17 грудня 2025 року Київ справа №640/12008/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Бі Енд Сі Груп» до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Головне управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною і скасування постанови, -
встановив:
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «Бі Енд Сі Груп» до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),третя особа яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Головне управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною і скасування постанови від 12.07.2022 про відкриття виконавчого провадження.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.08.2022 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, залучено часті у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління ДПС у м. Києві.
На виконання положень Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.
08.01.2024 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 08.01.2024 справа розподілена судді Горобцовій Я. В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.02.2024 справу прийнято до провадження та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Свої вимоги позивач мотивує безпідставністю оскаржуваного рішення, порушенням порядку його прийняття.
За час розгляду справи відповідачем не надано суду відзиву, зі змісту якого було б можливим встановити його ставлення до заявлених позовних вимог.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 28 липня 2022 року на адресу ПП «БІ ЕНД СІ ГРУП» від державного виконавця Голосіївського ВДВС у місті Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) Казміренко Д.Ю. надійшло поштове відправлення із супровідним листом №б/н від 12.07.2022 року «Про відкриття виконавчого провадження» і постановою про відкриття виконавчого провадження від 12.07.2022 з примусового стягнення з боржника ПП «БІ ЕНД СІ ГРУП» на користь стягувана ГУ ДПС у м. Києві податкового боргу в розмірі 1 829,71 гривень.
Із змісту зазначеної вище вимоги вбачається, що ГУ ДПС у м. Києві вимагає від ПП «БІ ЕНД СІ ГРУП» оплатити заборгованість зі сплати єдиного внеску в розмірі 1 829,71 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
Порядок примусового виконання рішень судів та інших органів регулюється Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно зі ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено перелік рішень, що підлягають примусовому виконанню, зокрема, в п. 7 ч. 1 вказаної статті зазначено про те, що примусовому виконанню підлягають рішення державних органів та Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ є виконавчим документом, про що зазначено в п. 3 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (далі - Наказ №449).
Строки пред'явлення виконавчих документів до виконання встановлені в ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», де зазначено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом 3-х років, крім посвідчень комісій по трудових спорах, та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом 3-х місяців.
Зазначені вище строки встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття (ч. 2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження»).
В п. 5 розділу VI Наказу №449 визначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ набирає чинності з дня узгодження такої вимоги, а саме, після закінчення 10 календарних днів від дня одержання вимоги платником ЄСВ (у разі несплати платником зазначеної у вимозі суми недоїмки або неузгодження ним вимоги з податковим органом шляхом її оскарження у цей же строк в адміністративному чи судовому порядку).
Крім того, в п. 5 розділу VI Наказу №449 зазначено, що вимогу про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ може бути пред'явлено до виконання органам державної виконавчої служби протягом 10 робочих днів лише після узгодження такої вимоги з платником ЄСВ, тобто, після спливу 10 календарних днів від дня одержання вимоги платником ЄСВ у разі невиконання ним протягом зазначеного строку обов'язку зі сплати суми недоїмки або неузгодження ним вимоги з податковим органом шляхом її оскарження у цей же строк в адміністративному чи судовому порядку.
Так, зокрема, пунктом 5 розділу VI Наказу №449 передбачено, що протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки), платник зобов'язаний сплатити зазначені у пункті 1 вимоги суми недоїмки, штрафів та пені. У разі якщо платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом її оскарження в адміністративному чи судовому порядку, або не сплатив узгоджену суму боргу (недоїмки) з дня отримання відповідного рішення податкового органу або суду), після спливу останнього дня відповідного строку така вимога вважається узгодженою (набирає чинності). Податковий орган протягом 10 робочих днів з дня узгодження вимоги (набрання нею чинності) пред'являє її до виконання органу державної виконавчої служби в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Також, в п. 3 розділу VI Наказу №449 зазначено, що податковий орган надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику ЄСВ протягом трьох робочих днів з дня її винесення.
