Справа №333/3888/25
Провадження №2/333/3007/25
18 грудня 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Михайлової А.В., за участі секретаря судового засідання Панченко К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Запорізької міської ради про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом,
ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним позовом, в якому просить визнати за ним право власності на 17/25 частин жилого будинку АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач звернувся до приватного нотаріуса Білої Т.С. з заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом, але постановою від 11 грудня 2021року нотаріус відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщини, зазначивши у постанові, що у спадкоємця відсутній документ про право власності спадкодавця на житло, тому, зазначена вище обставина стала підставою для звернення до суду за захистом своїх прав, з позовом про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом.
Ухвалою суду від 02.06.2025 вказану позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального провадження та призначено підготовче засідання на 02.07.2025 року
Ухвалою суду від 29.09.2025 року закрите підготовче провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, позивач та його представник позов підтримали.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без участі представника відповідача, при вирішенні даної справи покладається на розсуд суду.
За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу без фіксування судового засідання технічними засобами у відсутності учасників справи, на підставі доказів, які є в матеріалах справи, що відповідає положенню ч.3 ст. 211, ч.2 ст.247 ЦПК України.
Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 .
На час смерті їй належало 17/25 частин жилого будинку АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 12.08.1971 року.
Єдиним її спадкоємцем за законом першої черги, який прийняв спадщину був її син, ОСОБА_2 , оскільки проживав та був зареєстрований разом з нею за однією адресою, але свідоцтво про право на спадщину за життя не отримав.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , дід позивача, ним було складено заповіт, тому спадкування відбулося за заповітом.
Таким чином, на час смерті йому належало 17/25 частин жилого будинку АДРЕСА_1 , які він успадкував після смерті матері, але свідоцтво про право на спадщину за законом він не отримав.
Згідно матеріалів спадкової справи № 98/2023 із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 звернулася мати позивача, як його законний опікун, так як станом 30.12.2016 року позивачу були 4 роки, інші спадкоємці відсутні
Таким чином, позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом після померлого, який прийняв спадщину.
Постановою від 11 грудня 2021року приватний нотаріус Біла Т.С. відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщини, зазначивши у постанові, що у спадкоємця відсутній документ про право власності спадкодавця на житло
Надаючи правову оцінку вказаним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до змісту ст.ст.1216-1218, 1220-1221, 1261, 1264, 1268 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а тому прийняття спадщини частинами не можливе. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ст.41Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, яке є непорушним.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За змістом ст. 1217 ЦК спадкування здійснюється за законом або за заповітом.
Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до статей 15, 16 ЦК України право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким на свій розсуд, а певним способом захисту такого свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
На підставі частини п'ятої статті 1268 ЦК України спадщина належить спадкоємцю незалежно від часу її прийняття з часу відкриття спадщини.
Пунктом 3 глави 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та ч. 4 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов'язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Питання розподілу судових витрат позивачем не порушувалось.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1216-1218, 1225, 1264, 1268 ЦК України, ст.ст.76-81,211,259,263-265,268 ЦПК України, ст. ст.153, 224, 227 ЦК України (в редакції 1963 року) суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Запорізької міської ради про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом, - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКППНОМЕР_1 , право власності на 17/25 частин жилого будинку АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Комунарського районного суду
м.Запоріжжя А.В. Михайлова