79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
11.12.2025 Справа № 914/68/25
Суддя Господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., за участю секретаря Перейми Х.О., розглянувши матеріали справи
за позовом: Приватного підприємства “АВЕРС-LVIV», м. Львів
до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Львівобленерго», м. Львів
про: визнання укладеним договору.
Представники сторін:
від позивача: Шиян М.В., Гойдик Л.С. - представники;
від відповідача: Гавенко О.Б., Рібун Р.В. - представники.
Приватне підприємство “АВЕРС-LVIV» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного акціонерного товариства “Львівобленерго» про визнання укладеним договору.
Ухвалою від 09.01.2025 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 11.02.2025.
Хід розгляду справи відображено в попередніх ухвалах суду та протоколах судових засідань.
Через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову (вх.№5328/25 від 10.12.2025 р.).
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначає, що спір, який виник між ПП «АВЕРС-LVIV» та ПАТ «Львівобленерго» є переддоговірним, оскільки попередній Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 56518 від 27.11.2019 припинений за ініціативою позивача, а також відсутній станом на сьогодні укладений чинний договір розподілу електричної енергії, що створює ризик несанкціонованого відбору електричної енергії, пов'язаного з відсутністю договірних відносин.
Щодо фактичних обставин справи представник позивача повідомив, що у листопаді 2024 року позивач звернувся до відповідача з пропозицією переглянути умови договору розподілу в частині встановлення дозволеної (договірної) потужності в межах приєднаної потужності ПС «Львів-12» у розмірі 80 МВт, проте отримав відмову.
У відповідь на відмову позивач у листопаді 2025 року направив відповідачу засобами поштового зв'язку лист, яким повідомив про припинення дії Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 56518 від 27.11.2019.
На переконання позивача, оскільки відповідача було безпосередньо повідомлено про припинення договірних відносин, існує реальний та безпосередній ризик відключення електроенергії. Відповідно до пп. 3 п. 11.5.2 Кодексу систем розподілу, припинення/розірвання договору про розподіл є підставою для припинення розподілу електричної енергії з ініціативи ОСР щодо об'єктів позивача, а саме ПС «Львів-12» та об'єкта за адресою: м. Львів, вул. Наукова, 7.
Таким чином, вжиття заходів забезпечення шляхом заборони Приватному акціонерному товариству «Львівобленерго» вчиняти будь-які дії, спрямовані на обмеження або повне припинення розподілу електричної енергії до всіх об'єктів споживача, що належать ПП «АВЕРС-LVIV», включаючи, але не обмежуючись, ПС 110/10/6 кВ № 251 «Львів-12» (вул. Хуторівка, 11в) та об'єкта за адресою: м. Львів, вул. Наукова, 7, на думку позивача, є адекватним, розумним та співмірним заходом.
Також у поданій заяві представник просить зобов'язати позивача надати зустрічне забезпечення у формі внесення на депозитний рахунок Господарського суду Львівської області грошових коштів у розмірі, еквівалентному місячній вартості послуг з розподілу електричної енергії (виходячи з дозволеної потужності 1153 кВт та діючого тарифу), у сумі 12 531,46 грн.
Представник позивача вважає, що запропонований розмір є достатнім та співмірним заходом для забезпечення збалансованості інтересів сторін та усунення фінансового ризику для ПАТ «Львівобленерго», а, отже, це унеможливить будь-які посилання відповідача на несплату як підставу для відключення.
У судове засідання 11.12.2025 представники позивача прибули, заяву про забезпечення позову підтримали та просили її задовольнити.
У судове засідання 11.12.2025 представники відповідача прибули та просили відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки ПАТ «Львівобленерго» не має наміру здійснювати примусове відключення споживача ПП «АВЕРС-LVIV» від електропостачання.
Суд розглянув заяву про забезпечення позову та викладені у ній доводи, дослідив надані заявником докази та зазначає наступне.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до висновків Об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладених у постанові у постанові від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами немайнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Також відповідно до правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20 під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
У заяві про забезпечення позову представник позивача покликається на лист Приватного підприємства «АВЕРС-LVIV» щодо припинення дії Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №56518 від 27.11.2019, що був направлений 28.11.2025 р. до ПАТ «Львівобленерго». Щодо наданих позивачем на підтвердження своєї позиції доказів, у додатках до заяви міститься доказ направлення на адресу відповідача зазначеного листа як єдиний можливий доказ, що може свідчити про наявність реального ризику припинення електропостачання оператором системи розподілу.
