Справа № 359/13176/25
359/13177/25
359/13178/25
Провадження № 3/359/5145/2025
3/359/5146/2025
3/359/5147/2025
Бориспільський міськрайонний суд Київської області
9 грудня 2025 року м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюк С.М., розглянувши у судовому засіданні, у відсутність особи, яка притягується до відповідальності та у присутності його представника адвоката Процика Д. Г. три адміністративні матеріали, що надійшли від Бориспільського районного управління поліції в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, ч.1 ст.130 КУпАП та ст. 122-4 КУпАП,
по відношенню до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер картки платника податків фізичної особи: не встановлено, -
В провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області знаходяться три адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 за № 3/359/5145/2025 (справа № 359/13176/25) за ч. 1 ст.130 КУпАП та № 3/359/5146/2025 (справа № 359/13177/25) за ст.122-4 КУпАП за № 3/359/5147/2025 (провадження № 359/13178/25) за ст. 124 КУпАП.
Згідно протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями, адміністративні матеріали по відношенню до ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, ст. 122-4 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП автоматизовано розподілено на головуючого суддю Вознюка С.М.
Розгляд вищезазначених адміністративних матеріалів призначений на 09.12.2025 року.
26.10.2025 о 18 год. 40 хв. в м. Бориспіль, автодорога розворот на вул. Коцюбинського, 200 м, водій автомобіля «DAF XF 105.46» д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом фургон рефрижератор «Schmitz SKO» д.н.з. НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 під час зустрічного роз'їзду невідомого вантажного автомобіля, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу, що призвело до зіткнення, в наслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків, травмованих не має, чим порушив п. 13.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
26.10.2025 о 18 год. 40 хв. в м. Бориспіль, автодорога розворот на вул. Коцюбинського, 200 м, водій автомобіля «DAF XF 105.46» д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом фургон рефрижератор «Schmitz SKO» д.н.з. НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 скоїв дорожньо транспортну пригоду, а саме здійснив зіткнення з невідомим вантажним автомобілем, який рухався в зустрічному напрямку, після чого місце пригоди залишив, чи порушив п 2.10.а ПДР України за що передбачена відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.
Окрім того, 26.10.2025 близько 18 год. 40 хв. на автодорозі Р03, АЗС «КЛО» м. Бориспіль, вул. Привокзальна, 88, водій керував автомобілем DAF XF 105.46» д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом фургон рефрижератор «Schmitz SKO» д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору «Alcotest Drager 6820», прилад 0098, результат 0.87 проміле, тест № 537, під ведеофіксацію камери 859796, останній результатом не згодився, в подальшому огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився в медичному закладі КНП «ББЛІЛ» м. Бориспіль, вул. Котляревського, 1 та підтверджується висновком медичного закладу № 147 від 26.10.2025, - перебуває в стані алкогольного сп'яніння , від керування відсторонений шляхом паркування, чим порушив п. 2.9.а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Під час судового засідання, яке відбулося 09.12.2025 року судом на обговорення поставлено питання про об'єднання в одне провадження адміністративних матеріалів по відношенню до ОСОБА_1 представник особи, яка притягується до відповідальності адвокат Процик Д.Г. не заперечував проти об'єднання адміністративних справ.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушення, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Правила, встановлені ст. 36 КУпАП, допускають розгляд одним і тим же органом справ про адміністративні правопорушення відносно особи, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень.
Вказані матеріали складені у відношенні однієї особи та знаходяться у провадженні одного органу, уповноваженого на їх розгляд. У зв'язку з чим, на підставі вимог ст. 36 КУпАП дані матеріали підлягають об'єднанню в одне провадження.
На підставі викладеного, з метою недопущення порушення прав особи, що притягується до адміністративної відповідальності, вважаю за необхідне матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, ст. 122-4 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП об'єднати в одне провадження та присвоїти адміністративній справі єдиний унікальний номер - провадження №3/359/5145/2025 та справи № 359/13176/25.
