Житомирський апеляційний суд
Справа №274/5940/18 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-кп/4805/900/25
Категорія ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 190, ст.. 395, ч. 2 ст. 152, ч. 1 ст. 187 КК України Доповідач ОСОБА_2
10 грудня 2025 року колегія суддів Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю
секретаря: ОСОБА_5
обвинуваченого: ОСОБА_6
захисника: ОСОБА_7
потерпілого: ОСОБА_8
прокурора: ОСОБА_9
розглянула у частково закритому судовому засіданні в м.Житомирі апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 21 серпня 2025 року, яким засуджено
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Степашки Гайсинського району Вінницької області, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , проживаючого на час подій в АДРЕСА_2 ,
- за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ст. 395, ч. 2 ст. 152, ч. 1 ст. 187 КК України.
Призначено ОСОБА_6 покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі статей 49, 74 КК України звільнено ОСОБА_6 від призначеного покарання за ч. 1 ст. 185 КК України в зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Призначено ОСОБА_6 покарання за ст. 395 КК України у виді штрафу у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн 00 коп.
На підставі статей 49, 74 КК України звільнено ОСОБА_6 від призначеного покарання за ст. 395 КК України в зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Призначено ОСОБА_6 покарання:
- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 01 (один) рік;
- за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 03 (три) роки;
- за ч. 2 ст. 152 КК України - у виді позбавлення волі на строк 08 (вісім) років;
- за ч. 1 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі на строк 05 (п'ять) років.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання призначених покарань обвинуваченому ОСОБА_6 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 09 (дев'ять) років 06 (шість) місяців.
Початок строку відбування призначеного покарання ОСОБА_6 ухвалено обчислювати з 21 серпня 2025 року.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 задоволено повністю: стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 9378 (дев'ять тисяч триста сімдесят вісім) грн 60 коп. матеріальної шкоди та 5000 (п'ять тисяч) грн 00 коп. моральної шкоди.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_10 задоволено повністю: стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_10 7815 (сім тисяч вісімсот п'ятнадцять) грн 00 коп. матеріальної шкоди.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_11 задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_11 17508 (сімнадцять тисяч п'ятсот вісім) грн 50 коп. матеріальної шкоди та 5000 (п'ять тисяч) грн 00 коп. моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави 3572 грн 10 коп. процесуальних витрат, пов'язаних із залученням експертів при проведенні Житомирським НДЕКЦ МВС України судових трасологічної та дактилоскопічної експертиз (отримувач: ГУК у Жит. обл./ ТГ м. Житомир/24060300; банк отримувача: Казначейство України; код ЄДРПОУ: 37976485; рахунок UA4489 9998 0313 0101 1500 0006 797; код класифікації доходів: 24060300).
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави 29763 грн 19 коп. процесуальних витрат на залучення експерта при проведенні ДНДЕКЦ МВС України судової молекулярно-генетичної експертизи.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо обвинуваченого ОСОБА_6 залишено попередній - тримання під вартою, але не довше ніж на два місяці з дня ухвалення вироку.
Заставу, внесену 18 грудня 2019 року ОСОБА_12 в розмірі 76840 грн 00 коп. - звернути в дохід держави.
Зараховано ОСОБА_6 у строк основного покарання у виді позбавлення волі строк попереднього ув'язнення з 13.04.19 до 19.12.19 та з 24.02.25 до 20.08.25 за правилами ч. 5 ст. 72 КК України з розрахунку, що одному дню утримання під вартою відповідає один день позбавлення волі.
Питання про речові докази судом вирішено відповідно до ст. 100 КПК України та у апеляційній скарзі не оспорюється.
Згідно вироку, 22 вересня 2018 року близько 23 год. 00 хв. ОСОБА_6 , перебуваючи у одному з виробничих цехів Товариства з обмеженою відповідальністю «Західно-регіональна будівельна компанія», що розташована за адресою: Бердичівський район, с. Мирне, вул. Південна, 5, в одному із металевих сейфів для зберігання інструментів помітив належну цьому товариству електропилку марки «STIHL». У цей час у ОСОБА_6 виник протиправний умисел, направлений на таємне викрадення вказаного вище майна.
Реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тимчасовою відсутністю робітників, власника майна та будь-яких інших осіб, ОСОБА_6 , розуміючи неправомірність своїх дій, умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу викрав електропилку марки «STIHL», вартістю 20029 гривень, після чого розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Крім того, 29 вересня 2018 року близько 11 год. 00 хв. ОСОБА_6 , перебуваючи у домоволодінні АДРЕСА_3 , помітив належні ОСОБА_13 24 поліпропіленових мішки білого кольору із зерном всередині, загальною вагою 1300 кілограм. У цей час у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення вказаного вище майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тимчасовою відсутністю власниці майна та будь-яких інших осіб, ОСОБА_6 , розуміючи протиправність своїх дій, умисно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу викрав 24 поліпропіленових мішки білого кольору із зерном, загальною вагою 1300 кілограм, вартістю 5000 гривень, після чого розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Також 07 жовтня 2018 року близько 17 год. 00 хв. ОСОБА_6 перебував поблизу домоволодіння АДРЕСА_4 , де побачив належний потерпілому ОСОБА_8 житловий будинок.
З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тимчасовою відсутністю власника майна та будь-яких інших осіб, ОСОБА_6 , розуміючи протиправність своїх дій, умисно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом розбиття віконного скла проник до будинку АДРЕСА_4 , звідки викрав: насос до електричного котла іонного типу марки «GRUNDFOS», вартістю 500 гривень; насос до електричного котла іонного типу марки «OPTIMA РО25-60», вартістю 400 гривень; обігрівач марки «ALESI», вартістю 200 гривень; бак для системи опалення на 8 л, вартістю 600 гривень; подовжувач білого кольору, довжиною 3 м, вартістю 150 гривень; амперметр для контролю напруги, вартістю 200 гривень, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_8 матеріальної шкоди на загальну суму 2050 гривень, після чого розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Крім того, 14 жовтня 2018 року близько 16 год. 44 хв. ОСОБА_6 , перебуваючи на території Товариства з обмеженою відповідальністю «Бересток-М», що розташоване за адресою: м. Бердичів, вул. Зелена, 36, помітив належну ОСОБА_14 електроболгарку марки «МАКІТА».
Після цього, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тимчасовою відсутністю власника майна та будь-яких інших осіб, ОСОБА_6 , розуміючи протиправність своїх дій, умисно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу викрав електроболгарку марки «МАКІТА», вартістю 3868 гривень, після чого розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Також 04 лютого 2019 року близько 10 год. 30 хв. у ОСОБА_6 , який перебував поблизу будинку АДРЕСА_5 , виник умисел на таємне викрадення майна ОСОБА_10 , що проживає у вказаному будинку.
Перебуваючи у вказаний час та місці, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_6 , розуміючи протиправність своїх дій, діючи з корисливих мотивів, за допомогою невстановленого молотка розбив віконне скло у будинку АДРЕСА_5 , після чого відчинив вікно та проник всередину будинку, звідки таємно повторно викрав належне ОСОБА_10 майно, а саме: гроші в сумі 5000 грн; вироби з металу жовтого кольору - плетений ланцюжок, вартістю 250 грн, плетений браслет, вартістю 110 грн, плетений браслет, вартістю 100 грн, пару сережок з зеленим камінням, вартістю 200 грн, кулон з зеленим камінням, вартістю 100 грн, пару сережок з прозорим камінням, вартістю 160 грн, пару сережок з трьома каміннями, вартістю 160 грн, плетений ланцюжок, вартістю 200 грн, кулон у вигляді іконки, вартістю 100 грн, пару сережок з квіточками та бузковим камінням, вартістю 200 грн; пляшку шампанського «Совєтське», об'ємом 0,75 л, вартістю 75 грн; пляшку шампанського «Артемівське», об'ємом 0,75 л, вартістю 110 грн; дві пляшки вина «Мікадо», об'ємом 0,75 л кожна, вартістю 75 грн за одну, заподіявши потерпілій ОСОБА_10 матеріальної шкоди на загальну суму 6915 грн.
Після цього ОСОБА_6 з викраденим майном з місця вчинення злочину зник та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд.
