"19" грудня 2025 р. Справа № 363/5997/25
19 грудня 2025 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Олійник С.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який притягається до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП,
встановив:
22 вересня 2025 року об 11 год. 15 хв. в с. Нові Петрівці по вул. Свято-Покровська, 1Г, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ЗАЗ Lanos д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку на стан сп'яніння відмовився на нагрудну боді камеру 853952 та вчинив дане правопорушення повторно протягом року. Вказаними діями водій ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, тим самим здійснив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.
22 вересня 2025 року об 11 год. 15 хв. в с. Нові Петрівці по вул. Свято-Покровська, 1Г, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ЗАЗ Lanos д.н.з. НОМЕР_1 не маючи права керувати таким транспортним засобом та вчинив дане правопорушення повторно протягом року. Вказаними діями водій ОСОБА_1 порушив п. 2.1а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні провину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП та ч. 2 ст. 130 КУпАП, що виражається у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння визнав у повному обсязі та щиро розкаявся. Адміністративні матеріали відносно нього за ч. 5 ст. 126 КУпАП та ч. 2 ст. 130 КУпАП просив об'єднати та призначити покарання відповідно до вимог ст. 36 КУпАП. Окрім того, враховуючи санкцію статті, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, просив суд відстрочити виконання постанови в частині накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу на строк 12 місяців, посилаючись на те, що він є діючим військовослужбовцем, має скрутне матеріальне становище. Також зазначив, що його щомісячний дохід є незначним, на підтвердження чого надав відповідні документи, а відтак, сплата штрафу у повному обсязі одноразово є для нього надмірним фінансовим тягарем.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд дійшов наступного.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно п. 2.1.а. ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно ч. 5 ст. 126 КУпАП повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Так, на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, органом поліції до матеріалів справи додано:
- протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №461493 від 22.09.2025 року та ЕПР1 №461485 від 22.09.2025 року;
- копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4198218 від 05 березня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або під впливом лікарських препаратів що знижують увагу та швидкість реакції до Вишгородської ЦРЛ, у якому графа «огляд проводився за допомогою» незаповнена та у графі «результати огляду» зазначено «відмовився», оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння;
- акт огляду на стан сп'яніння, у якому у графі «результати огляду» зазначено «відмова», оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння;
- постанову Основ'янського районного суду м. Харкова від 06 травня 2025 року у справі №646/2143/25, яка набрала законної сили 19.05.2025 року. Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу;
- довідкою інспектора сектору адміністративної практики Вишгородського РУП ГУНП Київської області Пальченка А., про те, що станом на 23.09.2025 року в Єдиному державному реєстрі МВС відсутня інформація стосовно видачі національного посвідчення ОСОБА_1 ;
- копією військового квитка серії НОМЕР_2 , що посвідчує особу ОСОБА_1 ;
- відеозаписом, із якого вбачається, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом, та останньому працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, на що останній відмовився;
- витягом з ІПС МВС України «Армор», відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_1 раніше притягувався до адміністративної відповідальності за керування у стані алкогольного сп'яніння, за вчинення правопорушення керування транспортним засобом без відповідного документа.
Оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, відповідальність за які, передбачена ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, враховуючи наступне.
Так, з матеріалів справи, а зокрема з довідки інспектора сектору адміністративної практики Вишгородського РУП ГУНП в Київській області Пальченка А., вбачається, що станом на 23.09.2025 року в Єдиному реєстрі МВС відсутня інформація стосовно видачі національного посвідчення водія ОСОБА_1 .
З копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4198218 від 05 березня 2025 року вбачається, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, у зв'язку з чим до останнього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 повторно протягом року вчиняв правопорушення, передбачені частинами другою - четвертою ст. 126 КУпАП, а тому дії останнього правильно кваліфіковані за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Об'єктом адміністративного проступку, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Об'єктивна сторона правопорушення вчиненого ОСОБА_1 полягає у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, є порушенням пункту 2.5 Правил дорожнього руху, та є окремим (самостійним) складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Таким чином, проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння є імперативною нормою, та яка передбачає обов'язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставину особи, щодо якої порушується таке питання.
З долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом та від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився.
Разом з тим, з матеріалів справи встановлено, що 06.05.2025 року постановою Основ'янського районного суду м. Харкова у справі №646/2143/25 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 повторно протягом року вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому дії останнього правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
З урахуванням викладеного, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, відповідальність за які, передбачена ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП та відомості викладені у протоколах про адміністративне правопорушення щодо порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.1.а та п. 2.5 Правил дорожнього руху України є достовірними та підтверджені зазначеними вище доказами.
За таких підстав, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП, ч. 2 ст. 130 КУпАП, а його вину у тому, що він відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а також повторно протягом року керував транспортним засобом, не маючи права керування транспортним засобом, доведено повністю.
При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 відповідно до ст. 34 КУпАП, суд визнає щире розкаяння винного.
Обставин, які відповідно до ст. 35 КУпАП обтяжують відповідальність ОСОБА_1 суд не вбачає.
Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи характер вчинених правопорушень, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, наслідки вчинених ним правопорушень та ступінь його вини, наявність обставин, що пом'якшують відповідальність, суддя вважає, що адміністративним стягненням, необхідним і достатнім для виховання ОСОБА_1 у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття та запобіганню вчиненню ним нових правопорушень повинна бути міра відповідальності, в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, відповідно до ст. 36 КУпАП, а саме за ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, без оплатного вилучення транспортного засобу
Також ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про відстрочку виконання постанови суду в частині стягнення з нього штрафу строком на 12 місяців.
Відповідно до ст. 298 КУпАП - постанова про накладання адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.
Згідно ст. 307 КУпАП - штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Стаття 304 КУпАП передбачає, що питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Частиною 2 ст. 301 КУпАП України визначено, що відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.
Згідно ст. 303 КУпАП разі відстрочки виконання постанови відповідно до ст. 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
На підставі викладеного, враховуючи, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем, має скрутне матеріальне становище, вважаю можливим відстрочити виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 , ч. 2 ст. 130 КУпАП.
При обранні стягнення суд ураховує конкретні обставини справи та дані про особу правопорушника, який раніше неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності.
З урахуванням наведеного та керуючись статтями 30, 33, 36, 126, 283 і 284 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років без конфіскації транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП України судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп. на користь держави.
Відстрочити виконання даної постанови в частині накладання на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 40800 гривень на строк 12 місяців, тобто до 19 грудня 2026 року.
Перебіг строку давності виконання постанови в частині адміністративного стягнення у вигляді штрафу зупинити до закінчення строку відстрочки.
У разі несплати штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Вишгородський районний суд Київської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Суддя С.В. Олійник