Єдиний унікальний номер 333/9942/25
Провадження №1-кп/333/933/25
Іменем України
17 грудня 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суду м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретарки судового засідання ОСОБА_2 , прокурорки ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисниці обвинуваченого - адвокатки ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_8 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_9 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду матеріали кримінального провадження №12024082050002006 від 04.10.2024, відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця міста Запоріжжя, маючого середню спеціальну освіту, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 22.11.2023 Жовтневим районним судом міста Запоріжжя за ч. 2 ст. 309 КК України до штрафу в розмірі 34 000 грн., який сплачено 26.06.2024;
- 04.02.2025 Хортицьким районним судом міста Запоріжжя за ч. 3 ст. 309 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений з іспитовим строком 2 роки. 24.03.2025 поставлений на облік Комунарським РВ Філії ДУ «Центр Пробації» в Запорізькій області, -
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України,-
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, уродженця с. Криничне Вільнянського району Запорізької області, маючого повну середню освіту, офіційно працевлаштованого в Запорізькій гімназії №90 Запорізької міської ради на посаді сторожа, не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України,-
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , українця, громадянина України, уродженця м. Запоріжжя, маючого середньо-спеціальну освіту, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх дітей, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 , раніше не судимого. обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України,-
17.12.2025 в судовому засіданні прокурор подав письмове клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку тримання під вартою та ОСОБА_4 - домашнього арешту.
Своє клопотання мотивує тим, що в ході досудового слідства встановлений ряд ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які не зникли, що є підставою для продовження вказаного запобіжного заходу, а саме: може переховуватися від суду; продовжувати займатися протиправною діяльністю.
Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник просили суд задовольнити їх клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді - цілодобового домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисниця не заперечували проти продовження запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Статтею 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Приймаючи рішення про зміну або продовження запобіжного заходу, суд враховує вимоги ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фактичні обставини справи, дані про особу обвинуваченого та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання, суд вважає, що не має ґрунтовних підстав для можливості застосування інших запобіжних заходів альтернативних триманню під вартою, вважає їх не достатніми для запобіганню ризиків та виконанню обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Клопотання прокурора, щодо продовження запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних за до обвинуваченого не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, що виправдовує обрання відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до пункту 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п,32, Series А, №182).
Згідно з п.1 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя, суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов'язаний оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення.
Інкриміноване обвинуваченому ОСОБА_6 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 307 України, відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, санкцією статті якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу та недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст.178 КПК України, а також доведеність прокурором під час розгляду клопотання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст.176 КПК України, не може запобігти наведеним під час розгляду клопотання ризикам, оцінюючи ступінь порушення цінностей суспільства у даному кримінальному провадженню, намагаючись забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, суд вбачає, що клопотання прокурора про продовження ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою законним та обґрунтованим.
Необхідність арешту обвинуваченого ОСОБА_6 , що обмежує його особисту недоторканість, не буде суперечити нормі ст. 5 ч.1 п. «b» Європейської конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», за якою особи можуть бути арештовані для виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом. Такі обов'язки передбачено в чинному кримінально-процесуальному законодавстві України, зокрема, в ст. 177 КПК України.
Вирішуючи питання про доцільність продовження домашнього арешту ОСОБА_4 , суд враховує, що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину в сфері незаконного обігу психотропних речовин, за який передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі строком від 9 до 12 років. Крім цього згідно рішення ЄСПЛ у справі «Панченко проти Росії», ризик втечі обвинуваченого не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати на те, що вона маловірогідна.
Відповідно до ч.1, 3 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 194 КПК України обов'язки можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності строк дії обов'язків може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. З огляду на приписи ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов'язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними приписами, які регулюють застосування відповідного запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей і спливу строку досудового розслідування.
Загальні підстави і порядок застосування та продовження запобіжного заходу визначені у ст. 194, 199 КПК України, конструкції яких передбачають такі критерії дослідження слідчим суддею обставин (фактів):
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують продовження дії запобіжного заходу;
3) обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.
За таких обставин, слідчому судді достатньо підстав для продовження строку дії додаткових обов'язків на строк, визначений прокурором.
Судом встановлено, що на теперішній час продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1,3, ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_4 може:
- переховуватись від органів досудового розслідування або суду, оскільки ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 3 ст. 307 КК України, що згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та суворого покарання;
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу та недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст.178 КПК України, а також доведеність прокурором під час розгляду клопотання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст.176 КПК України, не може запобігти наведеним під час розгляду клопотання ризикам, оцінюючи ступінь порушення цінностей суспільства у даному кримінальному провадженню, намагаючись забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, суд вбачає, що клопотання прокурора про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Керуючись ст.ст. 177, 331, 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження запобіжних заходів - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 04 лютого 2026 року, включно.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику обвинуваченого, а також надіслати начальнику ДП «Запорізький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці, тобто до 17 лютого 2026 року включно.
Покласти на ОСОБА_4 обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не залишати без дозволу слідчого, прокурора, суду місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_5 ; прибувати до прокурора, суду за кожною вимогою, утримуватися від спілкування зі свідками та підозрюваними по даному кримінальному провадженню.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику обвинуваченого.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду.
Головуючий суддя ОСОБА_1