Крім того, 15 листопада 2018 року Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області було винесено постанову про встановлення ОСОБА_6 адміністративного нагляду терміном на 1 (один) рік з застосуванням обмежень у вигляді заборони виходу з будинку (квартири) за місцем проживання з 22 години до 06 години наступного дня; заборони відвідувати ресторани, кафе, бари, відділи магазинів, в яких торгують спиртними напоями з метою їхнього придбання; заборони виїзду в особистих справах за межі міста (району) без дозволу органів поліції; реєстрації у поліції 2 рази на місяць.
03 грудня 2018 року працівниками поліції Бердичівського відділу поліції ГУНП в Житомирській області ОСОБА_6 під підпис було роз'яснено його обов'язки, встановлені вказаною вище постановою Бердичівського міськрайонного суду від 15.11.18.
Однак 07 лютого 2019 року у невстановлений досудовим слідством час, незважаючи на заборони, встановлені постановою суду, ОСОБА_6 з метою ухилення від адміністративного нагляду, не повідомивши працівників Бердичівського відділу поліції, які здійснювали за ним нагляд, умисно, без поважних причин залишив своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , та місце перебування його було невідоме до 14 квітня 2019 року, коли у цей день він був затриманий працівниками поліції на місці вчинення злочину.
Також 28 лютого 2019 року близько 20 год. 25 хв. ОСОБА_6 , перебуваючи неподалік буд. № 102 по вул. Бердичівській в с. Романівка Бердичівського району, помітив ОСОБА_15 , яка поверталася додому з м. Бердичева до с. Романівка Бердичівського району.
У цей час та місці у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, направлений на скоєння нападу на ОСОБА_15 з метою заволодіння її майном та її зґвалтування. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 вчинив напад на ОСОБА_15 , поєднаний із застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров'я потерпілої, а також вчинив дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи, повторно. А саме: йдучи позаду потерпілої ОСОБА_15 , ОСОБА_6 схопив її однією рукою за шию, а іншою закрив рот та потягнув на відкриту ділянку місцевості подалі від дороги. Після цього ОСОБА_6 повалив ОСОБА_15 на землю та з метою подолання опору останньої, сівши на неї зверху, наніс їй один удар кулаком в обличчя та почав здушувати її шию обома руками, однак потерпіла продовжувала здійснювати опір. Тоді ОСОБА_6 став коліном на горло ОСОБА_15 від чого остання втратила свідомість. Після цього, користуючись безпорадним станом потерпілої ОСОБА_15 , яка перебувала без свідомості, ОСОБА_6 зняв з потерпілої штани і труси та в подальшому вчинив над потерпілою дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням в її тіло своїх геніталій, без добровільної згоди потерпілої.
Своїми діями ОСОБА_6 заподіяв потерпілій ОСОБА_15 тілесне ушкодження у вигляді крововиливу на верхній повіці правого ока, яке належить до легких тілесних ушкоджень.
У подальшому ОСОБА_6 продовжив реалізацію свого злочинного умислу, направленого на вчинення нападу, поєднаного із застосуванням насильства небезпечного для життя і здоров'я потерпілої. Так, користуючись тим, що потерпіла ОСОБА_15 продовжувала перебувати в безпорадному стані, тобто лежала без свідомості, ОСОБА_6 заволодів належним їй майном, а саме: мобільним телефоном «Ergo А556 Blaze», вартістю 1499 грн; мобільним телефоном «Redmi Note 4», вартістю 3299 грн; золотим ланцюжком 585 ґатунку, вагою 2,26 г, вартістю 1000 грн за 1 г, загальною вартістю 2260 грн; золотою каблучкою 585 ґатунку, вагою 1,6 г, вартістю 1000 грн за 1 г, загальною вартістю 1600 грн; золотою каблучкою 585 ґатунку, вагою 2,3 г, вартістю 1000 грн за 1 г, загальною вартістю 2300 грн; золотою підвіскою 585 ґатунку, вагою 1,5 г, вартістю 1000 грн за 1 г, загальною вартістю 1500 грн, внаслідок чого заподіяв потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 12458 грн та з місця вчинення злочину зник.
Крім того, 10 квітня 2019 року близько 22 год. 00 хв. у ОСОБА_6 , який перебував поблизу будинку АДРЕСА_6 , виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення майна ОСОБА_11 , що проживає у вказаному будинку.
