Справа № 529/1101/25
Провадження № 3/529/398/25
23 грудня 2025 року селище Диканька
Суддя Диканського районного суду Полтавської області Кириченко О.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли до суду з Сектору поліцейської діяльності № 2 Відділу поліції № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 , не працюючого, РНОКПП НОМЕР_1 , який раніше протягом року притягувався до адміністративної відповідальності 09.08.2025 за ч. 2 ст. 175-1 КУпАП,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 23.11.2025 серії ВАД № 317291, 23 листопада 2025 року близько 21 год. 00 хв. ОСОБА_1 , знаходячись по АДРЕСА_2 , вчинив у присутності своєї малолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 домашнє насильство стосовно своєї колишньої дружини ОСОБА_3 , а саме висловлювався нецензурною лайкою в її адресу, ображав, погрожував, на зауваження не реагував, чим завдав шкоди психічному здоров'ю потерпілої. Згідно з цим протоколом дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності. При цьому, у заяві ОСОБА_1 вказав, що 23.11.2025 між ним та його колишньою дружиною ОСОБА_3 виник побутовий конфлікт. Він не вчиняв стосовно ОСОБА_3 домашнє насильство та не бажав настання шкоди її психічному чи фізичному здоров'ю. Він та ОСОБА_3 примирилися.
Потерпіла ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності. У заяві ОСОБА_3 вказала, що 23.11.2025 між нею та її колишнім чоловіком ОСОБА_1 мав місце побутовий конфлікт. Вона та ОСОБА_1 примирилися і вона не має до нього претензій, адже конлфікт між ними вирішено.
Відповідно до ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, не є обов'язковою, а тому розгляд справи було проведено за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, приходжу до такого висновку.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі по адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.
Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (дії кривдника мають умисний характер з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди (фізична чи психологічна шкода завдається потерпілій особі; порушення прав і свобод людини; асиметрія сил, тобто значна перевага сил кривдника (фізичних, психологічних, владних, економічних, пов'язаних із вищою посадою тощо).
Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов'язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.
В свою чергу, конфлікт (від лат. Conflictus - зіткнення) - це відсутність згоди між двома або більше сторонами, які можуть бути конкретними особами або групами. Кожна сторона робить все, щоб прийнята була її точка зору і мета, і заважає іншій стороні робити теж саме.
Конфлікт не містить вище перелічених ознак домашнього насильства.
Отже, різниця у тому, що домашнє насильство є результатом свідомих дій кривдника, підкріплене агресією і бажанням завдати шкоди, а не прагненням розв'язати спір.
Дослідивши та проаналізувавши в сукупності наявні у справі докази та надані суду письмові пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_3 , приходжу до висновку, що 23.11.2025 між ОСОБА_1 та його колишньою дружиною ОСОБА_3 фактично мав місце саме конфлікт на побутовому рівні, що виключає склад правопорушення у вигляді домашнього насильства.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 саме домашнього насильства.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у вчиненні правопорушення має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги , перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Відповідно до рішень ЄСПЛ у справах "Малофеєва проти Росії" та "Карєлін проти Росії", у випадку, коли викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає усіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа належним чином не може підготуватись до захисту) та принципу рівності сторін (оскільки фактично суд перебирає на себе не властиву йому функцію обвинувачення), що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, і у такому разі справа має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення вини "поза розумним сумнівом" означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного "розумного сумніву" в цьому, тоді як наявність такого "розумного сумніву" у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Згідно з ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (частина 1 статті 7 КУпАП).
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Враховуючи, що всі сумніви щодо доведеності вини особи, слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів вини ОСОБА_1 , приходжу до висновку, що в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вказані вище встановлені судом обставини у їх сукупності, приходжу до висновку, що провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу вказаного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 173-2, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 265, 280, 283, п. 3 ч. 1 ст. 284, ст. ст. 287, 289 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю події та складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Диканський районний суд Полтавської області.
Суддя О.С. Кириченко