Справа №2-4394/10
Провадження №4-с/333/35/25
22 грудня 2025 року місто Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді Ковальової Ю.В., секретар судового засідання -Дондик О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Никоненко Олег Олександрович, на постанову Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса) , за участі Акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", правонаступника стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ»,
за участю:
представника заявника - адвоката Никоненка О.О.,
В провадження Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Никоненко Олег Олександрович, на постанову Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса) про арешт майна боржниката оголошення заборони на його відчуження № 51789246, видану 24.12.2019 року Комунарським ВДВС міста Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області ЗМУЮ (на цей час - Комунарський ВДВС у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса)), де особою, майно/права якої обтяжуються є ОСОБА_1 . . Скаргу мотивовано наступним.
У вересні 2024 року заявниця вирішила придбати нерухоме майно. В цілях попередньої оцінки та аналізу майбутнього правочину та можливих небезпек, адвокатом було перевірено Державний реєстр речових прав та Державний реєстр 2 обтяжень, про що свідчить «Інформація з державного реєстру речових прав на нерухоме майно» від 22.10.2025 року. Як з'ясувалося, Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія номер 51789246, виданою 24.12.2019 року Комунарським ВДВС міста Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області (на цей час - Комунарський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса)), було накладено арешт на все нерухоме майно заявниці (Рішення про державну реєстрацію обтяжень №50458220 від 24.11.2019 року). Заявниця вказану постанову не отримала. Про існування обтяжень не знала. Будь- яких виконавчих проваджень щодо неї на цей час не існує. Вказані виконавчі відбувалися за наслідками розгляду Комунарським районним судом цивільної справи № 2-а-4394/2010 та постановлення рішення від 27.12.2010 року . На цей час позивачка не має статусу боржника згідно до Реєстру боржників, виконавче провадження № 51789246 є закритим. Існування арешту на «все нерухоме майно» фактично позбавляє позивачку права отримувати у власність будь яке нерухоме майно, оскільки воно автоматично буде під забороною. Зазначає, що виконавчі документи видано ще в 2010 році. Пред'явлено до виконання в 2011 році. Що з ними відбувалося протягом 14 років, і чому арешт накладено після спливу 8 років, невідомо. Стягувача, зважаючи на те, що нічого не відбувається, це не цікавить. Виконавче провадження закінчено. З моменту арешту пройшло більш як п'ять років. Протягом всього часу стягувач жодної зацікавленості не проявляють. Будь які строки пред'явлення виконавчого документа до виконання вже спливли. Чи існують матеріали виконавчого провадження, невідомо. При таких обставинах, вважає що збереження упродовж понад 5 років арешту, накладеного державним виконавцем з метою виконання судового рішення, за відсутності відкритих виконавчих проваджень та можливості продовження примусового виконання судового рішення щодо боржника ОСОБА_1 , є невиправданим втручанням у її право на мирне володіння своїм майном. Просить суд скасувати постанову про арешт та поновити строк на оскарження постанови, оскільки про порушення свого права позивачка дізналася 22.10.2025 року з інформації з реєстру нерухомого майна.
В судове засідання 12.12.2025 представник заявника надав заяву, в якій підтримав вимоги скарги, на її задоволенні наполягає.
Державний виконавець в судове засідання не з'явився, до суду надано відзив на скаргу, в якому просили в задоволенні скарги відмовити за наступних обставин. На виконанні у Комунарському відділі державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - Відділ) перебувало виконавче провадження № 51789246 з примусового виконання Виконавчого листа №2-4394/10 виданого 25.04.2016 Комунарським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Креді Агріколь Банк" суми боргу у розмірі 278986,75 грн. 29.07.2016 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та направлено сторонам. 24.12.2019 року державним виконавцем було винесено постанову про звернення стягнення на майно боржника та накладено арешт на все майно боржника. 26.12.2019 року державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, згідно п.4 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон). Стягнення по виконавчому документу не проводилось, витрати виконавчого провадження не стягнуто. Повторно виконавчий документ на виконання не надходив. Керуючись викладеним, державний виконавець проводить заходи примусового характеру згідно Закону України «Про виконавче провадження», на момент внесення даних про обтяження за боржником рахувався несплачений борг, виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій, саме тому з метою повного та фактичного виконання рішення державним виконавцем винесена постанова про звернення стягнення на майно боржника. З матеріалів справи також встановлено, що судове рішення на підставі якого видано виконавчий лист №2-4394/10 виданий 25.04.2016 Комунарським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Креді Агріколь Банк" суми боргу у розмірі 278986,75 грн має законну силу та боржником не виконано. На даний час виконавче провадження строки зберігання якого закінчились знищено, відповідно до Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затвердженого наказом № 1829/5 від 07.06.2017 Міністерством юстиції України. Законодавством не передбачено обов'язку державного (приватного) виконавця зняти арешт, накладений на майно боржника, у разі повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки таке повернення не свідчить про закінчення виконавчого провадження й у такому випадку стягувач має право повторно звернутися із заявою про примусове виконання рішення суду, яке не виконано, протягом встановлених законом строків. Враховуючи положення п.10 -2 розділу XIII прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку із введенням військового стану, стягувачем не пропущений строк на повторне пред'явлення до примусового виконання виконавчого документу. Просили відмовити в задоволенні скарги, оскільки доводи скарги є безпідставними.
