17 грудня 2025 року Київ справа №640/38076/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії, -
встановив:
До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, якому позивач просив:
- визнати протиправним та скасувати Наказ № 529 від 22.11.2021 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Київській області», виданий Головним управлінням Національної поліції в Київській області за підписом начальника генерала поліції третього рангу Андрія Нєбитова в частині звільнення зі служби в поліції оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 2 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати Наказ № 337 о/с від 24.12.2021 року «По особовому складу», виданий Головним управлінням Національної поліції в Київській області за підписом начальника генерала поліції третього рангу ОСОБА_2 відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнити зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення) частини 1 статті 77 капітана поліції ОСОБА_1 (0115963), оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 2 Бучанського районного управління поліції, 28 грудня 2021 року;
- поновити капітана поліції ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України в Київській області на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 2 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області з 28 грудня 2021 року;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь капітана поліції ОСОБА_1 заробітну плату (середній заробіток) за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 28.12.2021 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.07.2022 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.09.2022 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.
На виконання положень Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.
04.04.2024 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею у справі було визначено Горобцову Я.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.05.2024 справу прийнято до провадження, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Адміністративний позов обґрунтовано безпідставністю застосування до позивача дисциплінарної відповідальності з огляду на відсутність обставин вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому Окружному адміністративному суду міста Києва відзиві, де наголошує, що у межах спірних правовідносин він діяв відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у наданому суду відзиві.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, капітан поліції, обіймав посаду оперуповноваженого СКП ВП №2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області.
Наказом №529 від 22.11.2021 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Київській області», виданим Головним управлінням Національної поліції в Київській області за підписом начальника генерала поліції третього рангу ОСОБА_2 , позивача звільнено зі служби в поліції з посади оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 2 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області.
Також, наказом №337 о/с від 24.12.2021 «По особовому складу», виданим Головним управлінням Національної поліції в Київській області за підписом начальника генерала поліції третього рангу ОСОБА_2 , відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» вирішено звільнити зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення) частини 1 статті 77 капітана поліції ОСОБА_1 (0115963), оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 2 Бучанського районного управління поліції, 28 грудня 2021 року.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» (тут і надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) 1. поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки» (частина перша статті 64 згаданого Закону).
Згідно із частинами першою, другою статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України, який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Відповідно до частин першої та другої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Згідно з пунктами 1, 2, 4, 5, 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року №1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 грудня 2016 року за №1576/29706). Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування (абзац 2 пункту 1 Правил).
За змістом пункту 1 розділу II «Основні вимоги до поведінки поліцейського» цих Правил під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За статтею 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено у статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, частиною третьої якої передбачено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Відповідно до частини п'ятнадцятої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України за результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
Згідно із частинами першою, третьою статті 19 цього Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Положеннями частин сьомої та восьмої цієї ж статті передбачено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Згідно із частиною четвертою статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби.
Пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення службового розслідування відповідачем встановлено, що відповідно до «Книги нарядів» відділу поліції № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області 03.10.2021 у складі слідчо-оперативної групи заступив слідчий слідчого відділення відділу поліції № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , до чергової служби заступили: поліцейський сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області сержант поліції ОСОБА_4 та помічник чергового чергової частини сектору моніторингу відділу поліції № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області сержант поліції ОСОБА_5 .
У складі сектору реагування патрульної поліції заступили: старший інспектор сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області капітан поліції ОСОБА_6 та поліцейський сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області рядовий поліції ОСОБА_7 .
Відповідальним від керівництва заступив - т.в.о. заступника начальника відділу поліції №2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області капітан поліції ОСОБА_8 .
Цього ж дня на о 23:47, на спеціальну лінію 102 ГУНП в Київській області надійшло повідомлення від ОСОБА_9 , про те, що в. м. Ірпінь по вул. Шевченка, 4, відбувається бійка за участю поліцейського на ім'я Руслан.
Вказану подію було зареєстровано до ITC ІПНП ВП № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області за №22785 від 03.10.2021, а на місце події направлено ОСОБА_6 та ОСОБА_7 і повідомлено відповідального від керівництва ОСОБА_8 , який також здійснив виїзд на місце події.
