення діяльності громадського об'єднання здійснюється: за рішенням громадського об'єднання, прийнятим вищим органом управління громадського об'єднання, у визначеному статутом порядку, шляхом саморозпуску або реорганізації; за рішенням суду про заборону (примусовий розпуск) громадського об'єднання.
При цьому, припинення діяльності громадського об'єднання відбувається в порядку, визначеному Законом №4572-VI.
Державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі: документів, що подаються заявником для державної реєстрації; судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Аналіз наведених законодавчих приписів дає змогу зробити висновок, що громадські формування з охорони громадського порядку та державного кордону, яким згідно Статуту Громадського формування "Козацький кордон" з охорони громадського порядку на території Нікопольського району є відповідач, зобов'язані, окрім виконання статутних завдань з охорони громадського порядку і державного кордону, звітувати про результати своєї діяльності перед відповідними виконавчим органами, органами Національної поліції та підрозділами Державної прикордонної служби України.
Судом встановлено, що 02.02.2010 зареєстровано Громадське формування "Козацький кордон" з охорони громадського порядку на території Нікопольського району, як добровільне громадське об'єднання, метою якого є сприяння органам місцевого самоврядування, правоохоронним органам, органам виконавчої влади, а також посадовим особам у запобіганні та припиненні адміністративних правопорушень і злочинів, захисті життя та здоров'я громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, а також у рятуванні людей і майна під час стихійного лиха та інших надзвичайних ситуацій.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, Громадське формування "Козацький кордон" з охорони громадського порядку на території Нікопольського району фактично не здійснює статутну діяльність, не надає допомогу правоохоронним органам у забезпеченні громадського порядку, запобіганні адміністративним правопорушенням та злочинам, не взаємодіє з Нікопольським районним управлінням поліції ГУНП в Дніпропетровській області, органами місцевого самоврядування, лише формально існує у вигляді запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Доказів протилежного відповідачем до суду не надано.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що відповідач не виконує своїх статутних обов'язків та інших обов'язків, визначених Законом України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону", а тому з огляду на приписи ст. 8 Закону № 1835-III та ст.25 Закону №4572-VI діяльність громадського об'єднання припиняється, шляхом заборони діяльності такого об'єднання.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки під час розгляду цієї справи позивач витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, не поніс, підстави для стягнення судових витрат з відповідача відсутні.
Керуючись ст. 6, 72-73, 77, 132, 139, 143, 241-246, 250-251 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Виконавчого комітету Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області до Громадського формування "Козацький кордон" з охорони громадського порядку на території Нікопольського району про припинення діяльності громадського формування - задовольнити частково.
Заборонити діяльність Громадського формування «Козацький кордон» з охорони громадського порядку на території Нікопольського району шляхом примусового розпуску.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.І. Ремез