Справа № 607/5955/24Головуючий у 1-й інстанції
Провадження № 22-з/4817/83/25 Доповідач - Костів О.З.
Категорія -
17 грудня 2025 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Костів О.З.
суддів - Гірський Б. О., Хома М. В.,
розглянувши у письмовому провадженні у м.Тернополі заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Моленя Ростислава Богдановича про ухвалення додаткової постанови у цивільній справі №607/5955/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 травня 2025 року, ухвалене суддею Стельмащуком П.Я., повний текст якого складено 29 травня 2025 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» про стягнення страхового відшкодування,
У провадженні Тернопільського апеляційного суду перебувала вказана вище цивільна справа.
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 01 грудня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 травня 2025 року скасовано.
Ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» про стягнення страхового відшкодування - задоволено частково.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування за Договором страхування №710594430.19 добровільного страхування засобів наземного транспорту в загальній сумі 57436,91 грн., з яких:
- 29542.73 грн - на ремонт транспортного засобу марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 ,
- відповідно до ст.625 ЦК України індекс інфляції за весь час прострочення, що становить 20123.98 грн та три проценти річних від простроченої суми, що становить 4815.93 грн,
- пеня у розмірі 10% від суми боргу, що становить 2954.27 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Сягнуто з ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» на корить держави судовий збір за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції в загальному розмірі 1192.28 грн.
09 грудня 2025 року через систему ЄСІТС Кредитна спілка «Галицьке кредитне товариство» звернулося до Тернопільського апеляційного суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» 36128 грн витрат на правничу допомогу за розгляд справи в суді першої інстанції, 25040 грн витрат на правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, а також витрати за проведення у справі судової транспортно-трасологічної експертизи, призначеної ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 липня 2024 року.
Зокрема зазначає, що у тексті апеляційної скарги представником апелянта заявлено, що орієнтовна сума судових витрат апелянта за перегляд справи в апеляційному порядку становить 30000 грн, а фактичний розмір судових витрат буде повідомлено апелянтом суду не пізніше ніж протягом п'яти днів після винесення постанови судом апеляційної інстанції (у порядку, передбаченому ч.8 ст.141 ЦПК України).
Вказує, що під час перегляду апеляційним судом справи №607/5955/24 правничу допомогу апелянту надавало Адвокатське об'єднання «Молень, Багранюк та партнери» на підставі Договору про надання правничої допомоги №19/08 від 19 серпня 2019 року (далі - Договір).
Відповідно до Акту про надання правничої допомоги за Договором, розмір витрат апелянта на правничу допомогу адвоката, пов'язаних із переглядом апеляційним судом справи №607/5955/24, складає 25040 грн.
Крім того стверджує, що оскільки акт про надання правничої допомоги було підписано 05 грудня 2025 року, тому це є поважною причиною не подання його суду до закінчення судових дебатів у справі.
Відповідно до ч.3 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Оскільки заява про ухвалення додаткової постанови стосується лише питання про судові витрати, колегія суддів здійснює розгляд такої заяви без повідомлення учасників справи.
Дослідивши заяву представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, судова колегія вважає, що заява підлягає до часткового задоволення.
Частиною 1 ст.133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч.1 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути:
1) договір про надання правової допомоги;
2) довіреність;
3) ордер;
4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Частиною 3 ст.141 ЦПК України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Частиною 8 ст.141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Так, в апеляційній скарзі представник апелянта зазначив, що на виконання ч.8 ст.141 ЦПК України докази щодо розміру витрат на правничу допомогу ним будуть подані у п'ятиденний строк після винесення судом рішення у справі, при цьому орієнтовний розмір таких витрат становить
Згідно ч.ч.4-5 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст.137 ЦПК України).
Згідно правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі №922/2685/19, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 у справі №922/1964/21, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат, у томі числі, але, не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на не співмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, інтереси позивача у суді першої та апеляційної інстанцій представляв адвокат Молень Р.Б. на підставі договору про надання правничої допомоги від 19 серпня 2019 року №19/08, укладеного між АО «Молень, Багранюк та Партнери» та ОСОБА_2 .
Відповідно до п.4.1 зазначеного договору вартість правової допомоги встановлюється в розмірі, що визначається відповідно до Тарифів на обчислення вартості послуг, які є додатком №1 до цього Договору.
26 травня 2025 року представник позивача адвокат Молень Р.Б. подав до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення та стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в сумі 36128 грн та витрат на проведення у справі судової експертизи.
Згідно з долученим до заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу Актом про надання правничої допомоги, загальна вартість адвокатських послуг, наданих під час розгляду справи в суді першої інстанції, становить 36128 грн.
Згідно з долученим до заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу Актом про надання правничої допомоги, загальна вартість адвокатських послуг, наданих під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, становить 25040 грн.
Дослідивши надані адвокатом Моленем Р.Б. докази понесення витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи при цьому відсутність заперечення щодо неспівмірності заявленої відповідачем до стягнення суми витрат із наданим обсягом послуг у суді апеляційної інстанції, затраченим часом на надання таких послуг, беручи до уваги складність справи та обсяг наданих послуг у вигляді професійної правничої допомоги, а також виходячи з часткового задоволення апеляційної скарги та вимог п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України щодо пропорційності розміру задоволених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 1138.03 грн пропорційно до задоволених позовних вимог в суді першої інстанції та, відповідно, 778.76 грн за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, що в сукупності складає 1926.79 грн.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач поніс також і витрати на проведення судової експертизи від 30 грудня 2024 року №СЕ-19/120-24/9012-ІТ, яка була призначена ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 липня 2024 року за клопотанням представника позивача, в сумі 3820.32 грн, що вбачається з долученого до матеріалів справи Акту наданих послуг Тернопільського НДЕКЦ МВС №Т24-1025 від 30 грудня 2024 року.
Отже, з відповідача підлягають до стягнення також і витрати на проведення у справі зазначеної вище судової транспортно-трасологічної експертизи пропорційно до задоволених позовних вимог у сумі 120.34 грн.
Таким чином, колегія суддів вважає, що подана заява про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.137, 141, 270 ЦПК України, суд, -
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Моленя Ростислава Богдановича про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Ухвалити у справі додаткову постанову, якою стягнути з відповідача Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» (ЄДРПОУ: 16285602) на користь позивача ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу, понесені ним в суді першої та апеляційної інстанцій, в сумі 1926.79 грн та витрати за проведення у справі судової транспортно-трасологічної експертизи від 30.12.2024 №СЕ-19/120-24/9012-ІТ в сумі 120.34 грн.
В задоволенні решти вимог заяви - відмовити.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Судді