По приїзду на місце виклику, працівниками поліції було встановлено, що 03.10.2021 близько 23:30 за адресою: вул. Шевченка, 4, м. Ірпінь, сталась бійка за участю ОСОБА_10 та ОСОБА_1 .
Також встановлено, що ОСОБА_1 після вказаної бійки, автомобілем швидкої медичної допомоги було доставлено до травматичного пункту Ірпінської центральної міської лікарні, що за адресою: м. Буча, вул. Польова, 19.
Окрім того, на місце події прибув заступник начальника відділу поліції - начальник СКП відділу поліції №2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області старший лейтенант поліції Мартиненко Максим Костянтинович, та слідчий ОСОБА_3 .
Надалі, ОСОБА_11 та ОСОБА_8 для з'ясування більш детальної інформації про вказану подію було відвідано КЗ IMP «Ірпінська центральна міська лікарня», де встановлено, що ОСОБА_1 було встановлено діагноз - забійна рана чола праворуч.
Окрім того встановлено, що ОСОБА_1 після отримання медичної допомоги, медичний заклад самостійно залишив та пішов у невідомому напрямку.
На неодноразові телефонні дзвінки на мобільний номер телефону належний ОСОБА_1 , останній не відповідав.
У результаті вищевикладених дій, ОСОБА_1 порушив вимоги частини 2 статті 18 Закону України «Про Національну поліції» (Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції), Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08 лютого 2019 року № 100, що виразилось у не інформуванні про вищевказану події чергової частини найближчого органу поліції та не інформуванні свого безпосереднього керівництва.
Окрім того, ОСОБА_1 у порушення пункту 3 розділу І (Поліцейський здійснює свою діяльність відповідно до основоположних принципів, які закріплені в Конституції України, Законі України «Про Національну поліцію» інших законодавчих актах України, а також у цих Правилах, зокрема: верховенства права; дотримання прав і свобод людини; законності; відкритості та прозорості; політичної нейтральності; взаємодії з населенням на засадах партнерства; безперервності; справедливості, неупередженості та рівності), пункту 3 розділу IV (за будь-яких обставин і відповідно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики) Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 та пункту 11 частини 3 статті 1 (Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліції», зобов'язує поліцейського поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень) Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про дисциплінарний статут Національної поліції України» від 13.03.2018 року № 2337- VIII, під час вказаної події проявив не повагу до інших поліцейських і працівників поліції, не надав їм допомогу у розкритті вищевказаного правопорушення та притягненні винних осіб до відповідальності.
Наступного дня, а саме 04.10.2021 на робочому місці ОСОБА_1 не з'явився та у телефонному режимі повідомив, що захворів.
Опитаний працівниками відділу поліції №2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області на місці події ОСОБА_10 пояснив, що 03.10.2021 близько 23:00 знаходився поблизу кафе «ЄРШ», що в м. Ірпінь, по вул. Шевченка.
У цей час біля нього знаходилась група невідомих йому чоловіків із якими у останнього під час розмови виник словесний конфлікт, який переріс в бійку.
У результаті вказаної бійки ОСОБА_10 та невідомий його громадянин отримав тілесні ушкодження.
Окрім того під час вказаної бійки група невідомих осіб погрожувала ОСОБА_10 фізичною розправою та проблемами із законом.
Також у ході вказаної бійки, хтось із присутніх викликав поліцію, що і передувало її закінченню.
ОСОБА_10 дочекавшись працівників поліції, на місці події написав пояснення та заяву у якій просив з приводу отриманих ним тілесних ушкоджень його не турбувати та розгляд його заяви припинити.
Опитані в ході проведення службового розслідування ОСОБА_12 та ОСОБА_5 підтвердили вищевказаний перебіг подій та додали, що коли до відділу поліції № 2 Бучанського РУП ГУ надійшла інформація щодо бійки за участі ОСОБА_1 , останні повідомили керівництво ВП чергову частину вищого рівня.
Під час зібрання матеріалів, інформація щодо бійки за участі ОСОБА_1 знайшла своє підтвердження.
Опитані у ході проведення службового розслідування ОСОБА_7 та ОСОБА_6 також підтвердили вищевказаний перебіг подій та додали, що прибувши на місце події останніми було виявлено групу осіб, які із зовнішніх ознак перебували у стані алкогольного сп'яніння.