В судовому засіданні адвокат Процик Д.Г. пояснив: відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 495000 від 26.10.2025, однак, сторона захисту з обставинами зазначеними у протоколі не погоджується з огляду на те, що: ОСОБА_1 26.10.2025 о 18 год. 40 хв. по вул. Привокзальній, 88, в м. Бориспіль, як це йому інкримінується згідно протоколу, транспортним засобом не керував: вимога працівника поліції на проведення огляду па стан алкогольного сп'яніння була законодавчо не обґрунтована за обставин порушення вимог Порядку. Працівниками поліції не було забезпечено проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння у найближчому закладі охорони здоров'я у визначений Законом термін 2 години. Перед усім звертає увагу суду, що ОСОБА_1 не є суб'єктом даного правопорушення, оскільки 26.10.2025 о 18:40 по вул. Привокзальній, 88, в м. Бориспіль транспортним засобом не керував. Оскільки, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП і полягають у тому, що він керував транспортним засобом, то відповідно до норми ст. 280 КУпАП. при розгляді справи, суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене інкриміноване адміністративне правопорушення. тобто, чи керував ОСОБА_1 транспортним засобом за обставин вказаних у протоколі.
Дійсними обставинами було те, що 26.10.2025 о 18 год. 40 хв. ОСОБА_1 керуючи вантажним автомобілем з напівпричепом по а/д Р-03 у межах 200 м до повороту на вул. Коцюбинського, що в м. Бориспіль Київської обл., рухаючись у прямо у межах своєї смуги руху, раптово для нього під час роз'їзду із зустрічним вантажним автомобілем, останній допустив частковий виїзд у смугу руху по якій рухався ОСОБА_1 , внаслідок чого відбулося дотичне повздовжнє зіткнення вищевказаних транспортних засобів. Після чого ОСОБА_1 відразу почав гальмувати та зупинився, однак інший учасник пригоди не зупинившись продовжив рух далі. Враховуючи інтенсивний рух автомобілів на вказаній ділянці дороги, габарити керованого ОСОБА_1 транспортного засобу та темну пори доби, що у такій загрозу безпеці іншим учасникам дорожнього руху, ОСОБА_1 , задля безпеки учасникам дорожнього руху, проїхав трохи далі до місця освітлення ділянки дороги, де на спеціальну лінію 102 повідомив про обставини ДТП. Після чого працівники поліції прибули на місце виклику та не розібравшись у ситуації оформили відносно ОСОБА_1 протоколи за ст.ст. 124, 122-4 КУпАП, а потім без встановлення ознак сп'яніння наказали продути у прилад Драгер, з результатами якого ОСОБА_1 не погодився, оскільки в той день алкогольні напої не вживав, а тому не міг перебувати у стані алкогольного сп'яніння. Після чого огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 було проведено у Бориспільській лікарні майже через 3 години після керування транспортним засобом.
Згідно протоколу, ОСОБА_1 26.10.2025 о 18:40 по вул. Привокзальній, 88, в м. Бориспіль, керував транспортним засобом. Натомість ОСОБА_1 заперечує факт керування вантажним автомобілем 26.10.2025 о 18:40 по вул. Привокзальній, 88, в м. Бориспіль, як це йому інкримінується згідно протоколу.
Згідно копії протоколу ЕПР1 № 494928 за ст. 124 КУпАП, копії протоколу ЕПР1 № 494958 від 26.10.2025 за ст. 122-4 КУпАП та копії схеми ДТП від 26.10.2025, ОСОБА_1 , 26.10.2025 о 18:40:00 керував автомобілем по а/д Р-03 у межах 200 м до повороту на вул. Коцюбинського, що в м. Бориспіль, тобто ОСОБА_1 в один і той саме час нібито керував вантажним автомобілем за двома різними адресами, що не є можливим. Таким чином твердження працівників поліції стосовно того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом 26.10.2025 о 18:40 по вул. Привокзальній, 88, в м. Бориспіль спростовується долученими ними ж до матеріалів справи доказами, а саме матеріалами дорожньо-транспортної пригоди зокрема протоколами за ст.ст. 122-4, 124 КУпАП та схемою ДТП. Працівники поліції мали відсторонити ОСОБА_1 саме, як водія, від керування транспортним засобом у порядку та у спосіб визначений ч. 7 ст. 266 КУпАП. Однак у матеріалах справи відсутні дані, які б свідчили, що транспортний засіб передавався іншій особі. Звертає увагу суду, що відсторонення від керування транспортними засобом окрім іншого є один із етапів імперативного порядку проведення огляду. Також звертає увагу, що у розумінні ст. 266 КУпАП відсторонення від керування осіб, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, є обов'язком працівників поліції, а не їх правом.
