18 грудня 2025 р. Справа № 520/6493/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Перцової Т.С. , Макаренко Я.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 (суддя: Шляхова О.М., м. Харків) по справі № 520/6493/25
за позовом Приватного акціонерного товариства "НОВИЙ СТИЛЬ"
до Харківської митниці
про визнання протиправним та скасування рішення,
Приватне акціонерне товариство "НОВИЙ СТИЛЬ" (далі - позивач, ПАТ "НОВИЙ СТИЛЬ") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської митниці (далі - відповідач, Харківська митниця, митний орган), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000552/2 від 20.09.2024.
В обґрунтування позову зазначено, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000552/2 від 20.09.2024 є протиправним та таким, що винесене з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 по справі №520/6493/25 адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "НОВИЙ СТИЛЬ" (шосе Григорівське, буд. 88, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61020, код ЄДРПОУ 32565288) до Харківської митниці (вул. Миколаївська, буд. 16-Б, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61005, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправним та скасування рішення задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Харківської митниці (вул. Миколаївська, буд. 16-Б, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61005, код ЄДРПОУ 44017626) про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000552/2 від 20.09.2024.
Стягнуто з Харківської митниці (вул. Миколаївська, буд. 16-Б, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61005, код ЄДРПОУ 44017626) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного акціонерне товариство "НОВИЙ СТИЛЬ" (шосе Григорівське, буд. 88, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61020, код ЄДРПОУ 32565288) сплачений судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп..
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вважаючи рішення суду першої інстанції прийнятим із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 по справі № 520/6593/25 та прийняти рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, митний орган наполягає на правомірності оскаржуваного рішення про коригування митної вартості та стверджує, що під час здійснення митного контролю електронної митної декларації, поданої позивачем, спрацювали ризики, згенеровані АСАУР, щодо можливого заниження митної вартості товарів, зокрема за кодом 105-2 (контроль правильності визначення митної вартості), що стало підставою для більш детального аналізу умов зовнішньоекономічної операції щодо визначення складного випадку визначення митної вартості, в результаті якого митним органом було встановлено, що рівень задекларованої митної вартості товару (2,38 дол США/кг) є нижчим за рівень митної вартості згідно ЄАІС (3,77 дол США/кг). Крім того, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.: 54, 55, 57, 58-63 Митного кодексу України - невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України, у зв'язку з тим, що зазначені у частині другій статті 53 МК України документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв'язку з чим, Харківською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA807000/2024/000552/2 від 20.09.2024 за другорядним (резервним) методом.
Позивач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку письмового (спрощеного позивного) провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з таких підстав.
Судом встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що між позивачем - Приватним акціонерним товариством "Новий Стиль", та Компанією SHANGHAI EAST PACIFIC TRADING LIMITED, Shanghai, China (Китай), укладено контракт №East-03 від 03.02.2023.
Умовами п. 1.1. контракту, в якому позивач є покупцем, а продавцем - компанія SHANGHAI EAST PACIFIC TRADING LIMITED, Shanghai, China (Китай), визначено: продавець зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити наступну продукцію: частини та компоненти стільців і меблів (надалі іменовану товар) на умовах, викладених у контракті.
Відповідно до п. 3.1. контракту та відповідно до комерційного інвойсу від 20.06.2024 №С124-006-024, а також специфікації № 47 від 20.07.2024, продавець поставляє покупцю товар на умовах: EX-WORK YIXING, Сhina, відповідно до Інкотермс 2010.
Відповідно до п. 5.2. контракту, умови оплати - 35 календарних днів після отримання покупцем відвантажувальних документів. Строки оплати можуть регулюватися в інвойсах.
Відповідно до комерційного інвойсу від 20.06.2024 № Р124-006-027, визначені асортимент та ціна товару, яка становить 5600,00 (п'ять тисяч шістсот доларів США, 00 центів) доларів США, а також строк оплати - 30 днів, з моменту видачі коносаменту.
20.09.2024 позивачем до Харківської митниці подано митну декларацію №24UA807200013969U4 щодо оформлення товару - силові пневмоциліндри лінійної дії багатоцільового призначення, які використовуються для виробництва меблів.
На підтвердження заявленої у митній декларації №24UA807200013969U4 від 20.09.2024 митної вартості товару, разом з декларацією позивачем до митного органу надані наступні документи, а саме: контракт №East-03 від 03.02.2023, специфікація № 47 від 20.07.2024, комерційний інвойс № С124-006-024 від 20.07.2024, договір на транспортно-експедиторські послуги № 0801/23 від 08.01.2024, рахунок №СФ-40222 від 17.09.2024, рахунок NСФ-40223 від 17.09.2024; довідка про вартість перевезення № 13/09/20305-2 від 13.09.2024, коносамент COSU6390672670B від 22.07.2024, транспортна накладна (цмр) від 17.09.2024, пакувальний лист.
Під час контролю митної вартості товару за МД №24UA807200013969U4 від 20.09.2024 відповідачем оформлений запит (електронне повідомлення декларанту) №26984 від 20.09.2024, в якому запропоновано надати (за наявності) додаткові документи за ч. 3 ст. 53 МК України, а також відомості, що підтверджують відсутність обмежень за ст. 58 МК України.
Позивач у відповідь на запит надав лист №20/09/2024-1ф від 20.09.2024 з інформацією та поясненнями стосовно запитаної інформації та документів з поставки товару, де зазначив про надання документів у рамках статті 53 Митного кодексу України та повідомив, що на товар, зазначений у митній декларації № 24UA807200013969U4 від 20.09.2024, відсутнє: 1) обмеження щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, без винятку, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи, що ним було надано всі наявні на дату розмитнення документи, які підтверджують заявлену митну вартість товару.
Відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000552/2 від 20.09.2024. Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.: 54, 55, 57, 58-63 Митного кодексу України - невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України, у зв'язку з тим, що зазначені у частині другій статті 53 МК України документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари зокрема:
- наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром (код за УКТ ЗЕД 8412310098) по даному підприємству;
- відсутній транспортний договір щодо морського перевезення згідно з коносаментом COSU6390672670B;
- відсутні банківський/платіжний документ, що підтверджують факт оплати морського фрахту, передбачений умовами коносаменту COSU6390672670B, тобто можливо не включені всі складові до розрахунку митної вартості;
- декларантом не надано проформу-інвойс №P124-004-015, що зазначена в комерційному інвойсу №CI24-006-024;
- відсутня передоплата згідно з умовами комерційного інвойсу №CI24-006-024 від 20.07.2024;
- відсутні каталоги, загальні справжні прейскуранти (прайс-листи) від виробника товару;
- відсутній прайс-лист виробника товару, передбачений умовами п.3.7. контракту від 03.02.2023 №East-03;
- відсутній сертифікат походження товару передбачений умовами п.3.7. контракту від 03.02.2023 №East-03;
- відсутній посередницький договір між експедитором та перевізником, зазначений в CMR;
- в експортній декларації № 223120240002771337 від 19.07.2024 вказано номер інвойсу та коносаменту, які не надано до митного оформлення;
- у зв'язку з неможливістю надати декларантом всі витребувані додаткові документи, передбачені п.3 ст.53 МК України, відповідно до програмного комплексу АСМО Інспектор, мінімальна митна вартість ідентичного/подібного товару митне оформлення якого вже здійснено в максимально наближений термін складає: тов. № 1 = 3,77 $/кг.
Коригування митної вартості здійснено за другорядним (резервним) методом у відповідності до ст. 64 МК України за другорядним (резервним) методом. Джерелом інформації для оцінюваного товару № UA807000/2024/000552/2 від 20.09.2024 є наявна у митного органу цінова інформація: товар №1) МД від 20.07.2024 UA100060/2024/220552 (24UA100060220552U4), код товару згідно з УКТ ЗЕД 8412310098, назва товару: "Пневматичні циліндри лінійної дії: Газ ліфт (пневматичний циліндр) металевий до стільців …", країна походження CN (Китай), умови поставки CPT, вага нетто 12,8 кг.