Суд оцінив цей доказ та вбачає його недостатнім, оскільки відсутня можливість ознайомитися зі змістом самого листа та не надано жодних доказів відповіді від відповідача (ПАТ «Львівобленерго») на цей лист, які могли би свідчити про реальну, а не потенційну можливість припинення електропостачання на об'єкти позивача ПП «АВЕРС-LVIV».
Суд звертає увагу, що відповідно до п. 7.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 № 312 припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у разі, зокрема закінчення терміну дії, розірвання або неукладення договору між споживачем та оператором системи.
Попередження про припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії оформлюється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається споживачу окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено, прізвище, ім'я, по батькові, підпис відповідальної особи, якою оформлено попередження.
Попередження про припинення постачання електричної енергії може надаватись споживачу в інший узгоджений спосіб, передбачений договором з електропостачальником та договором з ОСР/ОСП або додатками до нього.
Суд звертає увагу, що не надано доказів вчинення відповідачем дій з метою припинення постачання електричної енергії для ПП «АВЕРС-LVIV», зокрема попереджень про припинення повністю або частково постачання чи будь-яких інших доказів на підтвердження цього факту.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Таким чином, у матеріалах справи відсутні та заявником не надані докази того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся.
Через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про винесення окремої ухвали (вх.№33096/25 від 10.12.2025 р.).
У клопотанні позивач просив винести окрему ухвалу щодо виявленого факту надання завідомо неправдивих показань свідком ОСОБА_1 , заступником технічного директора ПрАТ “Львівобленерго» з високовольтних мереж, під час судового засідання 27.11.2025 року у справі № 914/68/25.
Під час судового засідання 11.12.2025 представник позивача просив залишити заявлене клопотання про винесення окремої ухвали без розгляду.
Суд вирішив залишити без розгляду клопотання про винесення окремої ухвали (вх.№33096/25 від 10.12.2025 р.) за заявою представника позивача.
Через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про винесення окремої ухвали щодо подання у справу підроблених документів (вх.№33170/25 від 10.12.2025 р.).
У поданому клопотанні позивач просить суд постановити окрему ухвалу та направити її до органів досудового розслідування для вирішення питання щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо виявлених судом фактів, які можуть свідчити про підробку офіційного документа та його використання з метою неправомірного заволодіння державним або комунальним майном у системі розподілу електричної енергії, що має ознаки кримінальних правопорушень, передбачених статтями 358, 366 та/або 190 Кримінального кодексу України.
У судовому засіданні 11.12.2025 представники позивача підтримали заявлене клопотання про винесення окремої ухвали щодо подання у справу підроблених документів та просили його задовольнити.
Представники відповідача у судовому засіданні 11.12.2025 заперечили проти задоволення такого клопотання, оскільки на їхню думку відсутні будь-які ознаки та правові підстави для винесення окремої ухвали, натомість доводи позивача ґрунтуються лише на припущеннях.
Суд розглянув заявлене клопотання позивача та дійшов висновку про відмову в його задоволенні, зважаючи на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 246 Господарського процесуального кодексу України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.
Окрема ухвала суду у розумінні положень статті 246 Господарського процесуального кодексу України є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду.
При зверненні до судової практики слід зазначити, що постановлення окремої ухвали є правом, а не обов'язком суду, яке він може реалізувати у випадку виявлення при вирішенні спору по суті порушення певним органом чи особою вимог законодавства, що відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 171/2124/18 та постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2018 у справі № 521/18287/15-ц.
Також неодноразово наголошувалося, зокрема у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2022 у справі №750/3192/14, що суд не постановляє окремих ухвал за клопотаннями сторін.
Суд надає оцінку доводам, викладеним у клопотанні та заслуханим у судовому засіданні, та зазначає, що господарський суд не є правомочним органом, уповноваженим надавати оцінку документам на предмет їх підроблення, з урахуванням того, що порядок встановлення факту підроблення документів передбачений кримінальним процесуальним законодавством, шляхом порушення кримінального провадження та постановлення вироку чи постанови суду.
Також суд звертає увагу, що позивач має право звернутися безпосередньо до органу досудового розслідування з повідомленням чи заявою про вчинення кримінального правопорушення.
