Справа № 467/1461/25
3/467/595/25
11.11.2025 року суддя Арбузинського районного суду Миколаївської області Явіца І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Арбузинка справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; до адміністративної відповідальності притягувався постановою поліції від 04 жовтня 2025 року за ч. 2 ст. 126 КУпАП і підданий адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 3400 грн.
за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Формулювання обвинувачення, яке визнане судом доведеним
06 жовтня 2025 року о 12:29 годині по пров. Новий, 46 в с-щі Арбузинка ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2106 з номерним знаком НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортними засобами та будучи притягнутим до відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП протягом року, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Позиція особи, яка притягається до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча був сповіщений про нього належно ще при складанні протоколу, що достовірно підтверджується матеріалами справи, про причини свого неприбуття не повідомляв, будь-яких заяв чи клопотань, які б вказували на те, що він бажає приймати участь у справі, не подавав.
Тому суд, з урахуванням положень ст. 268 КУпАП, беручи до уваги те, що присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді такого роду справ не є обов'язковою, забезпечивши її належне сповіщення про це судове провадження і отримавши про це належне підтвердження, вважав за можливе прийняти рішення по суті справи за відсутності такої особи.
У свою чергу, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, дослідивши матеріали справи у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ураховуючи положення ст.ст. 245, 251, 280 цього ж Кодексу, аналізував наступні питання.
Чи було вчинено адміністративне правопорушення
Відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП настає у разі повторного протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою-четвертою цієї статті.
Зокрема, матеріали справи містять у собі відомості, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував, у зв'язку з чим постановою поліції ЕНА № 5862747 від 04 жовтня 2025 року був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП і підданий стягненню у виді штрафу у розмірі 3 400 грн.
Отже, суд робить висновок, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував і, водночас, протягом року учинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст.126 КУпАП.
Відповідно, було учинене правопорушення, передбачене ч. ст. 126 КУпАП.
Чи винна ця особа у вчиненні адміністративного правопорушення
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 475054 від 06 жовтня 2025 року щодо обставин часу, місця та способу учинення правопорушення.
У цілому протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП щодо свого змісту, у тому числі й даних про кваліфікуючу ознаку.
Обставини, що відображені у протоколі, до цього ж, підтверджуються й відеозаписом з нагрудної камери поліції, зокрема, у частині факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Так само відеозапис підтверджує, що складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 мало місце із дотриманням поліцією приписів ст.ст. 254-256 КУпАП.
Звідси, вважати, що протокол належить до недопустимих доказів і через це підлягає виключенню з доказової бази не можна.
На підтвердження наявності кваліфікуючої ознаки повторності учиненого правопорушення поліція надала до суду копію постанови ЕНА № 5862747 від 04 жовтня 2025 року, якою ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
А так само і довідку ВП № 1 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області з бази ІКС «ІПНП», згідно якої ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія.
Тож, ця справа забезпечена доказами у їх розумінні згідно із ст. 251 КУпАП, які у своїй сукупності не залишають місце сумнівам у тому, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП і кваліфікація його дій є правильною, а обвинувачення висунуте у спосіб, що відповідає вимогам закону.
Стосовно наявності умислу на вчинення цього правопорушення, то суд вказує, що ОСОБА_1 достовірно знав, що не має права керування транспортними засобами, оскільки посвідчення водія не отримував.
При цьому, 04 жовтня 2025 року ОСОБА_1 був притягнутий постановою поліції за керування транспортним засобом як особа, яка немає права керування транспортними засобами.
Даних про оскарження ним цієї постанови у суду немає.
Звідси суд родить висновок, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення умисно, бо усвідомлював протиправний характер своїх дій, передбачав їх шкідливі наслідки і бажав або свідомо допускав їх настання.
Тому у ракурсі установлених фактичних обставин справи, підтверджених доказами, шляхом встановлення юридично значущих ознак, визначення правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненої дії інкримінованому складу правопорушення, суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Чи підлягає порушник адміністративній відповідальності
Обставин, що виключають адміністративну відповідальність, передбачених ст.ст. 18-20 КУпАП, суд не встановив.
Підстав для застосування положень ст. 22 КУпАП також немає, бо ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, яке не може вважатись малозначним, у тому числі й з огляду на його санкцію та дію прямої заборони звільняти від відповідальності за учинення такого роду порушення (ч. 2 ст. 22 КУпАП).
Суд, окрім цього, враховує характер вчиненого правопорушення, зокрема, підвищений ступінь його суспільної небезпеки, ступінь його вини, як то, умисний характер, особу, порушника, який не робить належних висновків і продовжує вчиняти правопорушення на транспорті, зокрема, передбачені ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність
Обставин, що пом'якшують відповідальність, згідно з п.п. 1-5 ч. 1 ст. 34 КУпАП, а так само й інших обставин, які здатні вплинути на відповідальність у бік її пом'якшення, немає, так само як і обставин, що її обтяжують відповідно до переліку ст. 35 КУпАП.
Ураховуючи, що дії ОСОБА_1 вже кваліфіковані за ознакою повторності.
Мотиви накладення стягнення
З огляду на викладене, суд приймає рішення про накладення на порушника стягнення згідно із санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Крім цього, у цій справі суд не застосовує передбачене санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП оплатне вилучення транспортного засобу, так як матеріали справи вказують на належність транспортного засобу іншій особі.
Інші питання, що вирішуються судом при винесенні постанови
На підставі ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн., розмір якого передбачений ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
З цих мотивів, керуючись ст.ст. 33, 38, 38, 283,284 КУпАП, суд,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років.
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.(ч. 1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на неї.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня її винесення.
Суддя Ірина Явіца