Під час зібрання матеріалів та опитування учасників вказаної бійки було встановлено, що бійка відбулася за участі ОСОБА_1 , якого автомобілем швидкої допомоги було госпіталізовано до медичного закладу ще до приїзду наряду поліції.
Всі зібрані матеріали були передані слідчому, який прибув на місце події та в усному порядку доповів відповідальному від керівництва ОСОБА_8 , який також прибув на місце події.
Опитаний ОСОБА_11 пояснив, що 03.10.2021 з спецлінії « 102» до відділу поліції №2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області о 23.47 надійшло повідомлення, про те, що в м. Ірпінь по вул. Шевченка, 4, сталася бійка за участю ОСОБА_10 та оперуповноваженого ОСОБА_1 .
Також встановлено, що ОСОБА_1 автомобілем швидкої медичної допомоги було доставлено до травмпункту Ірпінської центральної міської лікарні, що за адресою: м. Буча, вул. Польова, 19.
Надалі, ОСОБА_13 спільно із відповідальним від керівництва ОСОБА_8 було відвідано лікарню, проте ОСОБА_1 звідти пішов самостійно у невідомому напряму не дочекавшись поліцейських.
З метою з'ясування обставин вказаної події в ніч з 03.10.2021 року на 04.10.2021 на неодноразові телефонні дзвінки ОСОБА_1 не відповідав та 04.10.2021 на робочому місці не з'явився.
На зв'язок ОСОБА_1 вийшов лише удень 04.10.2021 та повідомив, що хворіє.
Опитаний у ході проведення службового розслідування ОСОБА_1 пояснив, що 03.10.2021 у вечірній час знаходився за адресою: АДРЕСА_1 , де відбувся конфлікт між його знайомими на ім'я ОСОБА_14 та ОСОБА_15 .
Втрутившись у вказаний конфлікт для того, щоб заспокоїти останніх, ОСОБА_1 із власної необережності впав від чого отримав тілесні ушкодження у вигляді травми голови.
Таким чином, аналізуючи матеріали службового розслідування судом встановлено, що інформація щодо отримання тілесних ушкоджень окремими працівниками відділу поліції № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області знайшла своє підтвердження.
У той же час встановлено у діях оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 порушення вимог статей 3,8,11,18, 64 Закону України «Про Національну поліції України», статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України», Порядку ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08 лютого 2019 року №1179, що виразилося у не повідомленні найближчого органу поліції про виявлене правопорушення, не припиненні такого правопорушення, не доповіді керівництву відділу поліції № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області та керівництву Головного управління про зазначений факт, не проявленні поваги до інших поліцейських і працівників поліції, не наданні їм допомоги у розкритті вищевказаного правопорушення та притягнення винних осіб до відповідальності, вчинення вчинку, який призвів до підриву авторитету Національної поліції України у суспільстві.
По суті скоєння вказаних порушень позивачем не заперечується.
Щодо питання прийняття оскаржуваних наказів під час тимчасової непрацездатності позивача, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 21 Дисциплінарного статуту перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.
Суд зазначає, що оскільки Закон України «Про Національну поліцію» не містить приписів щодо застосування норм трудового законодавства у випадку, якщо цим законом не врегульовано спірних відносин, застосування положень Кодексу законів про працю України та іншого трудового законодавства, які обмежують звільнення особи під час її перебування у стані тимчасової непрацездатності, до даних правовідносин є неможливим.
Викладене свідчить про помилковість посилання позивача на норми Кодексу законів про працю України.
Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення.
Суд зауважує, що судовий контроль при оцінці актів та дій органів державної влади під час виконання ними дискреційних повноважень є обмеженим. За загальним правилом національні суди повинні утримуватися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки суб'єкта владних повноважень щодо обставин у справі довільними та нераціональними, не підтвердженими доказами або ж помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору.
У даному випадку не встановлено обставин, які б свідчили про те, що висновки відповідача, якими він мотивував наявність підстав для застосування до позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції, є довільними, нераціональними, не підтвердженими доказами або ж помилковими щодо фактів.
З огляду на викладене, суд вважає відсутніми правові підстави для задоволення позову.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській областіпро визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.