Справа-22-5938-2006 р. Головуючий у 1 інстанції : Ґонтар А.Л.
Категорія : 17 Доповідач : Кіянова С.В.
21 липня 2006 року Апеляційний суд Донецької області
в складі: головуючого - судді Новодворської О.І.
суддів Кіянової С.В., Сукманової Н.В.
при секретарі Писаревій Ю.Г.
за участю позивача ОСОБА_1
та відповідачів ОСОБА_2., ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дружківського міського суду від 28 березня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
Рішенням Дружківського міського суду від 28.03.2006 року вказаний позов задоволено частково, з відповідача ОСОБА_2. на користь позивача ОСОБА_1 стягнуто у відшкодування матеріальної шкоди 189 грн., моральної- 100 грн., державне мито в розмірі 51 грн. і судово-інформаційний збір в розмірі 30 грн. В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди відмовлено. При цьому суд виходив з того, що відповідач на підставі особистих неприязних стосунків неодноразово фарбував шибки вікон позивачці за місцем її проживання АДРЕСА_1, що підтвердив в судовому засіданні, в зв"язку з його такими незаконними діями їй було спричинено матеріальну шкоду в розмірі 189 грн., оскільки їй довелось замінювати шибки вікон та фарбувати раму та моральну шкоду в розмірі 100 грн., в зв"язку з тім, що вона переживала за пошкоджено майно.
Відповідач ОСОБА_2 не погодився з таким рішенням суду і приніс апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати і постановити нове про відмову позивачки в позові, оскільки позивачкою не було надано доказів спричинення матеріальної та моральної шкоди у вказаному розмірі, не враховано, що на момент фарбування їм вказаного вікна, будівля позивачки було незаконною.
На обґрунтування своїх позовних вимог позивачка посилалася на те, що відповідач є її сусідом і на протязі останніх 3 років між ними склалися неприязні стосунки, відповідач неодноразово фарбував їй шибки вікна будівлі на протязі 2004 року, оскільки вважав, що вказана будівля пристрою незаконна. Останній раз таке було зроблено 11.04.2005 року , в зв"язку з чим їй довелося замінювати вікна. Просила стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду в розмірі 189 грн. і моральну шкоду в розмірі 1000 грн., оскільки вказаними діями відповідача їй були спричинені незручності, вона хвилювалася, що відобразилося на її здоров"ї.
Відповідачі позов не визнали, вважали, що підстав для його задоволення нема.
В судовому засіданні апеляційного суду відповідач підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити. При цьому уточнив, що в теперішній час вказана будівля, де він фарбував вікна позивачки узаконена за рішенням суду, однак, вважає таке рішення незаконним, тому і фарбує вікна, які виходять на його земельну ділянку.
Позивачка заперечувала проти доводів апеляційної скарги і просила залишити рішення суду без змін.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу відповідача слід відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
Розглядаючи спір, суд правильно встановив фактичні обставини, визначив правовідносини, що склалися між сторонами.
При розгляді справи суд 1 інстанції встановив, що відповідач ОСОБА_2. на підставі особистих неприязних стосунків пофарбував шибки вікон позивачки. Такі обставини він не заперечував в судовому засіданні. Вказана споруда, де мешкає позивачка була побудована у 1981 році і за рішенням Дружківського міського суду від 11.04.2005 року за ОСОБА_1 визнано право власності на неї. Позивачкою надано квитанцію від 2.09.2004 року про придбання матеріалу для приведення в первісний стан пофарбованого вікна (а.с.27) на суму 189 грн. Вказані надані докази нічим не спростовуються, моральна шкода спричинена позивачки неправомірними діями відповідача, однак, при цьому враховано його матеріальне становище, тому суд 1 інстанції прийшов до обгрунтованного висновку, що позивачка має право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди у встановленому розмірі на підставі Ст.ст. 1166,1167 ЦК України. Правильно суд визначив і розмір державного мита відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" і розмір витрат на інформаційне-технічне забезпечення відповідно до Постанови КМУ №1258 від 21.12.2005 року.
Доводи відповідача про те, що позивачкою не надано доказів спричинення матеріальної шкоди саме в такому розмірі, апеляційний суд не може прийняти до уваги, оскільки надані позивачкою докази відповідачем не спростовані, від проведення експертизи він відмовився.
Доводи відповідача про те, що позивачкою не надано доказів спричинення моральної шкоди в саме такому розмірі, також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідач діяв неправомірно і пошкодив майно позивачки. При цьому судом враховано матеріальне становище відповідача.
Відповідно до ч.І ст.П ЦПК України суд розглядає цивільні справі не інакше як за зверненням фізичних осіб, поданим відповідно до закону, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
При встановлені фактів і постановлені рішення судом 1 інстанції не порушено норм процесуального права та правильно застосовані норми матеріального права, тому підстав для скасування рішення суду не має.
Відповідно до ч.І ст.308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд 1 інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 307 ч.І п.1, 308 ч.І, 313-315 ЦПКУкраїни, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Дружківського міського суду від 28 березня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.