Справа №757/60814/24 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/2047/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
10 грудня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 лютого 2025 року, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 307, ч. 1 ст. 311, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 лютого 2025 року клопотання захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні №12023060450000243 від 18.10.2024- повернуто особі, яка його подала для подання до належного суду.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12023060450000243 внесеного до ЄРДР від 18.10.2023 року.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що 11.12.2024 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва по справі № 759/26150/24 виніс ухвалу, якою залишив без задоволення клопотання захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного за ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311 та ч. 2 ст. 317 КК України ОСОБА_7 про зміну йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший більш м'який в межах кримінального провадження ЄРДР № 12023060450000243 від 18.10.2023 року.
Підставою відмови стало те, що орган досудового розслідування ГСУ НПУ, який здійснює досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, не знаходиться в межах територіальноїюрисдикції Святошинського районного суду м. Києва, як наслідок процесуальними повноваженнями слідчого судді вказаного суду не охоплюється розгляд клопотань цього органу досудового розслідування по суті. Враховуючи викладене, необхідність розгляду слідчим суддею клопотання про зміну запобіжного заходу в межах кримінального провадження, досудове розслідування в якому здійснює орган досудового розслідування (ГСУ НП України), який не знаходиться в межах: територіальної юрисдикції суду, не доведена.
Враховуючи викладене, сторона захисту 19.12.2024 року направила до Печерського районного суду м. Києва, в порядку передбаченого ч. 1 ст. 201 КПК України клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12023060450000243, внесеного до ЄРДР від 18.03.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 317 КК України.
Проте слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва порушуючи норми матеріального та процесуального права ухвалив 06.02.2025 року по справі 757/60814/24-к рішення про повернення клопотання про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_7 , фактично позбавив підозрюваного права на справедливий суд та судовий розгляд, чим порушив права підозрюваного, які передбачені Кримінальним процесуальним Кодексом України та п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ( Надалі - Конвенція) «кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на розглядсудом, встановлений законом».
Апелянт звертає увагу на те, що за вимогами ч. 3 ст. 26, ч. 2 ст. 132 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його компетенції цим Кодексом, при цьому клопотання про застосування (зміни) заходів забезпечення на підставі ухвали слідчого судді подається виключно до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а не проводиться досудове розслідування. Будь-яких винятків з цього приводу закон не містить, не передбачає таких і положення Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Таким чином слідчий суддя порушив вимоги ст. 26, 132, та ч. 4 ст. 201 КПК України не провівши розгляд справи та клопотання про зміну запобіжного заходу, яка віднесена до повноваження даного суду відповідно до цього Кодексу та ст. 132 КПК України в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, і порушив ч. 4 ст. 201 КПК України строки розгляду даного клопотання.
Крім того апелянт зазначає, що ризики вже на даному етапі досудового розслідування відсутні, а тому достатнім та ефективним буде зменшити запобіжний захід на більш м'який.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , підлягає закриттю, виходячи з наступного.
Як вбачається зі змісту апеляційної скарги та оскаржуваної ухвали слідчого судді, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні №12023060450000243 від 18.10.2024.
06.02.2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва вказане клопотання захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні №12023060450000243 від 18.10.2024- повернуто особі, яка його подала для подання до належного суду.
Згідно рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011в щодо офіційного тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, реалізація конституційного права на оскарження у суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
Відповідно до ст. 7 КПК України зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності. При цьому, згідно положень ст. 24 КПК України, які узгоджуються з приписами ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК Україникожному гарантовано право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування регламентовано §2 Глави 26 КПК України.
Так, ч. 1 ст. 309 КПК Українимістить вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування, зокрема про:
1) відмову у наданні дозволу на затримання;
2) застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні;
3) продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні;
4) застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні;
5) продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні;
5-1) застосування запобіжного заходу у вигляді застави або про відмову в застосуванні такого заходу;
6) поміщення особи в приймальник-розподільник для дітей або відмову в такому поміщенні;
7) продовження строку тримання особи в приймальнику-розподільнику для дітей або відмову в його продовженні;
8) направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмову у такому направленні;
9) арешт майна або відмову у ньому;
10) тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа - підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність;
11) відсторонення від посади або відмову у ньому;
11-1) продовження відсторонення від посади;
12) відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування;
13) закриття кримінального провадження на підставі частини дев'ятоїстатті 284 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 309 КПК Українитакож визначено, що під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження або на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі пункту 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній.
Згідно ч. 3 ст. 309 КПК України, скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Згідно з ч. 3 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Таким чином, норми кримінального процесуального закону України чітко визначають порядок і дають перелік тих ухвал слідчого судді, які підлягають апеляційному оскарженню, таким чином забезпечуючи апеляційне оскарження рішення суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Більш того, частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 55 Конституції України, гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
В офіційному тлумаченні частини другої статті 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
Ухвала слідчого судді про повернення клопотання про зміну запобіжного заходу не передбачена як така, що може бути оскаржена в апеляційному порядку під час досудового розслідування відповідно до статті 309 КПКУкраїни. Разом з тим КПК України встановлює можливість апеляційного оскарження ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні (пункт 2 частини 1 статті 309 КПК).
У даному провадженні підозрюваний оскаржує ухвалу слідчого судді про повернення клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за клопотанням захисника, яке подано в порядку статті 201 КПК. Оскаржуваною ухвалою слідчий суддя не вирішував питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу (його зміну), застосований до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишено без змін.
Оскаржувана ухвала не є ухвалою про застосування тримання під вартою чи про відмову в його застосуванні в розумінні пункту 2 частини 1 статті 309 КПК. З цих підстав, ухвала слідчого судді про повернення клопотання про зміну запобіжного заходу, яке подане в порядку ст. 201 КПК України, не може бути оскаржена в апеляційному порядку під час досудового розслідування відповідно до статті 309 КПК.
Пунктом 8 частини 1 статті 129 Основного Закону Українигарантоване забезпечення права на «апеляційний перегляд справи», тобто цією нормою гарантоване апеляційне оскарження кінцевого рішення суду першої інстанції в кримінальному провадженні за результатами судового провадження, а не кожного судового рішення в кримінальному провадженні під час досудового розслідування.
Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (частина 5 статті 9 КПК). Так, в ухвалі ЄСПЛ щодо прийнятності заяви № 32671/02 у справі "Скорик проти України" зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги.
Наведені висновки ЄСПЛ хоча і сформульовані щодо випадків, які відмінні від оскарження судового рішення про повернення клопотання про зміну запобіжного заходу, проте встановлюють деякі загальні вимоги щодо прийнятності апеляційних скарг і у кримінальному провадженні, зокрема, на етапі досудового розслідування. Так, законодавець у КПКУкраїни, як це було мотивовано вище, чітко висловився щодо неможливості оскарження ухвали слідчого судді про повернення клопотання захисту про зміну запобіжного заходу. При цьому це обмеження не може вважатися таким, що порушує саму суть права на судове оскарження, гарантоване статтею 55 Конституції України, оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі хоча і не можуть бути розглянуті в апеляційному порядку по суті, проте це компенсується наявністю права подати заперечення проти цієї ухвали слідчого судді під час підготовчого провадження в суді (частина 3 статті 309 КПК), або подати повторне клопотання про зміну запобіжного заходу.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність законних підстав для прийняття до апеляційного розгляду апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 лютого 2025 року, а тому слід відмовити у відкритті апеляційного провадження.
В той же час, відповідно до висновку Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеного в Ухвалі від 19 лютого 2019 року у справі № 569/17036/18 рішення про повернення апеляційної скарги апеляційний суд може постановити лише на стадії відкриття апеляційного провадження (призначення апеляційного розгляду) і тільки з підстав, передбачених ч. 3 ст. 399 КПК України. Відтак апеляційний суд має постановити ухвалу про закриття апеляційного провадження.
З урахуванням викладеного, дане провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 лютого 2025 року, підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 376, ст. 399, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,
Провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 лютого 2025 року, - закрити.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом трьох місяців з дня її оголошення.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4