справа № 164/2767/25
п/с 1-кп/164/318/2025
22 грудня 2025 року. Селище Маневичі.
Маневицький районний суд Волинської області в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_4 ,
представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 , його захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в селище Маневичі клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015030590000591 від 15 вересня 2025 року про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 153 КК України, -
У підготовчому судовому засіданні прокурор просила суд вирішити клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_6 , яке обґрунтувала тим, що він обвинувачується у вчиненні насильницьких дій сексуального характеру, не пов'язаних із проникненням в тіло іншої особи, вчинених щодо неповнолітньої особи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 153 КК України. Окрім цього ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні насильницьких дій сексуального характеру, не пов'язаних із проникненням в тіло іншої особи, вчинених повторно щодо неповнолітньої особи. Ухвалою слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 25 вересня 2025 року підозрюваному ОСОБА_8 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який у подальшому був продовжений ухвалою слідчого судді до 24 грудня 2025 року. Однак, на думку прокурора, і на час скерування до суду обвинувального акту продовжують мати місце ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема те, що ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду задля уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на свідків чи потерпілу та продовжувати вчиняти кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. В обґрунтування ризику, передбаченого у п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, прокурором зазначено, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, вчиненого проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, відносно члена сім'ї, за скоєння якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 7 років і, відповідно, сама суворість покарання, у разі визнання обвинуваченого винним, може спонукати його ухилитись від слідства і суду, для уникнення передбаченого покарання. В обґрунтування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України прокурор зазначає, що одним із вагомих та основних доказів причетності ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення є показання свідка, яка є цивільною дружиною обвинуваченого, та показання самої неповнолітньої обвинуваченої, яка впродовж тривалого часу проживала спільно з обвинуваченим та ділила побут. А тому ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може погрожувати та впливати на потерпілу та свідків задля своєї користі з метою зміни ними показань чи відмови від них. Окрім цього, матеріалами кримінального провадження зафіксовано, що обвинувачений ОСОБА_6 мав намір вплинути на потерпілу, поїхавши до її теперішнього місця проживання, що стало однією з причин звернення потерпілої до правоохоронних органів. Обгрунтовуючи ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України прокурор зазначає, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, вчиненого проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, відносно неповнолітньої особи, а тому може продовжувати вчиняти кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується. У відповідності до п.1 ч.4 ст. 183 КПК України визначення розміру застави є недоцільним, оскільки злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 було скоєно із застосування насильства, а тому просила суд продовжити строк застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала із наведених у ньому підстав.
Законний представник неповнолітньої потерпілої та представник неповнолітньої потерпілої, кожна зокрема, підтримала клопотання прокурора та просила задовольнити. Зазначили, що продовження строку тримання під вартою убезпечить неповнолітню потерпілу від можливих протиправних дій обвинуваченого.
Обвинувачений та його захисник, кожен зокрема, клопотання заперечили, зазначивши, що наміру ухилятися від явки до суду чи здійснювати вплив на потерпілу, свідків у обвинуваченого немає. Крім того, під час досудового розслідування ОСОБА_6 не ухилявся від жодних слідчих дій із його участю, винуватість свою визнає частково, оспорює лише в частині кваліфікації.
Обвинувачений ОСОБА_6 також доповнив, що має поганий стан здоров'я і в умовах СІЗО складно отримувати належне лікування. Крім того, на його утриманні перебуває матір похилого віку, з якою хоча й не проживав разом, однак здійснював догляд.
З'ясувавши думку учасників судового розгляду, проаналізувавши обставини справи, суд приходить наступного висновку.
Ухвалою слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 25 вересня 2025 року ОСОБА_6 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 23 листопада 2025 року, а в подальшому продовжено строк застосування запобіжного заходу до 24 грудня 2025 року.
Такий вид запобіжного заходу як тримання під вартою за положеннями ч.1 ст.183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Судом установлено, що під час обрання відносно обвинуваченого тримання під вартою доведено, відповідно до ст.194 КПК України, наявність достатніх підстав вважати, що існують передбачені ст.177КПК України ризики, а саме переховуватися від суду та впливати на неповнолітню потерпілу, свідків.
На виконання вимог ст.178 КПК судом враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, в яких обвинувачується особа, відомості про неї у сукупності з урахуванням сімейного та матеріального стану, суворість покарання, що загрожує у разі визнання винуватою у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд не встановлює винуватість чи невинуватість обвинуваченого у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, а межі розгляду клопотання зобов'язують суд з'ясувати лише наявність достатніх доказів, які виправдовують необхідність застосування найсуворішого запобіжного заходу під час судового розгляду.
Під час вирішення клопотання суд бере до уваги, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , вчинене щодо неповнолітньої потерпілої, яка була членом сім'ї обвинуваченого, та є кримінальним правопорушенням проти статевої свободи та статевої недоторканості особи.
Обставин, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою, судом не встановлено.
На думку суду, прокурором доведено наявність ризиків, визначених п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які не змінились та продовжують існувати, а тому, беручи до уваги те, що кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого судового розгляду, суд приходить висновку про доцільність продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою без можливості внесення застави.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 176 - 178, 183 КПК України, -
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю АДРЕСА_1 , до 19 лютого 2026 року, включно, без визначення розміру застави.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя
Маневицького районного суду
Волинської області ОСОБА_1