07541, вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська обл.
№провадження 2-а/356/8/25
Справа № 356/1099/25
17.12.2025 суддя Березанського міського суду Київської області Капшученко І. О., розглянувши матеріали адміністративної позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною, скасування постанови про адміністративне правопорушення № 3312 від 16.08.2025 та закриття провадження у справі
До Березанського міського суду Київської області надійшла вказана вище позовна заява.
Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 03.12.2025 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, не більше 10 (десяти) днів з дня отримання копії даної ухвали.
Копію даної ухвали позивачу вручено 05.12.2025 особисто в порядку, передбаченому ч. 5, п. 3 ч. 6 ст. 251 КАС України, поштою за адресою місця проживання, вказаною позивачем у позовній заяві, що співпадає із зареєстрованим місцем його проживання, що підтверджується відповідною відміткою на поштовому повідомленні.
Окрім того, копію даної ухвали також вручено представнику позивача - адвокату Кравець А. Л. шляхом доставки її до електронного кабінету представника 04.12.2025 о 04:00:01, що підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного документу, та в силу вимог ч. 5, п. 5 ч. 6 ст. 251 КАС України вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, тобто 05.12.2025.
Так, згідно з положеннями ч. 5 ст. 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами (ч. 11 ст. 251 КАС).
У відповідності до положень п.п. 3,5 ч. 6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, а також день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Згідно з вимогами ч. 7 ст. 251 КАС України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
08.12.2025 від представника позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої представником з метою приведення у відповідність додано уточнену позовну заяву, сплачено судовий збір у розмірі 1453,44 грн., зазначено відомості про наявність/відсутність в учасників електронного кабінету, а також додані докази надсилання копій позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу. Щодо обґрунтування поважності причин пропуску строку на звернення до суду, представник позивача повідомляє, що затримка у поданні позовної заяви після повернення попередньої позовної заяви ухвалою суду від 29.10.2025 була зумовлена наступними поважними обставинами: 1) позивач мав проблеми зі здоров'ям, що об'єктивно ускладнювало можливість оперативного вжиття процесуальних дій та потребувало часу на відновлення; 2) позивач здійснював пошук та обрання представника для належного захисту своїх прав у судовому порядку, що також потребувало часу; 3) після укладення договору про надання правової допомоги 18.11.2025 та видачі ордера 23.11.2025, представник позивача протягом 5 днів (з яких лише 3 робочі дні) детально ознайомилась з протоколом про адміністративне правопорушення, усіма наявними доказами у справі та підготувала позовну заяву з усіма необхідними доданими документами. Зазначені обставини, на переконання представника, підтверджують об'єктивну неможливість більш оперативного звернення до суду з даною позовною заявою. Окрім того, представник вказує, що до заяви додані докази отримання позивачем оскаржуваної постанови № 3312 від 16.08.2025 засобами поштового зв'язку 14.10.2025. За таких обставин, на підставі викладеного та керуючись ст. 169 КАС України, просить суд прийняти до розгляду дану заяву, визнати недоліки позовної заяви усуненими та відкрити провадження у справі.
Станом на 17.12.2025 будь-яких інших заяв чи клопотань від позивача та його представника до суду не надходило.
Враховуючи викладене, проаналізувавши матеріали поданої заяви, доводи представника, на які остання посилалась, суд прийшов до висновку про неусунення всіх вказаних в ухвалі суду від 03.12.2025 недоліків, з огляду на наступне.
Так, за змістом частини першої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 КАС України).
Відповідно до до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Установлення законом строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними (п. 31 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2025 у справі № 990/20/25).
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
У постанові від 08.10.2020 в справі № 9901/32/20 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо (пункт 7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20).
Згідно позиції Верховного Суду у постановах від 30.09.2021 у справі № 320/3307/21, від 20.03.2024 у справі № 560/14349/23, від 08.10.2024 у справі № 580/3881/20, причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона одночасно відповідає таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, позивач як особа, зацікавлена у поданні позову, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № 3312 винесена 16.08.2025.
Як зазначено представником позивача у заяві про усунення недоліків та уточненій позовній заяві, копію оскаржуваної постанови позивач отримав засобами поштового зв'язку 14.10.2025.
Вказаний позов, сформований та поданий в підсистемі «Електронний суд» 23.11.2025 (неділя) о 13:51:41, та надійшов до суду 24.11.2025, тобто з пропуском встановленого законом процесуального строку на звернення до суду.
Разом з тим, жодних доказів, які б підтверджували обставини, на які позивач посилається як на причини поважності пропуску строку звернення до суду, до позовної заяви не додано, а ті, що надані, судом розцінюються критично з наведених далі підстав.
Так, всупереч таким доводам представника, матеріали позову не містять жодних доказів на підтвердження вручення позивачу копії оскаржуваної постанови засобами поштового зв'язку 14.10.2025.
Додані представником копія квитанції АТ «Укрпошта» та роздруківка відстеження поштового відправлення за номером R067012282394 з сайту https://www.ukrposhta.ua/ua, на які остання посилається, не є належними доказами, оскільки відправником вказаного поштового відправлення є Березанський міський суд Київської області, а не відповідний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки як уповноважений орган, який виносив оскаржувану постанову та у розпорядженні якого вона перебуває.