Крім того, в п. 4 розділу VI Наказу №449 визначено, що сформована в ITC вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається податковим органом платнику ЄСВ в паперовій або електронній формі. Сформована вимога про сплату боргу (недоїмки), що підлягає надсиланню у паперовій формі, у день її формування в ITC друкується у двох примірниках, підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) податкового органу, скріплюється печаткою податкового органу, та один примірник надсилається (вручається) платнику ЄСВ, другий долучається до справи платника. Дата надсилання (вручення) вимоги про сплату боргу (недоїмки) проставляється: 1) службовою (посадовою) особою юридичної особи (платника ЄСВ) або її уповноваженим представником - у разі вручення вимоги у паперовій формі під підпис (проставляється на обох примірниках вимоги), 2) працівником структурного підрозділу податкового органу по стягненню недоїмки - у разі надсилання платнику вимоги рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Суд звертає увагу, що у п. 4 форми самої вимоги про сплату боргу (недоїмки), затвердженої у додатку 6 до Наказу №449 вказано, що вимога передається до органу державної виконавчої служби лише у разі несплати зазначеної у ній суми боргу (недоїмки).
До того ж, затверджена в додатку 6 до Наказу №449 форма вимоги про сплату боргу (недоїмки), містить графу для зазначення відомостей про дату вручення вимоги, П.І.Б. та посаду особи, яка її отримала.
Системний аналіз пунктів 3-5 розділу VI Наказу №449 і додатку 6 до вказаного наказу дає підстави дійти висновку про те, що вимога про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ може бути пред'явлена до примусового виконання органам державної виконавчої служби лише за наявної сукупності таких обов'язкових умов:
1. Формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ податковим органом;
2. Надсилання (вручення) податковим органом вимоги про сплату боргу (недоїмки) платнику ЄСВ протягом 3-х робочих днів з дня її винесення;
3. Невиконання платником вимоги про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ протягом наступних 10 календарних днів від дня її одержання або неузгодження вимоги з податковим органом шляхом її оскарження у цей же строк в адміністративному чи судовому порядку.
Також, із системного аналізу зазначених вище положень Наказу №449 та додатку 6 вбачається, що форма вимоги про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ містить графи для заповнення відомостей про дату вручення вимоги платнику ЄСВ та посилання на те, що вимогу може бути пред'явлено органам державної виконавчої служби лише у разі її невиконання платником єдиного внеску, у зв'язку з чим, перед відкриттям виконавчого провадження, виходячи із змісту виконавчого документа - вимоги про сплату боргу (недоїмки), державний виконавець має можливість і повинен перевірити факти вручення вимоги платнику єдиного внеску та її невиконання платником протягом наступних 10 календарних днів з дня її вручення, тобто, виконавець має встановити чи є така вимога узгодженою і чи набрала вона у зв'язку з цим чинності, оскільки саме вимога яка є узгодженою (набрала чинності) може бути пред'явлена до виконання органам державної виконавчої служби.
Одночасно з цим, із змісту виконавчого документа - вимоги №ю-115556-17-У від 11.04.2019, на підставі якої виконавцем винесено оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження від 12.07.2022, вбачається, що її сформовано (винесено) податковим органом - ГУ ДПС у м. Києві 11.04.2019, проте, в ній відсутні відомості про дату її вручення платнику єдиного внеску - ПП «БІ ЕНД СІ ГРУП», а, відтак, і відомості про невиконання платником вимоги про сплату боргу (недоїмки) протягом 10 календарних днів від дня одержання вимоги, тобто, у вимозі №ю-115556-17-У від 11.04.2019 відсутні відомості про обставини, з наявністю яких чинне законодавство пов'язує момент набрання вимогою чинності та можливість її подальшого пред'явлення до виконання органам державної виконавчої служби.
Окрім того, державний виконавець перед відкриттям виконавчого провадження з примусового виконання вимоги №ю-115556-17-У від 11.04.2019 мав можливість перевірити наявність вказаних вище обставин, оскільки форма зазначеної вимоги (додаток 6 до Наказу №449) передбачає наявність у ній відомостей щодо дати вручення вимоги платнику ЄСВ, і щодо можливості пред'явлення вимоги до примусового виконання лише у разі невиконання платником даної вимоги (п. 4).