Перебуваючи у вказаний час та місці, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_6 , розуміючи протиправність своїх дій, діючи з корисливих мотивів, через паркан проник на огороджену територію домоволодіння буд. АДРЕСА_6 , після чого через незачинені двері проник всередину гаражу, розташованого на території вказаного домоволодіння, звідки повторно таємно викрав належне ОСОБА_11 майно, а саме: дитячий спортивний велосипед марки «Fisher», вартістю 4500 грн; рибальську вудку марки «Rocet 400», вартістю 280 грн; рибальську вудку марки «Guahgwei 400», вартістю 320 грн; рибальську вудку марки «Fight river 9216 РЕ МТ600», вартістю 360 грн; рибальську вудку марки «Fight river 9215 РЕ МТ600», вартістю 360 грн; чохол для рибальських вудок, вартістю 200 грн, які через паркан виніс за межі домоволодіння та залишив неподалік.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_6 вдруге переліз через паркан на територію домоволодіння буд. АДРЕСА_6 , після чого через незачинені двері проник всередину вказаного будинку, звідки повторно таємно викрав належне ОСОБА_11 майно, а саме: гроші в сумі 1600 грн, 150 доларів США, за курсом 26 грн 69 коп. за один долар, на загальну суму 4003 грн 50 коп., 50 Євро, за курсом 30 грн 10 коп. за 1 Євро, на загальну суму 1505 грн; золотий браслет, вагою 10 г, вартістю 1000 грн за 1 г, загальною вартістю 10000 грн; а також шкіряні кросівки торгової марки «Адідас», вартістю 400 грн, після чого з викраденим майном зник та розпорядився ним на власний розсуд.
Своїми злочинними діями ОСОБА_6 заподіяв потерпілому ОСОБА_11 матеріальної шкоди на загальну суму 23528 грн 50 коп.
Кримінальна відповідальність за кримінальні правопорушення, у вчиненні яких ОСОБА_6 визнається винуватим, передбачена ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 395, ч. 2 ст. 152, ч. 1 ст. 187 КК України.
В апеляційній скарзі обвинувачений, як вбачається з її змісту та пояснень в апеляційному суді, просить вирок скасувати, в частині його засудження за ч.2 ст.152, ч.1 ст. 187 КК України та виправдати.
В іншій частині вирок змінити, виключити з вироку вказівку щодо його засудження за ч.3 ст. 190 КК України та призначити менш суворе остаточне покарання, позбавлення волі на строк 5 років.
Стверджує, що показання потерпілої ОСОБА_15 викликають сумніви у їх правдивості, наголошує, що у своїх поясненнях потерпіла припускає, що її зґвалтували, вона нікого не бачила і не впізнала.
Вказує, що судом не враховано висновок судової молекулярно-генетичної експертизи від 08.07.2019 р. щодо відсутності збігу зразків днк обвинуваченого із мазками вилученими у потерпілої.
Тілесних ушкоджень небезпечних для життя у потерпілої не має, погрози життю не доведена, що виключає склад злочину, передбаченого ч.1 ст. 187 ККК України.
Крім того, суд у вироку не вказав які суперечності були у показах свідків, а прийшов до висновку про їх недостовірність.
Звертає увагу апеляційного суду, що суд у вироку не вказав позицію захисника, що є порушенням.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, пояснення прокурора, який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, пояснення потерпілого ОСОБА_8 , який просив за епізодом крадіжки його майна вирок залишити без змін, перевіривши матеріали провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно з положеннями ч.1 ст.404 Кримінального процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 не оскаржує висновки суду щодо засудження його за ч.1 ст.185, ч 2 ст.185, ст.395, а оскаржує лише за ч.2 ст.152 та ч. 1 ст. 187 КК України, а тому апеляційний суд переглядає кримінальне провадження в межах апеляційної скарги.
Проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 152 та ч.1 ст. 187 КК України.
Суд апеляційної інстанції враховує правову позицію Верховного Суду, зазначену у постанові суду від 09 листопада 2021 року (справа №281/128/19, провадження № 51-4536км19), відповідно до якої доказування досить часто ґрунтується не на основі одного чи кількох прямих доказів, а на аналізі саме сукупності всіх доказів, які вказують на характер дій обвинуваченого, спосіб вчинення суспільно небезпечного діяння, обстановку, в якій діяла відповідна особа тощо, на підставі чого й робиться висновок про доведеність поза розумним сумнівом або недоведеність (згідно з цим стандартом доказування) винуватості особи.
Обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.152 та ч.1 ст. 187 КК України не визнав повністю та від дачі пояснень відмовився.
Незважаючи на таку позицію обвинуваченого, суд першої інстанції безпосередньо дослідивши докази, навівши їх у вироку, спростував вказані показання обвинуваченого та прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_6 ..
Так, допитана потерпіла ОСОБА_15 пояснила, що події відбувалися 28.02.19 року. У той день вона закінчила роботу і близько 20 години йшла з Бердичева додому. Йшла по вулиці, було темно. Проходила повз котлован. У якийсь момент до неї ззаду підійшов нападник. Це точно був чоловік, який був вищим за неї (вона 1,64 м), від нього було чути характерний чоловічий запах. Чоловік нічого не говорив, відразу почав тягнути до котловану і бити, закрив рота їй рукою. Від чоловіка відчувався запах алкоголю. Обличчя чоловіка вона описати не може, пам'ятає лише одягнену до вух чорну шапку зі світлою смужкою - білою чи сірою, а також грубі рукавиці з характерним запахом. У котловані нападник її сильно штовхнув, вона впала, вдарилася і вже не могла кричати. Нападник сів на неї зверху, прижав її ноги своїми, взяв руками за горло і почав душити. Вона намагалася відбитися, але у неї не виходило, бо нападник був більшим і сильнішим. На декілька секунд їй вдалося подряпати обличчя нападника і той послабив хватку. Але втекти їй не вдалося, нападник перекинув її назад і наступив їй коліном на горло. Вона втратила свідомість. Прийшла до тями посеред котловану. З одягу на ній були лише кофта і ліфчик, які були підняті, нижнього одягу не було - джинси повністю зняті, труси взагалі зникли. Вона абсолютно впевнена, що її тоді зґвалтували, вона це відчула, одягу не було і вона відчувала, що з неї тече. Востаннє до подій вона мала секс місяців за шість. Хвилин 10 вона не могла встати, було холодно. Потім вона встала, одягнулася і пішла додому. У неї було викрадено золото: сережки, підвіску, ланцюжок, два кільця, також зникли банківські картки, косметичка, телефон Xiaomi (другий телефон знайшла поліція).
На переконання апеляційного суду, показання потерпілої ОСОБА_15 є логічними, послідовними, узгоджуються між собою, а також з іншими доказами, а тому у суду відсутні розумні сумніви та об'єктивні підстави не довіряти показанням потерпілої.
Будь-яких неприязних відносин між обвинуваченим та потерпілою, які б спонукали її оговорити ОСОБА_6 , судом не встановлено, а її послідовні та незмінні показання, об'єктивно узгоджуються із іншими належними та допустимими доказами, здобутими стороною обвинувачення у даному кримінальному провадженні, які взято до уваги судом.
Більше того, не наведено таких підстав і мотивів обвинуваченим в поданій апеляційній скарзі.
Враховуючи викладене, судом першої інстанції обґрунтовано в основу доказової бази покладено показання потерпілої, з чим повністю погоджується суд апеляційної інстанції.
Свідок ОСОБА_16 пояснив, що у нього є будинок по АДРЕСА_5 . У цій справі він лише знає, що до нього прийшли працівники поліції, хотіли подивитися записи відеокамери, вона у нього виходить на вулицю Бердичівську, спитали, чи він щось чув. Він розповів, що до нього у темну пору дійсно хтось дзвонив, він був вдома, але поки вийшов, вже нікого не було. Зі слів працівників поліції, це йому дзвонила дівчина, яку зґвалтували у котловані, який знаходиться на кінці їхньої вулиці, метрів за 100 від його будинку. Працівники поліції переглянули відеозаписи, щось вилучали, сам він не дивився.
Свідок ОСОБА_17 , вказав, що про події за сплином часу вже не пам'ятає. На час подій на початку 2019 року займався тим, що приймав золото на ринку. Скоріше за все, працівники поліції його допитували саме про такий прийом.