Таким чином працівники поліції не зафіксували правопорушення на підставі чітких та узгоджених між собою доказів обставин справи у протоколі які б поза розумним сумнівом доводили вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, та разом з тим матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Звертає увагу суду і на той факт, що вимога працівника поліції на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння була не обґрунтована. Так, Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 за №1452/735 (далі - Інструкції), а також у Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністр України 17.12.2008 за № 1103 (далі-Порядок).
Вказані норми закону мають імперативний характер, а тому порушення зазначеного порядку, зокрема, послідовності його проведення або не проведення у точній відповідності з законом, тягне за собою недійсність результатів такого огляду.
Вимогами п. 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
За приписами п. 2 розділу І Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Аналізуючи відеозапис боді-камер працівників поліції (відеофайл Павленко2 0:08:08) видно, що у ході спілкування з ОСОБА_1 працівник поліції не називав та не зауважував жодної ознаки алкогольного сп'яніння передбаченої у п. 3 розділу І Інструкції, він просто вимагав від нього пройти продути у прилад, без зазначення на те підстав, а тому ознаки зазначені у Направленні та у протоколі є надуманими.
Таким чином не було роз'яснено, які саме у працівника поліції були підстави вважати, що водій перебуває з ознаками алкогольного сп'яніння, що не давало працівникам поліції жодних законних підстав на проведення будь-якого огляду. Таким чином працівники поліції недотрималися порядку проведення огляду на стан сп'яніння, передбачений ст. 266 КУпАП, Порядком та Інструкцією. Вказані норми закону мають імперативний характер, а тому порушення зазначеного порядку, зокрема, послідовності його проведення або не проведення у точній відповідності з законом, тягне за собою недійсність результатів такого огляду.
Так, протоколу слідує, що у ОСОБА_1 було виявлено сумніви у його тверезості 26.10.2025 о 18 год. 40 хв. та проведено огляд у Бориспільській лікарні згідно наявного у матеріалах справи Акту огляду від 26.10.2025 та копії медичного висновку № 147 від 26.10. «графа: Дата і точний час огляду» було проведено 26.10.2025 о 21 год. 18 хв., тобто майже через три години з моменту виявлення відповідних підстав.
Таким чином працівники поліції втратили своє право на проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння, що є грубим порушенням вимог ч. 4 ст. 266 КУпАП, Порядку та Інструкції, оскільки працівники поліції повинні були забезпечити проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за порушення вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 494928 від 26.10.2025, але з вказаним з вказаним твердженням працівників поліції, що вказано в протоколі він не погоджується, оскільки дійсно 26.10.2025 о 18 год. 40 хв. ОСОБА_1 керував вантажним автомобілем з напівпричепом по а/д Р-03 у межах 200 м до повороту7 на вул. Коцюбинського, що в м. Бориспіль Київської обл. та рухаючись прямо у межах своєї смуги руху, під час роз'їзд) із зустрічним вантажним автомобілем, раптово для нього останній допустив частковий виїзд у смугу рух по якій рухався ОСОБА_1 , внаслідок чого відбулося дотичне повздовжнє зіткнення вищевказаних транспортних засобів. Після чого ОСОБА_1 відразу почав гальмувати та зупинився, однак інший учасник пригоди не зупинившись продовжив рух далі. Враховуючи інтенсивний рух автомобілів на вказаній ділянці дороги, габарити керованого ОСОБА_1 транспортного засобу та темну пори доби, що у такій ситуації становило загрозу безпеці іншим учасникам дорожнього руху, ОСОБА_1 , задля безпеки учасникам дорожнього руху, проїхав трохи далі до місця освітлення ділянки дороги, де на спеціальну лінію 102 повідомив про обставини ДТП. Після чого працівники поліції прибули на місце виклику та не розібравшись у ситуації оформили відносно ОСОБА_1 протоколи за ст.ст. 124. 122-4 КУпАП.
Аналізуючи відеозаписи боді-камер працівника поліції слідує, як ОСОБА_1 пояснює працівникам поліції, що водій вантажного автомобіля, який рухався по зустрічній смузі руху на зустріч, мабуть заснув за кермом і виїхав у його смугу руху, після чого ОСОБА_1 почав уникати зіткнення шляхом зміни напрямку руху праворуч та гальмувати. Однак інший учасник ДТП не зупинився та продовжив рух прямо.