Через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання (про повернення до стадії підготовчого провадження, долучення доказів, витребування доказів та залучення третьої особи) (вх.№5103/25 від 27.11.2025) та доповнення до цього клопотання (вх.№33191/25 від 10.12.2025).
У поданому клопотанні позивач зазначає, що йому стали відомі нові обставини справи, які не були і не могли бути йому відомі до закриття підготовчого провадження у справі, у зв'язку з чим він просить суд: 1) повернути розгляд справи до стадії підготовчого провадження; 2) поновити пропущений процесуальний строк для подання доказів та долучити їх до матеріалів справи; 3) залучити до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія «Укренерго» та Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг; 4) витребувати у ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго», ПрАТ «Львівобленерго», Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та Комунальної установи «Львівський міський центр приватизації державного житлового фонду» правовстановлюючі документи.
На переконання позивача, відповідач не надав правовстановлюючих документів, що посвідчують його право власності, господарського відання чи користування на об'єкти електричних мереж ділянки, яка розпочинається на межі обладнання ПС 330/220/110 кВ «Південна» у напрямку опори 44 та відпайки на опорі 44, тобто тих доказів, що могли б підтверджувати його статус оператора системи розподілу на спірній ділянці мережі.
З метою належного з'ясування зазначених обставин, представник позивача звернувся з адвокатським запитом (вих. №1-17/11/25 від 17.11.2025 р.) до НКРЕКП, від якого отримав лист-відповідь (№14094/21.1/7-25 від 25.11.2025 р.). Копії зазначених документів позивач подав разом з клопотанням та просив суд долучити їх до матеріалів справи.
Позивач стверджує, оскільки у НКРЕКП відсутня інформація про права відповідача на ділянку від 44-ї опори, є сумніви щодо правомірності вимог щодо укладення договору на розподіл саме з ним на цій ділянці. З огляду на цю обставину позивач просить до участі у справі залучити в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Національну комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕ КП) та Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія «Укренерго». На думку позивача, якщо не відповідач, ПАТ «Львівобленерго», є оператором системи передачі, то спірний договір має укладатися НЕК "Укренерго".
Щодо вимоги витребувати правовстановлюючі документи позивач зазначає, що існує необхідність дослідження повного пакету документів, які надавались відповідачем з метою оформлення права власності на мережі.
Від відповідача через підсистему «Електронний суд» надійшло заперечення проти клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, долучення доказів, витребування доказів та залучення третьої особи (вх.№33306/25 від 11.12.2025).
У своєму заперечені представник відповідача зазначає, що у представників позивача, ПП «АВЕРС-LVIV», було достатньо часу для зібрання і подання відповідних доказів у підготовчому проваджені, оскільки не було жодних перешкод для звернення до відповідних органів для отримання відповідної інформації та подальшого подання клопотання про долучення доказів або їх витребування або залучення третіх осіб.
Відповідач заперечує проти повернення до стадії підготовчого провадження, оскільки це сприяє лише безпідставному затягуванню та перешкоджанню у подальшому розгляді справи.
Щодо аргументів позивача про необхідність залучити третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача та витребувати правовстановлюючі документи, представник відповідача зазначає, що спір, який виник між сторонами, є договірним, пов'язаним із розподілом електричної енергії, а не спором про право власності чи про усунення перешкод у користуванні майном, а також раніше суд у підготовчому провадженні вже відмовляв позивачу у задоволені клопотання про залучення третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог. Представник відповідача заперечує проти залучення у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог НКРЕКП, оскільки визнання або невизнання судом укладеним договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії в запропонованій редакції взагалі жодним чином не вплине на права або обов'язки комісії.
Під час судового засідання 11.12.2025 представник позивача оголосив клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, долучення доказів, витребування доказів та залучення третьої особи та просив задовольнити його в повному обсязі, натомість представники відповідача навели свої заперечення до клопотання та просили суд відмовити у задоволенні.
Суд, розглянувши клопотання, зазначає таке.
Відповідно до п.п. 4, 6, 7, 19 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України суд у підготовчому засіданні вирішує такі питання, зокрема: щодо вступу у справу інших осіб; з'ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі, з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
У матеріалах справи міститься письмова згода представників сторін, у якій кожен з учасників особистим підписом погодив закриття підготовчого провадження та перехід до стадії розгляду справи по суті.
Як зазначається у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 16.12.2021 у справі 910/7103/21, відповідно до практики Верховного Суду, яку колегія суддів враховує на підставі частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу - як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.
Водночас наведені позивачем обставини не визнаються судом обґрунтованими та такими, що доводять безумовну процесуальну необхідність повернення до стадії підготовчого провадження.
Відповідно до ст. 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
У заявах про залучення третіх осіб та у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Суд ознайомився з доводами, викладеними у клопотанні позивача щодо питання залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, та відмовляє у задоволенні такої вимоги.
Господарський суд Львівської області нагадує, що ухвалою від 11.09.2025 вже вирішував клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ПАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» та ухвалив відмовити у задоволенні.
Щодо залучення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог НКРЕКП, суд зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України не містить норми, яка б дозволяла на стадії розгляду справи по суті залучати третіх осіб.
Відповідно до частини 1 статті 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Частиною 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати суду докази разом з поданням позовної заяви.
Згідно з ч. 1 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Частиною 3 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Відтак, враховуючи наведені представником позивача обґрунтування причин пропуску процесуального строку на подання доказів, з метою всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи, а також забезпечення реалізації принципу змагальності сторін, суд дійшов висновку визнати поважними причини пропуску позивачем процесуального строку для подання доказів, поновити позивачу пропущений процесуальний строк для подання доказів та долучити копію адвокатського запиту вих. №1-17/11/25 від 17.11.2025 р. та копію відповіді НКРЕКП №14094/21.1/7-25 від 25.11.2025 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 Господарського процесуального кодексу України. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Суд зазначає, що законодавець у Господарському процесуальному кодексі не передбачив обов'язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він відновленню. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.10.2018р. у справі №5/452/06.
Беручи до уваги наведені приписи чинного законодавства, а також зважаючи на викладену у клопотанні позивача вимогу про витребування документів, суд визнає її необґрунтованою та відхиляє, оскільки процесуальна можливість позивача витребувати докази була вичерпана разом із закриттям підготовчого провадження, а доводи, які могли б свідчити про поважність причин пропуску такого строку, є недостатніми.
Керуючись ст.ст. 42, 50, 80, 113, 118, 119, 136, 137, 140, 233, 234, 235, 246, Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Визнати поважними причини пропуску позивачем процесуального строку для подання доказів, поновити пропущений процесуальний строк для подання доказів та прийняти докази, що долучені позивачем до клопотання (вх.№5103/25 від 27.11.2025).
2. Відмовити у задоволенні клопотання позивача про повернення справи № 914/68/25 до стадії підготовчого провадження.
3. Відмовити у задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у справі № 914/68/25 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго».
4. Відмовити у задоволенні клопотання позивача про витребування у ПрАТ «Національна енергетична компанія "Укренерго» та ПрАТ «Львівобленерго» належним чином засвідченої копії Акту розмежування балансової належності електричних мереж та експлуатаційної відповідальності сторін; відмовити у витребуванні у Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг засвідчені копії документів з ліцензійної справи ПрАТ «Львівобленерго»; відмовити у витребуванні у Комунальної установи «Львівський міський центр приватизації державного житлового фонду» засвідчених копій всіх документів, які містяться в архівній справі та стали підставою для видачі Свідоцтва про право власності №С-04497 від 20 грудня 2011 року, виданого Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради на підставі наказу від 20.12.2011 №2443-НЖ-С.
5. Відмовити у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову від 10.12.2025 (вх.№5328/25 від 10.12.2025).
6. Залишити без розгляду клопотання ПП «АВЕРС-LVIV» про винесення окремої ухвали (вх.№33096/25 від 10.12.2025 р.).
7. Відмовити ПП «АВЕРС-LVIV, у задоволенні клопотання про винесення окремої ухвали щодо подання у справу підроблених документів (вх.№33096/25 від 10.12.2025 р.).
8. Відкласти підготовче засідання на 15.01.2026 о 13:20 год.
9. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою:79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128, зал судових засідань № 7.
10. Явка повноважних представників сторін в судове засідання обов'язкова.
11. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
12. Веб-адреса суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.
13. Звернути увагу сторін на те, що відповідно до ст.135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.
Суддя Мазовіта А.Б.