Вина ОСОБА_6 у зґвалтуванні ОСОБА_15 підтверджується і іншими доказами у справі, які суд поклав в обґрунтування вироку:
- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 25.07.19 р. в якій ОСОБА_15 просить притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_6 , який 28.02.19 близько 20.30 неподалік будинку № 102 по вул. Бердичівській в с. Романівка Бердичівського району скоїв щодо неї розбійний напад та зґвалтування (т. 4, а.п. 115);
- протоколом огляду місця події від 01.03.19 р. з план-схемою та фототаблицею до нього, під час якого вже у світлу пору доби детально зафіксовано місце скоєння злочину - оглянуто ділянку місцевості у вигляді котловану (довжина 500 м, ширина 300 м, глибина 3 м) між вулицями Бердичівська в с. Романівка (від буд. № 81) та Козацька м. Бердичева. У проекції між будинками № 81 та 98 у котловані виявлено та вилучено речі потерпілої (пакет з цукерками, дві банківські картки, косметичку, трудову книжку, жіночу сумку, пачку цигарок, запальничку, коричневий ремінь зі слідами розрізу) (т. 3, а.п. 32-41);
- висновком судово-медичної експертизи № 267 від 06.05.19 р. згідно з яким у ОСОБА_15 виявлені тілесні ушкодження у вигляді крововиливу на верхній повіці правого ока. Виявлене тілесне ушкодження відноситься до Легких тілесних ушкоджень. Дане тілесне ушкодження виникло від дії тупого твердого предмету. (т. 3, а.п. 66);
- висновком судово-медичної експертизи № 475 від 16.07.19 р., згідно з яким у ОСОБА_15 виявлене тілесне ушкодження у вигляді крововиливу на верхній повіці правого ока. Виявлене тілесне ушкодження відноситься до Легких тілесних ушкоджень. Дане тілесне ушкодження виникло від дії тупого твердого предмету. Почервоніння в ділянці шиї та завушній ділянці справа (виявлені під час освідування потерпілої експертом 01.03.19) не є тілесними ушкодженнями, тому при визначенні ступеню тяжкості до уваги не приймаються (т. 3, а.п. 204-205)
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.04.19, при проведенні якого свідок ОСОБА_18 серед пред'явлених йому для впізнання 4-х фотознімків чоловіків з короткою стрижкою впізнав фото ОСОБА_6 , як чоловіка, у якого 01.03.19 він придбав золоті вироби: дві каблучки, ланцюжок та одну сережку (т. 3, а.п. 103-105);
- протоколом пред'явлення речей для впізнання від 07.05.19 р. з фототаблицею до нього, при проведенні якого свідок ОСОБА_18 серед пред'явлених йому для впізнання 4-х золотих сережок впізнав сережку, яка залишилася у потерпілої ОСОБА_15 після скоєння на неї нападу, у той час як друга була викрадена (та таку ж свідок купив у ОСОБА_6 01.03.19) (т. 3, а.п. 145-148);
- протоколом слідчого експерименту від 15.05.19 р. при проведенні якого потерпіла на місцевості показала коли, де і як було скоєно злочини щодо неї. Дані протоколу про час, місце, спосіб скоєння злочинів відповідають обставинам висунутого обвинувачення, показанням потерпілої у залі суду, даним протоколу огляду місця події від 28.02.19 та іншим дослідженим доказам (т. 3, а.п. 150-152, 153-158);
- протоколом слідчого експерименту від 16.05.19 р., при проведенні якого підозрюваний ОСОБА_6 на місцевості показав, що пив пиво біля магазину, йшла дівчина у бік с. Романівка, він її догнав і зняв золото (самого моменту зняття спочатку зазначив, що не пам'ятає через стан сп'яніння, потім показав, що взяв потерпілу правою рукою за плече, лівою за талію і потягнув до дерева у котловані, де кинув на землю, вказавши, що «і всьо, пішли знімати штани, гроші забирати», після цього потерпіла або втратила свідомість, або притворилася і він зняв з неї золото (кольцо, цепочку, може кільчики), також забирав сумочку, з якої брав телефони, але вони не розблокувалися і він їх викинув, як і різний дріб'язок; чи знімав одяг з потерпілої не пам'ятає, може і знімав) (т. 3, а.п. 191-199).
