пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
19 грудня 2025 року Справа № 903/1015/25
Господарський суд Волинської області у складі головуючої судді Бідюк С.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес Позика», м. Київ
до відповідача: Літвін Анастасії Анатоліївни, м. Луцьк
про стягнення 135 449,16 грн,
Без повідомлення (виклику) учасників справи
30.10.2025 через підсистему “Електронний суд» до Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес Позика» до Літвін Анастасії Анатоліївни про стягнення заборгованості за договором № 504400-КС-001 про надання кредиту від 09.07.2024 у розмірі 135 449,16 грн, з яких: 38 000,00 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту, 93 399,16 грн - сума прострочених платежів по процентах, 4 050,00 грн - сума прострочених платежів за комісією та судових витрат. Розгляд справи просить здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 03.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. У задоволенні клопотання позивача про витребування доказів відмовлено. Встановлено: відповідачу строк не пізніше ніж протягом 15 календарних днів з дня вручення цієї ухвали подати суду відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, який відповідатиме приписам статті 165 ГПК України. Одночасно копію відзиву з долученими до нього документами надіслати позивачу, докази відправки надати суду; строк не пізніше ніж протягом 3 календарних днів з дня отримання відповіді на відзив подати суду заперечення на відповідь на відзив з доказами надіслання позивачу; позивачу - строк не пізніше ніж протягом 5 календарних днів з дня отримання відзиву на позов подати відповідь на відзив з доказами надіслання відповідачу. У разі наявності заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження запропоновано відповідачу подати суду заяву із обґрунтуванням заперечень протягом 15 календарних днів з дня вручення цієї ухвали.
Ч.5 ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 Кодексу.
Частинами 2, 4, 7 ст. 120 ГПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підприємницька діяльність Літвін Анастасії Анатоліївни припинена 25.07.2025 за власним рішенням.
Згідно відповіді №1956230 від 31.10.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру адресою реєстрації Літвін Анастасії Анатоліївни є АДРЕСА_1 .
Відомості щодо зміни місцезнаходження відповідача в матеріалах справи відсутні.
Така ж адреса зазначена у позовній заяві та договорі №504400-КС-001 про надання кредиту від 09.07.2024.
Направлена судова повістка повернута 06.11.2025 об'єктом поштового зв'язку з позначкою "за закінченням терміну зберігання".
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі, а саме 06.11.2025.
Додатково, ухвала суду надіслана на електронну адресу відповідача, вказану в договорі №504400-КС-001 про надання кредиту від 09.07.2024, яку відповідач використовував у своїй підприємницькій діяльності.
Суд зазначає і аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), а також Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б та від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
Верховний Суд неодноразово у своїх постановах (№910/20360/21 від 06.02.2023) наголошував, що з аналізу приписів ст. ст. 7, 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», ризик неотримання поштової кореспонденції за адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань несе заявник (відповідач). Недотримання відповідачем обов'язку з отримання поштової кореспонденції за адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не є обставиною, яка може свідчити про поважність пропуску таким відповідачем процесуального строку.
Строк для подання відзиву по 23.11.2025.
Відзив відповідача на адресу суду не надходив.
Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Крім того, 25.11.2025 представник позивача подав клопотання, в якому просить суд поновити позивачу строк для подання клопотання про витребування доказів та витребувати у АТ “А-БАНК» письмові докази, що містять банківську таємницю для встановлення всіх обставин справи задля ухвалення законного та обґрунтованого рішення судом, а саме: письмовий доказ у вигляді відповіді за підписом уповноваженого працівника банку, у якій будуть зазначені відомості що підтверджують або спростовують факт випуску банком банківської картки № НОМЕР_1 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку); письмовий доказ у вигляді у вигляді відповіді за підписом уповноваженого працівника банку, у якій будуть зазначені відомості щодо особи (із зазначенням її прізвища, ім'я та по-батькові, а також РНОКПП та дати народження), на ім'я якої була випущена (емітована) банківська картка № НОМЕР_1 ; письмовий доказ у вигляді пронумерованих читабельних виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за період з 09.07.2024 року включно по 24.12.2024 року включно.
Частиною 1 статті 81 ГПК України визначено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до ч.1 ст. 80 ГПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
За правилами ст. 81 ГПК України обґрунтування клопотання про витребування доказів з пропуском строку має стосуватися причин, які не залежали від заявника, тобто позивач повинен доказати наявність об'єктивних причин неможливості подання клопотання про витребування доказів разом із позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Вирішення питання щодо поновлення строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. У тому випадку, коли у встановлений законом строк учаснику справи виконати певні процесуальні дії не є можливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації, у такого учасника виникає унормована законом можливість ініціювати поновлення процесуального строку, у спосіб звернення до суду із заявою, в якій має бути наведено причини пропуску строку; суд же лише має здійснити оцінку причин пропуску строку, наведених заявником, на предмет їх поважності. Інший підхід порушував би принципи диспозитивності та змагальності (пункт 3.3 постанови Верховного Суду від 06.12.2023 у справі № 918/604/23).
Велика Палата Верховного Суду також виснувала, що поважними визнаються лише обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій (див. постанову від 08.12.2022 у справі №990/102/22).
Однак у позивача не було ніяких об'єктивних (тобто, незалежних від його волі, нездоланних) перешкод у поданні суду клопотання про витребування доказів разом із позовом, або позивач міг подати клопотання до суду про встановлення йому додаткового строку на подання доказів.
Протилежного суду позивачем не доведено.
Ураховуючи викладене, оскільки позивачем не було подано до господарського суду клопотання про витребування доказів у справі у строк, передбачений вимогами ГПК України, враховуючи, що причини, зазначені позивачем для поновлення строку для подання клопотання про витребування доказів, не є поважними, суд доходить висновку, що у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання клопотання про витребування доказів та про витребування доказів слід відмовити.
Згідно із ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи вищевикладене, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов'язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів, не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
09.07.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю “БІЗНЕС ПОЗИКА» (кредитодавець) та Фізичною особою - підприємцем Літвін Анастасією Анатоліївною (позичальник) укладено договір № 504400-КС-001 про надання кредиту (далі - договір) (а.с. 17-18).
Відповідно до п.1 договору Кредитодавець надає Позичальнику грошові кошти в розмірі 38 000,00 грн. (Тридцять вісім тисяч грн.) на засадах строковості, поворотності, платності (надалі - Кредит), а Позичальник зобов'язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором про надання кредиту, та Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям (надалі - Договір). Тип Кредиту: Кредит. Строк кредиту: 24 тижнів. Стандартна процентна ставка: в день 1,50000000, фіксована. Знижена процентна ставка за Кредитом: в день 1,14940790, фіксована. Комісія за надання Кредиту (далі - Комісія): 5 700,00 грн. Загальний розмір наданого Кредиту: 38 000,00 грн. Термін дії Договору до 24.12.2024 р. Орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту: 98 760,00 грн. Грошові кошти у Кредит надаються Позичальнику у порядку та у строки, передбачені Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям.
Згідно п.2 договору протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за Кредитом (надалі - Проценти за користування Кредитом), нараховуються за ставкою вказаною у п. 1 Договору на залишок заборгованості по Кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, в залежності від дотримання Позичальником графіку платежів, що вказаний в п. 3. Договору.
Пунктом 2.2. договору встановлено, що у разі якщо повернення Кредиту не здійснюється згідно погодженого графіку платежів, що наведений в п. 3 Договору, (за виключенням дострокового повернення Кредиту), у наслідок чого виникає прострочка по Кредиту, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів то умови про нарахування Процентів за користування Кредитом за Зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Стандартною процентною ставкою, що вказана в п. 1 Договору. При цьому, нарахування процентів за Стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня, від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в п. 3. До Договору, та до закінчення терміну дії Договору.
У випадку не повернення будь-якого з платежів у строки, передбачені графіком платежів, Кредитодавець здійснює відповідне коригування зобов'язань Позичальника, в тому числі з врахуванням скасування умови про нарахування процентів за Зниженою процентною ставкою, при чому проценти за користування Кредитом нараховуються на фактичний залишок суми Кредиту. Всі нараховані проценти за користування Кредитом мають бути сплачені не пізніше дати кожного із наступних чергових платежів, при цьому Сторони погодили, що Кредитодавець надає Позичальнику оновлений графік платежів шляхом відображення такого графіку в Особистому кабінеті Позичальника. Скасування умови про нарахування процентів за Зниженою процентною ставкою та початок нарахування процентів за Стандартною процентною ставкою на умовах, викладених в цьому Договорі не є зміною істотних умов цього Договору.
Відповідно до п. 3 договору сторони на момент укладення Договору встановили графік платежів, припускаючи, що Позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься Знижена процентна ставка. Позичальник зобов'язаний повертати Кредит, Проценти за користування Кредитом та Комісію у розмірах платежів та у терміни згідно графіку платежів, що передбачений цим пунктом Договору.
Згідно графіку обов'язкових платежів за період з 23.07.2024 по 24.12.2024, загальний платіж складає 98760 грн, з яких: 55060 грн проценти за користування кредитом, 38000грн частковий платіж основної суми, 5700грн комісія за надання кредиту.
Пунктом 4 договору встановлено, що у разі прострочення Позичальником дати сплати чергового платежу визначеного Графіком платежів, Кредитодавець має право нараховувати штраф за кожен випадок такого порушення Позичальником у розмірі 10 процентів від загальної суми простроченої заборгованості в порядку визначеному Розділом 5 Правил.
Відповідно до п.п. 5.5, 6 договору сторони несуть і інші права та обов'язки, що передбачені чинним законодавством України, цим Договором та Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям. Позичальник підтверджує, що він ознайомлений з Договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті Кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань вважає їх справедливими та погоджується неухильно дотримуватись їх, та, відповідно, укладає Договір з вільним волевиявленням.
Згідно п.п. 5.2, 5.2.1., 5.2.2. договору позичальник зобов'язаний виконувати цей Договір у порядку та в строки (терміни), встановлені Договором. Повернути Кредит, сплатити Проценти за користування Кредитом та інші платежі, передбачені Договором, до закінчення строку (терміну) дії Договору.
Позивачем долучено Правила відкриття кредитної лінії (а.с. 26-35).
Відповідно до п.6.1. правил відкриття кредитної лінії за користування Кредитом Позичальнику нараховуються, а Позичальник повинен сплатити Кредитодавцю проценти у розмірі, який зазначено в Договорі про відкриття кредитної лінії. Обчислення строку користування Кредитом та нарахування процентів за Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування Кредитом відповідно до умов Договору. Таким чином, проценти за користування Кредитом щоденно нараховуються на неповернену суму Кредиту з першого дня перерахування суми Кредиту Позичальнику (перерахування грошових коштів на поточний (картковий) рахунок Позичальника) до дня (включно), коли Позичальник повністю виконав зобов'язання за Договором.
Згідно п.6.2. правил відкриття кредитної лінії Сплату процентів за користування Кредитом Позичальник зобов'язаний здійснювати не пізніше визначних графіком платежів (який є Додатком 1 до Договору) дат, які є останніми днями відповідних Базових періодів шляхом здійснення безготівкового переказу суми, що дорівнює Обов'язковому платежу, на банківський рахунок Кредитодавця. У разі несплати процентів за користування Кредитом не пізніше останнього дня будь-якого Базового періоду у розмірі Обов'язкового платежу, до такого Обов'язкового платежу починаючи із наступного календарного дня додаються проценти за користування Кредитом за кожен календарний день користування Кредитом в межах Строку кредитування, які Позичальник зобов'язаний оплатити не пізніше цього календарного дня у складі Обов'язкового платежу.
Відповідно до п. 6.3. Правил проценти за користування Кредитом є платою за користування Позичальником наданою йому сумою грошових коштів, належних Кредитодавцю. Процент за користування кредитом не несе в собі функції з компенсації витрат Кредитодавця, понесених Кредитодавцем на видачу Позичальнику Кредиту.
Пунктом 6.4. Правил передбачено, що Позичальнику нараховується і Позичальник повинен сплатити Кредитодавцю комісію за видачу Кредиту (якщо умови Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту) у розмірі, який зазначено в Договорі про відкриття кредитної лінії та комісію за видачу додаткових грошових коштів у Кредит, у розмірі, який зазначено в договорі (додатковій угоді) про внесення змін у Договір про відкриття кредитної лінії.
Відповідно до п.6.11. Правил у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов'язання за Договором у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості: 1) у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; 2) у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом; 3) у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до Договору.
На виконання умов договору позивачем перераховано на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 38000 грн, що підтверджується договором №504400-КС-001 від 09.07.2024 про надання кредиту та довідкою щодо підтвердження здійснення переказу грошових коштів (а.с. 25).
Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
За приписами ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи надані позивачем докази, відсутність будь-яких заперечень з боку відповідача щодо отримання ним суми кредиту за договором, відсутність доказів звернення відповідача до банку та/або правоохоронних органів стосовно факту втрати платіжної картки, суд вважає, що обставини отримання відповідачем суми кредиту 38000грн є доведеними, тобто позивач виконав свої зобов'язання за договором своєчасно та в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 3 договору визначений графік обов'язкових платежів, відповідно до якого встановлені періоди користування кредитом, залишок по основній сумі кредиту, проценти за користування кредитом, розмір часткового платежу основної суми, комісія за надання кредиту та загальний платіж.
Відповідачка свої зобов'язання з оплати отриманого кредиту виконала частково в сумі 1650 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 10-13), у зв'язку з чим заборгованість відповідачки становить 135449 грн 16 коп, з яких: 38000 грн заборгованості по тілу кредиту, 93399,16 грн заборгованості по процентах та 4050 грн заборгованості за комісією, підтверджена матеріалами справи, відповідачкою не оспорена, підставна і підлягає до стягнення з останньої, оскільки в силу ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Доказів, що спростовували б доводи позивача або підтверджували б сплату заявленої до стягнення заборгованості за отриманим кредитом, по процентах, відповідачка суду не надала.
Оскільки позовні вимоги виникли з договору, укладеного Літвін Анастасією Анатоліївною як підприємцем, спір підлягає розгляду господарським судом.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази, господарський суд, оцінюючи за своїм переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 232, 237, 238, 241, 247- 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
ухвалив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" (бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, м. Київ, код ЄДРПОУ 41084239) 135 449,16 грн, з яких: 38 000,00 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту, 93 399,16 грн - сума прострочених платежів по процентах, 4 050,00 грн - сума прострочених платежів за комісією, 2422,40 грн витрат по сплаті судового збору, а всього: 137871,56 грн (сто тридцять сім тисяч вісімсот сімдесят один грн 56 коп).
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. ст. 255, 256 ГПК України.
Повний текст рішення складено 19.12.2025.
Суддя С. В. Бідюк