пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
19 грудня 2025 року Справа № 6/140-50
Суддя Господарського суду Волинської області Бідюк С.В., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Дніпрофінансгруп» про заміну сторони стягувача у справі
за позовом Відкритого акціонерного товариства комерційний банк “Надра» в особі філії Луцького регіонального управління
до відповідача: Селянського фермерського господарства “Узлісся»
про стягнення 342 638,49 грн,
В засіданні приймали участь:
від заявника: н/з
від боржника: н/з
від стягувача: н/з
Рішенням Господарського суду Волинської області від 15.01.2007 №6/140-50 стягнуто з Селянського фермерського господарства “Узлісся» на користь Відкритого акціонерного товариства комерційний банк “Надра» в особі філії Луцького регіонального управління 300 000 грн заборгованості за кредитним договором, 40 666,68 грн відсотків за користування кредитом, 1 971,81 грн пені, 3426,38 грн витрат, пов'язаних з оплатою державного мита, 118 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
08.12.2025 надійшла заява ТОВ “ФК “Дніпрофінансгруп» про заміну сторони стягувача у наказі по справі № 6/140-50 з виконання рішення суду у справі № 6/140-50, що видано Господарським судом Волинської області від 15.01.2007 відносно боржника Селянського фермерського господарства “Узлісся» код 25092368 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “Надра» заборгованості за кредитним договором №05/10/2007/840-К/842 від 03.10.2007 у розмірі 11/2006/980-К/2 від 13.01.2006, - з ВАТ “КБ “Надра», як вибулої сторони, на його правонаступника: Товариство з обмеженою відповідальністю “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ДНІПРОФІНАНСГРУП» (вул. Автотранспортна, 2, офіс 205, м. Дніпро, індекс 49089, код ЄДРПОУ: 40696815, рахунок НОМЕР_1 , ІBAN: № НОМЕР_2 ), як такий, що набув всі права та обов'язки стягувача згідно з Договором про відступлення (купівлі - продажу) прав вимоги від 06 серпня 2020 року. Заяву просить розглянути без участі представників заявника.
Ухвалою суду від 10.12.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Дніпрофінансгруп» про заміну сторони стягувача прийнято до розгляду. Розгляд заяви призначено у судовому засіданні на 18 грудня 2025 року о 11:00 год. Запропоновано Селянському фермерському господарству “Узлісся» подати суду до 17.12.2025 пояснення по суті заяви.
Учасники справи правом участі у судовому засіданні не скористалися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч.3 ст. 334 ГПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.
Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд -
За приписами ч. 1 ст. 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.
За приписами ст. 334 ГПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 242 цього Кодексу. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а в випадках установлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Підставою для заміни стягувача у виконавчому листі є заміна кредитора у матеріальних правовідносинах, у зв'язку із чим суд насамперед має з'ясувати, чи первісному кредиторові належало право вимоги до боржника на момент його відступлення, а також перевірити дійсність / чинність вимоги на момент звернення до суду з відповідною заявою.
У цьому контексті Велика Палата Верховного Суду вважає за неодмінне розмежувати поняття «право вимоги», «цесія» та «договір про відступлення права вимоги», нагадавши власний висновок, сформульований у пункті 73 постанови від 08 серпня 2023 року у справі № 910/19199/21, про те, що відступленням права вимоги (цесією) є сам факт заміни особи в зобов'язанні. Цесія є не окремим самостійним договором, а правовим наслідком укладення договору про відступлення права вимоги.
У пункті 132 постанови від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що права кредитора у зобов'язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв'язку з припиненням зобов'язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов'язанні не переходять до набувача.
Отже, суд повинен надати оцінку саме наявності у кредитора права вимоги та його чинності (неприпинення) на момент подання заяви про заміну стягувача у виконавчому листі. Зокрема, суд має з'ясувати, чи не настали визначені законом чи договором підстави для припинення зобов'язання (наприклад, його належне виконання), що матиме наслідком відсутність у первісного кредитора права вимоги до боржника.
На відміну від перевірки дійсності та чинності самої вимоги, оцінка договору відступлення прав вимоги на предмет суперечності приписам законодавства під час вирішення судом заяви про заміну сторони виконавчого провадження (стягувача у виконавчому листі, сторони у справі) є обмеженою та має узгоджуватися з презумпцією правомірності правочину, закріпленою в статті 204 ЦК України.
У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010).
Велика Палата Верховного Суду у постанові №369/13444/20 від 10.09.2025 вказала, що під час вирішення заяви про заміну стягувача у виконавчому листі суд повинен дослідити:
- чи не встановлено законом або договором заборони на відступлення права вимоги у конкретних правовідносинах.
- дотримання сторонами умов договору відступлення права вимоги, з якими вони пов'язували факт переходу права вимоги до боржника.
- чи має стягувач (його правонаступник) реальну можливість звернути виконавчий документ до виконання з огляду на встановлені законом строки пред'явлення виконавчих листів до виконання, про що Велика Палата Верховного Суду детально зазначала у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10.
На підставу необхідності заміни сторони стягувача у виконавчому документі (наказі) заявник посилається на те, що згідно договору №GL48N718070_Ur_3 про відступлення прав вимоги, укладений "06" серпня 2020 року, право вимоги за кредитним договором № 11/2006/980-К/2 від 13.01.2006 року, укладених між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» (найменування змінено на Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» на виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства») та Селянським фермерським господарством «Узлісся» (ЄДРПОУ 25092368) право вимоги перейшло до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп». Первісний кредитор - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» відступив права вимоги на користь ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» - новий кредитор, разом з усіма додатками до нього (у т.ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід'ємними частинами.
Додатком №1 до договору відступлення права вимоги новому кредитору відбулось за договором кредитної лінії №11/2006/980-К/2 від 13.01.2006, укладеним з СФГ «Узлісся», загальний розмір відступленого боргу становить 487 666,75 грн.
Докази визнання вказаного договору недійсним у встановленому законом порядку відсутні, тож до нього повністю є застосовною презумпція правомірності правочину.
Оплата договору №GL48N718070_Ur_3 про відступлення прав вимоги ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» підтверджується платіжним дорученням №1 від 06.07.2020 на суму 188900625 грн, що підтверджує реальність виконання сторонами умов договору про відступлення прав вимоги від 06.08.2020.
Заборони на відступлення права вимоги у даних правовідносинах судом не встановлено.
Рішенням Господарського суду Волинської області від 15.01.2007 №6/140-50 стягнуто з Селянського фермерського господарства “Узлісся» на користь Відкритого акціонерного товариства комерційний банк “Надра» в особі філії Луцького регіонального управління 300000 грн заборгованості за кредитним договором, 40 666,68 грн відсотків за користування кредитом, 1 971,81 грн пені, 3426,38 грн витрат, пов'язаних з оплатою державного мита, 118 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Господарським судом Волинської області видано наказ про примусову виконання рішення від 26.01.2007 №6/140-1. Строк пред'явлення наказу до виконання встановлено до 16.01.2010.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (частина перша статті 1 Закону України «Про виконавче провадження»).
У постанові від 18 січня 2022 року у справі № 34/425, провадження № 12-69гс21, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 15 вересня 2021 року у справі № 727/9430/13-ц, провадження № 61-10801св21, щодо порядку здійснення заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, згідно з яким за відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є можливою.
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначала, що заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.
Разом із цим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10, провадження № 14-197цс21, уточнила висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13, щодо можливості заміни сторони виконавчого провадження, якщо таке закінчено.
Зокрема, у пунктах 80, 81, 84, 86, 90, 92, 94 та 97 указаної постанови Велика Палата Верховного Суду вказала, що на стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку норми статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з нормами статті 55 ЦПК України.
Натомість, як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 52 ГПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п'ятої статті 334 ГПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.
Вчинення процесуальних дій безпосередньо в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, спрямованих на виконання судового рішення, можливе лише за умови відкритого виконавчого провадження.
Наслідком закінчення виконавчого провадження є те, що виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» (абзац другий частини першої статті 40 цього Закону), зокрема, у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу буде визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку (частина перша статті 41 Закону України «Про виконавче провадження»).
Ураховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі.
Тобто, у випадку закінчення виконавчого провадження заявник, що звертається з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, повинен поставити перед судом питання щодо відновлення виконавчого провадження (оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження). За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні й підстави для процесуального правонаступництва.
Отже, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення.
Для вирішення питання щодо заміни сторони у виконавчому провадженні вирішальним є встановлення наявності відкритого виконавчого провадження, в якому ставиться таке питання.
Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред'явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби/приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред'явлення виконавчого документа до виконання (див: постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17).
Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, і він не був поновлений судом. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Велика Палата Верховного Суду у постанові №755/19644/17 від 07.05.2025 виснувала, що при вирішенні питання про заміну сторони виконавчого провадження суди мають встановити, чи не сплив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред'явлення виконавчого документа до виконання. Після спливу строку виконавчого провадження не може вирішуватись питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Зазначене відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах: від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17, провадження № 12-48гс20, від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14, провадження № 12-39гс20, від 18 січня 2022 року у справі № 34/425, провадження № 12-69гс21, від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10, провадження № 14-197цс21, і неодноразово підтриманим Верховним Судом у постановах: від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17 (Касаційний господарський суд), від 10 серпня 2022 року у справі № 127/2-2509/09, провадження № 61-2001св22, від 31 серпня 2022 року у справі № 2-190/12, провадження № 61-1684св22, від 14 вересня 2022 року у справі № 1519/2-1141/11, провадження № 61-4323св22 та інших.
Судом встановлено, що в Автоматизованій системі виконавчих проваджень відомості про пред'явлення наказу суду від 26.01.2007 №6/140-1 до виконання відсутні.
У заяві від 08.12.2025 ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» такі відомості також відсутні, що позбавляє суд можливості перевірити факт виконання/невиконання боржником судового рішення про задоволення вимог кредитора та дійсність грошового зобов'язання на момент розгляду заяви.
Крім того, з поданих заявником доказів не можливо встановити чи має стягувач (його правонаступник) реальну можливість звернути виконавчий документ до виконання з огляду на визначений в наказі строк його пред'явлення до виконання - до 16.01.2010 та встановлені законом обставини переривання таких строків.
Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником полягає в поширенні на правонаступника законної сили судового рішення з усіма її наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.
Отже, у випадку неможливості виконання судового рішення за відсутності підстав для поновлення строків для виконання наказу суду (виконавчого листа) або у випадку, якщо судове рішення не підлягає виконанню у примусовому порядку через органи виконавчої служби, правонаступник не може бути замінений у виконавчому провадженні, яке не здійснюється.
Враховуючи вищевикладене, відсутність доказів пред'явлення до примусового виконання наказу від 26.01.2007 №6/140-1, що строк його пред'явлення до виконання сплив 16.01.2010, відсутність доказів переривання такого строку та заяви про його поновлення унеможливлює встановлення фактичних обставин справи щодо виконання рішення у даній справі, у зв'язку з чим заява ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» від 08.12.2025 про заміну стягувача у наказі суду не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 234-235, 334 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Дніпрофінансгруп» від 08.12.2025 про заміну сторони стягувача у наказі по справі №6/140-50.
Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст. 235 ГПК України. Ухвала суду підписана 19.12.2025.
Ухвали суду підлягають оскарженню до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Суддя С. В. Бідюк