Будь-яких інших належних та допустимих доказів вручення позивачу копії оскаржуваної постанови, а також вжитих для її отримання заходів матеріали поданої заяви не містять.
Окрім того, як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач був присутній 16.08.2025 під час складання уповноваженою посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 протоколу про адміністративне правопорушення відносно нього за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, під час складання протоколу ОСОБА_1 було роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, та повідомлено під підпис, що розгляд його справи відбудеться о 15 год. 30 хв. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 . Копія протоколу позивач отримав 16.08.2025, про що поставив свій підпис.
В матеріалах позовної заяви також міститься заява позивача ОСОБА_1 на ім'я начальника Деснянського УП ГУ НП у м. Києві Пелеха М. від 19.08.2025, в якій позивач вказував, що оскаржує рішення про адміністративне правопорушення від 16.08.2025, оскільки не скоював даного правопорушення.
Крім того, як вбачається зі змісту позовної заяви в первісній та уточненій редакції, після винесення оскаржуваної постанови № 3312 від 16.08.2025 позивач намагався реалізувати своє право на ознайомлення з матеріалами справи та отримання копії постанови. Так, позивач був належним чином записаний до електронної черги на 28.08.2025 для отримання документів та особисто з'явився у призначений день за адресою територіального центру комплектування та соціальної підтримки, де позивачу було повідомлено представниками центру, що оскаржувана постанова вже направлена на його адресу засобами поштового зв'язку, а копію документа безпосередньо на руки йому видано не буде.
Вказане в сукупності свідчить про те, що позивач ОСОБА_1 був достеменно обізнаний із справою про адміністративне правопорушення відносно нього та щонайменше з 19.08.2025 знав про наявність прийнятого у ній рішення, яке мав намір оскаржити, так як вважає його протиправним.
В цьому контексті суд зауважує, що позивач, дізнавшись про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів, не був позбавлений можливості звернутися до суду з позовом у встановлені строки та одночасно заявити клопотання про витребування оскаржуваної постанови, якщо у нього існували труднощі в отриманні її копії самостійно.
Щодо посилань про те, що позивач уже звертався до суду з аналогічним позовом 29.09.2025 та ухвалою суду від 29.10.2025 його позовну заяву було повернуто у зв'язку з неусуненням недоліків, про що позивачу стало відомо 03.11.2025 з додатку «Дія», суд зазначає, що жодних доказів, які підтверджують, що вказані справи взаємопов'язані, зокрема, щодо предмету та підстав поданого позову, а також доказів на підтвердження прийнятих у цій справі процесуальних рішень та вчинених процесуальних дій, матеріали позовної заяви не містять.
У постанові від 11.04.2024 у справі № 990/330/23 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що хоча ч. 8 ст. 169 КАС України і передбачає право повторного звернення до адміністративного суду в разі повернення позовної заяви, але разом з тим це не виключає необхідності дотримання встановленого законом порядку відповідного звернення. Тож, якщо позов подано з пропуском встановленого законом строку звернення до суду, позивач має обґрунтувати поважність причин, з яких строк був пропущений (у тому числі, якщо це стосується поведінки учасника справи чи його представника, яка передувала відповідному зверненню) з підтвердженням підстав для поновлення строку належними доказами, а суд, у свою чергу, з'ясувати, чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення з позовом поважними (пункти 6.36-6.37).
Отже, в цьому контексті оцінці підлягають причини повернення позову та наступна процесуальна поведінка учасника справи, які сукупно мають свідчити про існування об'єктивно непереборних або дійсно істотних обставин, перешкод чи труднощів, що унеможливили звернення до суду в розумні строки.
Водночас, будь-які докази, які б підтверджували об'єктивну неможливість звернення до суду з даним позовом після повернення попередньої позовної заяви впродовж тривалого часу позивачем суду не надано.
Посилання представника позивача на те, що позивач мав проблеми зі здоров'ям, що об'єктивно ускладнило вчасне звернення до суду, не підтверджені жодними доказами, в тому числі, медичними документами, тому суд не приймає їх до уваги.
Доводи щодо необхідності пошуку та залучення адвоката для належної підготовки позовної заяви також необґрунтовані, та не підтверджені належними доказами.
За наведених обставин, позивач не навів змістовних і вагомих аргументів щодо вчинення ним всіх необхідних і можливих дій, щоб реалізувати його процесуальні права з метою його захисту в судовому порядку, та не довів належними доказами, що в цій справі можливість вчасного подання позовної заяви не мала суб'єктивного характеру та не залежала від його волевиявлення.
Отже, причини пропуску строку звернення до суду, наведені в заяві про усунення недоліків, не є поважними, тому недоліки позовної заяви не можна вважати усунутими.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).
Відповідно до п.п. 1, 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, а також у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу (ч. 6 ст. 169 КАС України).
Враховуючи викладене, оскільки позивач протягом визначеного судом терміну належних дій щодо виконання ухвали Березанського міського суду Київської області від 03.12.2025 та усунення всіх зазначених в ній недоліків не вчинив, позовна заява підлягає поверненню позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 121-123, 169 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною, скасування постанови про адміністративне правопорушення № 3312 від 16.08.2025 та закриття провадження у справі - повернути позивачу.
Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: І. О. Капшученко