17 грудня 2025 року місто Київ
єдиний унікальний номер справи: 757/3755/19-ц
провадження номер: 22-з/824/1480/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач),
суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А.,
розглянувши без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Буй Богдана Васильовича про ухвалення додаткового рішення у справі за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (місто Київ) щодо розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні НОМЕР_3,
У грудні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (місто Київ) щодо розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні НОМЕР_3.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 04 лютого 2025 року скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Постановою Київського апеляційного суду від 06 листопада 2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Кишені В.С. залишено без задоволення. Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 04 лютого 2025 року залишено без змін (а.с.136-144).
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з ч.1 ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
09 листопада 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Буй Б.В. через Електронний суд подав заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в загальній сумі 6 200 грн 00 коп.
Заява мотивована тим, що у відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вказано, що вона понесла витрати на поштову кореспонденцію в розмірі 200 грн 00 коп., а також зазначила, що витрати на правову допомогу (в залежності від кількості судових засідань і затраченого адвокатом часу), а також можливих інших витрат, які на момент подання позовної заяви неможливо передбачити і такі будуть подані додатково. Також зазначено, що орієнтовний розмір витрат становить 4 200 грн 00 коп. Відтак ОСОБА_1 залишила за собою право в подальшому доводити інший розмір понесених судових витрат. Вказує, що загальний розмір витрат становить 6 200 грн 00 коп.
Звертає увагу, що у зв'язку із розглядом вказаної справи в суді апеляційної інстанції адвокатом Буй Б.В. надано правову допомогу ОСОБА_1 на суму 6 000 грн 00 коп., що підтверджується відповідним договором, актом наданих послуг. Сторонами обумовлено, що:
- ознайомлення з апеляційною скаргою та надання усної консультації - 1 000 грн 00 коп.;
- підготовки відзиву на апеляційну скаргу - 4 000 грн 00 коп.;
- за кожну годину роботи при підготовці інших процесуальних документів по справі (людино-годину надання послуг) - 2 000 грн 00 коп.;
- участь в судовому засіданні - 2 000 грн 00 коп.
Окрім того, вказував, що ОСОБА_1 понесено витрати на поштову кореспонденцію (надіслання відзиву учасникам справи, а також в суд апеляційної інстанції), що становить 200 грн 00 коп.
Відповідно до положень ч.2 ст.246 ЦПК України, якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Згідно з положеннями ч.ч.3,4 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Перевіривши матеріали справи та доводи заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Буй Б.В. про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів не вважає за необхідне викликати сторони в судове засідання.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи заяви про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів вважає, що заява представника ОСОБА_1 - адвоката Буй Б.В. про стягнення витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 ч.3 ст.133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до п.п.1, 2 ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З матеріалів справи вбачаєаться, що 19 вересня 2025 року між ОСОБА_1 (замовник, клієнт) та адвокатом Буй Б.В. (виконавець, адвокат) було укладено договір про надання правової допомоги №19/09-10, за умовами якого адвокат Буй Б.В. на умовах платності зобов'язався надавати ОСОБА_1 професійну правничу допомогу у даній справі 757/3755/19-ц за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця.
Наведені у заяві представника ОСОБА_1 - адвоката Буй Б.В. обставини на підтвердження понесення ОСОБА_1 витрат на правову допомогу під час апеляційного розгляду справи у загальному розмірі 6 000 грн 00 коп. підтверджуються сукупністю наявних у справі доказів, які були дослідженні Київським апеляційним судом.
Верховний Суд у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 зазначив, що витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
У відповідності до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відтак з огляду на вказані вище норми права та правові висновки Верховного Суду, колегія суддів приходить до висновку, що наявними у справі доказами підтверджено понесення ОСОБА_1 витрат на правову допомогу під час апеляційного розгляду справи у загальному розмірі 6 000 грн 00 коп.
Також наявними у справі доказами підтверджується понесення ОСОБА_1 витрат на поштову кореспонденцію, що охоплюється заявленим розміром поштових витрат на суму 200 грн 00 коп. (а.с.125-134).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, а також у постановах Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19, від 12 січня 2022 року у справі № 750/10242/20.
Наявними у справі доказами підтверджується, що 21 вересня 2025 року як на адресу ОСОБА_2 , так і на адресу його представника - адвоката Кишені В.С. було направлено відзив ОСОБА_1 на апеляційну скаргу з орієнтовним розміром витрат на суму 4 200 грн 00 коп. (а.с.122, 124).
Також 09 листопада 2025 року на адресу ОСОБА_2 та на адресу його представника - адвоката Кишені В.С. було направлено заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Буй Б.В. про ухвалення додаткового рішення з додатками щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесених судових витрати в загальній сумі 6 200 грн 00 коп.
Однак ОСОБА_2 та його представник - адвокат Кишеня В.С. не скористались своїм правом щодо надання заперечень проти ухвалення додаткового рішення.
Судовий розгляд в Київському апеляційному суду відбувся за відсутності учасників справи, які були завчасно, в установленому законом порядку повідомлені про розгляд справи.
З огляду на встановлені вище обставини, колегія суддів не має правових та фактичних підстав для зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Тому апеляційний суд приходить до висновку про задоволення заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Буй Б.В. про ухвалення додаткового рішення та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесених судових витрат в сумі 6 200 грн 00 коп.
Керуючись ст.ст.133, 137, 246, 270 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Буй Богдана Васильовича про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати у суді апеляційної інстанції в розмірі 6 200 (шість тисяч двісті) грн 00 коп.
Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий
Судді: