Справа № 500/6471/25
22 грудня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
До суду звернулось Головне управління ДПС у Тернопільській області (далі - позивач) з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач), у якому позивач просить:
стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) податковий борг по платежу єдиний податок з фізичних осіб в сумі 50360,00 грн на р/р UA1789999803140206999000019765, код банку одержувача 37977599, МФО 899998, код бюджетної класифікації 18050400, банк одержувача Казначейство України (ЕАП).
В обґрунтування вказаних позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до розрахунку податкового боргу, довідки про суми податкового боргу та інтегрованої картки платника (ІКП), податкова заборгованість відповідача перед бюджетом по єдиному податку з фізичних осіб станом на 29.10.2025 року становить 50360,00 грн, яка виникла внаслідок несплати узгоджених зобов'язань, самостійно нарахованих платником відповідно до податкових декларацій від 28.07.2024 на суму 15500,00 грн (з урахуванням сплачених сум), від 13.01.2025 на суму 27000,00 грн та від 09.02.2025 на суму 13500,00 грн; а також згідно податкових повідомлень - рішень від 10.07.2024 №000/9194/2408 на суму 340,00 грн, від 21.01.2025 №0000/638/2408 на суму 1020,00 грн. У зв'язку з несплатою боргу, який виник раніше, позивачем винесено податкову вимогу форми Ф №0004693-1303-1900 від 20.08.2024 року, з часу винесення якої податковий борг платника податку не переривався. Оскільки відповідачем не сплачено вказану суму податкового боргу в добровільному порядку, позивач просить стягнути її в судовому порядку.
Ухвалою суду від 17.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву та клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.
Копію зазначеної ухвали направлено на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Однак, до суду повернувся поштовий конверт з ухвалою суду. Згідно інформаційної довідки щодо відстеження даного поштового відправлення, причиною повернення поштового конверту та його невручення адресату є закінчення встановленого терміну зберігання.
На виконання вимог статті 130 КАС України повідомлення про відкриття провадження у справі №500/6471/25 розміщене на офіційному веб-сайті судової влади України та офіційному веб-сайті Тернопільського окружного адміністративного суду.
Верховний Суд в ухвалі від 05.10.2023 у справа № 9901/218/21 вказав, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і тому подібне, з урахуванням конкретних обставин справи можуть уважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
За таких обставин судом вжиті усі передбачені КАС України заходи для інформування відповідача про наявність у провадженні суду цієї справи, тому відповідно до положення пункту 4 частини шостої статті 251 КАС України є підставою вважати ухвалу про відкриття провадження у справі такою, що вручена відповідачу.
Аналогічний підхід викладено у постанові Верховного Суду 08.08.2024 у справі №440/18128/21.
У встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву не подав, з клопотанням про продовження процесуального строку на його подання - до суду не звертався.
За приписами частини п'ятої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Відповідно до положень статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Інших заяв, в тому числі по суті спору, учасниками справи на адресу суду не подано.
Суд зазначає, що розгляд даної справи здійснено з урахуванням строку розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, визначеного частиною першою статтею 130 КАС України.
Дослідивши письмові докази та надавши правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у Тернопільській області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 19.06.2025 та витягом з Державного реєстру фізичних осіб. (а.с.6-7, 11)
Відповідно до розрахунку суми позовних вимог, довідки про наявність податкового боргу платника податків ФОП ОСОБА_1 та Інтегрованої картки платника податку заборгованість за платежем «єдиний податок з фізичних осіб» станом на 29.10.2025, з урахуванням сплачених відповідачем згідно платіжного доручення №@2PL661992 від 26.02.2025 сум, становить 50360,00 грн, яка виникла, за рахунок:
несплати самостійно нарахованих податкових зобов'язань:
- по податковій декларації платника єдиного податку третьої групи від 28.07.2024 року в сумі 15500,00 грн; (а.с. 14-15)
- по податковій декларації платника єдиного податку третьої групи від 13.01.2025 року в сумі 27000,00 грн; (а.с. 22-23)
- по податковій декларації платника єдиного податку третьої групи від 09.02.2025 року в сумі 13500,00 грн; (а.с. 24-25)
несплати узгоджених податкових зобов'язань, визначених контролюючим органом згідно:
- податкового повідомлення-рішення №000/9194/2408 від 10.07.2024 на суму 340,00 грн; (а.с.16)
- податкового повідомлення-рішення №0000/638/2408 від 21.01.2025 на суму 1020,00 грн. (а.с.26)
У зв'язку з несплатою відповідачем вказаної суми податкового боргу, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить його стягнути в судовому порядку.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України (частина 4 статті 5 КАС України).
Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України) передбачає, що до функцій контролюючих органів належить здійснення погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів (підпункт 19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України).
Платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України)
Згідно пункту 36.1. статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. (пункт 38.1. статті 38 ПК України).
Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. (підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (підрукт14.1.156. пункту 14.1. статті 14 ПК України).
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. (пункт 59.1 статті 59 ПК України)
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (пункт 59.3 статті 59 ПК України).
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. (пункт 59.4 статті 59 ПК України)
У разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). (пункт 59.5 статті 59 ПК України)
Податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті. (пункт 42.1 статті 42 ПК України)
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). (пункт 42.2. статті 42 ПК України)
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. (пункт 95.2 статті 95 ПК України).
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. (пункт 95.3 статті 95 ПК України)
Системний аналіз наведених норм матеріального права свідчить про те, що контролюючий орган має право звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу з платників податків із дотриманням відповідних умов, встановлених п. 95.2 ст. 95 ПК України, які надають право на примусове стягнення податкового боргу, у разі, якщо платник податку не сплатив узгоджену суму грошового зобов'язання протягом 30 днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги після направлення платникові податків податкової вимоги.
Враховуючи, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, тому предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених ПК України, тощо.
Наказом Міністерства фінансів України №5 від 12.01.2021 року затверджено Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок №5).
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 "Порядок ведення інтегрованої картки платника" розділу ІІ "Інтегрована картка платника" з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.
Як встановлено судом, предметом стягнення у даній справі є сума податкового боргу в розмірі 50360,00 грн., яка за даними ІКП ФОП ОСОБА_1 в частині 49000,00 грн виникла внаслідок несплати податкових зобов'язань, самостійно визначених платником податків згідно поданих до податкового органу податкових декларацій платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця.
У розділі V «Визначення податкових зобов'язань по єдиному податку» податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця від 28.07.2024 року за звітний податковий період - півріччя 2024 року сума єдиного з фізичних осіб складає 15500,00 грн. (а.с.14-15)
У розділі V «Визначення податкових зобов'язань по єдиному податку» податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця від 13.01.2025 року за звітний податковий період - три квартали 2024 року сума єдиного з фізичних осіб складає 27000,00 грн. (а.с.22-23)
У розділі V «Визначення податкових зобов'язань по єдиному податку» податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця від 09.02.2024 року за звітний податковий період - 2024 рік сума єдиного з фізичних осіб складає 13500,00 грн. (а.с.24-25)
Оскільки за положеннями пункту 54.1 статті 54, пункту 56.11 статті 56 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, то така сума грошового зобов'язання вважається узгодженою та оскарженню не підлягає.
Враховуючи, що задекларовані відповідачем вищевказані суми податкових зобов'язань є узгодженими, проте не сплаченими у строки, передбачені ПК України, а відтак набувають статусу податкового боргу.
Перевіряючи правомірність набуття статусу узгодженості суми податкових зобов'язань у розмірі 1360,00 грн, визначених контролюючим органом, суд враховує наступне.
Положеннями статті 57.3 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
З аналізу наведених норм та в контексті спірних правовідносин можна дійти висновку, що однією з визначальних умов виникнення у платника податків обов'язку щодо сплати податкового зобов'язання, визначеного податковим органом, є факт належним чином отримання таким платником відповідних податкових повідомлень-рішень, та лише після такого отримання та у разі не оскарження таких рішень в судовому або адміністративному порядку, податкове зобов'язання, визначене податковим повідомленням-рішенням, вважається узгодженим та підлягає сплаті.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, податкове повідомлення-рішення за формою ПС №000/9194/2408 від 10.07.2024 на суму 340,00 грн, винесене за результатами камеральної перевірки своєчасності подання податкової декларації єдиного податку з фізичних осіб за період І квартал 2024 року, оформлених актом від 04.06.2024 №6948/19-00-24-08/ НОМЕР_1 , направлено за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення, а тому в силу вимог пункту 42.2. статті 42 ПК України вважається належним чином врученим. (а.с.16-21)
Податкове повідомлення-рішення за формою ПС №0000/638/2408 від 21.01.2025 на суму 1020,00 грн, винесене за результатами камеральної перевірки своєчасності подання податкової декларації єдиного податку з фізичних осіб за період 3 квартали 2024 року, оформлених актом від 05.12.2024 №16129/19-00-24-08/3788507716, направлено за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення, а тому в силу вимог пункту 42.2. статті 42 ПК України вважається належним чином врученим. (а.с.26-31)
Враховуючи, що на момент розгляду даної справи, відповідачем не надано суду доказів оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень, тому визначені ними суми податкових зобов'язань є узгодженими, і внаслідок їх несплати відповідачем у строки, встановлені ПК України, набули статусу податкового боргу.
Щодо дотриманням позивачем відповідних умов, встановлених п. 95.2 ст. 95 ПК України, які надають йому право на примусове стягнення податкового боргу, то суд вказує наступне.
Аналіз наведених вище положень пунктів 59.1, 59.5 статті 59 ПК України свідчить про те, що у разі виникнення у платника податку податкового боргу, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
При цьому, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Таким чином, податкова вимога надсилається контролюючим органом та згідно вимог ПК України вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення або із зазначенням причин невручення.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, контролюючим органом була сформована податкова вимога форми Ф №0004693-1303-1900 від 20.08.2024 року на суму 4500,00 грн, з часу виставлення якої згідно відомостей Інтегрованої картки платника податків ФОП ОСОБА_1 податковий борг платника не переривався. (а.с.12)
Вказана податкова вимога була надіслана за податковою адресою відповідача рекомендованим листом з повідомленням (а.с.13), а тому в силу вимог пункту 42.2. статті 42 ПК України вважається врученою платнику податків.
З огляду на вищевказане правове регулювання спірних правовідносин та враховуючи, що відповідачем не надано доказів сплати податкового боргу, а також того, що вказана податкова вимога була предметом оскарження в адміністративному або в судовому порядку, а контролюючим органом дотримано порядок стягнення такого боргу, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача суми податкового боргу в розмірі 50360,00 грн.
Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оскільки позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог, а відповідачем не надано доказів погашення суми податкового боргу, яка є предметом стягнення у даній справі, тому суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, тому відповідно до ст. 139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги Головного управління ДПС у Тернопільській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) податковий борг по платежу єдиний податок з фізичних осіб в сумі 50360 (п'ятдесят тисяч триста шістдесят) гривень 00 коп. на р/р UA178999980314020699000019765, код банку одержувача 37977599, МФО 899998, код бюджетної класифікації 18050400, банк одержувача Казначейство України (ЕАП).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 22 грудня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м.Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46003 код ЄДРПОУ 44143637);
відповідач:
- Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 код РНОКПП НОМЕР_1 ).
Головуючий суддя Мірінович У.А.