- висновком судової молекулярно-генетичної експертизи № 19/10-1/265-СЕ/19 від 08.07.19 р., згідно з яким на предметному скельці з вмістом піхви ОСОБА_15 (об'єкт № 3) виявлено клітини з ядрами та встановлено їх генетичні ознаки. Встановлено генетичні ознаки зразків букального епітелію ОСОБА_15 та ОСОБА_6 . Генетичні ознаки виявлених клітин і сперми, є змішаними, містять генетичні ознаки двох осіб: жіночої та чоловічої генетичної статі, та придатні для ідентифікації лише за домінуючим ДНК-профілем, який збігається з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_15 (об'єкт № 1) та не збігається з генетичними ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_6 (об'єкт № 2). Генетичні ознаки Y-хромосоми в слідах, виявлених на предметному скельці з вмістом піхви ОСОБА_15 (об'єкт № 3), збігаються з генетичними ознаками Y-хромосоми зразка букального епітелію ОСОБА_6 (об'єкт № 2) (т. 4, а.п. 84-103).
Будь-яких сумнівів щодо належності та допустимості доказів, які суд поклав в обґрунтування вироку колегія суддів не вбачає.
Сукупність цих доказів, які узгоджуються між собою підтверджує правильність висновків суді першої інстанції.
Надаючи оцінку усім доказам суд виходив зі своїх внутрішніх переконань, які ґрунтуються на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийнятті відповідного рішення.
На думку колегії суддів, вказані докази у своїй сукупності підтверджують правильність висновків суду та спростовують доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_6 про непричетність до зґвалтування ОСОБА_15 та розбійного нападу.
Як пояснила ОСОБА_15 вона закінчила роботу та йшла сама додому, оскільки її ніхто не міг зустріти. Йшла біля магазину та бачила двох чоловіків, а потім позаду неї підійшов чоловік, від якого відчувався запах алкоголю, та потягнув її у котлован. Нападник застосовуючи силу хотів її зґвалтувати, вона намагалась відбитися та подряпала йому обличчя. Вона втратила свідомість, а коли прийшла до тями на ній не було одягу.
Вказані пояснення потерпілої підтверджуються протоколом огляду місця події від 01.03.19 р., відповідно до якого у котловані, на який вказала потерпіла ОСОБА_15 , було знайдено її особисті речі.
Висновком судово-медичної експертизи № 267 підтверджено пояснення потерпілої, що до неї нападник застосував силу, оскільки у ОСОБА_15 виявлені тілесні ушкодження у вигляді крововиливу на верхній повіці правого ока.
Під час слідчого експерименту ОСОБА_6 , вказав, що пив пиво біля магазину та бачив, як йшла дівчина, яку він потім наздогнав та потягнув до котловану та сказав «і всьо, пішли знімати штани, гроші забирати», що свідчим про наміри обвинуваченого саме у зґвалтуванні ОСОБА_15 .
Крім того, під час зґвалтування ОСОБА_19 вчинив і розбійний напад на потерпілу, викравши сережки та інші речі.
Свідок ОСОБА_18 серед пред'явлених йому для впізнання 4-х золотих сережок впізнав сережку, яка залишилася у потерпілої ОСОБА_15 після скоєння на неї нападу, у той час як друга була викрадена. Таку ж свідок купив у ОСОБА_6 01.03.19 р.
Також, відповідно до висновку судової молекулярно-генетичної експертизи генетичні ознаки Y-хромосоми в слідах, виявлених на предметному скельці з вмістом піхви ОСОБА_15 збігаються з генетичними ознаками Y-хромосоми зразка букального епітелію ОСОБА_6 .
При цьому, відсутність за результатами судово-медичної експертизи №267 даних про пошкодження статевих органів потерпілої ОСОБА_15 , не спростовують того факту, що мали місце статеві зносини з обвинуваченим із застосуванням фізичного насильства, проти волі потерпілої, оскілки інші докази переконливо про це вказують.
Крім того, потерпіла чітко та послідовно вказувала про те, що внаслідок удушення руками та коліном обвинуваченим вона втратила свідомість, це підтвердив і сам обвинувачений при проведенні з ним слідчого експерименту, а тому це вказує на правильність кваліфікації дій ОСОБА_6 і за ч.1 ст. 187 КК України, оскільки ОСОБА_6 з метою зґвалтування та вилучення майна застосував насильство небезпечне для життя та здоров'я потерпілої.
