Рівненський апеляційний суд
Іменем України
18 грудня 2025 року м. Рівне
Справа № 564/4327/23
Провадження № 11-кп/4815/731/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі :
Суддів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4
прокурора - ОСОБА_5
захисника-адвоката - ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з ДУ “Рівненський слідчий ізолятор» апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Костопільського районного суду Рівненської області від 22 жовтня 2025 року в кримінальному провадженні № 42023182490000104, -
Ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 22 жовтня 2025 року, яким здійснюється розгляд кримінального провадження № 42023182490000104 від 03.07.2023 року щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, задоволено клопотання прокурора і продовжено ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 20 грудня 2025 року.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 покликаючись на незаконність ухвали місцевого суду, просить її скасувати і постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання прокурора відмовити.
Зазначає, що докази сторони обвинувачення є безпідставними і потребують доведення, а ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, відсутні, у зв'язку з чим відсутні і підстави застосування щодо ОСОБА_7 заходів кримінально-правового характеру.
Заслухавши суддю-доповідача, захисника ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_7 які підтримують апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, доводи прокурора, який вважає ухвалу законною та обґрунтованою і просить залишити її без змін, перевіривши матеріали клопотання й обговоривши викладене в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Згідно вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного ( обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Розглядаючи питання про доцільність тримання особи під вартою, судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обгрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті,соціальні обставини життя особи, та її зв'язки із суспільством.
При вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 місцевим судом перевірено обґрунтованість оголошеної йому підозри та наявність підстав вважати, що існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, з чим погоджується і колегія суддів, зважаючи на те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину в умовах воєнного стану, за який передбачене максимальне покарання у виді 10 років позбавлення волі, і, усвідомлюючи суворість передбаченого законом покарання, може вчинити дії на уникнення від правосуддя.
В ході розгляду апеляційної скарги прокурор зазначив, що ОСОБА_7 категорично відмовляється повертатися до лав ЗСУ, що свідчить про відсутність стримуючих факторів для дотримання ним своїх процесуальних обов'язків у кримінальному провадженні, судовий розгляд якого не завершено.
Зважаючи на викладене, підстав для скасування ухвали суду щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 20 грудня 2025 року не вбачається.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 422-1 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Костопільського районного суду Рівненської області від 22 жовтня 2025 року щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_7 до 20 грудня 2025 року залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2