Однак працівники поліції не встановили особу іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди, не розмежували дії кожного причетного до пригоди водія, не надавши їх діям відповідної оцінки, не з'ясували конкретний момент виникнення небезпеки для руху водія, а також належним чином не встановили місце зіткнення транспортних засобів, що негативно вплинуло па встановлення причинно наслідкового зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди дій обох водіїв.
Водночас поведінка ОСОБА_1 свідчить про зворотнє, а саме те, що ОСОБА_1 після зіткнення зупинився та враховуючи інтенсивний рух автомобілів на вказаній ділянці дороги, габарити керованого ним транспортного засобу та темну пори доби, що у такій ситуації становило загрозу безпеці іншим учасникам дорожнього руху, ОСОБА_1 задля безпеки учасникам дорожнього руху, проїхав трохи далі до місця освітлення ділянки дороги, де повідомив на спеціальну лінію 102 про обставини ДТП. На схемі ДТП графічно зображено місце зіткнення, а саме на суцільній лінії дорожньої розмітки, яка поділяє зустрічні напрямки транспортних засобів. Однак такі твердження працівників поліції є припущенням так. як вони на а/д Р-03 у межах 200 м до повороту на вул. Коцюбинського, що в м. Бориспіль не виїжджали і замірів там не проводили. Дану схема ДТП було складено на місці складення протоколу, а саме вул. Привокзальна, 88, м. Бориспіль. Крім того, як зафіксовано на боді-камерах працівників поліції, ОСОБА_1 повідомляв останніх, що саме невстановлений водії, який рухався по зустрічній смузі руху на зустріч частково виїхав у його смугу від чого ОСОБА_1 став уникати зіткнення шляхом зміни напрямку руху праворуч.
Зважаючи на викладене, вважає, що у ОСОБА_1 був відсутній умисел на залишення місця дорожньо-транспортної пригоди і в його діях відсутня суб'єктивна сторона правопорушення, яка має утворювати його склад у сукупності з іншими обставинами, у зв'язку із чим у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 та ст.. 124 КУпАП.
Таким чином матеріали справи не містять доказів, які б поза розумним сумнівом доводили вину ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 13.1 та 2.10а ПДР за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП та ст.122-4 КУпАП.
Суддя, заслухавши пояснення представника особи яка притягується до відповідальності, ознайомившись з матеріалами справи, встановивши обставини передбачені ст. 280 КУпАП, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 , не знайшла свого підтвердження, а склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП та ст. 124 КУпАП, судом не встановлений.
За змістом ст. ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне з'ясування всіх обставин справи. Підлягають з'ясуванню питання про те, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні. Рішення по справі приймається на підставі доказів досліджених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Зміст постанови судді про притягнення особи до адміністративної відповідальності має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283-284 КУпАП. В постанові потрібно зазначити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник.
Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, який є одним з основних джерел доказів і документом, що офіційно засвідчує факт неправомірних дій, має бути складений уповноваженою на те особою та має містити поряд з даними про особу правопорушника і інші відомості необхідні для вирішення справи.
Таким чином, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у скоєнні адміністративних правопорушень.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Ці дані, окрім іншого, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, у якому повноважною особою зазначаються усі необхідні відомості для подальшого прийняття судом рішення у справі. Протокол складається у кожному випадку виявлення адміністративного правопорушення, крім випадків, передбачених статтею 258 цього Кодексу, та повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Разом з цим, відповідно до чинного законодавства, під керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежного від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Тобто, одним з основних елементів є керування особою транспортним засобом. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.
Огляду на стан сп'яніння підлягають виключно водії транспортних засобів, які ним керували, що вбачається з Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/7350.
З огляду на викладене, суд критично оцінює протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 494928 від 26.10.2025 року та серії ЕПР 1 № 495000 від 26.10.2025 року, які міститься в матеріалах справи, оскільки відомості, зазначені в них про те, що ОСОБА_1 керував транспортними засобами 26.10.22025 о 18 год. 40 хв. по вул. Привокзальній, 88 в м. Бориспіль, з явними ознаками алкогольного сп'яніння та вчинив ДТП не знайшли свого підтвердження, оскільки спростовані дослідженими матеріалами справи.
У разі незгоди водія на проведення зазначеного огляду поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
При складанні протоколу про адміністративне правопорушення працівники поліції повинні неухильно дотримуватися порядку огляду на стан сп'яніння, передбачений ст. 266 КУпАП, затвердженою спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння».