Вказані докази, в своїй сукупності підтверджують правильність висновків суду про доведеність вини ОСОБА_6 за ч.2 ст. 152 та ч.1 ст. 187 КК України та спростовують доводи апеляційної скарги обвинуваченого, які направлені на уникнення відповідальності за більш тяжчі кримінальні правопорушення.
Посилання обвинуваченого в апеляційній скарзі на те, що у вироку судом не відображено позицію та пояснення захисника, є безпідставним.
Відповідно до вимог ст. 374 КПК України у мотивувальній частині вироку зазначається короткий зміст позицій учасників судового провадження. Закон не вимагає дослівного чи повного відтворення пояснень захисника.
Із протоколу судового засідання вбачається, що захисник брав участь у судовому розгляді, надавав пояснення, заявляв клопотання, тобто реалізовував свої процесуальні права у повному обсязі. Суд, постановляючи вирок, дослідив та врахував наведені доводи сторони захисту.
Отже, відсутність у тексті вироку детального викладу пояснень захисника не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та не свідчить про порушення права на захист обвинуваченого.
Що стосується вимог апеляційної скарги про пом'якшення покарання призначеного ОСОБА_6 , то вони не підлягають задоволенню з таких підстав.
На переконання колегії суддів, покарання ОСОБА_6 за ч.1 ст.185, ч 2 ст.185, ст.395, ч.1 ст.187, ч.2 ст.152 КК України призначене з дотриманням положень ст. 65 КК України.
Судом першої інстанції було враховано кількість вчинених злочинів, три з яких є тяжкими, обставини вчинення кримінальних правопорушень, тривалий час ухилення обвинуваченого від суду, схильність до вживання алкоголю, обставину, що пом'якшує покарання - щире каяття у деяких кримінальних правопорушеннях, обставину, що обтяжує покарання - рецидив злочину, характеризуючі дані про особу обвинуваченого, а зокрема те, що він раніше судимий, зокрема і за зґвалтування, характеризується негативно за місцем проживання, офіційно не працює.
Колегія суддів, бере до уваги, що відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи є посяганнями на особистість і пов'язані з грубими порушеннями норм суспільної моралі, тому кримінальним законодавством за їх вчинення передбачено суворе покарання.
Статеві злочини характеризуються аморальністю та цинічністю дій винних осіб, принижують честь і гідність потерпілої особи та можуть завдати значної шкоди здоров'ю.
Такі злочини часто призводять до глибоких душевних травм у потерпілих осіб, штовхають їх до аморального способу життя.
З огляду на викладене, доводи обвинуваченого, що суд призначив йому занадто суворе покарання є необґрунтованими, оскільки суд призначив покарання, враховуючи кількість вчинених кримінальних правопорушень та обставини їх вчинення, наслідки та особу обвинуваченого, а тому не можна вважати таке покарання занадто суворим.
Разом з тим, заслуговують на увагу доводами обвинуваченого ОСОБА_6 , що суд помилково визнав його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України.
З матеріалів справи вбачається, що органом досудового розслідування ОСОБА_6 не обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч.3 ст.190 КК України.
В матеріалах справи відсутній обвинувальний акт за вказаною статтею.
У вступній та мотивувальній частині вироку відсутня вказівка про вчинення вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_6 .
Крім того, за ч.3 ст.190 КК України суд першої інстанції не призначав покарання, а лише вказав, що ОСОБА_19 винний у вчиненні даного кримінального правопорушення, що є очевидною опискою.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що вказівка суду у резолютивній частині вироку, що ОСОБА_6 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України є опискою, яка підлягає виправленню враховуючи, що вона може викликати певні сумніви при виконанні вироку суду.
Тому вирок суду в цій частині підлягає зміні та виключенні з резолютивної частини вироку Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 21 серпня 2025 року вказівки про визнання вини ОСОБА_6 за ч.3 ст.190 КК України.
В іншій частині вирок суду є законним та обґрунтованим, а тому його слід залишити без змін.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 задовольнити частково.
Вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 21 серпня 2025 року щодо ОСОБА_6 - змінити.
Виключити з резолютивної частини вироку Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 21 серпня 2025 року вказівку про визнання винним ОСОБА_6 за ч.3 ст.190 КК України.
В іншій частині вирок залишити без змін.
Касаційна скарга на судове рішення може бути подана безпосередньо до Касаційного Кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який утримується під вартою, в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді: