Справа № 754/15453/24
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/15929/2025
10 грудня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Болотова Є.В.,
суддів: Музичко С.Г., Сушко Л.П.,
при секретарі Ганжалі С.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Державний реєстратор Київської філії комунального підприємства Вишнеківської сільської ради «Добробут - Гарант», про звільнення майна з-під арешту,
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 14 липня 2025 року, ухваленого під головуванням судді Зотько Т.А.,-
встановив:
У жовтні 2024 року ТОВ «Кей-Колект» звернулось до суду з даним позовом.
ТОВ «Кей-Колект» просило зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «Кей-Колект» набуло право вимоги за іпотечним договором № 76546, предметом іпотеки за яким є квартира АДРЕСА_1 .
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно на спірну квартиру накладено арешт: Реєстраційний номер обтяження: 27410146, зареєстровано: 12 вересня 2016 року. Підстава обтяження: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 42456399 від 09 серпня 2018 року 09:53:24, ОСОБА_3 . Документи, подані для державної реєстрації: ухвала суду, серія та номер: 2/754/4874/16 справа № 754/9828/16-ц, виданий 26 серпня 2016 року, видавник: Деснянський районний суд міста Києва. Вид обтяження: арешт нерухомого майна.
Враховуючи, що право позивача на відчуження спірної квартири порушено, ТОВ «Кей Колект» звернулось до суду із позовом про звільнення майна з-під арешту.
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 14 липня 2025 року названий позов задоволено частково.
Знято арешт з квартири АДРЕСА_1 , накладений ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 26 серпня 2016 року у справі № 754/9828/16-ц, реєстраційний номер обтяження: 27410146, зареєстровано: 12 вересня 2016 року.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 грн 40 коп.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про його час і місце повідомлялись належним чином.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що існування накладеного арешту на квартиру № 245 та заборона відчуження спірного нерухомого майна порушує право ТОВ «Кей-Колект», як іпотекодержателя. В разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання у позивача буде відсутня можливість задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Встановлено, що 08 лютого 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» (ПАТ «УКРСИББАНК») та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11294500000 у іноземній валюті у розмірі 150 000, 00 доларів США.
На забезпечення виконання зобов'язань 08 лютого 2008 року укладено договір іпотеки № 76546, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 .
12 грудня 2011 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» укладено договір факторингу № 1 та договір відступлення прав вимоги по договорам іпотеки, за якими позивач набув право вимоги за кредитним договором № 11294500000 та договором іпотеки № 76546.
Обгрунтовуючи позовну заяву, ТОВ «Кей-Колект» зазначило, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на спірну квартиру № 245 накладено арешт. Товариство вважало, що існування вказаного арешту порушує його права та інтереси, як іпотекодержателя спірного нерухомого майна.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Статтями546, 575 ЦК України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Окремим видом застави є іпотека.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом; іпотекодержатель - кредитор за основним зобов'язанням. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п'ята статті 3 Закону України «Про іпотеку»).
Згідно ч. 6 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.
Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки щодо зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації (частина сьома статті 3 Закону України «Про іпотеку»).
Статтею 4 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
ТОВ «Кей Колект», звертаючись до суду з позовом, вказував про порушення його прав як іпотекодержателя накладенням судом арешту на спірне майно в порядку забезпечення позову у справі про стягнення заборгованості.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Судом встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, на об'єкт нерухомого майна квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , накладено арешт: реєстраційний номер обтяження: 27410146, зареєстровано: 12 вересня 2016 року, підстава обтяження: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 42456399 від 09 серпня 2018 року 09:53:24, ОСОБА_3 . Документи, подані для державної реєстрації: ухвала суду, серія та номер: 2/754/4874/16 справа № 754/9828/16-ц, виданий 26 серпня 2016 року, видавник: Деснянський районний суд м. Києва. Вид обтяження: арешт нерухомого майна.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 26 серпня 2016 року у справі № 754/9828/16-ц накладено арешт на квартиру, загальною площею 66, 40 (кв. м), житловою площею 33, 00 (кв. м), розташованою за адресою: АДРЕСА_3 , що зареєстрована на праві власності ОСОБА_1 .
У справі, у якій вжито заходи забезпечення позову, предметом позову були вимоги про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 .
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 02 лютого 2017 року позовну заяву ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 15 травня 2008 року та додаткового договору від 05 травня 2011 року в розмірі 676 801 грн 58 коп.
Стягнутоз ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 6 768 грн 02 коп.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Так, спірне нерухоме майно є предметом іпотеки. Накладення арешту на заставлене майно не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги в майбутньому і не скасовує для нього правил пріоритетності, передбачених Законом України «Про іпотеку», оскільки відповідно до статті 1 зазначеного Закону іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника.
Зазначений правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 27 листопада 2019 року у справі № 331/3944/18 (провадження № 61-11311св19).
Статтею 155 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу. Питання про скасування заходів забезпечення позову вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що у задоволенні позову ТОВ «Кей-Колект» про звільнення майна з-під арешту слід відмовити, оскільки незважаючи на наявність у товариства пріоритетного права на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки, позивач не скористався своїм правом на оскарження ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 26 серпня 2016 року у справі № 754/9828/16-ц, на підставі якої накладено арешт на спірне майно, та яке є судовим актом, яким вжито заходи забезпечення позову у цивільній справі.
Чинним законодавством передбачений вичерпний перелік способів зняття арешту, накладеного на підставі судового рішення про вжиття заходів забезпечення позову, а саме: скасування судом заходів забезпечення позову з власної ініціативи або за клопотанням; скасування ухвали суду про забезпечення позову в порядку оскарження до суду вищої інстанції.
Враховуючи, що вжиті ухвалою суду від 26 серпня 2016 року заходи забезпечення позову у встановленому законом порядку не скасовані, арешт із квартири № 245 не знято, колегія суддів вважає, що підстави для звільнення спірного майна з-під арешту у обраний позивачем спосіб відсутні.
Протилежний висновок суду першої інстанції є помилковим.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 14 липня 2025 року ухвалено з порушенням норм процесуального права, відтак підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенін позовних вимог.
В порядку розподілу судових витрат, враховуючи, що ОСОБА_2 звільнений від сплати судового збору, з ТОВ «Кей-Колект» на користь держави підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 633 грн 60 коп.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 14 липня 2025 року скасувати
Ухвалити нове рішення суду.
У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Державний реєстратор Київської філії комунального підприємства Вишнеківської сільської ради «Добробут - Гарант», про звільнення майна з-під арешту відмовити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на користь держави судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 633 грн 60 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.
Повний текст складено 16 грудня 2025 року.
Суддя-доповідач Є.В. Болотов
Судді: С.Г. Музичко
Л.П. Сушко