79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
22.12.2025 Справа № 914/3431/25
Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., розглянувши матеріали позовної заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю "Цемтрансбуд", м. Львів;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Захід Інжиніринг», с. Кротошин, Львівський р-н, Львівська обл;
про стягнення заборгованості за договором поставки.
Ціна позову - 70854,00грн.
Представники сторін не викликалися.
Заяв про відвід не поступало.
Розгляд справи судом.
На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Цемтрансбуд", м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю “Захід Інжиніринг», с. Кротошин про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 70854,00грн., в тому числі 42000грн основного боргу та 28854грн. відсотків.
Ухвалою суду від 11.11.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та без виклику представників сторін.
Згідно з частиною 5 та 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Ухвала суду від 11.11.2025р. була внесена до АСДС та автоматично направлена в електронний кабінет учасників справи та доставлена 11.11.2025р., що підтверджується довідками про доставку електронних листів.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Абзацом 2 зазначеної норми врегульовано, що якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
В пунктах 41-42 постанови Верховного Суду від 30.08.2022р. у справі № 459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до “Електронного кабінету» є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.
За змістом статті 2 Закону України “Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. (Постанова Верховного Суду від 11.12.18р. у справі № 921/6/18.).
Як вбачається із матеріалів справи, зокрема відповідачу надіслано та доставлено ухвалу Господарського суду Львівської області до Електронного кабінету, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, а також оприлюднено в електронній формі в Державному реєстрі судових рішень. Отже, судом виконані всі необхідні та можливі заходи, щодо сповіщення усіх учасників про розгляд справи.
01.12.25р. позивач подав клопотання про долучення до матеріалів справи доказів оплати основного боргу та просив врахувати дану обставину при ухваленні рішення.
03.12.25р. відповідачем подано відзив, в якому відповідач повідомив про оплату заборгованості з основного боргу та у зв'язку із даними обставинами просив закрити провадження у справі.
Позиції учасників справи.
Позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором поставки №01/02-19 від 01.02.24р. не сплатив за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 42000грн. основного боргу та 28854грн. відсотків.
Позиція відповідача
Відповідач у відзиві, повідомив про оплату заборгованості з основного боргу в розмірі 42000грн., що підтверджується платіжною інструкцією №4024 та у зв'язку із даною обставиною просив закрити провадження у справі.
Обставини, встановлені судом.
01.02.2024р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Цемтрансбуд» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Захід Інжиніринг» (покупець), було укладено договір поставки № 01/02-19 від 01.02.2024 р. про поставку товару.
Відповідно до п.1.1,1.2,1.4 договору постачальник зобов'язується передавати Товар, на умовах передбачених цим Договором, у власність Покупця, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати такий Товар у відповідності до цього Договору. Детальні відомості про Товар відповідно до даного Договору (найменування, ціна, кількість, строки поставки, асортимент) визначаються на підставі Заявок Покупця та можуть вказуватись в рахунку-фактурі та/або видатковій накладній, товарно-транспортній накладній, що є невід'ємною частиною даного Договору. Прийняття Покупцем Товару по видатковій накладній Постачальника є підтвердженням факту узгодження Сторонами асортименту, кількості і ціни Товару. Підписана Сторонами накладна має юридичну силу Специфікації і є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно із п.п. 2.2-2.4.2, 4.1, 4.2 договору покупець оплачує вартість Товару на підставі рахунку-фактури або видаткової накладної, виставленого Постачальником. Оплата здійснюється Покупцем в безготівковому порядку в національній валюті України - гривні, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Фактом оплати вважається перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. За загальним правилом оплата Товару здійснюється Покупцем в наступному порядку: Передоплата, сплачується Покупцем Постачальнику за певну партію товару не пізніше 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання від Постачальника рахунку-фактури чи іншого відповідного документа. В платіжному дорученні Покупець зобов'язаний зазначати номер і дату цього Договору та/або рахунку-фактури, згідно чого проводиться оплата. За домовленістю сторін товар може надаватися з відстроченням платежу: на 7 (сім) календарних днів з моменту поставки товару та отримання Покупцем від Постачальника видаткової накладної та/або товарно-транспортної накладної; товар надається з відстроченням платежу під 0,1 %, що нараховується на загальну вартість товару за кожний день, починаючи з наступного дня після закінчення 7-ми денного строку (який починає обчислюватися з моменту поставки товару та отримання Покупцем від Постачальника видаткової накладної та/або товарно-транспортної накладної) і закінчуючи датою фактичної оплати покупцем вартості товару за цим договором. Передача Товару здійснюється відповідно до умов поставки, що підтверджується підписанням представниками сторін відповідних видаткових накладних.
Датою поставки вважається дата фактичної передачі товару Постачальником (на місці передачі (приймання-здачі) або на складі Постачальника) та прийняття Покупцем згідно з накладними.
На виконання умов договору позивачем поставлено товар - пісок на загальну суму 42000грн., що підтверджується товаро-транспортними накладними №105, №105-1, №105-2 від 09.01.24р. та видатковою накладною №105 від 09.02.2024р. підписаною обома сторонами та скріпленою печатками сторін.
28.07.25р позивач скерував відповідачу претензію вих. №28 із вимогою оплатити заборгованість в розмірі 42000грн, що підтверджується квитанцією та фіскальним чеком Укрпошти та описом вкладення від 28.07.25р.
Відповідачем на виконання умов договору оплати отриманого товару згідно видаткової накладної №105 від 09.02.24р.станом на дату пред'явлення позову, не здійснено.
Оцінка суду.
Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За умовами ст.525 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо.
Правовідносини сторін виникли на підставі договору поставки №01/02-19 від 01.02.24р.
Відповідно до ч.1ст.530ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За умовами ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно з ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Згідно із ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
Матеріалами справи, зокрема видатковою накладною, товарно-транспортними накладними підтверджується передача позивачем на виконання умов договору поставки товару відповідачу на загальну суму 42000грн.
Згідно долученої платіжної інструкції №4024 від 13.11.25р. на суму 42000грн., із призначенням платежу за товар зг.ВН № 105 від 09.02.24р. у сумі 35000грн ПДВ-20% 7000грн., відповідачем після відкриття провадження у даній справі оплачено 42000грн. за отриманий товар.
Відтак, у зв'язку із оплатою основного боргу в частині сплати 42000грн. предмет спору відсутній, тому відповідно до п.2 ч.1.ст. 231 ГПК України, провадження в цій частині підлягає закриттю.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
За умовами п.2.4.2 договору за домовленістю сторін товар може надаватися з відстроченням платежу: на 7 (сім) календарних днів з моменту поставки товару та отримання Покупцем від постачальника видаткової накладної та/або товарно-транспортної накладної; товар надається з відстроченням платежу під 0,1 %, що нараховується на загальну вартість товару за кожний день, починаючи з наступного дня після закінчення 7-ми денного строку (який починає обчислюватися з моменту поставки товару та отримання покупцем від постачальника видаткової накладної та/або товарно-транспортної накладної) і закінчуючи датою фактичної оплати покупцем вартості товару за цим договором.
Позивачем нараховано 0,1 % за період з 18.02.25р. по 07.11.25р. на загальну вартість неоплаченого товару в розмірі 28854грн.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок, встановлено що позивач при обрахунку припустився арифметичної помилки, та сума вказаних відсотків за визначений період фактично складає 11046грн., яка підлягає задоволенню. Врешті заявлених відсотків, позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними.
Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).
Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини які є предметом доказування у справі судом визнаються встановленими та позовні вимоги в частині стягнення нарахованих відсотків в розмірі 11046грн. є обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню. Врешті позовних вимог щодо нарахованих відсотків належить відмовити у зв»язку із необґрунтованістю та безпідставністю. В частині основного боргу провадження підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю предмета спору.
Судові витрати.
На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягають відшкодуванню судові витрати в розмірі судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати підлягають відшкодуванню з відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.
Щодо витрат на професійну правову допомогу, то позивачем не надано доказів, які ці витрати підтверджують та не визначено розмір таких витрат які позивач просить відшкодувати, тому у суду відсутні правові підстави для розподілу цих витрат.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.74,76,77,86,129,233,236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задоволити частково.
Закрити провадження в частині стягнення основного боргу в розмірі 42000грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Інжиніринг» ( 81137, Україна, Львівський р-н, Львівська обл., село Кротошин, вулиця Новосільська, будинок 7 ЄДРПОУ 41957285) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Цемтрансбуд" (79040, м.Львів, вул.Городоцька, буд.280, оф.23 ЄДРПОУ 41069451) 11046грн. відсотків за користування чужими коштами, 1813,57грн. судового збору.
Врешті позовних вимог - відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено 22.12.2025р.
Суддя Іванчук С.В.