"22" грудня 2025 р. Справа № 363/3611/25
22 грудня 2025 року м. Вишгород
Вишгородський районний суд Київської області в складі: головуючої судді Дьоміної О.П., за участі секретаря Ходасевич Д.К., відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача Трайно Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгорода в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін клопотання представника відповідача - адвоката Трайно Т.В. про поновлення процесуального строку на подання відзиву в цивільній справі за позовом ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
27.06.2025 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором за №4873264 від 11.07.2021 року в розмірі 19 607,35 грн., а також судові витрати.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 15.07.2025 року вказану позовну заяву прийнято розгляду, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, справа призначена до розгляду у відкритому судовому засіданні на 23.09.2025 року. Крім того, вказаною ухвалою, судом встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк, з дня вручення даної ухвали, для подання відзиву на позовну заяву.
23.09.2025 року відповідач ОСОБА_1 спрямував до суду заяву, в якій просив відкласти розгляд справи для надання йому можливості ознайомитися з позовом, підготувати свою позицію та долучити докази.
Суд, 23.09.2025 року, за клопотання відповідача, ухвалою суду відклав розгляд зазначеної справи на 20.11.2025 року. Про дату, час та місце розгляду справи, відповідач був ознайомлений під розпис.
18.11.2025 року від відповідача до суду знову спрямовано клопотання про перенесення судового засідання на іншу дату у зв'язку з його хворобою, на підтвердження чого, відповідачем надано копію медичного висновку щодо хвороби останнього з 17.11.2025 року по 21.11.2025 рік.
Суд, 20.11.2025 року задовольнив клопотання відповідача та знову відклав розгляд вказаної справи на 22.12.2025 року.
01.12.2025 року від представника позивача до суду спрямована заява, в якій останній просив розгляд справи провести за його відсутності, вимоги підримав.
15.12.2025 року на адресу суду від представника відповідача - адвоката Трайно Т.В. спрямовано клопотання, в якому остання просила суд визнати поважними причини пропуску процесуального строку на подання відзиву на позов, поновити відповідачу строк на подання відзиву, відкласти розгляд справи, призначений на 22.12.2025 року на іншу дату. При цьому зазначала, що поважними причинами пропуску відповідачем строку на подання відзиву є його хвороба, необхідність пошуку спеціалізованої правової допомоги та збір доказів.
В судовому засіданні відповідач та представник відповідача клопотання підтримали та просили його задовольнити. Відповідач пояснив, що дійсно з 13.08.2025 року не встиг обрати собі представника, весь цей час проводив консультації з різними адвокатами та нарешті в грудні обрав собі представника. Представник відповідача зазначала, що дійсно відзив не підготувала, спрямувала до суду лише клопотання.
Крім того, в судовому засіданні представник відповідача та відповідач просили суд відкласти розгляд зазначеної справи ще один раз, оскільки представник зробила відповідні запити та не встигла отримати відповіді, посилалася на те, що відповідач постраждала особа внаслідок правопорушення, в нього викрадений телефон та банківські картки, наразі триває досудове розслідування по кримінальному провадженню.
Дослідивши зміст поданих представником відповідача клопотань, вислухавши відповідача та представника, суд приходить до наступного:
За положеннями ст. 126 ЦПК України - право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
В той же час, відповідно до вимог ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. В становлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Частина 3 вказаної статті зазначає, що я кщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Так, відповідно до ст. 191 ЦПК України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: 1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів.
Частина 2 цієї статті наголошує на тому, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Судом встановлено, що ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 15.07.2025 року вказану позовну заяву прийнято розгляду, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, справа призначена до розгляду у відкритому судовому засіданні на 23.09.2025 року. Крім того, вказаною ухвалою, судом встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк, з дня вручення даної ухвали, для подання відзиву на позовну заяву. Вказану ухвалу відповідачем отримано 28.07.2025 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Таким чином, днем вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження, відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України, є 28.07.2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, а відтак, останнім днем строку встановленого судом для подання відзиву було 13.08.025 року.
В той же час, відповідач відзиву не подав, 23.09.2025 року ОСОБА_1 спрямував до суду заяву, в якій просив відкласти розгляд справи для надання йому можливості ознайомитися з позовом, підготувати свою позицію та долучити докази. Суд, 23.09.2025 року, за клопотання відповідача, ухвалою суду відклав розгляд зазначеної справи на 20.11.2025 року. Про дату, час та місце розгляду справи, відповідач був ознайомлений під розпис.