Проте, в порушення норм п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець Казміренко Д.Ю., вирішуючи питання про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вимоги №ю-115556-17-у від 11.04.2019, належним чином не перевірила змісту виконавчого документа, не встановила наявності обставин, які б свідчили про набрання чинності зазначеною вимогою, і які були б підставою для пред'явлення її до примусового виконання, у зв'язку з чим, дійшла передчасного висновку про можливість відкриття виконавчого провадження.
Державним виконавцем Казміренко Д.Ю. не було встановлено, що у виконавчому документі - вимозі №ю-115556-17-у від 11.04.2019, не заповнена графа щодо вручення такої вимоги платнику ЄСВ ані самим платником або його уповноваженою особою (у разі вручення вимоги під підпис), ані уповноваженим представником податкового органу (у разі направлення вимоги рекомендованим листом), що свідчить про ненадсилання такої вимоги платнику - ПП«БІ ЕНД СІ ГРУП» і її неотримання платником у встановленому законом порядку, у зв'язку з чим, така вимога є неузгодженою (такою, що не набрала чинності), і не може бути пред'явлена до виконання органам державної виконавчої служби.
Оскільки у відповідності до ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» до примусового виконання можуть бути пред'явлені лише виконавчі документи, які набрали законної сили, то за таких обставин неузгоджена (така, що не набрала чинності) вимога №ю-115556-17-у від 11.04.2019 про сплату боргу (недоїмки), станом на 12.07.2022, не підлягала виконанню органами державної виконавчої служби, яку виконавець повинен був повернути стягувану без прийняття її до виконання з підстав, наведених в п. 9 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».
Разом з тим, державний виконавець Казміренко Д.Ю. в порушення вимог ст. ст. 4, 18 Закону України «Про виконавче провадження» прийняла до виконання виконавчий документ - вимогу №ю-115556-17-у від 11.04.2019, яка, не будучи узгодженою, не підлягала виконанню органами державної виконавчої служби.
Посилання у вимозі №ю-115556-17-у від 11.04.2019 на дату набрання нею чинності 09.06.2022 не можуть братися до уваги у зв'язку з тим, що у самій вимозі, у відповідній графі, відсутні відомості про дату її вручення платнику єдиного внеску - ПП «БІ ЕНД СІ ГРУП», з якою чинне законодавство, а саме пункт 5 розділу VI Наказу №449, пов'язує можливість подальшого пред'явлення вимоги (у разі її невиконання) органам державної виконавчої служби.
Таким чином, оскільки згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється не тільки у відповідності до вказаного Закону, але і інших законів і нормативно-правових актів, то за таких обставин державний виконавець Казміренко Д.Ю., вирішуючи питання про відкриття виконавчого провадження, повинна була враховувати специфіку пред'явлення до примусового виконання таких виконавчих документів, як вимоги про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ.
Також, державний виконавець повинна була враховувати і зміст самого виконавчого документу (вимоги), в п. 4 якої прямо вказано на можливість її пред'явлення органам державної виконавчої служби лише у разі невиконання вимоги платником, в той час, як у самій вимозі №ю-115556-17-у від 11.04.2019 року відсутні відомості навіть про вручення такої вимоги платнику ПП «БІ ЕНД СІ ГРУП», не кажучи вже про її невиконання, що виключало можливість пред'явлення такої вимоги до примусового виконання.
Наведене, на думку суду, свідчить про обгрунтованість заявлених позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення відповідача.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 481, 00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
Адміністративний позов - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Казміренко Діани Юріївни про відкриття виконавчого провадження № 69380649 від 12.07.2022.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (03022, м. Київ, вул. Ломоносова, буд. 22/15; код ЄДРПОУ 34999976) на користь Приватного підприємства «Бі Енд Сі Груп» (03127, м. Київ, пр-т Голосіївський, буд. 100/2; код ЄДРПОУ 35911300) понесені останнім судові витрати у розмірі 2 481, 00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.