Представники Акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", правонаступника стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» в судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили, із заявами, клопотаннями по суті скарги до суду не зверталися.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст.449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
З огляду на викладені заявником обставини у скарзі, суд вважає за можливе поновити строк для подання скарги.
Заочним рішенням Комунарського райсуду м. Запоріжжя у справі 2-4394/10 від 27.12.2010 року на користь ПАТ «Індустріально-експортний банк» солідарно стягнуто заборгованість в розмірі 277166,75 грн за кредитним договором № 541/707480 від 30.07.2008 р. та судові витрати з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Як вбачається з матеріалів справи, Автоматизованої системи виконавчих проваджень та відповіді Комунарському відділі державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 09.12.2025, надісланої на виконання ухвали суду, на виконанні у Комунарському відділі державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебувало виконавче провадження № 52336163 з примусового виконання Виконавчого листа № 2-а-4394/2010 виданого 12.10.2011 Комунарським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Креді Агріколь Банк", який є повним правонаступником Публічного акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», Публічного акціонерного товариства «Індустріально-Експортний Банк», акціонерного товариства «Індустріально-Експортний Банк», 278986,75 грн. 26.09.2016 державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 04.10.2016 державним виконавцем було винесено постанову про стягнення виконавчого збору. 27.12.2017 державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, згідно п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (відсутність у боржника майна). Стягнення по виконавчому документу не проводилось, витрати виконавчого провадження та виконавчий збір не стягнуто.
Також, на виконанні у Комунарському відділі державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - Відділ) перебувало виконавче провадження № 51789246 з примусового виконання Виконавчого листа №2-4394/10 виданого 25.04.2016 Комунарським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Креді Агріколь Банк", який є повним правонаступником Публічного акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», Публічного акціонерного товариства «Індустріально-Експортний Банк», акціонерного товариства «Індустріально-Експортний Банк», суми боргу у розмірі 278986,75 грн. 29.07.2016 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та направлено сторонам. 24.12.2019 року державним виконавцем було винесено постанову про звернення стягнення на майно боржника та накладено арешт на все майно боржника. 26.12.2019 року державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, згідно п.4 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон). Стягнення по виконавчому документу не проводилось, витрати виконавчого провадження не стягнуто. Повторно виконавчий документ на виконання не надходив.
Отже, з матеріалів справи встановлено, що судове рішення, на підставі якого видано виконавчий лист №2-4394/10 виданий 25.04.2016 Комунарським районним судом м. Запоріжжя про стягнення в тому числі з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Креді Агріколь Банк" суми боргу у розмірі 278986,75 грн має законну силу та боржником не виконано. Доказів зворотнього суду не надано.
Вирішуючи питання обґрунтованості скарги, суд керується наступним.
Велика Палата Верховного Суду у своїй Постанові від 14 травня 2025 року у справі № 2/1522/11652/11 зазначає, що як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчого документа стягувачу є формами завершення виконавчого провадження, проте вони мають різні правові підстави та відповідно різні правові наслідки.
Закінчення виконавчого провадження є стадією виконавчого провадження і передбачає завершення вчинення виконавчих дій щодо примусового виконання рішення в межах відповідного виконавчого провадження. Зміст правових підстав для закінчення виконавчого провадження, визначених частиною першою статті 49 Закону № 606-XIV (частиною першою статті 39 Закону № 1404-VIII), свідчить про об'єктивну неможливість виконати відповідне рішення у примусовому порядку. На відміну від обставин, що зумовлюють повернення виконавчого документа стягувачу, обставини, які є підставою для закінчення виконавчого провадження, не перестануть існувати в майбутньому.
З наведеного слідує і формування наслідків закінченого виконавчого провадження, зокрема, виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочато знову, крім випадків передбачених законом (частина перша статті 40 Закону № 1404-VIII). Водночас частиною п'ятою статті 47 Закону № 606-XIV визначено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону (аналогічна норма міститься в частині п'ятій статті 37 Закону № 1404-VIII). Повернення виконавчого документа стягувачу є процесуальною дією державного (приватного) виконавця, яка вчиняється останнім у випадку, коли внаслідок існування певних обставин або дій чи бездіяльності учасників виконавчого провадження неможливо у примусовому порядку виконати відповідне рішення. Разом з цим повернення виконавчого документа стягувачу не свідчить про неможливість примусового виконання рішення взагалі, а лише про таку неможливість у певний момент. Тобто якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення виконавчого документа стягувачу, то останній може повторно звернутися із заявою про примусове виконання рішення. Наслідки завершення виконавчого провадження визначені статтею 50 Закону № 606- XIV.
Відповідно до положень частин першої, другої статті 50 Закону № 606-XIV у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження.
Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Схожі за змістом норми містяться у частинах першій, другій статті 40 Закону № 1404- VIII.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що законодавець чітко передбачив два випадки, коли державний (приватний) виконавець зобов'язаний зняти арешт з майна боржника, та зазначити про це у відповідній постанові, а саме:
- у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій);
- у разі повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.
Законодавством не передбачено обов'язку державного (приватного) виконавця зняти арешт, накладений на майно боржника, у разі повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки таке повернення не свідчить про закінчення виконавчого провадження й у такому випадку стягувач має право повторно звернутися із заявою про примусове виконання рішення суду, яке не виконано, протягом встановлених законом строків.
Водночас Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що законодавець у Законі № 1404-VIII, який набрав чинності з 05 жовтня 2016 року, передбачив випадки, за яких арешт з майна знімається одночасно із поверненням виконавчого документа стягувачу, а саме: стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа; стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення; запроваджено тимчасову адміністрацію банку-боржника, крім рішень немайнового характеру (частина третя статті 37 Закону № 1404-VIII).
Враховуючи наведене, повернення виконавчого документа стягувачу не є підставою для зняття арешту з майна боржника (за винятком випадків, передбачених у частині третій статті 37 Закону № 1404-VIII).
Отже, оскільки в ході розгляду даної скарги встановлено, що виконавчий документ про стягнення з ОСОБА_1 суми боргу в розмірі 278986,75 грн було повернуто стягувачу, це не є підставою для зняття арешту з майна боржника.
Крім того, суд звертає увагу на таке.
Згідно ч. 1 ст. 12 Закону виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Згідно ч.4 ст. 12 строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред'явлення виконавчого документа до виконання 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Як вбачається з відзиву, Постановою про повернення виконавчого документу стягувачу ВП№ 51789246 від 26.12.2019 встановлено, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений для виконання в строк до 26.12.2022.
Згідно п.10 -2 розділу XIII прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX: визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Виходячи з вищевикладеного, стягувачем не пропущений строк на повторне пред'явлення до примусового виконання виконавчого документу.
При вирішенні питання про зняття арешту державний виконавець керується статтею 59 ЗУ «Про виконавче провадження», а саме: 1. Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. 2. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 Закону. 3. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. 4. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; Документ сформований в системі «Електронний суд» 10.11.2025 7 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1 -2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності". 5. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Відповідно до ч.3 ст. 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Як встановлено в судовому засіданні, судове рішення, на підставі якого видано виконавчий лист №2-4394/10 виданий 25.04.2016 Комунарським районним судом м. Запоріжжя про стягнення в тому числі з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Креді Агріколь Банк" суми боргу у розмірі 278986,75 грн має законну силу та боржником не виконано, доказів зворотнього суду не надано; виконавчий документ про стягнення з ОСОБА_1 суми боргу в розмірі 278986,75 грн було повернуто стягувачу, що, з огляду на чинне законодавство України, не є підставою для зняття арешту з майна боржника; стягувачем не пропущений строк на повторне пред'явлення до примусового виконання виконавчого документу.
Отже, дії державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса) з винесення постанови про арешт майна боржниката оголошення заборони на його відчуження № 51789246, від 24.12.2019 року вчинені відповідно до вимог закону, в межах повноважень державного виконавця, права чи свободи заявника під час прийняття вказаного рішення жодним чином не порушувались, а отже доводи скарги є безпідставними та не відповідають зібраним по справі доказам.
Враховуючи викладене, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об'єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принципи справедливості та неупередженості, суд дійшов висновку про те, що прийняте державним виконавцем рішення винесено відповідно до закону, в межах його повноважень, а право заявника на час винесення оскаржуваної постанови не було порушено.
Керуючись ст. ст. 24, 258-259, 447-453 ЦПК України, ЗУ «Про виконавче провадження», суд,
Поновити ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Никоненко Олег Олександрович строк для звернення зі скаргою на постанову державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса).
У задоволенні скарги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Никоненко Олег Олександрович, на постанову Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса) , за участі Акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", правонаступника стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ»- відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Ю.В. Ковальова