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач під час митного оформлення надав відповідачу усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товарів, не встановлено.
З цих підстав, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення Харківської митниці №UA807000/2024/000552/2 від 20.09.2024 є протиправним та такими, що підлягає скасуванню.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, що набрав чинності з 01.06.2012 (далі по тексту - МК України).
Статтею 246 МК України встановлено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (ч.1 ст. 248 МК України).
На виконання статті 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (частина п'ята статті 58 МК України).
Відповідно до частини першої статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Таким чином, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні. Крім того, митним законодавством передбачена система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.
Колегія суддів зауважує, що пріоритетним до застосування є саме основний метод. Це, відповідно, обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи закріплені приписами пункту другого частини першої статті 57 МК України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів. Про субсидіарний характер застосування другорядних методів свідчить зміст положень частини третьої статті 58 МК України.
Згідно з частиною другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Згідно зі статтею 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
За правилами частини третьої статті 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Таким чином, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб'єктом господарювання метод визначення такої вартості.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 Митного кодексу України).
За правилами частини п'ятої статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Зі змісту статті 53 МК України випливає, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондує й положенням частини третьої статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Водночас, частиною третьою статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Зміст наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.08.2019 по справі № 810/2784/18, від 06.09.2019 по справі № 815/2501/18, від 26.11.2019 по справі № 821/107/16.
Також, колегія суддів зазначає, що сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У митниці є обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02 червня 2015 року (справа № 21-498а15).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач у порядку пункту 2 частини 4 статті 54 МК України звернувся до відповідача з листом про надання письмової інформації та пояснив, що згідно з наданими декларантом документами можливо визначити всі складові митної вартості оцінюваних товарів за ціною угоди, а декларантом надано вичерпний перелік документів згідно норм Митного кодексу України щодо підтвердження складових частин заявленої митної вартості оцінюваного товару за ціною угоди та методу її визначення, а саме:
- щодо наявності рішення про визначення митної вартості за подібним товаром (код за УКТ ЗЕД 8412310098) по даному підприємству. Частинами 1 - 4 статті 60 МК України передбачено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку. Тобто, сама по собі відмінність заявленої митної вартості і митної вартості подібних товарів не може бути беззаперечною підставою для незастосування обраного декларантом методу визначення митної вартості;
- щодо відсутності транспортного договору щодо морського перевезення згідно з коносаментом. Транспортно-експедиторські послуги Приватному акціонерному товариству "НОВИЙ СТИЛЬ" надавав ТОВ "ТГЛ Україна" за договором № 0801/23 від 08 січня 2024 року, який наданий разом з МД при розмитненні товару. Відповідно до п.п. 1.1., 1.2., 1.3. даного Договору, експедитор від свого імені та за дорученням клієнта, надає транспортно-експедиторські послуги щодо забезпечення та організації перевезення вантажів клієнта морським, залізничним, авіа або автомобільним транспортом у прямому або змішаному сполученні за маршрутом, вказаним у транспортній Заявці на передбачених даним договором умовах. З метою виконання зобов'язань за даним договором експедитор має право від свого імені залучати інших осіб, у тому числі від свого імені укладати договори з перевізниками, при цьому залишаючись безпосередньо відповідальним перед клієнтом за виконання таких зобов'язань. Усі права та обов'язки по операціях, укладених експедитором із перевізниками та іншими особами, набуває сам експедитор, хоча б клієнт був названий в угоді або вступив з ним у безпосередні відносини щодо виконання цієї угоди. Відповідно до наведеного у АТ "НОВИЙ СТИЛЬ" не може бути у наявності транспортний договір щодо морського перевезення. Тобто, ТОВ "ТГЛ Україна", а не АТ "НОВИЙ СТИЛЬ" укладає договір з перевізником;
