Справа № 607/21681/25Головуючий у 1-й інстанції Мостецька А.А.
Провадження № 33/817/648/25 Доповідач - Лекан І.Є.
Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП
22 грудня 2025 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Лекан І.Є.
з участю:
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10.11.2025 року,
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10.11.2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та стягнуто судовий збір.
Згідно з постановою суду, 12.10.2025 року о 01 год. 13 хв. в м.Тернопіль по вул. С.Корольова, 44Б водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Nissan NV 300», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу газоаналізатора «Alcotest OIML» № ARMF-0310 (повірка дійсна до 14.11.2025) та проведення такого огляду в КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР, категорично відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10.11.2025 року, а справу закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Вважає, що вказана постанова є незаконною та необґрунтованою, такою, що ухвалена з порушенням норм процесуального права та не відповідає фактичним обставинам справи.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день і час розгляду справи, що відповідно до ст.294 КУпАП не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Доведеність вини та кваліфікація дій ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена належним чином розглянутими, оціненими та викладеними у постанові суду доказами.
Так, суд вірно послався на протокол про адміністративне правопорушення
серії ЕПР1 №480812 від 12.10.2025 року, згідно якого 12.10.2025 року о 01 год. 13 хв. в м. Тернопіль по вул. С. Корольова, 44 Б водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Nissan NV 300», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу газоаналізатора «Alcotest OIML» № ARMF-0310 (повірка дійсна до 14.11.2025) та проведення такого огляду в КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР категорично відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Протокол сумніву не викликає, оскільки складений уповноваженою особою, відповідно до вимог ст.ст. 254, 256 КУпАП, тому є належним доказом по справі.
З рапорту поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП лейтенанта поліції Тракала Ю.В. від 12.10.2025 року вбачається, що під час патрулювання вулиці С. Корольова, 44 Б, в місті Тернопіль, близько 01 год. 13 хв. було зупинено згідно п. 7 ст. 35 ЗУ “Про Національну поліцію» транспортний засіб марки «Nissan NV 300», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який керував т/з із явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, яка не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився в категоричній формі, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху.
З відеозапису камер поліцейських убачається, що під час патрулювання 12.10.2025 року о 01 год. 13 хв. в м. Тернопіль по вул. С. Корольова, 44 Б був зупинений транспортний засіб «Nissan NV 300», номерний знак НОМЕР_1 , водій якого ОСОБА_1 керував даним транспортним засобом під час комендантської години.
Відповідно до відеозапису, ОСОБА_1 , в зв'язку з наявними ознаками алкогольного сп'яніння, працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки із застосуванням газоаналізатора Драгер чи в медичному закладі. Останній, на неодноразові запитання чи буде проходити такий огляд, надав відповідь, що він такий огляд проходити не буде.
У матеріалах справи наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.10.2025 року, відповідно до якого за результатом огляду у ОСОБА_1 працівниками поліції виявлені ознаки сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук.
Відповідно до пункту п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суть даної норми закону полягає в тому, що якщо водій ухиляється від огляду на стан сп'яніння, його дії та ознаки сп'яніння фіксують в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Даних вимог правил дорожнього руху ОСОБА_1 не виконав.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Твердження апелянта щодо невідповідності висновків суду, викладених в оскаржуваній постанові фактичним обставинам справи, а також порушення судом норм процесуального права є необґрунтованими, оскільки факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння є правовою підставою адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, доведений належними та допустимими доказами, які зібрані у встановленому законом порядку, а також досліджені та оцінені судом в порядку, визначеному ст.ст.251, 252 КУпАП.
Пропозиція пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння працівниками поліції зроблена згідно до вимог ч.2 ст.266 КУпАП, відповідно до якої під час проведення огляду на стан сп'яніння осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Незгода водія із причинами зупинки, або його необізнаність про це, не позбавляє його обов'язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, оскільки такий обов'язок прямо передбачений пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України та не пов'язаний з причиною зупинки транспортного засобу.
За невиконання такого обов'язку, тобто відмову водія від проходження огляду на виявлення стану сп'яніння, настає юридична відповідальність, передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Права та обов'язки ОСОБА_1 поліцейський роз'яснив, що стверджує відеозапис з камер поліцейських.
Будь-яких заяв, зауважень, скарг, при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не подавав, дії працівників поліції не оскаржував.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст.ст. 33-34 КУпАП України, з врахуванням його особи, ступеня та характеру вчиненого правопорушення, в межах санкції статті правопорушення, тому підстав для скасування постанови суду та закриття справи немає.
На підставі наведеного, керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10.11.2025 року щодо нього - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя