Справа № 752/26438/24
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/15732/2025
10 грудня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Болотова Є.В.,
суддів: Музичко С.Г., Сушко Л.П.,
при секретарі Ганжалі С.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Банк «Альянс» до ОСОБА_1 , Офісу Президента України про визнання інформації недостовірною, її спростування та захист ділової репутації,
за апеляційною скаргою представника акціонерного товариства «Банк «Альянс» на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 26 червня 2025 року та на додаткове рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 30 липня 2025 року, ухвалених під головуванням судді Кирильчук І.А.,-
встановив:
У грудні 2024 року АТ «Банк «Альянс» звернулось до суду із вказаним позовом.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19 вересня 2024 року ОСОБА_1 на офіційному інтернет-представництві Президента України оприлюднено електронну петицію № 22/234210-еп про звернення до Президента України з пропозицією застосувати санкції до АТ «Банк Альянс» та його посадових осіб.
АТ «Банк «Альянс» вважало, що текст петиції містять категоричні твердження про те, що банк нібито контролюється підсанкційною особою - ОСОБА_2, діє в інтересах держави-агресора, співпрацює з російським бізнесом, фінансує терористів на окупованих територіях, не виконав банківські гарантії перед НАК «Нафтогаз України» на суму 4 мільярди гривень.
Позивач вказував, що поширення недостовірної інформації порушує ділову репутацію АТ «Банк «Альянс».
АТ «Банк «Альянс» просило визнати недостовірною та такою, що порушує ділову репутацію АТ «Банк Альянс», інформацію, поширену ОСОБА_1 19 вересня 2024 року на сайті Офіційного інтернет-представництва Президента України у петиції №22/234210-еп «Про застосування санкцій проти AT «Банк Альянс» та посадових осіб Банку» про те, що: AT «Банк «Альянс» є бізнесом, що або афілійований з громадянами держави-агресора, або продовжує працювати в інтересах рф та співпрацювати з російським бізнесом; контроль над AT «Банк «Альянс» фактично здійснює підсанкційний ОСОБА_2 ; АТ «Банк Альянс» та його посадові особи систематично здійснюють незаконну діяльність, завдаючи такими діями шкоду національним інтересам та безпеці України, фактично використовуючи доходи на фінансування збройної агресії росії проти України; AT «Банк «Альянс» викритий Національною поліцією схемі відмивання та переведення до росії протягом 2019-2020 років 6, 5 млрд гривень; AT «Банк «Альянс» причетний до фінансування терористів на окупованих рф територіях Донбасу через сервіс «Глобалмані»; AT «Банк «Альянс» співпрацює з підсанкційною гемблінговою компанією «Паріматч»; AT «Банк «Альянс» не виконало банківські гарантії на суму 4 мільярди гривень перед «Нафтогазом»; AT «Банк «Альянс» не виконало банківську гарантію, в ході якої держава зазнала збитків на суму понад 1, 11 млрд грн.
Товариство просило: зобов'язати ОСОБА_1 не пізніше десяти календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати недостовірну інформацію щодо АТ «Банк «Альянс», шляхом публікації вступної та резолютивної частини судового рішення на персональній сторінці у соціальній мережі Facebook; зобов'язати Офіс Президента України не пізніше десяти календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати недостовірну інформацію щодо АТ «Банк «Альянс», шляхом публікації вступної та резолютивної частини судового рішення на сайті Офіційного інтернет-представництва Президента України.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 26 червня 2025 року у задоволенні названого позову відмовлено.
У липні 2025 року представник ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва із заявою про ухвалення додаткового рішення суду та просив стягнути з позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000 грн 00 коп.
Додатковим рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 30 липня 2025 року названу заяву задоволено.
Стягнуто з акціонерного товариства «Банк «Альянс» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000 грн 00 коп.
В апеляційній скарзі представник АТ «Банк «Альянс» просить: рішення суду від 26 червня 2025 року скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі; додаткове рішення суду від 30 липня 2025 року скасувати.
В судовому засіданні представник «Банк «Альянс» підтримала доводи апеляційної скарги.
ОСОБА_1 та його представник проти апеляційної скарги заперечили.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із недоведеності позовних вимог АТ «Банк «Альянс». Висловлювання, які містяться у тексті петиції, мають характер оціночних суджень, сформованих на підставі загальнодоступних джерел журналістських розслідувань, аналітичних публікацій та новин, що перебували у відкритому доступі у медіа.
Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції.
Встановлено, що 19 вересня 2024 року на сайті Офіційного інтернет-представництва Президента України у вкладці «Електронні петиції» опубліковано електронну петицію №22/234210-еп «Про застосування санкцій проти АТ «Банк Альянс» та посадових осіб Банку».Автором петиції є ОСОБА_1 .
У електронній петиції зазначено «… бізнеси, які або афілійовані з громадянами держави-агресора, або які продовжують працювати в інтересах рф та співпрацювати з російським бізнесом...
… Акціонерне товариство «Банк Альянс» (код ЄДРПОУ 14360506), контроль над яким, фактично здійснює підсанкційний ОСОБА_2
… АТ «Банк Альянс» та його посадові особи систематично здійснюють незаконну діяльність, завдаючи такими діями шкоду національним інтересам та безпеці України, фактично використовуючи доходи на фінансування збройної агресії росії проти України…
… участь «Банку Альянс» у викритій Національною поліцією схемі відмивання та переведення до Росії протягом 2019-2020 років 6, 5 млрд гривень…
…причетність «Банку Альянс» до фінансування терористів на окупованих рф територіях Донбасу через сервіс «Глобалмані»…
… співпраця з підсанкційною гемблінговою компанією «Паріматч»…
… невиконання банківських гарантій на суму 4 мільярди гривень перед «Нафтогазом»…
… шляхом невиконання виданої Банком банківської гарантії, в ході якої держава зазнала збитків на суму понад 1,11 млрд. грн…».
Обгрунтовуючи позовну заяву, АТ «Банк «Альянс» зазначило, що поширена інформація є недостовірною та порушує ділову репутацію позивача.
Акціонерне товариство просило спростувати такі твердження: «AT «Банк «Альянс» є бізнесом, що або афілійований з громадянами держави-агресора, або продовжує працювати в інтересах рф та співпрацювати з російським бізнесом. Контроль над AT «Банк «Альянс» фактично здійснює підсанкційний ОСОБА_2 . АТ «Банк Альянс» та його посадові особи систематично здійснюють незаконну діяльність, завдаючи такими діями шкоду національним інтересам та безпеці України, фактично використовуючи доходи на фінансування збройної агресії росії проти України. AT «Банк «Альянс» викритий Національною поліцією схемі відмивання та переведення до Росії протягом 2019-2020 років 6, 5 млрд гривень. AT «Банк «Альянс» причетний до фінансування терористів на окупованих рф територіях Донбасу через сервіс «Глобалмані». AT «Банк «Альянс» співпрацює з підсанкційною гемблінговою компанією «Паріматч». AT «Банк «Альянс» не виконало банківські гарантії на суму 4 мільярди гривень перед «Нафтогазом». AT «Банк «Альянс» не виконало банківську гарантію в ході якої держава зазнала збитків на суму понад 1, 11 млрд грн».
Так, у ст. 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.
Відповідно до ст. ст. 94, 277 ЦК України фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Згідно ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності.
Згідно роз'яснень, які містяться в п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
Слід уважно розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна (LINGENS v. AUSTRIA, № 9815/82, § 46, ЄСПЛ, 08 липня 1986 року).
«У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 753/13197/18 (провадження № 61-7891св21) зазначено, що:
«недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Відповідно до частини першої статті 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Негативною потрібно вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації. Частиною другою вказаної статті Закону визначено, що оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Отже, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростування, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 липня 2020 року у справі № 200/20351/18 (провадження № 61-21258св19) вказано, що:
«вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням, чи критикою та чи є вона такою, що виходить за межі допустимої критики за встановлених судами фактичних обставин справи.»
Так, при зверненні до суду з позовом ТОВ «Банк «Альянс» просило визнати недостовірною інформацію, яка міститься у тексті електронної петиції, опублікованої та поширеної 19 вересня 2024 року ОСОБА_1 на офіційному інтернет-представництві Президента України № 22/234210-еп про звернення до Президента України з пропозицією застосувати санкції до АТ «Банк Альянс» та його посадових осіб.
Колегія суддів вважає, що інформація, яка зазначена у електронній петиції № 22/234210-еп є оціночними судженнями, правдивість яких не можна перевірити на предмет їх дійсності.
Зазначені у електронній петиції висловлювання є вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача і не свідчать про приниження честі, гідності та ділової репутації ТОВ «Банк «Альянс».
Відтак, оспорювані висловлювання відносно АТ «Банк «Альянс» у опублікованій електронній петиції є оціночними судженнями, оскільки відображають власні думки відповідача засновані на баченні певних політичних подій, є оцінкою отриманої інформації та власними висновками щодо цієї інформації. Такі висновки не можуть бути ані спростовані, ані підтверджені, а тому не можуть бути предметом спору.
З урахуванням вищенаведених вимог закону та встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів вважає, що ТОВ «Банк Альянс» не довело, що опублікована на загальнодоступному офіційному інтернет-представництві Президента України електронна петиція № 22/234210-еп є твердженням про факти, а не оціночним судженням, а також, що оспорювана ним інформація порушувала його особисті права, призвела до негативних наслідків внаслідок її поширення. Позивачем не надано доказів того, що метою поширення вказаної інформації було саме намагання принизити честь, гідність та ділову репутацію АТ «Банк «Альянс».
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що поширена відповідачем інформація є оціночними судженнями.
Доводи апеляційної скарги про те, що оскаржувана інформація є фактичними твердженнями ОСОБА_1 стосовно АТ «Банк Альянс», колегія суддів оцінює критично, оскільки висловлена у електронній петиції № 22/234210-еп «Про застосування санкцій проти АТ «Банк Альянс» та посадових осіб Банку» інформація містить висловлювання, які виражають особисті думки та критику відповідача. У тексті електронної петиції ОСОБА_1 не повідомляв про встановлення будь-яких фактів, а лише зазначав про особисту оцінку певних подій, засновану на підставі загальнодоступної інформації (інтернет-ресурси, журналістські розслідування). За ст. 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.
Доводи апеляційної скарги про те, що відомості, які містяться у електронній петиції № 22/234210-еп є недостовірною інформацією та завдають шкоди діловій репутації АТ «Банк «Альянс», колегія суддів відхиляє, оскільки безпосередньо текст петиції завжди містить критику певних дій/подій, які не можуть бути доведені/спростовані як факти, але є вираженням суб'єктивної думки чи позиції громадянина.
Так, у липні 2025 року представник ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва із заявою про ухвалення додаткового рішення суду та просив стягнути з позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000 грн 00 коп.
Додатковим рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 30 липня 2025 року названу заяву задоволено.
Стягнуто з акціонерного товариства «Банк «Альянс» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000 грн 00 коп.
На підтвердження витрат на правничу допомогу представником ОСОБА_1 надано копію: акту № 27/06 від 27 червня 2025 року приймання-передачі наданих послуг; протоколу узгодження гонорару; ордер про надання правничої допомоги.
У акті приймання-передачі наданих послуг зазначено:
- підготовка та подання відзиву на позовну заяву - 7 год 00 хв;
- підготовка та подання клопотання про приєднання доказів направлення відзиву стороні - 30 хв;
- аналіз відповіді на відзив та підготовка/подання заперечення - 7 год 00 хв;
- підготовка та подання клопотання про відкладення розгляду справи - 30 хв;
- участь у судовому засіданні - 1 год 00 хв.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
З урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин даної справи, колегія суддів вважає, що зазначені представником ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 20 000 грн 00 коп. є достатньо обґрунтованими.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що із АТ «Банк «Альянс» на користь ОСОБА_1 має бути стягнуто витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000 грн 00 коп.
Доводи апеляційної скарги про те, що до заяви про ухвалення додаткового рішення суду представником ОСОБА_1 не долучено жодного доказу на підтвердження факту оплати гонорару, колегія суддів відхиляє, оскільки відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи лише має бути сплачено (у випадкудотримання вимоги щодо співмірності та надання відповідних доказів).
Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального або неправильне застосування норм процесуального права.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 26 червня 2025 року та додаткове рішення суду від 30 липня 2025 року ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для їх скасування за доводами апеляційної скарги немає.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу представника акціонерного товариства «Банк «Альянс» залишити без задоволення.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 26 червня 2025 року залишити без змін.
Додаткове рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 30 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.
Повний текст складено 16 грудня 2025 року.
Суддя-доповідач Є.В. Болотов
Судді: С.Г. Музичко
Л.П. Сушко