Як вбачається з відеозапису, ОСОБА_1 не було роз'яснено, які саме у поліцейського були підстави вважати, що водій знаходиться в стані алкогольного сп'яніння.
Також, слід зауважити, що у висновку та акту № 147 щодо результатів огляду медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного та іншого сп'яніння зазначено, що огляд проводився з використанням технічного засобу Drager Alkotest 6810.
Згідно п.9 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України, МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року, передбачено використання в закладах охорони здоров'я вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, що підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу лише за проведення лабораторних досліджень.
Тобто, можливості застосування в ході медичного огляду водія на стан алкогольного сп'яніння лікарем у лікувальному закладі, технічних засобів вимірювання даною Інструкцією не передбачено.
Таким чином, вимога про проходження огляду на стан сп'яніння у лікувальному закладі лише з використанням приладу типу «Драгер» є незаконною, а лікар повинен провести огляд відповідно до вимог Інструкції, зокрема провести зовнішній огляд особи та відібрати біологічний матеріал з метою проведення лабораторних досліджень і отримання певних результатів.
Як вбачається з матеріалів справи, після продування технічного засобу Drager Alkotest 6810 на місці зупинки і в медичному закладі, та незгодою з його результатами, водієві ОСОБА_1 не було запропоновано здати сечу, або кров для проведення лабораторного дослідження.
Відповідно до п.22 розділу 3 інструкції №1452/735 від 09.11.2015 року, висновки щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Таким чином, у судовому засіданні суду безспірно встановлено, що працівниками поліції та працівниками лікарні не був дотриманий порядок огляду водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння.
Таким чином, тестування водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки з результатом 0,87% та в медичному закладі з результатом 0,70% не можуть бути визнані судом, як належний доказ по справі.
При цьому, суд критично відноситься до показників стану алкогольного сп'яніння, що встановлені на місці зупинці та в закладі охорони здоров'я, зважаючи на не згоду ОСОБА_1 з такими результатами та бажання останнього здати біологічні зразки для лабораторного дослідження.
Також, про сумнівність показників тестування свідчить і Акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 26.10.2025 року №147, у відповідності до якого ознаками алкогольного сп'яніння є запах алкоголю з порожнини роту, однак поведінка, стан свідомості, мовна здатність, вегетативно-судинні реакції, рухова сфера ОСОБА_1 без будь-яких ознак наявності у нього стану алкогольного сп'яніння. Зважаючи на це, на думку суду, лікар зобов'язаний був здійснити забір білого нічних зразків для проведення лабораторного дослідження.
Крім того, сам лікар-нарколог заключний діагноз не здійснив, в Акті огляду та висновку лікаря є лише підпис лікаря ОСОБА_2 , який здійснив огляд та тестування за допомогою пристрою Drager Alkotest 6810.
Також, суд приймає до уваги той факт, що з моменту ДТП до моменту огляду ОСОБА_1 минуло більше ніж три години, а факту керування транспортним засобом безпосередньо ОСОБА_1 зафіксовано не було працівниками поліції.
З цього приводу, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
В іншій частині, у відповідності до наданих пояснень представника особи, яка притягується до відповідальності, дійсно, вбачається, що водій іншого транспортного засобу допустив частковий наїзд у смугу руху по якій рухався ОСОБА_1 , в наслідок чого відбулося дотичне поздовжнє зіткнення транспортних засобів. Після чого ОСОБА_1 почав гальмувати та зупинився, але інший учасник дорожньо-транспортної пригоди, не зупинившись, продовжив рух далі.
За змістом положень п.13.1 ПДР України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
У зв'язку з вищевказаним, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а звинувачення, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 494928 від 26.10.2025 року є необґрунтованими, оскільки, на думку суду відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували факт порушення саме п. 13.1 ПДР України.
З дослідженої в судовому засіданні схеми місця ДТП, яка приєднана до матеріалів справи, місця зіткнення транспортних засобів на дорозі, характеру та локалізації пошкоджень на транспортного засобу вбачається, що дорожньо-транспортна пригода сталась не з вини водія ОСОБА_1 , а на його полосі руху, про що свідчить місце зіткнення, вказане на схемі ДТП, як додатку до відповідного протоколу.
Встановлено, що відомості викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 494928 від 26.10.2025 р., суперечать фактичним обставинам справи, а тому даний протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений старшим сержантом поліції Соловей В.В., без врахування та належної перевірки всіх обставин справи щодо наявності чи відсутності в діях ОСОБА_1 ознак правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Таким чином, даний протокол про адміністративне правопорушення не є достатнім доказом його вини.
Інших обставин в протоколі та матеріалах справи не відображено, у зв'язку з чим відсутні підстави для висновку про наявність в діях особи порушень правил дорожнього руху, про які вказано в протоколі. Іншого водія та транспортного засобу не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у порушенні вимог п.13.1. ПДР України, що призвело до зіткнення транспортних засобів та їх пошкоджень, не доведена належними та допустимими доказами, а тому суд не має підстав для визнання особи винуватої.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Будь які сумніви та протиріччя, які виникають при розгляді адміністративного позову про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення суд тлумачить на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дотримуючись приписів ст. 62 Конституції України. У рішенні по справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що п. 2 статті 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.
З огляду на положення ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України», «Малофєєва проти Росії», суд, виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, у суду відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що достатніх доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, визначеного ст. 124 КУпАП під час розгляду адміністративних матеріалів в суді, - не здобуто, а ті що надані в якості підтвердження вчинення правопорушення, - суд оцінює критично з наведених вище обставин
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23 рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпція, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Тому усі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень за ч. 1 ст. 130 КУпАП та ст. 124 КУпАП трактуються на його користь.
Викладені вище обставини у сукупності свідчать про недоведеність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень за ч. 1 ст. 130 КУпАП та ст. 124 КУпАП, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП є підставою, яка виключає провадження у справі.
Таким чином, у судді відсутні підстави для притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що достатніх доказів вчинення ним адміністративних правопорушень, визначених ч. 1 ст. 130 КУпАП та ст. 124 КУпАП під час розгляду адміністративних матеріалів в суді, - не здобуто, а ті що надані в якості підтвердження вчинення правопорушення, - суддя оцінює критично.
Разом з тим, суд, ознайомившись з матеріалами про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 підтверджується складеним протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 494958 від 26.10.2025, який складений та підписаний уповноваженою на те особою, а їх зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, з якими ОСОБА_1 ознайомлений та які ним власноручно підписано, , письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 26.10.2025 року, та іншими матеріалами справи. Дані, що містяться у зазначених джерелах доказів, повністю відповідають фактичним обставинам справи та вказують на вину ОСОБА_1 порушенні вищезазначених вимог ПДР України.
У зв'язку з цим суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення свідчать про скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
Відповідно до статті 24 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ст. 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником так і іншими особами.
Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
На підставі викладеного, враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, матеріали справи, наслідки вчиненого ним правопорушення та ступінь його вини, відсутність обтяжуючих та пом'якшуючих обставин вчинення правопорушення, вважаю, що адміністративним стягненням, необхідним для виховання ОСОБА_1 у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття та запобіганню вчиненню ним нових правопорушень, повинна бути міра відповідальності у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн. 00 коп.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з ОСОБА_1 , на якого накладено адміністративне стягнення судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись п.5, ч.2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», ст.ст., 23, 33, 36, с. 130, ст. 124.ю ст.122-4, ст.124, 245,247, 268, 280, ч.2 ст. 284 КУпАП, суддя -
Об'єднати в одне провадження справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за № 3/359/5145/2025 (справа № 359/13176/25) за ч. 1 ст.130 КУпАП та № 3/359/5146/2025 (справа № 359/13177/25) за ст.122-4 КУпАП за № 3/359/5147/2025 (провадження № 359/13178/25) за ст. 124 КУпАП.
Об'єднаним справам присвоїти номер провадження № 3/359/5145/2025 та номер справи №359/13176/25.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП та 124 КУпАП, - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер картки платника податків фізичної особи: не встановлено, - у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп., що слід стягнути на користь Держави України (Отримувач: ГУК у Київ. обл./м. Київ/21081300, Код отримувача(ЄДРПОУ) 37955989, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку МФО 899998, номер рахунку:UA488999980313030149000010001, код класифікації доходів бюджету: 21081300) без позбавлення прав керування транспортними засобами.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер картки платника податків фізичної особи: не встановлено, - на користь державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106; МФО 899998, призначення платежу: судовий збір) судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Постанова суду набрала законної сили ___________________.
Суддя С.М. Вознюк