17 грудня 2025 року місто Київ
Справа № 730/779/24-ц
Провадження № 22-з/824/1548/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Желепи О. В. (суддя-доповідач), суддів: Поліщук Н.В., Соколової В.В.,
розглянув без повідомлення учасників справи заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Мельника Максима Сергійовича про ухвалення додаткового рішення
у справі за позовом ОСОБА_1 до Національної академії аграрних наук України, третіх осіб: Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України, Ялтушівська дослідно-селекційна станція Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі
Київський апеляційний суд постановою від 18 листопада 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Мельником М.С., - задовольнив.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 28 березня 2025 року - скасував та ухвалив нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 до Національної академії аграрних наук України, третіх осіб: Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України, Ялтушівська дослідно-селекційна станція Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі - задовольнив.
Визнав незаконним та скасував наказ Національної академії аграрних наук України №216-к від 14 травня 2025 року «Про звільнення ОСОБА_1 ».
Поновив ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов'язки директора Ялтушівська дослідно-селекційна станція Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України.
Стягнув з Національної академії аграрних наук України на користь держави судовий збір в розмірі 3 028 грн.
24 листопада 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Мельник М.С. через систему «Електронний суд» подав до Київського апеляційного суду заяву, у якій просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 78 500 грн.
Заява обґрунтована тим, що в судовому засіданні 18 листопада 2025 року представник позивача зробив заяву про подання до суду доказів для відшкодування судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, а тому заява подана у цей строк.
Звертає увагу, що відповідно до п. 4.2. Договору про надання правової (правничої) допомоги № б/н від 23 травня 2024 року, порядок обчислення гонорару, порядок його сплати визначаються в додатковій угоді до договору про надання правової допомоги.
Така додаткова угода укладена 21 листопада 2025 року, відповідно до умов якої вартість 1 (однієї) години наданої правової (правничої) допомоги становить 2 500 грн, а фіксована вартість наданої правової (правничої) допомоги, яка полягає в підготовці та участі в 1 (одному) судовому засіданні в розмірі 4 000 грн.
На підготовку позовної заяви адвокат витратив 12 годин, апеляційної скарги - 5 годин, а тому за складання процесуальних документів витрати становлять 42 500 грн.
За підготовку та участь у 8 судових засіданнях в суді першої інстанції та 1 судовому засіданні в суді апеляційної інстанції витрати становлять 32 000 грн.
Загальна вартість наданої адвокатом правничої допомоги становить 78 500 грн.
27 листопада 2025 року представник відповідача - Бурлака М.А. через систему «Електронний суд» подала заперечення на заяву, у яких просила відмовити в задоволенні заяви в повному обсязі, а у випадку прийняття рішення про часткове задоволення заяви, зменшити суму судових витрат на професійну правничу допомогу до розміру співмірного зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, з урахуванням неприбутковості Національної академії аграрних наук.
Заперечення обґрунтовані тим, що гонорар адвоката є неспівмірним з обсягом матеріалів у справі, кількістю та складністю підготовлених процесуальних документів адвокатом позивача та кількістю судових засідань по даній страві, оскільки відбулося небагато судових засідань і ця справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження. Тобто, реальність витраченого часу та складність справи неспівмірні з оцінкою позивачем наданих послуг (правничої допомоги) у розмірі 78 500 грн.
У своїх заявах по суті справи позивач указував менший розмір очікуваних та фактичних витрат на правничу допомогу, а саме в апеляційній скарзі вказано 30 000 грн за розгляд у суді першої інстанції та 20 000 грн у суді апеляційної інстанції. Проте в заяві позивач просить стягнути за розгляд у суді першої інстанції 62 000 грн, тобто більше ніж удвічі більше ніж було в попередньому розрахунку.
Звертає увагу, що позивач не надав доказів фактичної сплати гонорару, а кошторисом НААН України не передбачено видатків на компенсацію витрат на правничу допомогу.
Відповідно до положень ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
З огляду на приписи ч. 3 ст. 270 ЦПК України, оскільки суд вирішує лише питання про судові витрати, заява розглядається без повідомлення учасників справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Желепи О. В., дослідивши заяву та матеріали справи, врахувавши заперечення на заяву, дійшла висновку, що заяву про ухвалення додаткового судового рішення слід задовольнити частково з таких підстав.
Відповідно до правил ст. 270 ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема якщо: 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Київський апеляційний суд постановою від 18 листопада 2025 року апеляційну скаргу позивача задовольнив, рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове судове рішення про задоволення позову.
Разом з цим, при ухваленні судового рішення, Київський апеляційний суд не вирішив питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу понесених позивачем.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, докази щодо розміру витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Із протоколу судового засідання 18 листопада 2025 року вбачається, що представник позивача - адвокат Мельник М.С. зробив заяву про подання доказів, що підтверджують розмір витрат на правничу допомогу протягом 5 днів з дня ухвалення судового рішення.
Заява подана 24 листопада 2025 року, тобто, з урахуванням приписів ч. 3 ст. 124 ЦПК України, у строк, передбачений ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Крім того заявник дотримався строків для подання доказів понесених витрат, оскільки хоча постанова ухвалена Київським апеляційним судом 18 листопада 2025 року, а заява подана 24 листопада 2025 року, тобто на шостий день після ухвалення постанови, колегія суддів враховує, що 23 листопада 2025 року це неділя, тобто вихідний день, а тому з урахуванням приписів ч. 3 ст. 124 ЦПК України, останнім днем строку слід вважати 24 листопада 2025 року.
Таким чином, позивач виконав вимоги закону, визначені ч. 8 ст. 141 ЦПК України: повідомив до закінчення судових дебатів у справі про витрати, які він поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи в судах першої та апеляційної інстанції та подав відповідну заяву протягом встановленого строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Крім цього, пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1-4 ст.137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач надав такі докази, з яких колегія суддів установила відповідні обставини.
Відповідно до п. 4.2 договору про надання правової (правничої) допомоги від 23 травня 2024 року, укладеного між адвокатом Мельником М.С. та клієнтом ОСОБА_1 , порядок обчислення гонорару та порядок його сплати визначаються в додатковій угоді.
Зі змісту додаткової угоди № 1 від 21 листопада 2025 року до Договору, вбачається, що його сторонами визначено погодинну оплату правничої допомоги в розмірі 2 500 грн, а вартість підготовки та участі в одному судовому засіданні - 4 000 грн.
Також сторони визначили обсяг наданої клієнту правничої допомоги, а саме: підготовка та подання позовної заяви - 12 годин: 30 000 грн; підготовка та подання апеляційної скарги - 5 годин: 12 500 грн; участь у 8 судових засіданнях в Печерському районному суді м. Києва: 32 000 грн; участь в 1 судовому засіданні в Київському апеляційному суді: 4 000 грн.
Загальна вартість наданої правничої допомоги 78 500 грн.
Аналогічні відомості вказану в акті приймання-передачі наданої правничої допомоги від 21 листопада 2025 року.
Матеріалами справи підтверджується представництво інтересів позивача адвокатом Мельником М.С., а тому позивач довів понесення витрат на правничу допомогу при розгляді цієї справи, які підлягають відшкодуванню.
Частиною 5 та 6 статті 137 ЦПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У пунктах 34-47 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зазначено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Верховного Суду від 24 червня 2024 року в справі № 712/3590/22 вказано, що для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката недостатньо лише клопотання сторони. У такому разі на сторону покладається також обов'язок доведення неспівмірності витрат.
Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 465/3458/15-ц, від 09 листопада 2021 року у справі № 759/14346/16.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21).
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).
Заперечуючи проти стягнення витрат на правничу допомогу відповідач послався на те, що з урахуванням складності справи, адвокатом завищено час на складання процесуальних документів. Разом з тим, на переконання колегії суддів дана справа є складною і з огляду на те, що позовна заява складена на 15 сторінках, зазначений адвокатом час на її складання 12 годин (в тому числі і аналіз законодавства, вивчення судової практики, формування правової позиції), а також час на складання апеляційної скарги 5 годин, відповідає критерію реальності та необхідності, а тому такі заперечення не враховуються судом та не є підставою для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу в частині складення процесуальних документів (позову та апеляційної скарги), визначених адвокатом позивача в розмірі 42 500 грн.
Водночас колегія суддів вважає за необхідне частково відмовити позивачу у відшкодуванні витрат на правничу допомогу за підготовку та участь адвоката в судових засіданнях з огляду на таке.
У суді першої інстанції було призначено 7 судових засідань:
1) 10.09.2024: проведено та відкладено за клопотанням відповідача (т. 1 а. с. 179);
2) 15.10.2024: знято з розгляду у зв'язку із перебування судді у нарадчій кімнаті по справі № 757/13201/24-ц (т. 2 а. с. 70);
3) 27.11.2024: знято з розгляду у зв'язку із зайнятістю судді в іншому судовому засіданні, а саме 757/55659/24-к (т. 2 а. с. 226);
4) 18.12.2024: без учасників справи оголошено перерву за клопотанням третьої особи (т. 3 а. с. 4);
5) 29.01.2025: проведено, оголошено перерву (т. 3 а. с. 50);
6) 03.03.2025: без учасників справи оголошено перерву за клопотанням представника позивача (т. 3 а. с. 90);
7) 19.03.2025: проведено, ухвалення та проголошення рішення відкладено до 28.03.2025 (т. 3 а. с. 113-116).
Таким чином, з 7 судових засідань реально проведено було лише 3.
Окрім цього, представник позивача брав участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції, а тому не прибував до приміщення суду першої інстанції навіть у випадках зняття справи із розгляду.
У суді апеляційної інстанції було 1 засідання 18 листопада 2025 року.
З урахуванням викладеного відсутні підстави вважати заявлений позивачем обсяг правничої допомоги щодо участі адвоката в судових засіданнях у загальному розмірі 36 000 грн, оскільки адвокат брав участь лише в 4 засіданнях, розмір витрат за які становить лише 16 000 грн.
Відповідач проти розміру витрат на правничу допомогу за участь в одному судовому засіданні 4000 грн. обґрунтованих заперечень не висунув, а тому суд не має підстав для їх зменшення.
Доводи відповідача про відсутність доказів фактичної сплати гонорару є безпідставними, оскільки згідно з правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 19 липня 2022 року в справі № 910/6807/21, від 16 березня 2023 року в справі № 927/153/22, від 07 липня 2025 року в справі № 758/1066/24, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Також явно необґрунтованими є доводи відповідача щодо надмірності тягаря для відповідача та відсутності передбачених кошторисом видатків на правничу допомогу.
Доводи відповідача про те, що заявлений позивачем очікуваний розмір понесених витрат в суді першої інстанції 30 000 грн., а в суді апеляційної інстанції 20 000 грн. є значно меншим ніж сума яку позивач просить відшкодувати є обґрунтованими.
Відповідно до ч.4 ст. 141 ЦПК України, якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлена в орієнтовному розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині перевищення, крім випадків. Якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання орієнтовного розрахунку.
Так адвокату позивача вже під час складання позову було відомо скільки він витратив часу на такий процесуальний документ, а тому відповідно, керуючись ч.4 ст. 141 ЦПК України суд відмовляє позивачу у стягненні витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції в частині, що перевищує 30000 грн. очікуваних витрат, що були заявлені в позові.
В апеляційному суді відповідач має відшкодувати кошти за складання апеляційної скарги 12500 грн. та 4000 грн. судове засідання, що разом становить суму 16 500 грн.
З урахуванням викладеного з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді першої та апеляційної інстанції у загальному розмірі 46 500 грн.
Керуючись статтями 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Мельника Максима Сергійовича про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Ухвалити додаткову постанову у справі за позовом ОСОБА_1 до Національної академії аграрних наук України, третіх осіб: Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України, Ялтушівська дослідно-селекційна станція Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі.
Стягнути з Національної академії аграрних наук України на користь ОСОБА_1 46 500 грн (сорок шість тисяч п'ятсот грн) витрат на професійну правничу допомогу.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач О.В. Желепа
Судді: Н.В. Поліщук
В.В. Соколова