Справа № 333/12122/25
Провадження № 1-кс/333/4060/25
Іменем України
23 грудня 2025 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Запоріжжя, клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції № 4 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025082040001669 від 18.12.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -
19.12.2025 року слідчий СВ ВП № 4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області лейтенант поліції ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням, що підтверджується відміткою поштового відправлення, про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025082040001669 від 18.12.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що 18.12.2025 року до ВП № 4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області надійшло повідомлення про те, що 18.12.2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив самогубство шляхом вистрибування з балкону 4 поверху. Труп оглянуто, направлено до ДСУ ЗОБ СМЕ.
Вказане повідомлення 18.12.2025 року зареєстровано до єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» ВП № 4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області за № 38876.
18.12.2025 року за даним фактом слідчим СВ ВП № 4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025082040001669 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
В подальшому, 18.12.2025 року, в період часу з 23 год. 03 хв. до 23 год. 39 хв., слідчим СВ ВП № 4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області лейтенантом поліції ОСОБА_3 проведено огляд місця події, а саме ділянку місцевості біля буд № 33 по вул. Тополіна, у м. Запоріжжі, в ході якого оглянуто труп ОСОБА_5 , в ході якого виявлено та вилучено: куртка; мобільний телефон «Huawei».
18.12.2025 року призначено судову медичну експертизу трупа ОСОБА_5 .
Далі, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, слідчим на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України було проведено огляд місця події, а саме приміщення квартири АДРЕСА_2 , в ході якого виявлено та вилучено: накладний ніготь з підлоги коридору; мікрочастки з рами рухомого вікна на балконі; змив з поверхні рухомої рами вікна; виделка з консерви на балконі; виделка з консерви на балконі; прозора кришка; банка з салатом; скляна пляшка з під горілки; кришка білого кольору; ручка відкривання вікна; банка з недопалками; дві металеві банки; одна металева банка; консерва куряча.
19.12.2025 року вищевказані вилучені предмети визнані речовими доказами та долучені до матеріалів кримінального провадження для проведення відповідних експертиз та слідчих дій.
Допитана в якості свідка ОСОБА_6 пояснила, що 18.12.2025 року у вечірній час доби, вона запросила ОСОБА_5 додому щоб він відремонтував у неї ручку на вхідних дверях квартири. Після того як він відремонтував, вони почали вживати алкогольні напої. Через деякий час до неї прийшов її хлопець ОСОБА_7 . Коли вони стояли в коридорі квартири та вона почала пояснювати хлопцю, що це за чоловік та що він робить в квартирі, ОСОБА_7 у збудженому стані направився до зальної кімнати, а коли вони зайшли туди, то останнього в кімнаті не виявили, а коли зайшли на балкон та виглянули, то побачили останнього, який лежить під балконом на асфальтній поверхні.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_7 пояснив, що 18.12.2025 року у вечірній час він прийшов у гості додому до своєї дівчини ОСОБА_6 , де в коридорі побачив раніше не відомого чоловіка. Остання пояснила, що даний чоловік ремонтував їй ручку на вхідних дверях. Поки вона розповідала, то даний чоловік у збудженому стані пішов до зальної кімнати, а коли вони зайшли за ним, то там його не виявили, при цьому було привідчинені двері на балкон. Вийшовши на балкон чоловіка там не було та виявили, що він лежить на асфальтній поверхні під балконами.
Посилаючись на те, що вилучені предмети мають доказове значення у кримінальному провадженні, оскільки є достатні підстави вважати, що вилучені речі є речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні та являються знаряддям та предметом кримінального правопорушення, слідчий просить накласти арешт на вищевказані речі.
Слідчий, прокурор у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце слухання справи були повідомлені судом своєчасно та належним чином, слідчий надала суду заяву про розгляд клопотання без її участі, клопотання підтримує в повному обсязі.
Дослідивши клопотання і додані до нього матеріали у їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку про те, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Слідчим суддею встановлено, що 18.12.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України (кримінальне провадження № 12025082040001669).
Клопотання слідчого про арешт майна погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_4 . У ньому зазначено підстави, у зв'язку з якими необхідно здійснити арешт майна та конкретизовано майно, що належить арештувати, тобто клопотання оформлене відповідно до вимог ст. 171 КПК України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучені документи, що підтверджують обставини, викладені у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Аналіз змісту ст. 168 КПК України свідчить, що тимчасово вилученим майном може вважатись майно, яке одержано в результаті: затримання особи в порядку, передбаченому ст. ст. 207, 208 цього Кодексу, обшуку, огляду.
Вилучені речі, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення ошуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном (ч. 7 ст. 237 КПК України).
Таким чином, вирішення питання про те, чи є майно, яке потрапило до уповноваженої особи органу досудового розслідування, тимчасово вилученим, залежить від того, чи надавався дозвіл на його вилучення слідчим суддею.
Припинення статусу тимчасово вилученого майна передбачено лише шляхом накладені арешту або його повернення.
Статтею 169 КПК України визначено вичерпний перелік підстав для повернення тимчасово вилученого майна, а саме: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 КПК України; 4) у разі скасування арешту.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається: 1) з метою забезпечення збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Так, слідчий звернувся до суду з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна не пізніше робочого дня після вилучення майна, в порядку з ч. 5 ст. 171 КПК України.
Відповідно до постанови слідчого від 19.12.2015 року про визнання речовими доказами вищезазначені вилучені предмети в ході огляду місця події, а саме ділянки місцевості біля буд АДРЕСА_1 , та в ході проведення огляду місц події, а саме приміщення квартири АДРЕСА_2 , визнано речовими доказами.
Визначені у клопотанні слідчого речі, відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, оскільки зазначені матеріальні об'єкти мають значення для встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадження як речові докази, що можуть бути використані як докази факту і обставин, які встановлюються під час кримінального провадження, а також існують підстави вважати, що вони являються знаряддям та предметом вчинення кримінального правопорушення, а також зберегли на собі його сліди.
Частиною другою ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу) 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 179 цього Кодексу): 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Таким чином, слідчим суддею встановлено, що існують підстави, визначені у ч. 2 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на зазначене в клопотанні майно.
З урахуванням принципу розумності та співрозмірності, слідчий суддя приходить до переконання, що незастосування даного заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до зникнення або втрати майна, зазначеного у клопотанні слідчого чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 167, 170-173, 175, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції № 4 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025082040001669 від 18.12.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, що було вилучено 18.12.2025 року під час проведення огляду місця події - ділянки місцевості біля буд. АДРЕСА_1 , а також під час огляду місця події - приміщення квартири АДРЕСА_2 , а саме: куртка; мобільний телефон «Huawei»; накладний ніготь з підлоги коридору; мікрочастки з рами рухомого вікна на балконі; змив з поверхні рухомої рами вікна; виделка з консерви на балконі; виделка з консерви на балконі; прозора кришка; банка з салатом; скляна пляшка з під горілки; кришка білого кольору; ручка відкривання вікна; банка з недопалками; дві металеві банки; одна металева банка; консерва куряча.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду.
Слідчий суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя ОСОБА_1