Рівненський апеляційний суд
Іменем України
18 грудня 2025 року м. Рівне
Справа № 571/3318/25
Провадження № 11-сс/4815/345/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:
Суддів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4
прокурора - ОСОБА_5
підозрюваного - ОСОБА_6
захисника - адвоката ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцї з ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» та власними технічними засобами захисника апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Рокитнівського районного суду Рівненської області від 18 листопада 2025 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ ВП №2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором, і обрано ОСОБА_6 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів до 15.01.2026 року.
В апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_7 , покликаючись на незаконність ухвали слідчого судді, доводить, що заявлені прокурором ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не підтверджені нналежними доказами і ґрунтуються на припущеннях.
Наголошує, що ОСОБА_6 раніше не судимий і не має наміру ухилятися від слідства чи суду, а, відтак, відсутні і підстави для утримання його під вартою.
Просить скасувати оскаржувану ухвалу і постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи захисника - адвоката ОСОБА_7 та підозрюваного ОСОБА_6 на підтримання апеляційної скарги, доводи прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною і просить залишити її без змін, перевіривши матеріали клопотання й обговоривши викладене в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Статтею 5 Європейської Конвенції з прав людини законним та обґрунтованим вважається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 194 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При визначенні ризиків має враховуватися особистість підозрюваного, обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан та зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, слідчим відділенням ВП № 2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 62023080020000180, внесеного до ЄРДР 05.05.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, - самовільне залишення військової частини з метою ухилення від військової служби в умовах воєнного стану, у вчиненні якого ОСОБА_6 оголошено підозру.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , слідчим суддею, як того вимагає закон, перевірено наявність обґрунтованих підстав вважати, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, з чим погоджується і колегія суддів, зважаючи на те, що ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем ЗСУ, в умовах воєнного стану підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину - самовільного залишення військової частини, за який передбачене максимальне покарання у виді 12 років позбавлення волі, згідно тверджень прокурора, повертатися на службу не бажає, що свідчить про відсутність стримуючих факторів для дотримання ним своїх процесуальних обов'язків.
За положеннями ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений п.5 ч.1 цієї статті, тобто, тримання під вартою.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів законною та обґрунтованою і підстав для її скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 404-405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Рокитнівського районного суду Рівненської області від 18 листопада 2025 року, якою обрано ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 15 січня 2026 року, залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3