18.11.2025 року від відповідача до суду знову спрямовано клопотання про перенесення судового засідання на іншу дату у зв'язку з його хворобою, на підтвердження чого, відповідачем надано копію медичного висновку щодо хвороби останнього з 17.11.2025 року по 21.11.2025 рік. Суд, 20.11.2025 року задовольнив клопотання відповідача та знову відклав розгляд вказаної справи на 22.12.2025 року.
Лише 15.12.2025 року від представника відповідача до суду спрямоване клопотання про поновлення процесуального строку на подання відзиву та відкладення розгляду справи, в якому представник відповідача, як на поважні причини, посилалася на хворобу відповідача, необхідність часу для пошуку спеціалізованої правової допомоги та на збір доказів, при цьому до клопотання, представником відповідача окрім копії ордеру, інших доказів та самого відзиву не долучено.
Ретельно дослідивши зазначене клопотання, судом не встановлено поважних причин пропуску відповідачем строку на подання відзиву, які могли би бути підставою для продовження строку на подання відзиву, оскільки згідно медичного висновку - відповідач хворів лише з 17.11.2025 року по 21.11.2025 рік і, починаючи з 13.08.2025 року по 22.12.2025 року (майже чотири місяці) в нього було достатньо часу на укладення договору про надання правової допомоги та збір доказів, в разі заперечення проти позову, жодних доказів на підтвердження наявності об'єктивних перешкод для подання відзиву відповідачем у встановлений судом строк, адвокатом до клопотання не надано.
Слід зазначити, що поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.
Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України - цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відтак, доводи клопотання є необґрунтованими та не підтверджують об'єктивних перешкод для подання відзиву відповідачем у встановлений судом строк.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Аналогічні висновки містяться в ухвалах Верховного Суду від 17.02.2021 року у справі за №753/17563/19 та від 23.12.2020 року у справі за №557/94/19.
Крім того, ч. 4 ст. 127 ЦПК України визначено, що одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
Вбачається, що адвокатом разом із заявою про поновлення процесуального строку на подання відзиву не була вчинена процесуальна дія, а саме не подано відзив на позовну заяву.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України - суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. А ч. 2 вищевказаної статті визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Із наведених приписів цивільного процесуального законодавства вбачається, що поновленню підлягає строк, визначений законом, а строк встановлений судом може бути продовжений у разі подання клопотання про його продовження до закінчення такого строку.
У свою чергу, представник відповідача, звертаючись до суду із даним клопотанням, просила саме про поновлення відповідачу строку на подання відзиву, що чинним процесуальним законодавством не передбачено.
З огляду на наведене, у задоволенні заяви про продовження (поновлення) процесуального строку на подачу відзиву на позовну заяву слід відмовити.
Що стосується клопотання представника відповідача про відкладенні розгляду справи для надання можливості надати суду докази того, що відповідач по справі постраждала особа, внаслідок вчинення відносно нього кримінального правопорушення, суд виходить з наступного:
У ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» саме на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України за №475/97-ВР від 17.07.1997 року та яка є частиною національного законодавства, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь - якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об'єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі "Цихановський проти України" (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидкимтаефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення п. 1 ст. 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ "Смірнова проти України" (Smirnov v. Ukraine, Application №36655/02), "Карнаушенко проти України" (Karnaushenko v. Ukraine, Application №23853/02) .
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та такі критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини від 27.06.2000 року у справі "Фрідлендер проти Франції" ("Frydlender v. France") заява за №30979/96).
Враховуючи те, що відповідач та його представник, звертаючись до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, посилалися на те, що за заявою відповідача порушене кримінальне провадження саме за фактом крадіжки в нього телефону та банківських карток, за допомогою яких і було отримано кредит, заборгованість про який йдеться мова у цьому позові, суд вважає можливим відкласти розгляд зазначеної справи та надати можливість відповідачу подати суду клопотання про поновлення строку на подання доказів та самих доказів на підтвердження зазначеного, для його вирішення у наступному судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 126, 127, 191, 223 ЦПК України, суд, -
У задоволенні клопотання представника відповідача - адвоката Трайно Т.В. про визнання поважними причини пропуску процесуального строку на подання відзиву, про поновлення процесуального строку на подання відзиву - відмовити.
Клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи для подання до суду клопотання про поновлення строку на подання доказів та надання суду доказів - задовольнити.
Відкласти розгляд цивільної справи за позовом ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором на 14.01.2026 року на 15 год. 30 хв.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Головуюча суддя