- щодо відсутності банківського/платіжного документу, що підтверджують факт оплати морського фрахту, передбачений умовами коносаменту. Відповідно до п.п. 1.2., 1.3. договору про надання транспортно-експедиторських послуг № 0801/23 від 08 січня 2024 року, з метою виконання зобов'язань за даним договором експедитор має право від свого імені залучати інших осіб, у тому числі від свого імені укладати договори з перевізниками, при цьому залишаючись безпосередньо відповідальним перед клієнтом за виконання таких зобов'язань. Усі права та обов'язки по операціях, укладених експедитором із перевізниками та іншими особами, набуває сам експедитор, хоча б клієнт був названий в угоді або вступив з ним у безпосередні відносини щодо виконання цієї угоди. Відповідно до наведеного, у АТ "НОВИЙ СТИЛЬ" не може бути у наявності транспортних договорів з перевізниками. Тобто, експедитор ТОВ "ТГЛ Україна", а не АТ "НОВИЙ СТИЛЬ" укладає договір з перевізником. Отже, у АТ "НОВИЙ СТИЛЬ" не може бути банківського/платіжного документу, що підтверджують факт оплати морського фрахту;
- щодо ненадання проформи-інвойсу №P124-004-015, що зазначена в комерційному інвойсі №CI24-006-021. Вказана митним органом проформа-інвойс №P124-004-015 не є платіжним документом відповідно до контракту, оскільки відповідно до п. 5.2. контракту, оплата товару повинна здійснюватися на підставі інвойсу. Відповідно до платіжної інструкції № 305 від 30.09.2024, товар оплачений на підставі комерційного інвойсу від 20.06.2024 № С124-006-024;
- щодо відсутності передоплати згідно з умовами комерційного інвойсу від 20.06.2024 № С124-006-024. Відповідно до платіжної інструкції № 305 від 30.09.2024, товар оплачений на підставі комерційного інвойсу та МД 4UA807200014021U1 від 20.09.2024;
- щодо відсутності каталогів, загальних справжніх прейскурантів (прайс-листи) від виробника товару. Каталоги, прайс листи не є основним документом при митному оформленні товару. Каталоги, прайс-листи - це перелік пропозицій товару та цін, який не може вважатися первинним документом. Прайс-лист не є обов'язковим документом, який обов'язково має надаватися декларантом до митного органу, та такий прайс-лист може бути наданий декларантом до митного органу лише з метою додаткового інформаційного обґрунтування при поданні митної декларації;
- щодо відсутності прайс-листа виробника товару, передбаченого умовами п.3.7. контракту від 03.02.2023 №East-03. Прайс-лист не є основним документом при митному оформленні товару. Прайс-листи - це перелік пропозицій товару та цін, який не може вважатися первинним документом. Прайс-лист не є обов'язковим документом, який обов'язково має надаватися декларантом до митного органу, та такий прайс-лист може бути наданий декларантом до митного органу лише з метою додаткового інформаційного обґрунтування при поданні митної декларації;
- щодо відсутності сертифікату походження товару, передбаченого умовами п.3.7. контракту від 03.02.2023 №East-03. Сертифікат походження товару не є основним документом при митному оформленні товару. Цей документ не містить цифрових значень, тому не формує ціну товару;
- щодо відсутності посередницького договору між експедитором та перевізником, що зазначений в CMR. Відповідно до п.п. 1.2., 1.3. договору про надання транспортно-експедиторських послуг №0801/23 від 08 січня 2024 року, з метою виконання зобов'язань за даним договором експедитор має право від свого імені залучати інших осіб, у тому числі від свого імені укладати договори з перевізниками, при цьому залишаючись безпосередньо відповідальним перед клієнтом за виконання таких зобов'язань. Усі права та обов'язки по операціях, укладених експедитором із перевізниками та іншими особами, набуває сам експедитор, хоча б клієнт був названий в угоді або вступив з ним у безпосередні відносини щодо виконання цієї угоди. Отже, у АТ "НОВИЙ СТИЛЬ" не може бути посередницьких договорів, які укладає експедитор;
- щодо ненадання інвойсу і коносаменту, вказаного в експортній декларації від 19.07.2024 №223120240002771337. Експортна декларація (при наявності) подається при митному оформленні у форматі "як є". Правила заповнення митних декларацій у Китаї товариству не відомі. Підприємство не має можливості впливу на заповнення цього документу. Більш того, цей документ не містить цифрових значень та не може впливати на визначення ціни товару;
- щодо спрацювання програмного комплексу АСМО Інспектор, мінімальна митна вартість ідентичного/подібного товару митне оформлення якого вже здійснено в максимально наближений термін складає: тов. № 1 = 3,77 $/кг. АТ "НОВИЙ СТИЛЬ" здійснило оплату товару в сумі 5600,00 (п'ять тисяч шістсот доларів США, 00 центів) доларів США, відповідно до платіжної інструкції №305 від 30.09.2024. Цю суму заявлено в МД № 24UA807200013969U4 при визначенні митної вартості товару за першим методом. Окрім цього, АТ "НОВИЙ СТИЛЬ" здійснив розрахунок із перевізником за надані послуги перевезення, відповідно до рахунку № СФ-40222 від 17.09.2024 та рахунку №СФ-40223 від 17.09.2024, відповідно до платіжної інструкції № 8339 від 16.10.2024. Виконані експедиторські послуги передані та прийняті за актами наданих послуг ОУ-0005414 та ОУ-0005416 на підставі звітів експедитора від 23.09.2024. Позивач отримав звіт про оцінку майна № 19/09/2024/01 від 19.09.2024, відповідно до якого підтверджено митну вартість товару, яка була визначена первинно декларантом.
Отже, з наведеного вбачається, що митним органом прийнято рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000552/2 від 20.09.2024.
Водночас, статтею 55 МК України встановлено порядок коригування митної вартості товарів. Відповідно до частини другої цієї статті, письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" має містити, окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, а також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.
В разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598).
Отже, у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Колегія суддів зазначає, що згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 21.08.2018 у справі № 804/1755/17, від 25.05.2021 у справі №520/10386/2020 та від 13.01.2022 у справі № 520/11061/2020, недоведення ознак подібності товарів та умов імпорту не дозволяє порівнювати показники митної вартості таких товарів.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість зроблених коригувань митної вартості з огляду на незазначення у спірному рішенні порівняльних характеристик імпортованого товару та товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом.
Підсумовуючи викладене вище, колегія суддів, оцінивши під час розгляду справи документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару, вважає, що подані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а, отже, у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
В той же час відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, без наведення детальних пояснень щодо зроблених коригувань, порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості тощо, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відповідача були відсутні фактичні підстави для витребування додаткових документів та для коригування заявленої декларантом митної вартості.
З приводу обраного відповідачем методу визначення митної вартості, колегія суддів зазначає наступне.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що зазначену в оскаржуваному рішенні від 20.09.2024 відкориговану митну вартість визначено відповідачем за другорядним (резервним) методом на підставі наявної у митного органу інформації, яка міститься в МД від 20.07.2024 UA100060/2024/220552 (24UA100060220552U4).
Згідно з частинами 1-4 статті 60 МК України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.
Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.
Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.
Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 по справі № 520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та вмотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.
Колегія суддів звертає увагу, що, застосовуючи другорядний метод визначення митної вартості (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), відповідач використовував митну декларацію, при цьому, як зазначалось вище, обмежився лише посиланням на її номер та дату, яка були взяті за основу для коригування митної вартості оцінюваного товару, не навівши при цьому жодних пояснень зроблених коригувань.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість зробленого коригування митної вартості з огляду на незазначення у спірному рішенні порівняльних характеристик імпортованого товару та товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000552/2 від 20.09.2024 винесене відповідачем необґрунтовано, без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, не на підставі та не у спосіб, що передбачені Митним кодексом України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню, що зумовлює задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Харківської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 по справі № 520/6493/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя С.П. Жигилій
Судді Т.С. Перцова Я.М. Макаренко